Давай знайомитись

Сергієнко Віктор

Мене зовуть Вітя. Працюю в напрямку Soft Collection з жовтня 2021 року. Влаштувався на роботу шляхом відправлення свого резюме до банку. Дуже не просто було влаштуватися на цю посаду. Резюме направляв я майже рік. І ось один і з днів, після того як підтримавши свого товариша у скрутному становищі, котрий знаходився на лікуванні  після аварії, в той же день мене запросили на співбесіду. Можливо так співпало, але я гадаю що ні. Впевнений, якщо коли допомагаєш іншим, в тому чи іншому питанні і тобі приходить поміч, коли тобі це дійсно потрібно, так було і зі мною. Чому хотів влаштуватися саме до банку? Так як хотілося мати офіційну роботу в усіх аспектах. Навчався я в Університеті Залізничного транспорту на механічному факультеті, спеціальність вагони та спеціальна техніка на залізничному транспорті. Запам'яталися слова викладача з історії : “Буває живеш і місяць, і пів року, та з тобою нічого особливого не відбувається, а потім за одну мить багато чого може змінитися”. Життя дійсно непередбачуване, а тим і цінне. Під час літніх канікул працював провідником пасажирських вагонів, це була на той момент моя перша офіційна робота. Працювати було цікаво, так як сьогодні ти в одному місці, а завтра вже можеш бути в іншому куточку України або навіть за кордоном. У нашій роботі ставлю в приклад свого СВ Шляхтун І.О., яка завжди тактовна в любому питанні. Із фахівців дуже сподобалися майстер класи кращих співробітників Загоруйко К., Алексенко К. та діалоги Костроміна Г.

15 звичок, які вирішать більшість проблем у житті

Тренуйте стійкість мислення, не зациклюйтесь на минулому та частіше ходіть на прогулянки. Щодня ми стикаємося з маленькими та великими проблемами. Вони виникають на різних етапах життя і найчастіше потрапляють до кількох категорій: здоров'я, фінанси, відносини, робота, кар'єра та цілі. Але жодні труднощі не повинні зупиняти наше особисте зростання. Важливо навчитися адаптуватися до змін і продовжувати рухатися вперед, навіть коли все навколо руйнується. Ось які звички у цьому допоможуть.

1) Складати список проблем хоча б раз на місяць. Це найкращий спосіб відстежувати перешкоди, які перед нами виникають, та виявляти обхідні шляхи.

2) Розставляти проблеми за пріоритетом. Не кожна з них справді важлива та термінова, деякі лише здаються такими. Записуйте проблеми в порядку важливості та використовуйте список, щоб розбиратися з ними по черзі.

3) Тренувати мислення. Вирішення проблем залежить від стійкості розуму. Сьогоднішні труднощі готують нас справлятися із завтрашніми. Тому важливо розвивати життєстійкий спосіб мислення. Американський пастор, письменник і педагог Чарльз Свіндолл говорив: "Життя на 10% складається з того, що відбувається, і на 90% з того, як ми на це реагуємо".

4) Відкладати гроші. Майбутнє завжди буде невизначеним. Найкращий спосіб до нього підготуватися — робити заощадження. Наприклад, включити автопереказ невеликої суми на окремий банківський рахунок, щоб не нагадувати собі про це щомісяця.

5) Розвивати навички, які зроблять вас незамінним фахівцем у майбутньому. Перетворіть постійне навчання на звичку і намагайтеся набувати нових навичок щомісяця. Найкраще ті, що довго не застаріють і завжди будуть потрібні.

6) Інвестувати. Проконсультуйтеся зі спеціалістом або вкладіться в проекти, які допоможуть вам проявити себе. Це відкриє можливість заробляти більше у майбутньому.

7) Визначити щонайменше дві області, в яких можна професійно зростати. Знайдіть книги, ресурси та людей, які допоможуть вам стати кращими.

8) Відпочивати. Наше тіло працює 24 години на добу. Тому вкрай важливо завжди висипатись і знаходити час на те, щоб «перезавантажитися» морально та фізично. Це один із найкращих способів уникнути проблем зі здоров'ям, зберігати зосередженість та гостроту розуму.

9) Залишатися активним. Додайте щоденні 15-хвилинні прогулянки на свіжому повітрі у свій розклад, щоб позбутися стресу та відновити ясність мислення.

10)Проводити час на природі. Це допомагає відновлювати запаси енергії, покращує увагу та піднімає настрій.

11) Присутність у моменті. Залученість нині не дає занепокоєння і тривозі заволодіти нашим життям. Коли ми перебуваємо в потоці, нічого більше не має значення, крім того, що відбувається тут і зараз.

12) Створювати чіткі системи для всього, чим займаєтесь. Якщо ви хочете писати щодня, знайдіть у розкладі найкращий час для цього і змініть навколишнє оточення так, щоб вона підтримувала цю звичку, наприклад купіть гарний блокнот.

13) Регулярно займатись спортом. Щоб перетворити тренування на звичку, проводьте їх в той самий день в один і той же час. Створіть спеціальний плейлист і загалом зробіть процес максимально приємним, щоб з нетерпінням чекати на кожне наступне заняття.

14) Заповнюйте життя змістом. Запишіть все, пов'язане з сім'єю та роботою, що змушує вас почуватися живим. Приділяйте заняттям зі списку якнайбільше часу.

15) Не зациклюйтесь. Не всі проблеми у житті можна вирішити. Деякі, наприклад, пов'язані з погодою, економікою, словами та вчинками інших людей, нам непідвладні. Не хвилюйтеся через них. Зосередьтеся на власних думках і звичках і на тому, що дійсно можете виправити.


Радіонова Тетяна



Ким були чумні лікарі, і чому їх боялися більше, ніж "чорну смерть"

 

Образ чумних лікарів став знову популярним під час пандемії коронавірусу. Але далеко не всі знають, яку роль насправді грали середньовічні лікарі, які боролися з чумою.

Чумні лікарі, зокрема їхній образ, знову переживає пік популярності, приблизно через 300 років після справжнього розквіту. Вони стали популярними мотивами для наклейок, значків, масок, футболок і навіть іграшок під час пандемії коронавірусу. Маска чумного лікаря впізнавана у всьому світі, але мало хто знає її передісторію.


Контракти з міською владою

Чумні лікарі були державними підрядниками. Коли чума приходила в європейські міста, місцева влада наймала лікаря для лікування хворих на чуму. Деякі з цих контрактів досі зберігаються в таких країнах як Франція, Німеччина, Італія та Нідерланди. У цих документах прописані обовʼязки чумного лікаря, обмеження їхньої практики і сума, яку місто буде платити за роботу.

