Давай знайомитись

Курінна Дарина

Всім привіт😉 Мене звати Дарина, мені 25 років. Працюю на проєкті МСБ. Я народилася та виросла в Полтавській області в мальовничому селі Придніпрянське, яке розташоване між двома річками Дніпро та Оріль та має живописні місця. 🌳🌲🏡Маю сестру Владиславу, яка теж працює в нашому департаменті.👩🏻 Дитинство моє було веселе та безтурботне, 11 років відвідувала танцювальний колектив💃🏽, в школі любила навчатися💻,  їздити на різноманітні олімпіади, займала призові місця. Школу закінчила з відзнакою🥇. Після школи вступила в Університет митної справи та фінансів за спеціальність фінанси, банківська справи та страхування, який також закінчила з відзнакою.🏢 З другого курсу почала працювати в нашому департаменті, про який  дізналася від одногрупників, що тут працювали. Як я вважала що я тут лише на період зимових канікул, але вже працюю більше 5 років. Це і була моя перша офіційна робота. 🏪Але перші кошти я заробила, ще проживаючи в селі, збирала волошку на заводі лікарських трав.💰 З моменту коли почався карантин працюю віддалено, але дуже сумую за часом коли ми майже всі працювали в офісі, це завжди було дуже весело, тому що ми всі спілкувалися на ланчах та рестах і навіть якщо траплялися якісь складні клієнти колеги відразу піднімали настрій.🤩 Я добра, спокійна , дуже сильно полюбляю спілкування з людьми, відкрита👩🏻 З самого дитинства полюбляю подорожувати, з батьками ми відвідали майже всі міста в Криму, були на заході країни. Була в багатьох містах України, але за кордоном ще не була, про що дуже мрію. Більшу перевагу я віддаю відпочинку на пляжі. 🏝️ Я полюбляю більше фільми та серіали і зазвичай жанру мелодрами, драми, любовні і сімейні комедії. 👩🏻‍❤️‍👨🏼 Смачно поїсти я дуже люблю, мої улюблені страви це шашлик, картопля по французьки і всі які тільки можливо солодощі. 🍗🍖🍫🧁🍬🍦🍰🎂 Маю домашніх улюбленців: песика Султанчика та котика Марсельчика я їх просто обожнюю. 🐶🐱 Я зазвичай лягаю спати пізно і люблю спати довго, але коли я знаходжусь в селі у батьків, спати довго не виходить, є дуже багато роботи, бо ми з батьками займаємося вирощуванням домашніх овочів: огірки, помідори, сині, перець, капуста, кабачата, редиска, кукурудза, картопля, полуниця які потім реалізовуємо на базарі🍆🥒🍅🍓🥬🥕🥔🧅 Нещодавно я вийшла заміж. Це була незабутня подія за останній час, ми два роки переносили цю подію, перший раз щоб зібрати кошти на весілля мрії, а другий раз через війну, тому що мій чоловік є військовим. Але 09.09.2023 ми змогли втілити нашу мрію в реальність та відіграли неймовірне весілля. 👰🏻🤵‍♂️ Найкращу пораду яку мені давали, це поради від моїх батьків. Вони завжди нас вчили , що коли ти працюєш, ти обовʼязково всього досягнеш. 💫 Я люблю відвідувати різні заклади, але останнім часом це буває рідко. Мій улюблений ресторан «Мамою клянусь»,  бо я дуже сильно люблю грузинську кухню, хачапурі, хінкалі, шашлик… ням ням😋 З кавʼярні я люблю «Foky cake», але каву я вживаю рідко, обожнюю чай. Там неймовірні десерти. 🍰🍩 Я дуже люблю готувати, але вважаю що коронної страви у мене немає, бо як каже мій чоловік всі страви, які я приготую неймовірно смачні. 💞 Якщо б у мене була магічна паличка, я б загадала щоб швидше закінчилась ця війна, всі захисники повернулися додому та щоб всі рідні були здорові та щасливі😍

Ленська Ганна

Усім привіт! Мене звати Ленська Ганна, мені 34 роки. Живу в місті Запоріжжя, працюю на проєкті МСБ. У дитинстві займалася 10 років бальними танцями, це не тільки красиво, корисно для здоров'я, а й дисциплінувало мене. Танці люблю донині, улюблений танець румба. Мріяла стати дизайнером, малювала те, що візуалізувала собі, хоча малювати не вмію і дуже хотіла побувати на "Тижні Моди", не відмовилася б і зараз))). Улюблений дизайнер - Зухаїр Мурад. З того, що написала вище, я загалом люблю красивих людей, місця, природу... Улюблений заклад "Ендорфін", оскільки я ласунка і не уявляю життя без кави, тому це місце для мене! У вільний час люблю гуляти по Хортиці, можемо зібратися у вихідний і поїхати в сусіднє місто Дніпро, погуляти по "Яхт-клубу" (моє улюблене місце в Дніпрі). Подорожувати і отримувати нові емоції це мені за характером близько. Напередодні війни літали до Єгипту, потім побували в Катовіцах, Кракові, Варшаві, Вроцлаві, потім у Києві, Вінниці. Дуже вірю, що подорожі продовжуватимуться дуже скоро в моєму житті.Так само вільний час присвячую доньці - я її вчитель, вона - мій, і прогулянкам зі своїм песиком Лео. Улюблені фільми - "Красуня" і "Титанік", можу переглядати нескінченно. Перша моя робота, що цікаво, це був ПриватБанк, а саме споживче кредитування, знаходилися при магазинах і там я познайомилася зі своєю найкращою подружкою, дружимо вже 15 років, дякую за це)). Мрію про приватний будинок, але спочатку зроблю ремонт у своїй квартирі (решту залишу при собі). Моя мрія - щоб усі клієнти платили вчасно і ми дзвонили запитати "як справи?" (жарт))))

"Краще ніколи їх не вимовляти": Ці фрази притягують у життя біди та проблеми

 

З погляду енергії слів, Всесвіт дуже добре чує все, що ми говоримо вголос. Деякі, на перший погляд, невинні фрази, якщо вірити в силу Всесвіту, можуть притягнути до нашого життя різні біди, проблеми та нещастя.

Уявіть, що ви розмовляєте з товаришем, і він розповідає вам неприємну історію, яка з ним трапилася. Не надавши їй особливого значення, або щиро бажаючи потішити друга, ви кажете: «Мені б твої проблеми». Ось Всесвіт і може надіслати вам проблеми вашого друга. Причому не лише ті, про які він вам розповідав, а й багато інших.

Уявіть, що ви зробили щось хороше для людини, вона вам щиро подякувала, а ви їй у відповідь кажете: «Нема за що». Якщо ви так говоритимете, то Всесвіт може зробити висновок, що ви знецінюєте свої дії і не вмієте приймати подяку. А якщо ви не вмієте приймати подяку, то й нема чого посилати вам щось хороше. Тримайте погане.