Заробітна плата чумного лікаря могла варіюватися від декількох золотих флоринів на місяць до оплати житла, харчування та всіх витрат. Але такі контракти передбачали, що лікарю доведеться лікувати навіть найбідніших пацієнтів, які не могли платити за лікування. Також лікарі не могли відмовитися заходити в будинок або район, охоплений чумою.

У цей же час контракти забороняли чумним лікарям лікувати людей, які не хворіли чумою, також лікарі зобовʼязувалися залишатися в ізоляції від решти суспільства. Такі обмеження були покликані не допустити ще більшого поширення хвороби.

У середньовічних містах зазвичай було кілька лікарів, які займаються приватною практикою. Але такі медики не поспішали ставати чумними лікарями. По-перше, у них були приватні практики і контракти з урядом були невигідні. У 1348 році, коли чума вперше досягла Італії, багато громад опинилися без лікарів, тому що більшість медиків померла від чуми, а решта — втекли. Контракти з чумними лікарями були спробою вирішити цю проблему.

Через умови праці і небезпеку чумними лікарями часто ставали початківці, яким потрібен був досвід та імʼя. Також лікуванням чуми займалися лікарі з поганою славою або ті, хто втратив свою практику. Іноді чумними лікарями ставали люди, які не мають ніякого відношення до медицини.


Вісники смерті

Чумні лікарі зараз виглядають моторошно, але в 1600-х і 1700-х вони були ще більш страхітливими. Коли чумний лікар зʼявлявся в одному з районів міста, це було ознакою того, що скоро ситуація стане ще гірше.

Теоретичні чумні лікарі намагалися полегшити страждання і, можливо, навіть врятувати життя, але мало хто мав ілюзії з цього приводу: чума майже завжди була смертельною. Найкраще, що міг зробити чумний лікар — це злити кров і лімфу з опухлих бубонів, які і дали назву бубонній чумі. Правда, процедура іноді лише сприяла поширенню інфекції.

На той час, як чумний лікар зʼявлявся на порозі будинку, його мешканці були приречені, тому образ таких лікарів став асоціюватися з неминучою смертю.

Найбільш корисним завданням чумних лікарів було ведення обліку тих, що заразився і помер в окремих районах. Іноді медики також виступали в ролі свідків, поки їхні пацієнти складали заповіти. Час від часу вони проводили розтини, намагаючись зрозуміти хворобу, котра розоряла Європу протягом століть.


Захист від міазмів

Під час перших спалахів бубонної чуми в Європі, з 1348 по 1619 рік, у чумних лікарів не було особливого костюма. Однак приблизно в 1619 році придворний лікар Людовика XIV на імʼя Шарль де Лорм запропонував костюм, щоб захистити чумних лікарів від хвороби. Костюм прижився на всій континентальній Європі і став культовим костюмом чумного лікаря, який ми знаємо сьогодні.

Для сучасних медиків, які розуміють механізм поширення бактерій і вірусів, костюм чумного лікаря не здається таким уже й марним. Довгий шкіряний костюм захищав середньовічних лікарів з голови до пʼят, він також включав у себе шкіряні легінси, черевики і рукавички. Маска у вигляді дзьоба, який спочатку був усього 15 см завдовжки, була начинена сушеними квітами, котрі сильно пахнули травами і губками, просоченими камфорою або оцтом.

Чумні лікарі також носили деревʼяну палицю, яка дозволяла їм оглядати, роздягати і направляти пацієнтів, не торкаючись до заражених. Тростини були зручними інструментами для забезпечення соціальної дистанції.

Костюм вінчав шкіряний капелюх з широкими крисами, який служив більше помітним знаком, ніж мав практичне призначення.

Такий костюм схожий на сучасні респіраторні маски та хірургічні халати, правда, середньовічний варіант створювався з іншою метою. Де Лорм вважав, що винаходить захист не від мікробів, а від міазмів — повітря, що погано пахне і до 1800-х років вважалося джерелом хвороб.

Насправді костюм чумного лікаря, ймовірно, захищав лікарів від крапель слини в разі легеневої чуми або зараженої крові і лімфи в разі бубонної чуми. Але найголовніше, вощіння шкіри захищало лікарів від бліх, які були справжніми переносниками чуми.





Климчук Артемія



Дофамінова пастка: як ми замінюємо реальні досягнення фейковими

Що таке дофамін і як він працює

Дофамін - це гормон передчуття задоволення та частина системи винагороди та мотивації.

Дофамін виділяється, зокрема, коли людина пробує щось нове чи прагне якихось висот. Причому відчуття задоволення, спричинене гормоном, хоч і сильне, але короткострокове. За мотивацію відповідає почуття «Хочу ще!» Тому наступний викид дофаміну хочеться отримати якнайшвидше. Виникає свого роду залежність, яка змушує гнатися за новою та новою дозою.

Взагалі, вироблення дофаміну дуже корисний процес. Коли людина бачить якусь мету, завдяки гормональному підживленню вона фокусується на ній і йде до неї, щоб досягти і отримати своє задоволення. Це змушує докладати трохи більше зусиль, щоб подолати вищі бар'єри. Наприклад, ганятися за мамонтом, хоча біля печери ростуть цілком їстівні коріння. Або домагатися розташування першої красуні племені, хоча є жінки і доступніші.

За такого розкладу залежність від дофаміну не виглядає небезпечною. Багато віків тому людині доводилося докладати багато зусиль задля отримання задоволення. І без гормональної підтримки мотивацію для таких звершень знайти було б непросто.

Але що буває, якщо дофамін стає дешевшим? Вчені Джеймс Олдс та Пітер Мілнер провели експеримент. Вони вживили в мозок щура електрод, вплив якого стимулювало вироблення гормону. Тварина сама могла тиснути на кнопку, щоб отримувати дозу дофаміну. Чим воно і займалося, забувши про їжу, воду, сон та інші базові потреби. Люди в схожому експерименті вели себе не набагато раціональніше.

Як ми потрапляємо у дофамінову пастку

Отримати електроди в мозок зараз навряд чи в когось вийде. Але існує безліч інших джерел дешевого дофаміну. Ось деякі з них:

- Комп'ютерні ігри. Та ігри для смартфона також. Пройти рівень, отримати нагороду - все це простий спосіб заробити дофамін. І геймери можуть використовувати його безперервно, як той  щур із експерименту. Наприклад, у Гуанчжоу підліток ледь не загинув, бо 40 годин грав у Honor of Kings. Дитина перенесла інсульт.

- Соціальні мережі. Коли людина розміщує пост і отримує у відповідь віртуальні погладжування у вигляді лайків і коментарів, викидається той самий дофамін. Колишній співробітник Facebook* Чамат Паліхапітія навіть зізнавався, що почувається винним, бо брав участь у розробці алгоритмів соцмережі.

- Шопінг. У цьому випадку працюють одразу два фактори, що стимулюють вироблення дофаміну, — новизна та страх упустити щось. Якщо з першим все зрозуміло, то другий включається завдяки рекламі: «тільки зараз», «залишилося всього два» тощо.

Список можна продовжувати. Подібні джерела дають дуже дешевий дофамін. Заради нього майже не треба напружуватись. А оскільки цей гормон викликає залежність, то людина потрапляє в пастку: він раз-по-раз «тисне на кнопку». При цьому складається відчуття, що він займається чимось важливим та потрібним, хоча це не так. І головна проблема у тому, що відірватися від цього неможливо.

Як вибратися з дофамінової пастки

Тут все працює так само, як і з іншими залежностями. Потрібно зрозуміти, на що ви підсіли, і прибрати або мінімізувати стимули. Спочатку буде тяжко, а потім стане легше.

Наприклад, якщо ви буквально не випускаєте з рук телефон, доведеться почати. Спочатку буде тривожно і некомфортно: а раптом хтось написав? Лайк поставив? Руки самі потягнуться перевірити. І навіть якщо ніяких повідомлень не надходило, сама взаємодія з гаджетом на якийсь час полегшить стан. А потім дискомфорт знову накочуватиме, бо організм вимагатиме нової дози.

І тут немає іншого виходу, окрім як «переламатися». Однак можна зробити процес трохи легшим, якщо заповнити час іншими приємними, але вже корисними речами: читанням, фізкультурою, зустрічами з друзями тощо.

При цьому важливо не перепідсісти на інше джерело дешевого дофаміну. Тому надто простий шлях шукати теж не варто.



Радіонова Тетяна


9 законів грошей, які знають усі мільярдери

 

“Зневажає багатство той, хто втратив надію на своє збагачення” ренсіс Бекон, філософ, політик, історик)

Тільки вам вибирати – бути багатим чи ні. Все йде від голови, у тому числі й установка: мати достаток у будинку чи існувати у злиднях. Якщо людина негативно налаштована, ігнорує закони залучення грошей і при цьому не помічає і не використовує можливості, які її оточують, вона так і залишиться бідною. Вона не шукатиме нову роботу і не займатиметься саморозвитком. Часто успіх і щастя стають головними супутниками заможних людей, але це, зазвичай, ті, хто кардинально змінює свій світогляд, налаштовуючись забезпечення себе і сім’ї матеріальним благополуччям.

Почніть роботу у своїй голові, вчіться бути задоволеними та вдячними. До того, хто нарікає, скаржиться, ниє та клянчить, гроші не приходять. Мислення багатих та бідних людей кардинально відрізняється. Почитайте біографії мільйонерів, ви побачите, що багато з них починали заробляти з нуля, вони відчували кризи і банкрутства, але головне, що вони мали, – це віру у свої можливості, вони ставили перед собою значні цілі і домагалися їх.

“Ніколи не витрачайте гроші, перш ніж їх заробити” (Томас Джефферсон, 3-й президент США)

Це фінансовий закон далекоглядності. Якщо ви набрали кредити або користуєтеся кредитними картками, то ви стали користуватися тим, що вам ще не належить. Гроші люблять свого власного господаря, який постарався їх заробити, а не того, хто чекає на милість від кредитних організацій. Відмовитися від ілюзорного комфорту боржнику практично неможливо, відчуття хибного матеріального статку призводить його до нових витрат і позик. Найгірше, коли фінансові запити починають перевищувати реальний дохід, при цьому людина не може зупинитися і оформляє нову позику, робить ще одну дорогу покупку. Той, хто не прораховує витрати завтрашнього дня і бажає отримати достаток без особливих зусиль, ніколи не буде багатий. Гроші приходять до того, хто розпоряджається ними грамотно, хто спочатку зважує та прораховує, а потім робить фінансові кроки. Якщо ви постійно терпите витрати і берете гроші в борг, то спробуйте спочатку пожити за старим відомим принципом: “Вранці гроші – увечері стільці”. Спочатку заробіть гроші на стілець.

“Щоб витрачати гроші з розумом, потрібно витратитися спочатку на розум” (Леонід Сухоруков, письменник)

Капітал у людини виражається не лише у великій кількості заповітних купюр, а й у отриманні нових знань, відточуванні професійної майстерності, своєчасному освоєнні навичок і умінь. Чим більше людина знає, чим вища її кваліфікація, тим більше вона затребувана на ринку праці, тим ефективніша і продуктивніша її дія з отримання доходу. Це як підготовка до марафону: що більше натренований спортсмен, то більше кілометрів він пробіжить. Так і в грошовому питанні – навчилися заробляти одну гривню, опановуйте знання, щоб заробити тисячу, десять, мільйон. Набувайте досвіду, відточуйте вміння та навички, якими ви вже володієте, розвивайте свої фізичні та розумові здібності. Робіть інвестиції в освіту та самонавчання. Усе це є головним фінансовим законом.

“Витрачай на один пенс менше, ніж заробляєш” (Бенджамін Франклін, політик, його портрет знаходиться на стодоларовій купюрі)

Закон збереження та заощадження говорить про те, що міцність вашого фінансового стану визначається не тим, скільки грошей ви заробляєте, а тим, скільки у вас залишиться після витрат. Завжди відкладайте кілька відсотків від своїх доходів, це стане вашим матеріальним резервом, який додасть впевненості у завтрашньому дні. Економісти вважають, що 10 відсотків від доходів може відкладати кожна людина, яка працює. Якщо вам не вдається залишати десять, почніть з менших сум, але поповнюйте ваш фінансовий резерв постійно.

“Гроші – хороший слуга, але поганий пан” (Фінеас Тейлор Барнум, засновник цирку свого імені)

Гроші підкоряються закону обміну і приходять у той будинок, де їх використовують як інструмент досягнення цілей, але не як джерело для поклоніння. Солодко дзвінкі монети існують для того, щоб їх витрачали на виконання своїх мрій та запитів. Скнара, що збирає в скриню всі накопичення, завжди в неспокійному стані, йому завжди мало. Він боїться спокус та своїх бажань. Обіймаючи улюблену скарбничку як ікону, він зупиняє процес залучення грошей.