Ну і, звичайно ж, не забуватимемо про зле слово «витрачати». Коли ви кажете: "я витратив гроші на", "я неабияк витратився", "я люблю витрачати гроші на", "я витратив свій час на" і т.д., — ви вкладаєте негативний сенс. Витрачати = втрата = втрата. На що ми налаштовуємось, то Всесвіт нам і посилає. Пам'ятайте: біди і проблеми часто пов'язані саме з втратою.

Неусвідомлено налаштовуючись на витрати та втрати, людина отримує ще більше витрат і втрат. Налаштовуючись на придбання — вона отримує багато всього гарного та прекрасного. Тому краще кажіть не «я витратив», а «я придбав», «я купив», «я інвестував», «я обміняв» та інші синоніми з позитивним чи нейтральним змістом.

Також щиро рекомендуємо вам уникати енергетично отруєних слів і фраз на кшталт «чорт забирай», «прокляття», «який кошмар», «який жах» та інших схожих слів, з яскраво вираженим негативним змістом.

Друзі, ми складаємося з того, що ми говоримо. І як ми говоримо. Вчіться розмовляти красиво та переконливо.

Щука Анна

Характерні риси для знаку зодіаку - Рак

Рак – четвертий знак зодіакального кола. Період цього знака Зодіаку триває з 22 червня до 23 липня.

Його стихія – вода, символи – рак, краб, серце. Покровителем цього знака Зодіаку є Місяць. Камені-талісмани: перли, рубін, смарагд, кальцит, котяче око, місячний камінь, кришталь, целестин. Це один із найбільш проникливих знаків. Основні риси характеру, які відрізняють Раків від інших знаків Зодіаку: проникливість, емпатія, сором'язливість, вразливість, благородство, обережність і далекоглядність.

Загальна характеристика

Це наймістичніший і найтаємничіший знак. Народжені під ним люди емоційні, сором'язливі й легко піддаються настрою. Раки вразливі та сентиментальні. Їхня реакція на все, що відбувається навколо, дуже швидка й виразна. Вони – романтики, котрі здатні йти на жертви. Представники цього знака часто відчувають складні душевні переживання. Зазвичай вони доброзичливі, але можуть бути як люб'язними та відвертими, так і меланхолійними, замкнутими й стриманими.

Чоловік Рак

Чоловіки, народжені під цим знаком, переважно товариські та доброзичливі. Вони мають розвинену інтуїцію, є чуттєвими й сімейними. Їм властиві терпимість і витримка. Як негативні якості характеру чоловіків Раків можна виділити дратівливість, безхарактерність, фаталізм і песимістичні погляди на життя. Представники цього знака Зодіаку вкрай емоційні, але вважають за краще приховувати свої почуття. Хоча в оточенні близьких і друзів вони достатньо відкриті. Для щастя чоловікові Раку необхідно відчувати турботу, щирість та добре ставлення.

Жінка Рак

Представниці цього знаку є надзвичайно чутливими, романтичними та сентиментальними. Вони загадкові, але з боку можуть здатися практичними й раціональними. Насправді вони є дуже вразливими, їхній внутрішній світ ретельно приховується від сторонніх. Зовнішність у дівчини Раку дуже жіночна, до того ж природа наділила її неймовірним шармом, що завжди так вабить чоловіків.

Зірки, що народилися під знаком Рак

Під знаком Рака народилися письменники Антуан де Сент-Екзюпері і Ернест Гемінгвей, художник Марк Шагал, кутюр'є Джорджіо Армані, футболіст Зінедін Зідан, актори Вів'єн Лі, Гаррісон Форд, Том Генкс і Діана Крюгер, супермоделі Жизель Бундхен і Наташа Полі, співачка Селена Гомес.

Як покращити концентрацію уваги?

Дослідження підтверджують, що з кожним роком наша концентрація уваги знижується. Це впливає і на професійне, і на особисте життя. На щастя, вчасно виявити проблему і розв'язати її можна за допомогою кількох простих кроків.

Як розпізнати проблеми з концентрацією уваги

Визначити рівень концентрації уваги нескладно. В інтернеті можна знайти відразу кілька тестів, наприклад англійською або українською мовою. Ще можна використовувати таблиці Шульте - зазвичай їх застосовують для розвитку навичок швидкочитання, лічби та поліпшення пам'яті, але й вони підійдуть.

На проблеми з концентрацією уваги можуть вказувати такі ознаки:

-Ви часто щось забуваєте.

-Вам складно довго залишатися зосередженим під час виконання одного завдання.

-У вас періодично з'являється відчуття, ніби голова вже не розуміє.

-Ви багато відволікаєтеся, особливо коли чуєте чужу мову.

Як підвищити концентрацію уваги

На жаль, швидкого способу не існує. Але є кілька технік, які за регулярної практики можуть допомогти.

1. Виконувати вправи на усвідомленість

Якщо ви ніколи цього не робили, почніть з основ, наприклад із вправи "5-4-3-2-1". Цифри в її назві означають таке:

5 - зверніть увагу на п'ять предметів, які бачите поруч із собою;

4 - виділіть чотири речі, до яких можете доторкнутися;

3 - сфокусуйтеся на трьох звуках, які чуєте;

2 - відчуйте два запахи, які вас оточують;

1 - знайдіть одну річ, яку можна спробувати на смак.

Намагайтеся частіше фіксувати сприйняттям обстановку навколо себе, приділяти час вивченню робочого або домашнього простору. Таке невелике тренування зробить вас набагато уважнішими.

2. Слухати активно

Це означає не лише свідомо докладати зусиль, щоб чути, що говорить ваш співрозмовник. Важливо витрачати час і розумову енергію на "внутрішню обробку" отриманої інформації. Такий підхід теж допомагає прокачувати уважність.

3. Робити перерви

Звучить дивно, але свідомі перерви справді покращують концентрацію уваги. Відволічіться від справ, вийдіть із кабінету або кімнати де ви працюєте, прогуляйтеся по квартирі, налийте собі кави або подихайте свіжим повітрям 5-10 хвилин. Коли ви повернетеся на місце, вам буде легше утримувати фокус уваги на завданнях і ваша продуктивність відчутно підвищиться.

Крім того, усвідомлені перерви позбавляють почуття провини, яке неминуче виникає під час спонтанних пауз, коли ми гортаємо новини або сидимо в TikTok замість того, щоб працювати.

Радіонова Тетяна

Пальми, фонтани та клумби квітів: як виглядала алея центрального проспекту Дніпра понад 50 років тому

Один із незмінних символів Дніпра – зелена алея по всьому проспекту Яворницького. Задумана разом із проспектом у 1790-х роках вона практично не змінилася з того часу. Декілька частин алеї були ліквідовані в процесі будівництва міста в середині минулого століття. Довжина алеї та самого проспекту – 5 км. Проспект Яворницького у Дніпрі був накреслений на першому генеральному плані міста на початку 1790-х років. Але спочатку його облаштуванню заважала річка Половиця, яка розділяла більшу частину проспекту на два береги. 

Спочатку він називався Великою вулицею, потім Великою бульварною вулицею. Коли проспект був «облагороджений», він став Катерининським. 

У середині XIX століття річка була захована у підземний колектор, частина гори «зчесана», а центральна алея проспекту – засаджена квітами та деревами. З того часу на проспекті мінялося все, окрім зеленої алеї посеред дороги. Вона вже стала одним із символів Дніпра та її зображення можна зустріти на різних листівках, випущених 30-40 років тому. Серед зелені стояли лавки, фонтани, вечорами тут гуляли люди.

Там, де сьогодні паркування на площі Героїв Майдану – була зелена зона, але під час будівництва площі після Другої світової війни її прибрали.

Сьогодні частина алеї проспекту зайнята художниками – у вихідні вони продають там свої картини або приймають замовлення. Частина проспекту від вулиці Короленка до Воскресенської так і називається алея художників.

На ще одній частині алеї вже понад 20 років на центральному проспекті у Дніпрі триває будівництво метро. Там, де буде вхід на станцію, стоїть загородження. Величезний паркан закриває ту частину алеї, де ведеться будівництво.

До того, як у центрі міста вирішили розмістити метро, алеями гуляли люди, росли різні дерева, кущі та клумби. У літню пору тут висаджували пальми в діжках, на зиму їх прибирали.

Радіонова Тетяна

Що означало свято Івана Купала?

 

Одне з найцікавіших свят, яке залишили нам пращури — Івана Купала. Язичницьке й магічне, із плином часу воно змінило свій сенс і стало відзначенням Різдва Івана Хрестителя, при цьому зберігаючи очищаючий обряд занурення в воду.

Розповідаємо, як трансформувалися змісти цього дня до наших часів, а також хто такий Купайло, для чого палити багаття і як ворожити з вінками на воді.

Історія свята

У наш час свято Івана Купала відзначають у ніч з 6 на 7 липня, але так було не завжди. До запровадження григоріанського календаря це був день літнього сонцестояння, або сонцевороту — 24 червня. Коріння свята язичницьке, але коли святковий день змістився на понад два тижні, він збігся з християнським Різдвом Іоанна Хрестителя й набув нового сенсу. Також змінилася назва — з "Купала", свято перетрворилося на "Івана Купала".

Незрозуміло, чи існував Купало чи Купайло в уяві давніх слов'ян як божество чи міфологічний персонаж до виникнення свята, чи з'явився, як його наслідок — дослідники вважають, що назва дня могла виникнути від кореня "куп", що створює ряд слів, які позначають об'єднання людей: "вкупі", "купно". Ще один варіант — походження від слова "купатися": занурення у водойми відіграє у святі велику роль, адже очищення за допомогою вогню та води — це давня форма магічних дій.

Традиції

Купала святкували з різними відмінностями на території всієї України. Святкування сонцестояння чи літнього свята кохання існують у багатьох народів: Midsommar (середина літа) – у шведів, Saint Jeans (Святого Жана) – у французів, Flakagajt (День полум’я) – в албанців, Sobotka – у поляків, Kresu den (Вогняний день) – у словенців, Яновден – у болгар, Івана Купала – у східних слов’ян.

Щодо традицій — в Україні перед святом Купала збирали трави, вірячи в їхню чудодійну силу, часто зберігали їх цілий рік для лікування. Саме святкування відбувалося на берегах річок — там ставили прикрашене купальське дерево, навколо якого водили танки й співали пісні, топили у воді або спалювали опудало Купайла чи Марени. Марена у слов'ян — зимове божество, що морить землю холодом, а людину — хворобами та голодом. У деяких регіонах її також вважали старшою русалкою.

Обов'язково ворожили, адже купальські обряди вважалися магічними, а купальські вогні — жертовними і водночас очищувальними. Потім розпочиналося насичене танцями і піснями нічне гуляння. На святкування запрошували музик, які грали на скрипці, цимбалах, сопілці чи в ансамблі

Після християнізації сакральні сенси свята поступово заміщалися побутово-ігровою тематикою, також за радянських часів частина звичаїв відмерла. Зараз свято Купала із центрального язичницького дійства, пов'язаного з культом богів, перетворилося на молодіжну розвагу.

Вогнище

Обов'язковий атрибут Купала — велике вогнище, через яке стрибають поодинці або парами. Окрім забави й спортивної сторони (кожен намагався стрибнути через багаття якнайвище та якнайдалі) це було магічним ритуалом і означало очищення. Також вважалося, що якщо закохані зможуть перестрибнути багаття, не роз'єднавши рук, їхня любов триватиме все життя.

Вогонь відлякував злих духів, які в дні Купала за повір'ями виходили з потойбічного світу в світ живих. Також існувало повір'я, що якщо жінка відзначила Івана Купала і не побувала біля вечірнього багаття, вона відьма.

Вінки

Після втоплення чи спалення опудала Марени дівчата тікають від хлопців до води, щоб ворожити на кохання. Вони плетуть вінки з польових квітів, інколи лаштують до них запалені свічки й із заходом сонця починають пускати їх по воді. Поки вінки пливуть, дівчата йдуть понад річкою та співають.

Згідно з народним повір'ям, якщо вінок пливе добре й свічка горить гарно, дівчина вийде заміж, якщо він крутиться на місці — то ще дівуватиме, а як потоне — заміж не вийде взагалі. Якщо ж вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега — дівчина піде заміж саме туди. Також, якщо вінок плавав по центру річки, то вважалося, що рік пройде без значних змін, а якщо його прибило до берега — буде біда.

Часто хлопці намагаються зловити вінки дівчат, але не будь-які, а саме коханої. Пари могли заздалегідь домовлятися про те, яким буде вінок — дівчина додавала характерну квітку чи особливу свічку. Усе це тому, що якщо хлопцю вдавалося зловити потрібний вінок, діставшись до нього вплав чи на човні, — це вважалося доброю прикметою для їхньої подальшої долі.

Згодом вінки могли розвішувати вдома чи на деревах, як обереги, у деяких регіонах їх закидали на стріху хати або святити в церкві (у християнські часи).