“Багатство як гній – смердить, якщо воно в купі, і приносить користь, якщо розкидане” (Лев Толстой, письменник)

Ще один закон Всесвіту говорить про те, що потрібно ділитися і дарувати частину грошей нужденним. Закон подяки говорить: “Все, що ми віддаємо, ми отримуємо в 10-кратному розмірі, і від усього, що ми отримуємо, треба віддавати десяту частину”. Якщо ви не бажаєте порушити закон обміну енергіями та перекрити собі доступ грошового потоку, потрібно дотримуватися простого правила: десяту частину доходів необхідно віддавати на благодійність. Можна робити пожертвування у фонди для незаможних або допомагати самотній людині похилого віку, приносити корм у товариство захисту тварин або просто купити необхідне для матері-одиначки. Будь-яка ваша добровільна допомога нужденним буде почута Всесвітом. Не чекайте нічого натомість, ні подяки, ні миттєвої появи купюр у вашому гаманці. Тут без фокусів, тут має бути все від душі, зі світлим та позитивним настроєм. Насіння добра зійшло.

“Купляй, коли решту продають, і утримуй, поки хтось не захоче це купити” (Пол Гетті, нафтовий магнат)

Грошовий закон інвестицій передбачає, що гроші мають працювати, а отже, заробляти для вас інші гроші, приносячи додатковий дохід. Якщо ретельно проаналізувати, матеріальний капітал може стати джерелом пасивного доходу. Починайте з невеликих інвестицій, шукайте, куди можна грамотно вкласти гроші. Це можуть бути акції чи купівля колекції оригінальних предметів; може, в інвестиціях буде задіяний бізнес друга, який платитиме відсотки. Головне – все ретельно зважити та заздалегідь зрозуміти, наскільки шкода вам буде втратити інвестовані гроші у разі невдач. Гроші, безумовно, люблять розумний ризик, але без ризику немає великих грошей.

“Не можна ганятися за грошима, треба йти їм назустріч” (Аристотель Онассіс, судновласник, інвестор, мільярдер)

Закон достатку вважає, що грошей на землі так багато, що якщо з пачок купюр усього світу викласти будинки, то виростуть кілька десятків хмарочосів заввишки з найвищою баштою Бурдж-Халіфа в Еміратах. Тобто гроші лежать прямо перед нами, але, на жаль, зникають у ту саму мить, коли ми пускаємося за ними в погоню. Це як чоловік, якого не можна неволити. Спочатку необхідно підготувати ґрунт для того, щоб вони самі (гроші) захотіли віддатись нам. Адже часто як виходить, ми не стільки цікавимося перспективною роботою, скільки сьогоднішньою зарплатою і гонорарами, але перспективність передбачає хороші доходи, а кошти, отримані сьогодні і зараз, на жаль, не гарантують нічого. Перспективною пасткою для грошей може бути улюблена справа, яку ви розвиватимете, вкладатимете в неї свій розум і сили. Не намагайтеся заробити відразу і багато, дозвольте грошам наздогнати вас самих. Працюйте не більше, а краще.

“Спілкуйся! Гроші приходять до тебе через інших людей. Нетовариські люди вкрай рідко стають багатими” (Джон Девісон Рокфеллер, перший офіційний доларовий мільярдер на планеті)

Спілкуйтесь і радійте з того, що у вас є не тільки гроші, а й друзі. Намагайтеся частіше робити подарунки собі та близьким – це зміцнить думку у вашій свідомості, що гроші – це добре, вони приходитимуть у ваше життя чаші. Змінюйте гроші на речі, послуги, мрії. Ходіть із друзями в кіно, розмовляйте у хороших ресторанах, вирушайте у подорожі. У цьому є психологічний аспект: що більше у вас приємних зустрічей, то краще настрій, менше тривоги за майбутнє, більше мотивацій на досягнення цілей. З’являється бажання якісніше працювати та збільшувати дохід. Радійте з того, що живете, адже зайвий день життя не можна купити ні за які гроші.


Щука Анна

Давай знайомитись

 Мирошниченко Матвій

Добрий день, мене звати Матвій, мені 25 років. Після закінчення університету я був у пошуку роботи, та в грудні 2021 року на сайті я знайшов вакансію, мене зацікавили комунікаціїї, індивідуальний підхід до клієнта після чого не сумніваючись відгукнувся. Взагалі працювати я почав з юнацьких часів, перша робота була фізична, це було будівництво та склади. З раннього дитинства я займався дзюдо, стріляниною в тирі, плаванням, але зараз зупинився на тренажерному залі. Після закінчення школи вступив до коледжу, потім за фахом продовжив навчання в університеті. В студентські роки працював оператором продажу сотового зв'язку. У вільний час люблю пішохідні прогулянки та заняття спортом. Моя улюблена страва, це бабусін борщ. Мій хронотип сова. Якщо обирати між відпочинком на пляжі чи подорож з пригодами, мій вибір подорж з пригодами. Моя улюблена цитата "уникнення проблеми, це не вирішення її". Як би я мав магічну паличку в першу чергу я б закінчив війни на Землі; друге бажання: зробити людство добрішим; третє бажання: здоров'я близьких мені людей.

Мица Марина

Моє ім'я Марина, мені 33 роки. Працюю у нашому напрямку з квітня 2013р. Прийшла першого квітня заповнити анкету і вже другого почалось стажування. Жарт затягнувся:) Працювати почала в 12 років на своїх батьків, можна сказати офіційно, бо укладала угоду з ними про детальні умови співпраці. Фірма моя називалась "Чіп і Дейл", в якій я була і директором, і працівником, і прибиральницею, і  бухгалтером. Власне років з 17 я вже займалась бухгалтерською та податковою звітністю, підготовкою угод у батьків. Напевно єдине хобі, яке лишилось з дитинства це збирання пазлів. В дитинстві це були маленькі пазли (на швидкість збирала), зараз на швидкість вже не виходить, бо вони великі на 2000-3000 частинок, і часу стільки немає вільного. Не довіряю людям, що не люблять тварин. Вважаю, що за жорстоке поводження з тваринами має бути серйозніша кримінальна відповідальність. А батьки мають дітям змалечку пояснювати, що тварина не іграшка. Ціную  в людях щирість, відповідальність та ерудованість. Якби мала три бажання, то побажала б: 1) щоб людство було справедливим та більш емпатичним; 2) щоб люди отримували те , що заслуговують; 3) для себе здатність швидше вивчати іноземні мови та і в принципі швидше освоювати нові знання.