Папороть

Одне з найромантичніших повір'їв Купала — про міфічний цвіт папороті, який нібито з'являється в купальську ніч. За переказами, він квітне лише одну мить у найкоротшу ніч у році. Важається, квітку може знайти лише молодий хлопець, часто неодружений або єдиний син в родині. Через те, що її охороняє нечиста сила, квітку здобути так важко. Але якщо вдасться — щасливчик отримає дар бачити майбутнє, здібність розуміти мову звірів і птахів, зцілювати хворих, та знаходити заховані в землю скарби.

Чи є в основі цієї легенди реальна квітка, встановити важко, адже назва "папороть" у фольклорі — це збірна назва багатьох рослин, які зростають на заболочених землях. Але вірогідно, що повір'я про цвіт папороті могло виникнути через особливості будови папоротей родини Osmundaceae, а саме Osmunda regalis (чистоуст королівський), адже їхнє спороносне листя справді нагадує квітку.

Боротьба церкви зі святом

Після приходу християнства церква почала боротися з язичницькими традиціями й не підтримувала народних гулянь, інколи карала учасників. Православна церква України й протестанти і зараз переважно не підтримують традиційних святкувань Купала, визнаючи лише назву "Різдво Івана Предтечі" (православна), а от деякі парафії Української греко-католицької церкви в останні роки підтримують народні традиції.

Загалом обрядова частина Купала трансформувалася і нині занурення в воду приурочили до дня Іоанна Хрестителя, який, згідно з Євангелієм, похрестив людей у Йордані. Відтоді цей символ для вірян набув нового значення: як тіло омивається водою, так душа очищається Богом.

Климчук Артемія

ТОП-10 українських страв

Борщ 

Ця страва – символ української кухні, перша і єдина, яка уже на розгляді в ЮНЕСКО, щоб бути включеною в список Нематеріальної культурної спадщини України. Саме його, згідно опитуванням, більшість українців вважають улюбленою стравою національної кухні. До речі, так думають не тільки українці: CNN включили борщ до 20 найсмачніших супів у світі!

Хоча вважається, що найбільш поширеним борщ є в Північних та Центральних регіонах, насправді готують його скрізь. 

Класичний борщ складається з близько 30 інгредієнтів! Серед них найголовніші: буряк, капуста, картопля, морква, цибуля, яловичина та томатна паста. Але в залежності від регіону рецепти можуть різнитися. Наприклад, на Поділлі додають квасолю, на Півдні – борошно, на Слобожанщині – пиво, у київський борщ – хлібний квас. Є зелений борщ, червоний, грибний, холодний. Усього понад 70 видів!

Їли борщ зазвичай не з хлібом, а з пампушками з часником. 

Бограч

Цю страву ми запозичили в угорців, і зараз вона стала традиційною в родинах Західної України. Основними інгредієнтами для бограча слугують м’ясо різних видів (3-5), сало, картопля, морква, цибуля, капуста кольрабі, спеції і обов’язково паприка. Традиційно бограч готувався на відкритому вогні у казані і мав бути дуже наваристим, схожим на гуляш. До речі, навіть сама назва бограч означає «казан».

На відміну від борщу, бограч вважався святковою стравою або варіантом для пікніка. Бо ж його навіть придумали пастухи, що готували цю страву в горах. 

Капусняк 

Це традиційна перша страва, яку готують в Центральних регіонах України. Її особливістю є кислуватий смак, що отримується завдяки основному інгридієнту – квашеній капусті. У залежності від регіону і сезону рецепти капусняка варіюються. Він може бути пісний, вегетаріанський, рибний, грибний тощо. Класичний капусняк готується з капусти, моркви, цибулі, картоплі, пікниці (ковбаса з яловичини та свинини), грибів та спецій.

Вареники

Вареники або на західноукраїнський лад пироги – страва, яку Білл Клінтон заніс до свого списку Must Be Served, якій єврейський поет Саул Черніхівський присвятив одноіменну поему та музичну ідилію, про які згадував у «Енеїді» Котляревський та у «Вії» Гоголь. За однією з версій вареники, що раніше звалися «вараніки», були відомі ще в дохристиянські часи, а за іншою страва походить від турецьких «дюш-варів».

Готують вареники з прісного тіста, а начинка може бути найрізноманітнішою. Традиційними вважалася картопля, цибуля, шкварки, сир, вишні, чорниці. На Чернігівщині додають шкварки, на Закарпатті – бринзу, на Поліссі – товчену квасолю. Відомі навіть варіанти начиняти страву папороттю, редькою або борошном зі смальцем.

З варениками пов’язані багато народних звичаїв і традицій: їх ототожнювали з Місяцем і використовували як жертовну їжу; процес замішування тіста символізував зародження світу, а начинка – продовження роду; їх приносили породілі, їли під час жнив та коли народжувала корова, щоб теля було здоровим. На варениках дівчата гадали на Андрія, а на Старий Новий рік готували страву з сюрпризом, ховаючи у начинку щось неочікуване (гудзик, квасолину, перець тощо). 

Куліш

Куліш був улюбленою стравою українських козаків та чумаків. Його часто готували на обід в походах (звідси і нша назва «польова каша») або вдома на вечерю. Куліш готується на основі пшона з додаванням картоплі, моркви, сала, цибулі та зелені. Але знову ж таки залежно від регіону рецепти страви різнилися: На Чернігівщині та Полтавщині готували гречаний, а на Південному Поділлі – кукурудзяний, на Правобережному Поліссі куліш могли варити на молоці, сироватці або маслянці. Справжній куліш мав бути густим, а не таким, у якому крупина за крупиною ганяється з дубиною. 

Банош

Банош – одна з найпопулярніших страв галицької кухні, яку на Закарпатті готують по кілька разів на тиждень. Справжній банош має бути приготований у чавунному казані на відкритому вогнищі з кукурудзяної крупи на овечій сметані або вершках, які 3 дні зберігаються в коморі. Заправляють готовий банош бринзою, білими грибами або шкварками. Помішувати кашу можна тільки дерев’яною ложкою і тільки в одну сторону.

Деруни

Деруни – це традиційні українські картопляні оладки, особливо популярні в Східних та Північних областях. У залежності від регіону вони ще можуть називатися кремзликами, тертюхами, рисилованиками, терчаниками тощо. Головним інгредієнтом є «дерта» картопля, до якої додають цибулю, трошки борошна, яйце та сіль. Усе це перемішується і смажиться на соняшниковій олії. 

Котлета по-київськи

За право називатися батьківщиною цієї страви досі сперечаються Україна, Росія, Німеччина, Франція та США. Тим не менше, сьогодні котлета по-київськи є гастрономічним символом саме української столиці. Вважається, що вперше вона з’явилася на столах киян ще на початку 20 століття, але на певний період була забута і відродилася уже в середині століття в місцевих ресторанах. Масовою страва стала уже в 60-х. Котлета по-київськи готується з ніжного курячого філе з рідкою начинкою з масла, зелені та спецій і обсмажується у панірувальних сухарях у фритюрі.

Полтавські галушки

Галушку іноді називають королевою української кухні. Цю страву з вареного тіста у вигляді окремого блюда або інгредієнту для супу готовули по всій території України, але найбільш популярною вона стала саме на Полтавщині. Тут їй навіть встановили пам’ятник і проводять фестиваль на її честь. Для приготування галушок тісто з борошна, солі та води рвалося або різалося. З нього формувалися кульки або квадратики, які відварювалися найчастіше на пару і потім додавалися в суп або подавалися окремо з шкварками, сметаною або смаженою цибулею у піст. Полтавські галушки подаються з вершковим маслом, часником, сметаною та відвареною куркою.

Биточки з тюльки

Биточки з тюльки стали коронною стравою одеської кухні з часів Другої світової війни. Для їх приготування беруть свіжу тюльку, обвалюють її в яєчно-майонезній суміші і обсмажують в олії. Подаються биточки з соусом з майонезу, в який додають каперси, огірки, цибулю і кріп. 

Климчук Артемія

Давай знайомитись

 Федоткін Максим

Всім привіт) Мене звати Федоткін Максим, мені 24 роки (короче вже старий). Після школи пішов вчитися на юриста в Економіко-Правовий Університет м. Харкова (спеціальність - міжнародне право). Від університету був на практиці в Московському ( сам не в захваті з назви) суді м. Харкова, 2 тижні, там був щось по типу помічником судді. Був на дуже цікавих судових справах і на двух слідчих експериментах, де в цілому було доволі цікаво, але через специфіку роботи зрозумів що юриспруденція це не моє. Хоча сама база знань дуже допомагає в житті. Про ваканцію в наш департамент я дізнався шляхом повідомлення мені на gmail від самого банку. Подумав чому б не спробувати, і от я тут. Зараз працюю на проекті МСБ, вважаю його найкращим проектом зі всіх, мені тут дуже комфортно. По-перше чудовий дружній колектив с яким дуже весело і всі один одному допомагають. По-друге цікаво працювати с кредитними продуктами саме малого та середнього бізнесу. До банку я офіційно ні де не працював, підробляв на типографії і на першому курсі робив на замовлення сайти, також робив необхідну рекламу людям для продажу товарів або послуг. 

Зараз моє хобі це спорт, я майже 4 роки займався боксом, потім було складно паралельно ходити на тренування, вчитися і працювати, тому розставляючи приорітети на деякий час припинив тренування. Також люблю бути частіше на природі і гуляти зі своєю собакою.

Перепелова Вікторія

Привіт, мене звати Вікторія. В нашому департаменті працюю вже досить давно, з 2013 року до 2018, потім 2 роки працювала в іншій організації і в 2020 знов повернулась в наш департамент. Це моя перша робота, влаштовувалась ще студенткою. Взагалі проходила співбесіду на вакансію у відділенні, але мені запропонували спробувати в наш департамент, локація в Харкові на той момент тільки відкрилась. Через гнучкий графік роботи дуже зручно було поєднувати з навчанням. Зараз, звичайно, набагато зручніше працювати віддалено, більше часу лишається для себе і не витрачається на дорогу. Люблю подорожувати, екстремальні види спорту, читати, займаюсь стретчінгом та намагаюсь нарешті вивчити англійську. Готувати не дуже люблю, безмежно люблю каву. Порада, яка мені запам'яталась мабуть найбільше, це : “ За будь-яких обставин, завжди потрібно лишатися людиною ”.

"Відбудеться те, про що ви навіть не здогадувалися": Ніколи і нікому і за жодних обставин не розповідайте про ці речі

 

Є речі, які не варто розповідати навіть найближчій людині. Дотримуйтеся деяких простих правил, які допоможуть вам уникнути багатьох негативних речей.

Не посвячуйте половинку у ваше минуле

Як тільки ви одружуєтеся запам'ятаєте правило, яке ніколи не можна переступати. Ніколи не розповідайте своєму чоловікові чи дружині про ваші стосунки до них. Навіть якщо вас питатиме, благатиме, а іноді й шантажуватиме. Під цією "простою цікавістю" криються майбутні сварки та переживання. Якщо ви тільки дасте слабину, ви пустите корінь зла у ваші стосунки, а може і початок кінця. Ваш чоловік буде невпевнено почуватися, стане сумніватися, порівнювати себе, хто краще, дратуватися і злитися на вас. Так само ці ж правила діють і в протилежному напрямку. Жінці, як би вона вас не просила, завжди говоріть чарівну фразу: "Ніхто навіть поряд з тобою не стояв, коханий, і я не хочу про них навіть згадувати". Це убереже вас від тисячі проблем та розбіжностей, які можуть виникнути після. Не варто копошитися у минулому партнера, а якщо він сам раптом вирішить поділитися спогадами, треба твердо припинити його словами: "Те, що було у тебе до мене, залишилося в минулому. Мене це не цікавить!". Геть минуле. Живіть тут і зараз. Є речі, які не варто розповідати навіть найближчій людині. Ми маємо права на їхнє мовчання. Знаєте, є така фраза в суді: "Все, що ви скажете, буде розцінено проти вас". Отже, є речі, які ви повинні залишати при собі. Адже відомо кожному: наше життя залежить не тільки від нас самих, а й від людей, що оточують нас, від подій. Як на дорозі, навіть якщо ви дотримуватиметеся всіх правил, є такі моменти, які від вас не залежать.

Не розказуйте про свої плани на майбутнє

Як часто поділившись із кимось потаємним, наші плани вислизають від вас, як пісок крізь пальці. Дуже часто розказаний хоч комусь одному план ніколи не буде спрацьовано тому, що ті слова, які ви почуєте, поради посіють сумніви у ваш розум, послаблять бажання, нададуть сумніви і ви ніколи вже не реалізуєте задумане. Психологи з'ясували, що коли ви поділилися з кимось своїм геніальним планом, ваш мозок автоматично вважає його виконаним і перестає працювати на подальше досягнення результату.