День Незалежності України: 10 цікавих фактів

 

24 серпня 2024 року святкуємо 33 річницю проголошення незалежності України. У статті зібрано декілька цікавих фактів про День Незалежності та Україну, які відомі не всім.

Топ-10 цікавих фактів про незалежність України

  1. 16 липня 1991 року вперше святкували День Незалежності України, пізніше дату перенесли на 24 серпня.

  2. На Всеукраїнському референдумі народ ухвалив рішення про проголошення незалежності української держави. На аркуші був лише одне запитання: «Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?» Понад 90% українців з усіх областей відповіли згодою.

  3. 23 серпня 1991 року вранці була написана чернетка Акту проголошення незалежності України. Акт написали Леонтій Сандуляк та Левко Лук’яненко у звичайному шкільному зошиті.

  4. 24 серпня 1991 року на надзвичайному позачерговому засіданні ВР УРСР 346 депутатів проголосували за незалежність України.

  5. Після завершення позачергового засідання біля трибуни Верховної Ради опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців. Пісню також підхопили люди, що мітингували на вулиці.

  6. В’ячеслав Чорновіл запропонував занести до зали ВР синьо-жовтий прапор, з яким українці стояли на барикадах біля російського Білого дому. Потім прапор підняли над куполом парламенту.

  7. 28 січня 1992 року Державний прапор України було офіційно затверджено як державний символ незалежності.

  8. Перший військовий парад, що був присвячений Дню Незалежності України, провели 24 серпня 1994 року.

  9. Польща стала першою державою у світі, яка визнала незалежність України.

  10. Національну валюту України було введено в обіг 2 вересня 1996 року.

Цікаві факти про Україну

Україна є найбільшою державою за своєю площею у Східній Європі.

На території українських земель діяв перший вищий навчальний заклад у Східній Європі – Острозька академія, яка була заснована князем Острозьким Костянтином-Василем у 1576 році.

Однією з найдавніших конституцій у Європі є Українська Конституція Пилипа Орлика, яку було проголошено 1710 року. Зараз оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції.

1934-го на конкурсі краси мов у Парижі українську мову було визнано найкращою, наймилозвучнішою та найбагатшою у світі. Вона посіла друге місце після італійської.

Українці – найспівучіша нація у світі, яка створила близько 200 тисяч народних пісень. Більше жодна нація світу не має такої кількості пісень. В ЮНЕСКО зібрано дивовижну колекцію українського фольклору та пісень народів світу. В українському фонді налічується 15,5 тисячі народних пісень, друге місце посідає Італія, яка має 6 тисяч народних пісень.

Щука Анна

ТОП-7 НАЙПОПУЛЯРНІШИХ ПІШОХІДНИХ МАРШРУТІВ СВІТУ

Якщо ви любите подорожі, ця добірка найпопулярніших маршрутів світу – для вас. Люди обирають ці маршрути з різних причин. Когось манить краса ландшафтів, хтось мріє познайомитися з історичними пам’ятниками, місцевими традиціями та кухнями, а комусь важливо випробувати себе, ними рухає невичерпна жага до пригод.

Лікійка (Туреччина)

Лікійська стежка (Likya Yolu) – знаменитий на весь туристичний світ, офіційно відкритий у 1999 році, неймовірно мальовничий та різноманітний маршрут. Трек загальною протяжністю 540 кілометрів прокладений між Анталією і Фетхіє, проходить по території стародавньої Лікії, вздовж Середземноморського узбережжя, по Таврських горах.

Залежно від обраного маршруту (західною частиною, східною, центральною) на туристів чекають:

  • Стародавні напівзруйновані поселення та фортеці;
  • Висічені у скелях гробниці;
  • Каньйони;
  • Печери;
  • Сучасні міста з маринами;
  • Дикі пляжі;
  • Ночівлі в наметах або готелях;
  • Плоди апельсинів, мандаринів, лимонів, гранатів на деревах, що ростуть уздовж шляху.
  • У подорож Лікійкою найкраще вирушати навесні або восени.
Трекінг до базового табору Евересту


Багатьох активних мандрівників манить найвища точка нашої планети – Еверест. Нехай не зійти на величну Гору, то хоча б побачити її, торкнутися до неї поглядом. Є кілька досить складних високогірних трекінгових маршрутів до базового табору Евересту (БТЕ). До місця, де кращі альпіністи світу беруть старт до вершини Миру. Що належить побачити:
  • Єдиний у своєму роді аеропорт Лукли з найкоротшою злітно-посадковою смугою;
  • Національний парк Сагарматха з дивовижною місцевою природою;
  • Знаменитий льодопад Кхумбу;
  • Величні гімалайські гори Кала-Паттар, Лхоцзе, Нупцзе, Чо-Ою, Пуморі, Ама-Даблам;
  • Стародавні буддійські храми, монастирі, інші релігійні пам'ятки Непалу;
  • Селища Намче-Базар, Тьянгбоче, Дінгбоче з їхнім місцевим побутом, культурою, кухнею;
  • Сам легендарний БТЕ.
Навколо Монблану


Дуже красивий і комфортний у всіх відношеннях маршрут, що пролягає французькими, італійськими, швейцарськими Альпами – трекінг навколо найвищої (4810 метрів) вершини гірського масиву Монблан.

Що ви побачите:
  • Сам Монблан;
  • Високі засніжені гори;
  • Льодовики;
  • Найкрасивіші долини;
  • Гірські озера, річки, водоспади з чистою водою;
  • Гірські перевали;
  • Альпійські селища Італії, Франції, Швейцарії;
  • Старовинні монастирі та церкви;
  • Міста Курмайор та Шамоні.
Доломітові Альпи


Сама назва вже вражає! Найкрасивіший у Європі гірський регіон Доломітові Альпи, які колись дуже давно були кораловими островами, щороку відвідують тисячі туристів з усього світу! Тут є що подивитися:
  • Засніжені гірські вершини, хребти, «місячного» виду плато між ними;
  • Найчистіші гірські озера з блакитною водою;
  • Вічнозелені ліси та альпійські луки;
  • Льодовики;
  • Зручні для пересування кам'янисті стежки;
  • Відомі на весь світ елітні італійські гірськолижні курорти Кортіна д'Ампеццо та Селла Ронда.
Некритичні для стану здоров'я висоти (1700-2700 метрів над рівнем моря), якими пролягає дуже безпечний, спокійний, навіть доброзичливий маршрут, дозволяють йти в трек у Доломітах людям різного віку, у тому числі, дітям.