Не беріть участь у плітках про інших

Запам'ятайте, якщо ви чуєте, як хтось із незнайомих пліткує про когось з вами, наступним об'єктом для обговорень можете стати ви. Бійтеся таких людей, а точніше цурайтесь говорити їм правду про себе, яка б вона не була. Особливо теж говорити про когось погано. Та людина неодмінно дізнається про ваші слова. Кажуть, треба боятися не того, про кого говорять погано, а того, хто говорить погано про інших. Чим вищий чин, тим більше бісів. Теж стосується й засудження. Тобто осуду, коли немає людини поряд. Тому дуже важливо і самому не починати і заздалегідь акуратно зупиняти подібні плітки про інших. Єдина порада просто слухайте і не приймайте їх до себе. Важливо не те, що в нас входить, набагато важливіше, що виходить. Слухайте, а тоді не розповідайте іншим що почули, навіть якщо це правда. Та й до того ж інформацію, яку ви чуєте, ділите на 3, сприймайте її критично, адже часто вона не перевірена, та й у хорошої людини, буває, зазвичай, дуже багато заздрісників. Такі люди можуть просто по дурниці обговорювати слабкості та невдачі іншої людини, а можуть свідомо намагатися занизити її якості та результат діяльності. Пам'ятайте пліткарі говорять погане не тільки вам, а й про вас. Тому вмійте з ними поводитися максимально просто, легко, дружньо, але за жодних умов не розповідайте нічого про себе. Успіх у всіх починаннях супроводжує тих, хто мало говорить, але багато чого знає.

Не говоріть про ваші труднощі

Не важливо, де вони вас супроводжують. На роботі, вдома, в особистому житті чи у фінансах. Ваші проблеми — це тільки ваші проблеми та вирішувати їх тільки вам. Так, розповівши, що ви нещасні, бідні і не здорові, ви отримаєте від них частку підтримки, доброти і людської співучасті, але все одно ви залишитеся в пам'яті у людини як людина слабка, яка не вміє самостійно вирішувати свої труднощі. Якщо ви розповісте і про свої слабкі сторони, ви можете отримати у них удар в майбутньому. 

Не діліться станом своїх фінансів

Гроші теж дуже люблять тишу. Про свої доходи та витрати не варто говорити взагалі нікому. Це дозволить, грубо кажучи, не наврочити себе, "не заблокувати грошовий потік" і уникнути багато фінансових проблем. Ваша дієта, здоровий спосіб життя і навіть знання як вчинити правильно, продовжаться довго, якщо залишаться у таємниці. Про свої переваги, життєві принципи, про те, що ви любите чи що ні, з ким спілкуєтеся, а з ким навідріз відмовляєтеся теж знати нікому не потрібно. Не звітуйте про це, не пояснюйте причини.

Не говоріть про свої недоліки

Не слід виставляти свої слабкі сторони напоказ. Навіть у близькому колі. За зручної ситуації люди цим обов'язково скористаються. І вам це може бути дуже боляче. І це може статися в найневідповідніший момент, коли ви цього зовсім не чекаєте. Свої слабкі сторони слід робити сильними. Спокійно працюйте над своїми слабкостями і намагайтеся перетворити їх на свої переваги.

Щука Анна

Кухарка смерті

 

Горда донька ірландського народу Мері Маллон прибула в Нью Йорк в 90-х роках 19 сторіччя, як і більшість еміґрантів з різних куточків світу, на пароплаві. Відбувши обов’язковий карантин, вона пішла в середмістя шукати свого дядечка, який пообіцяв їй листом, що допоможе знайти роботу і притулок.

Висока синьоока блондинка з міцними руками, Мері ще й вміла дуже смачно готувати. Тому дядечко влаштував її кухаркою в одну поважну сім’ю на Парк Авеню.

Мері практично витягла щасливий квиток – в теплі на кухні, де завжди можна чимось підкріпитися – не робота а казка.

Та раптом родину пана Волтера Бовена та частину прислуги скосив черевний тиф. А товаришка Мері, покоївка сім’ї, геть заслабла. Мері ніжно доглядала її, годувала з ложечки і гостила своїми найкращими стравами. Та ніц не помогло – дівчина померла.

Родина слабувала, готувати не було для кого, тож Мері Маллон пішла шукати іншу роботу.

Та в наступному місці за деякий час історія повторилася. А потім в наступному.

А потім знов…

І коли спалах черевного тифу зафіксували в гостьовому пансіонаті в багатому передмісті Нью Йорка, де проводили свої вакації містяни, власник готелю звернувся до санітарного інспектора Джорджа Сопера, аби той провів розслідування.

Черевний тиф завжди вважався хворобою бідноти – антисанітарія, бруд, відсутність елементарної гігієни. А тут – багате передмістя.

Провівши опитування, Сопер виявив, що перед спалахом, на роботу в пансіон прийшла нова кухарка. Пансіонерам дуже припав до душі десерт, який вона подавала – морозиво зі свіжими персиками…

1906 рік – то вам не тепер, з геолокацієї, інтернетом і соцмережами. Шукати ірландську дівчину в багатомільйонному місті з сотнями тисяч еміґрантів – як голку в копиці сіна.

Тож Сопер пішов за “спалахами” черевного тифу.

І ось, по 5 місяцях пошуків, Джордж таки її знайшов. Перед ним стояла абсолютно здорова молода жінка, загрозливо крутячи в руках виделку для м’яса.

“Та як ви смієте!!! Я здорова! Я знаю, ви не любите ірландців!!! Посмійте хоч рукою мене зачепити!”

Схопивши облизня, Сопер звернувся до Сари Джозефіни Бейкер, однієї з небагатьох жінок-лікарів міста, аби та вмовила Мері пройти обстеження. Знов невдача – Маллон виставила лікарку за двері. Та докторка Бейкер була настирною. Наступного разу вона повернулася в супроводі поліції.

Ото була вистава – пара констеблів ледве запхали волаючу диким криком ірландку в санітарний автомобіль.

Після обстеження в госпіталі Ріверсайд виявилося, що Мері Маллон є носієм черевного тифу. Абсолютно здоровим носієм. Її пробували лікувати та ізолювали майже на рік. А Джоржд Сопер написав статтю в газети про цей випадок, де вперше вжив вираз “тифозна Мері”.

За рік Мері Маллон вийшла з ізоляції. Вона навіть пробувала судитися з лікарями, департаментом міста – порушення прав людини, насильницька ізоляція, булінг і всьо такоє.

Та суди Мері програла.

А, оскільки на кухню її не пускали на гарматний постріл, а брудна робота пралі була важкою і невдячною, горда і хитра донька ірландського народу змінила ім’я і розчинилася в натовпі еміґрантів.

Та не безслідно…

Коли в жіночій лікарні Слоун зафіксували великий спалах тифу, туди відразу прибув Джордж Сопер, і в скромній кухарці міссіс Браун відразу впізнав свою стару знайому…

Департамент контролю за інфекційними хворобами цього разу був невблаганний.

Мері Маллон помістили на довічну ізоляцію в інфекційну лікарню на острові Норт-Бротер, де вона пробула понад 20 років та померла в 1938 році від інсульту.

Климчук Артемія

Три найгучніших PR-скандалів останніх 30 років

 

PR — потужна зброя в умілих руках. Гарний піар принесе тисячі лайків, лояльність споживачів та блискучу репутацію. Але через те, що до кампанії залучаються великі аудиторії, легко припуститися жорстокого промаху, який спочатку буде неочевидним, а потім нанесе удар у спину.

#1. Ratners Group: CEO компанії називає свій продукт сміттям

Як можна знищити мультимільйонний бізнес за 10 секунд? Відповідь на це запитання добре знає Джеральд Ратнер, ексгендиректор британської ювелірної компанії Ratners Group.

У 1980-х Ratners Group була улюбленицею фондового ринку — елітний бізнес,  прибуток якого постійно зростав. У 1990-х по всій Великій Британії працювало близько 2 тис. магазинів, розташованих у найпрестижніших районах мегаполісів.

У той час середня ціна ювелірного виробу класу люкс становила 350 фунтів (тоді — $618), тож порадувати себе подібною дрібничкою міг лише добре забезпечений покупець. Ратнер вирішив змінити правила гри і виробляти прикраси для робітничого класу, із середньою ціною від 1 до 20 фунтів (на ті часи — від $1,76 до $35).

Окрім підприємницької діяльності, Джеральд Ратнер був талановитим оратором. У 1991 році бізнесмен отримав запрошення виступити на заході Інституту Директорів, де зібралося 6 тис. підприємців та журналістів.

Ратнер готувався до події декілька місяців. Початок промови не віщував лиха, але тут бізнесмен вирішив дотепно пожартувати:

«Ratners Group зовсім не уособлює процвітання і, якщо замислитись, має дуже мало спільного з якістю. Ми робимо графини з кришталю та набори з шести келихів, у них ваш дворецький може подати напої лише за $7. Люди дивуються і запитують у мене — як вам вдається продавати так дешево? І я їм відповідаю — це тому, що ми продаємо повний відстій».

У ЗМІ вибухнув скандал, адже слова гендиректора означали, що робітничий клас настільки бідний, що може дозволити собі купити лише сміття. Акції Ratners Group впали на 80% — підприємець зазнав збитків на $1.8 млрд за кілька днів.

Репутація Ратнера була безповоротно заплямована, в 1992 він був звільнений з позиції CEO компанії, яку довелося перейменувати в Signet Group. Джеральд пішов із посади буквально ні з чим, а цей прецедент тепер відомий як ефект Ратнера.

#2. Philip Morris: смерть курців йде на користь державі

Як можна створити позитивний імідж для компанії, яка виробляє продукт, що вбиває мільйони людей? Звичайно, треба перетворити смерть на позитив.

Нічого кращого не зміг придумати один із провідних виробників тютюнових виробів — Philip Morris. У 2001 році компанія спробувала переконати чеський уряд у тому, що смерть курців має для країни «позитивні» наслідки у фінансовому плані. Важливо відзначити, що тютюнова продукція Philip Morris на той момент займала 80% цього ринкового сегмента в Чехії.

«У 1999 році рання смерть курців принесла чеському уряду чистий прибуток — близько $147 млн, — йшлося у дослідженні, яке спеціально провела компанія. — Це включає економію від 943 млн до 1,2 млрд крон (приблизно від $24 до $30 млн) на охороні здоров'я, пенсіях та витратах на державне житло».

Невдала спроба Philip Morris стати «адвокатом диявола» викликала широкий суспільний резонанс, публічне обурення та негативний відгук в організацій із охорони здоров'я.

Зрештою Philip Morris скасувала свої плани на проведення подібних досліджень у Польщі, Словаччині, Угорщині та Словенії. Стівен Перріш, віцепрезидент компанії, визнав, що команда припустилася жахливої ​​помилки, а такі дослідження, звичайно ж, неприйнятні.

#3. Redux Beverages пропонує «легальну альтернативу» кокаїну

«Швидкість у банці», «Рідкий кокаїн», «Кокаїн — миттєвий приплив» — гучні визначення для продукту, які може використовувати наркодилер. Але як вийшло, що їх взяла на озброєння публічна компанія?

У 2006 році Redux Beverages, американський виробник енергетичних напоїв, запустив продукт під назвою «Кокаїн». Цей енергетик містить 280 мг кофеїну на 250 мл і, за словами творців, має ефект на 350% сильніший, ніж Red Bull.

«Коли людина бачить назву напою, це здійснює на неї потужний психологічний ефект, — доводить незвичайний неймінг продукту винахідник «Кокаїна» Джеймі Кірбі. — Вона відчуває приплив сил, навіть не відкривши банку».

Redux Beverages запустили потужну маркетингову кампанію, спрямовану саме на молоде покоління, використовуючи недвозначний слоган «Легальна альтернатива». Компанія стверджує, що майже кожне агентство в США сприяло піару продукту — і бренд отримав охоплення 140 млн людей.

Звичайно, відповіддю було масове обурення, протести громадських та державних організацій. На сайті Drink Cocaine навіть є розділ, присвячений ворогам напою. Серед них — медики, юристи та політики.

Комісія з нагляду за якістю харчових продуктів США (FDA), обурена зухвалим гаслом, заявила, що компанія пропагує вживання наркотиків серед молоді, і вимагає негайно прибрати слоган. Генеральні прокурори штатів Іллінойс та Коннектикут винесли судову заборону на розповсюдження енергетика, а техаський генпрокурор подав позов проти Redux Beverages на суму $60 млн.

У 2007 році під натиском громадськості, без слогану і перебуваючи під судом, «Кокаїн» зник із продажу, але бренду вдалося відродити продукт у 2019 році. Напій доступний на сайті, але заборонений у таких країнах, як Австралія та Нова Зеландія. У компанії впевнені, що їхні покупці не наркомани, а люди, яким подобається «повеселитися», і які можуть оцінити «хорошу ідею».

Климчук Артемія

Характерні риси для знаку зодіаку - Близнюки

Близнюки – третій знак зодіакального кола. Період цього знака Зодіаку триває з 21 травня до 21 червня.

Його стихія – повітря, символ – дві вертикальні колони, що позначають ворота пізнання, які ведуть до покоїв мудрості. Покровителькою цього знака Зодіаку є планета Меркурій. Камені-талісмани: малахіт, гірський кришталь, обсидіан, агат, місячний камінь, нефрит та амазоніт. Один з найбільш непередбачуваних знаків. Основні характерні риси Близнюків: енергійність, незалежність, товариськість, комунікабельність, почуття гумору і допитливість.

Загальна характеристика

Представники цього знака Зодіаку допитливі, ерудовані співрозмовники, темпераментні та невтомні. Вони легко встановлюють зв'язки з абсолютно різними людьми. Життя Близнюків активне й насичене, вони легко пристосовуються до будь-яких обставин. Це інтелектуально обдарований знак. Часто серед них зустрічаються талановиті письменники та актори. Це мінливі люди, які можуть змінювати своє ставлення кілька разів на день. Товариські та безцеремонні вигадники. З ними ніколи не буває нудно. Близнюки легко можуть викрутитися з будь-якої ситуації з мінімальними втратами завдяки своїй спритності. Зазвичай вони балакучі та товариські, їм рідко вдається втримати язик за зубами.