Шлях Святого Якова


Після прочитання знакового твору Паоло Коельо «Щоденник мага» мільйони людей уже пройшли, і багато хто мріє пройти паломницький Шлях Сантьяго (El Camino de Santiago, або Святого Якова, покровителя мандрівників). Піший 800-кілометровий маршрут, прокладений територією Іспанії з кінцевим пунктом біля могили з мощами Св. Якова в місті Сантьяго-де-Компостела, йде вздовж узбережжя Атлантичного океану. Не сидіть вдома, станьте на якийсь час пілігримом, щоб подумати про сенс життя, очиститися від гріхів, навчитися справлятися з труднощами. Вирушайте в нескладний пізнавальний духовний маршрут.

Трек до язика Троля


Щороку тисячі туристів з усього світу їдуть до Скандинавії, щоб побувати в одному з найпопулярніших, надзвичайно красивих місць, що знаходяться на території Норвегії. Це – знаменитий 700-метровий скельний уступ Язик Троля. Неймовірно круто постояти, або посидіти на краю прірви, відчувши всю міць та красу природи!

Трекінг по Патагонії


Хто мріє відправитися «на край світу» в справжню пригоду в незвідану країну, заплануйте  захоплюючу подорож по Патагонії, з її чудовими національними парками, льодовиками, що височіють прямо посеред океану, прекрасними гірськими вершинами, кумедними пінгвінами.

Радіонова Тетяна


Що приготувати із сосисок: 4 незвичайні рецепти для гурманів

Сосиски це швидко, смачно, щоправда, не зовсім корисно, але кого це зупиняє. Сосиски продаються в будь-якому супермаркеті, їхнє приготування не потребує особливих кулінарних навичок. Але рано чи пізно їсти їх звареними набридає.У нас є кілька рецептів, за допомогою яких можна "вбити двох зайців" - урізноманітнити раціон і продовжувати насолоджуватися улюбленим продуктом.

Класичні корн доги

Рецепт:

  • борошно пшеничне - 100 гр;
  • борошно кукурудзяне - 100 гр;
  • розпушувач - 0.5 ч.л;
  • яйце - 1 шт;
  • сіль - 0.5 ч.л;
  • цукор - 0.5 ч.л;
  • молоко - 50-70 мл;
  • олія рослинна - 1-3 склянки;
  • сосиски - 6 шт;
  • шпажки.

Відкладіть одну ложку борошна, решту змішайте з розпушувачем, сіллю і цукром. Потім змішайте сухі інгредієнти з яйцем, а потім із молоком. За консистенцією тісто має нагадувати густу сметану.

Візьміть глибоку пательню і налийте стільки олії, щоб можна було занурити повністю сосиски в неї. Розігріваємо сковороду до 150-170 °С. Для того, щоб перевірити температуру олії - капніть трохи тіста. Якщо воно одразу зарум'яниться - можна смажити.

Обваляйте сосиски в тісті, надягніть на шпажки та занурте в олію. Слідкуйте за тим, щоб кожна сосиска була щільно вкрита тістом. Для зручності можете перелити тісто в склянку.

Кілька хвилин обсмажуйте сосиски, перевертаючи їх. Готові корн-доги підсушіть на паперовому рушнику та подавайте до столу. У жодному разі не міняйте кукурудзяне борошно на пшеничне - смак страви буде зовсім іншим.

Рецепти з сосисками та сиром - лінива паста

Рецепт:

  • твердий сир - 100 гр;
  • крем-сир - 100 гр;
  • макарони - 200 гр;
  • молоко - 350-500 мл;
  • сіль, перець - за смаком;
  • сосиски - кількість на ваш розсуд.

Натріть сир на тертці. Візьміть форму для запікання, викладіть на дно макарони і крем-сир. Влийте молоко так, щоб воно повністю покривало макарони. Додайте сосиски, нарізані кружечками, зверху посипте сиром. Посоліть і поперчіть. Запікайте макарони в розігрітій до 180 °С духовці 30 хвилин, потім добре перемішайте.

Рагу з болгарським перцем

Рецепт:

  • цибуля ріпчаста - 2 шт;
  • болгарський перець - 3 шт;
  • сосиски - 420 гр;
  • оливкова олія - 1 ст.л;
  • вершкове масло - 1 ст.л;
  • вода - 120 мл;
  • сіль, перець - за смаком;
  • мед - 1 ст.л;
  • мелений червоний перець - 0.5 ч.л;
  • свіжі помідори - 450 гр;
  • зелена цибуля - 3-4 пера.

Цибулю почистіть і наріжте кубиками. Болгарський перець - соломкою, сосиски - кружечками. На пательні розігрійте олію оливкову та вершкове масло, обсмажте овочі разом із сосисками 20 хвилин, помішуючи. Тільки-но овочі розм'якнуть, влийте воду і додайте мед. Потім червоний і чорний перець, помідори. Поставте мінімальний вогонь і тушкуйте рагу 10-15 хвилин. Подавайте з дрібно порізаною зеленою цибулею. До такої страви як гарнір добре підходять каші.

Сосиски для справжніх любителів м'яса

Рецепт:

  • бекон - 15 скибочок;
  • сосиски маленькі - 30 штук;
  • мед - 2 ст.л.

Розігрійте духовку до 200 °С. Застеліть пергаментом форму для випікання. Смужки бекону розріжте навпіл. Щільно оберніть кожну сосиску в бекон і покладіть її на деко швом донизу. Поставте деко в розігріту духовку на 15-20 хвилин, поки бекон не стане рум'яним. Потім змащуйте медом і випікайте ще 5 хвилин. Страву подавайте гарячою.


Радіонова Тетяна



Міфи про Середньовіччя

Сучасні люди звикли думати, що Середньовіччя було одним з найбільш дрімучих і неосвічених періодів в історії. В основному ці переконання ґрунтуються на книгах у стилі фентезі або популярних фільмах. Однак багато тверджень, у які ми звикли вірити, на перевірку виявляються хибними. У цьому огляді зібрані найпоширеніші міфи про Середньовіччя, які приймають за чисту монету.


Міф № 1. Люди активно користувалися спеціями, щоб заглушити смак зіпсованого м’яса

Спеції до Європи привозили з Індії, Китаю, мусульманських країн, внаслідок чого вони були неймовірно дорогими. Тому логічно припустити, що ті, хто міг дозволити собі спеції, вже точно не харчувався зіпсованим м’ясом. У середньовічній Франції за 1 фунт мускатних горіхів давали корову або чотири дрібні худобини. Відомі випадки, коли замість грошей штрафи оплачувалися прянощами. Так у XIII столітті жителів міста Безьє зобов’язали виплатити штраф за вбивство віконта – 3 фунти перцю.


Міф № 2. Залізна діва – найвитонченіше знаряддя для тортур

Про середньовічні тортури написано чимало статей, однак, якщо розібратися, то активне використання знарядь для тортур почалося на кілька століть пізніше. А саркофаг із шипами «Залізна діва» й зовсім винайшли у XVIII столітті.


Міф № 3. У Середньовіччі вживали вино і пиво замість води, через її забрудненість

Поширена думка про те, що вода була отруєною в Середні віки, вельми перебільшена. Основою існування міст того часу була наявність великих джерел з прісною водою, і їх забруднення автоматично означало загибель населених пунктів. Та й люди пили вино не в таких кількостях, як звикли думати сучасні люди. Здебільшого його розводили водою, щоб не хмеліти. Пиво в основному пили селяни на полях, щоб втамувати спрагу.


Міф № 4. Люди не доживали й до 30 років

Така сумна цифра заснована на статистичних даних. Справа в тому, що у Середньовіччі спостерігалася висока смертність дітей в ранньому віці. Тоді практично не існувало сімей, де не вмирала хоча б одна дитина. Ну а ті, кому пощастило пережити дитинство і підлітковий вік, цілком нормально доживали і до 50 і 70 років. А цифра 30 – це не що інше, як середнє арифметичне разом узятих жителів Середньовіччя – і дітей, і людей похилого віку.


Міф № 5. Право першої ночі

Часто у фільмах і книгах в яскравих фарбах описується право першої ночі, коли король або феодал позбавляв дівчину невинності у першу шлюбну ніч. Якщо не брати до уваги літературні твори, то у жодній офіційній хроніці немає згадок про подібні випадки.


Міф № 6. Перед походами середньовічні лицарі одягали на своїх дам пояси вірності

Пояс вірності – це ще одна вигадка людей XIX століття, щоб популяризувати ідею про дрімучі Середні віки. Ідею про пояси вірності почерпнули з картини, датованої 1405 роком. Там у жартівливій формі зображувалася давньоримська традиція, згідно з якою талію і стегна нареченої обв’язували поясом. Він уособлював цнотливість. Уже давно науково доведено, що всі знайдені металеві та інші пояси вірності – це підробка.


Міф № 7. У середні віки все було сірим і невиразним

Середні віки асоціюються не лише з «сірістю» мислення людей того часу, а й невиразними й похмурими відтінками, які використовувалися в одязі або оздобленні приміщень. Насправді, якщо звернути увагу на церкви і собори Середньовіччя, то можна помітити прекрасні яскраві вітражі. До наших днів дійшли ювелірні прикраси всіх кольорів веселки. Звичайно ж, більшість настінних розписів були знищені або зблякли від часу, а одяг просто вицвіла.


Міф № 8. Нойшванштайн – середньовічний замок

Багато хто вважає, що замок Нойшванштайн був побудований у Середні віки. Насправді ж його зведення почалося тільки у 1869 році за наказом короля Людвіга II Баварського. Нойшванштайн побудований в неоготичному стилі, тому його і плутають зі старовинними замками.




Климчук Артемія



Давай знайомитись


Кабак Світлана


Добрий день. Мене зовуть Світлана Мені 58 років. Працюю в нашому напрямку з 2010 року. Закінчила Промислово-економічний технікум за спеціальністю "Економіка та планування на підприємствах Чорної металургіі". Викладачі так нам давали інформацію, що неможливо було не закохатись в металургію .Перша моя робота була на комбінаті Криворіжсталь ім. Леніна ( тоді така назва була) , відділ праці та зарплати правління комбінату. Я була приємно вражена кількістю троянд та дерев на територіі самого комбінату, не кажучи про місто Кривий Ріг. У мене залишились друзі там та колеги, яких не забути. Цікаво що в часи перфокарт та електронних обчислювальних машин ми рахували лівою рукою на машинках, а правою писали. Повернулась у своє рідне місто коли створила свою сімью. В Ощадбанку працювала  бухгалтером більше 20 років. Там в 1996 році почали працювати на комп'ютерах.  Покинути банк змушена була через зниження зарплати , так як дітей навчати потрібно було. Невдовзі пішла на робочу точку підприємства позмінну, де платили втричі більше. Я тоді зрозуміла що це не моє -працювати вночі. Не було ні мрії, ні планів, ні задоволення роботою. В ПриватБанк прийшла за порадою подруги доньки. Нас офіційно тоді працевлаштовували, тільки коли рейтинг високий був. Мені 8 місяців довелось йти до цього. Я вдячна Банку за графік роботи, за зарплату, за підтримку керівництва. Умови праці комфортні які тільки з управлінням Криворіжсталі порівняти можу. А зараз можливість працювати вдома- це супер. Більше часу для себе маю, для родини та для свого хоббі. Я виростила ліану гліцинію- найбільшу в наших широтах. Вона в цю спеку захищає будинок від сонця. Виноград би не витримав . Плануємо посадити ще одну і сформувати з неї покриття над альтанкою. Раніше квітами захоплювалась, а коли з'явились онуки, більше почала цікавитись ягідними кущами. Улюбленим зайняттям для мене є в'язання. Я в дитинстві ще одягала ляльок. Шила одяг на них. Будинком для  кукли був стілець, який був перекинутий ). А от знову таки онуки надихнули на творчість. В'язати почала на куклу Барбі, тоді пупси, далі  прикраси в будинок для Барбі) В'яжу одяг на Барбі  різний - це може бути плаття з кінофільму, а може вигадана сукня як от форма нарцису квітки. На просторах інтернету знайшла колумбійську техніку в'язання сумки мочіли-примінила її при в'язанні чохла на тубус. Я в захопленні від ірландського мережива . Хочу поїхати на екскурсію в Австрію, відвідати музеї. Особливо музей історіі мистецтв цікавить.  Стосовно відомої людини, то попити не чай, а молоко хотілося б з Євгенією Гапчинською). Відпочиваю переглядаючи фільми. Віддаю перевагу на реальних подіях. Деякі цитати змушують замислитись. Наприклад всим відома фраза:"все казалось...не живу, а так...черновик пишу, еще успею набело" а час летить.  Не будь глупым и храбрым,будь умным и осторожным( Фаворитка)  .Кто не сражается уже проиграл (Моя мама). Заспокоїти чи надихнути може наша земля, це порада моєї працьовитої знайомої з великої літери в садівництві). Ідеш в сад, а там завжди робота знайдеться. Є чим помилуватись  в будь який час чи пору року.