Чоловік Близнюки

У чоловіків Близнюків у крові допитливість, артистичність, дотепність, різноманітність інтересів. Це досить складний знак через подвійність його натури. У житті чоловікам Близнюкам притаманні вірність і мінливість, міцна прив'язаність та схильність до флірту. Бути успішними їм допомагає винахідливість, спритність, начитаність, ерудиція, красномовство, дипломатичність, ввічливість і тактовність. Основними недоліками чоловіків Близнюків є непостійність, нерішучість, безтурботність, брак стриманості та витримки, мінливість життєвих орієнтирів і непунктуальність. У коханні представники цього знаку не піддаються емоціям та почуттям, віддають перевагу легким стосункам без зобов'язань. Хоча в цьому йому немає рівних – він чудово володіє майстерністю зваблювання, вміє робити компліменти й дивувати своїх обраниць.

Жінка Близнюки

Дівчата, народжені під цим знаком, неординарні та непередбачувані, вони багатогранні й поєднують у собі суперечливі якості. При цьому дівчата Близнюки ніколи не сумують і досягають великих успіхів своєю працею. Від роботи жінки Близнюки отримують задоволення, оскільки обирають комфортну для себе сферу діяльності. В коханні не терплять одноманітності та посередності. Щоб завоювати серце цієї непередбачуваної красуні, чоловікові доведеться проявити максимум винахідливості та фантазії.

Зірки, що народилися під знаком Бизнюки

Під знаком Близнюки на світ з'явилися відомі актори Джонні Депп, Анджеліна Джолі, Мерилін Монро, Кріс Еванс, політик Борис Джонсон, Джон Кеннеді,  музикант Пол Маккартні, супермоделі Наомі Кемпбелл і Адріана Ліма.

Як перестати забувати про важливі речі за допомогою різних видів пам'яті

Про які види пам'яті йдеться

Поняття про семантичну та епізодичну пам'ять ще в 1970-х роках ввів когнітивний психолог Ендель Тульвінг. Спираючись на цю та інші наукові теорії, у своїй книжці "Чому ми пам'ятаємо" професор психології та нейробіології Чаран Ранганат пропонує прості поради, які допомагають не забувати про річницю весілля чи важливу робочу зустріч.

Він пояснює, що наша пам'ять не схожа на жорсткий диск комп'ютера чи фотоальбом. Ми схильні думати, ніби можемо і повинні пам'ятати все, що захочемо, але насправді ми створені так, щоб забувати. На нашу пам'ять впливає те, що відбувалося з нами в минулому, і те, що відбувається в сьогоденні. Оскільки ми постійно отримуємо сенсорну інформацію і реагуємо на неї, пріоритет у формуванні спогадів віддається більш новому і значущому досвіду за рахунок інших подій. Тому, якщо в нас горять терміни на роботі, ми можемо забути про річницю.

Крім того, пам'ять - це не одна здатність, як ми зазвичай вважаємо, а радше набір окремих навичок, кожна з яких має свої особливості.

Епізодична пам'ять

Вона закладена в гіпокампі мозку і фіксує певні моменти часу - коли і де щось сталося. Цей вид пам'яті пов'язаний із конкретним чуттєвим досвідом або емоціями.  Оскільки епізодичні спогади залежать від контексту, їх можна викликати, помістивши себе в умови, аналогічні минулим.

Тому пісня з нашої молодості може воскресити в пам'яті насичений і детальний образ моменту, коли ми почули її вперше, а почуття смутку може викликати спогади про ситуації, які змушували нас сумувати раніше.

Семантична пам'ять

За неї відповідає префронтальна кора мозку. Цей вид пам'яті містить не окремі епізоди, а навички, знання та уроки, які ми почерпнули з минулого досвіду. Семантичні спогади можна використовувати для того, щоб краще зрозуміти наше теперішнє "я" і прогнозувати майбутнє. Вони беруть участь у навчанні та впливають на нашу поведінку, допомагаючи краще орієнтуватися в житті.

Таким чином, поки гіпокамп зберігає, наприклад, інформацію про безліч місць, де ми залишали ключі від квартири тиждень, місяць або рік тому, префронтальна кора допомагає виявити закономірність у спогадах і зрозуміти, де варто шукати втрачену зв'язку.

Як краще запам'ятовувати інформацію, використовуючи обидва види

По-перше, треба подбати про базові потреби, насамперед - про сон. Недосипання шкідливе для нашої пам'яті, при цьому навіть короткий денний сон протягом 45-60 хвилин може поліпшити здатність запам'ятовувати інформацію.

По-друге, для навчання Ранганат схвалює такі мнемонічні прийоми, як рими та абревіатури, якими ми часто користувалися в дитинстві. Один із прикладів - фраза "Чапля Осінь Жде Завзято, Буде Сани Фарбувати" для запам'ятовування кольорів веселки.

Крім того, коли ви знаєте, що епізодична пам'ять пов'язана з відчуттями, тобто зі звуками, запахами, смаками тощо, ви можете це використовувати. Наприклад, увімкнути плейлист із 90-х або приготувати фірмовий пиріг своєї мами, щоб зануритися у спогади. Ми також з більшою ймовірністю згадаємо щось, що асоціюється з новим і несподіваним сильним чуттєвим досвідом. Саме тому вечеря в незнайомому ресторані з романтичним партнером запам'ятається більше, ніж обід у кафе, де ви регулярно буваєте.

Так само, якщо ви розумієте, що семантична пам'ять містить суть подій, тобто корисну і цінну інформацію, ви можете допомогти своєму мозку перетворити моменти на спогади. Наприклад, можна робити таке:

- Згадувати одну й ту саму подію багаторазово, щоб закріпити її в пам'яті. Тільки треба мати на увазі, що кожного разу, коли ви відтворюєте спогади, вони потроху змінюються і віддаляються від істини.

- Говорити про свої спогади з іншими людьми. Це теж частково спотворює реальну картину, але все одно дає змогу з'єднати окремі фрагменти в один урок або історію, яка запам'ятається.

За словами Чарана Ранганата, коли ми впізнаємо своє "я", що пам'ятає, у нас з'являється можливість відігравати активну роль у процесі спогадів. Розуміючи, як формуються спогади, ми можемо краще контролювати процес їх збереження та відтворення. Це не означає, що ви завжди знатимете, де залишили ключі. Але ви зможете краще запам'ятовувати інформацію, яка важлива для роботи та життя.

Радіонова Тетяна