Волошина Тетяна 

Моє ім'я Тетяна Волошина мені 45 років!  Закінчила НМетАУ за напрямом фінанси та кредит (банківська справа). Після інституту працювала в індустрії краси, далі виховувала дитину та займалась виключно родиною. Моя подруга з якою ми товаришуємо з інституту, коли дізналась, що я шукаю роботу, запропонувала мені звернутись до нашого напрямку. Так  я стала частиною  нашої великої родини Soft! Вільний час я витрачаю на спілкування з сином та підтримку його здоров'я. Займаюсь спортом, люблю велопрогулянки та подорожі. Подобається працювати вдома, але коли потрібно їхати в офіс то роблю це з задоволенням, офлайн спілкування з колегами  і друзями найкраще! Я відповідальна, порядна та комунікабельна, вмію знаходити спільну мову з людьми. Живу за принципами.. Хочеш зробити добре, зроби сама! Та все що можеш зробити сьогодні не відкладай на завтра!

Три відомих розбійника Дикого Заходу

 

Більшість найлютіших розбійників Дикого Заходу за життя вважалися злочинцями та відчайдухами, порушниками закону, ворогами держави. Сьогодні вони відомі як неперевершені герої з крутішими прізвиськами, сюжети незліченних книг, фільмів і епатажних історій, усі вони переповнені роздутими подробицями їхнього життя та злочинних подвигів. У народному фольклорі розповіді про всіх відомих розбійників майже мають ті самі три якості: здебільшого вони були Робін Гудами , які крали у багатих з єдиною метою віддати бідним.

У фольклорі є свої правди, але ми залишимо їх у спокої, щоб зосередитися на тому, що говорять нам історики. Коли ми це робимо, з’являються такі спільні риси: злодійство, зброя, більше зброї, насильство та рання смерть.


1: Джессі Джеймс

Людям подобається вірити, що Джессі Джеймс був одним із тих жалісливих злодіїв, які крали у багатих і роздавали бідним, але немає жодних доказів на підтримку цього твердження. Народився в 1847 році , Джеймс і його брат Френк походили з сім’ї рабовласницької ферми в Міссурі, і коли почалася громадянська війна , вони приєдналися до армії Конфедерації. У той час вони були ще підлітками, але відразу виявили, що їхали з ескадроном смерті , який мандрував від ферми до ферми, вбиваючи всіх, хто симпатизував союзникам, багато з яких були старими сусідами. Очевидно, це викликало у Джессі смак до крові та хаосу.

Після війни він продовжував воювати, їздячи разом із злим наставником на ім’я Арчі Клемент, який мав звичку грабувати банки, що належали тріумфуючим юніоністам. Коли Климент потрапив у засідку та був убитий, Яків продовжував традицію, крадучи та вбиваючи безнастанно. Але зрештою старий рабовласницький клас отримав політичну перевагу в південних штатах. Коли вони це зробили, Джессі більше не був їхнім повстанським союзником, він був просто вбивчим головорізом, який не міг грати за правилами суспільства, навіть коли суспільство було на його боці. У 1882 році новий губернатор Міссурі Томас Кріттенден організував таємну зустріч із Робертом і Чарлі Фордами, двома членами банди Джессі, що залишилися. Невдовзі, коли Джессі витирав пил із фотографії у своїй вітальні, Роберт вистрелив йому в потилицю. Це був ганебний кінець неблагородної кар’єри.


2: Малюк Біллі

Малюк Біллі був Артуром Рембо із західних розбійників. Різновид. По-перше, вони були майже сучасниками. Рембо народився в 1854 році, а Біллі - в 1859 році . Ще підлітком Артюр Рембо грубо порушив правила літератури, щоб створити новий вид поезії , який продовжує впливати на культуру сьогодні. Ще підлітком Малюк Біллі різко порушив верховенство закону, зробивши себе одним із найвідоміших розбійників Дикого Заходу. Рембо раптово перестав писати вірші, коли йому було лише 19. Біллі раптово перестав знімати, коли йому був лише 21 (або менше — ніхто точно не знає, коли він народився). Кінець порівняння. Рембо продовжив працювати торговцем у Північній Африці, померши у глибокій старості 37 років. Кар’єра Біллі Малюка закінчилася в 21 рік, оскільки саме тоді його застрелив шериф Пет Гаррет. Крім того, у Рембо не було крутого прізвиська.

Малюк Біллі почав життя як Генрі Маккарті, а пізніше став відомим як Вільям Х. Бонні. Важко повірити, що людина може придбати три різних імена за такий короткий час, але Біллі вклав багато життя в коротке життя.

Він брав участь у високооктановому конфлікті в Нью-Мексико, відомому як війна округу Лінкольн . Під час одного зіткнення кілька чоловіків були вбиті, і провину взяв на себе Біллі, незалежно від того, чи він справді вбив. Невдовзі загін захопив його. Але Біллі був хитрим і зумів сміливо втекти. Після того, як він сховався у форті Самнер, його вистежив Гарретт, який наскочив на нього та застрелив його в темній кімнаті темної ночі.


3: Белль Старр

Чи справді Белль Старр була «Королевою розбійників», «жіночою Джессі Джеймс», «Королевою бандитів», «Спідницьким жахом рівнин»? Понад 100 років книги та фільми розпалювали легенду про її життя поза законом.

Майра Мейбелл Ширлі народилася в штаті Міссурі приблизно в 1848 році. У Жіночій академії Карфагена вона опанувала читання, орфографію, граматику, арифметику, манеру поведінки, грецьку, латинську , іврит і фортепіано. Її батьки були багатими та відомими мешканцями Картеджа, штат Міссурі, де вони тримали готель. Але потім громадянська війна в США спричинила хаос. Після цього Мейбелл переїхала до Далласа, штат Техас, де вийшла заміж за ветерана Конфедерації на ім’я Джим Рід, який зробив кар’єру на збройному пограбуванні. Разом у них народилася дочка на ім'я Перл і хлопчик на ім'я Едді. Професійні ризики, пов’язані з роботою Джима, принесли йому ранню смерть, і Майра, яка перейменувала себе Белль, зрештою знайшла притулок на Індіанській території (нині Оклахома), де вийшла заміж за чоловіка на ім’я Сем Старр.

Белль і Сема двічі заарештовували за конокрадство, і Белль сиділа в Детройті. Пізніше, після того, як Сем і правоохоронець вбили один одного в перестрілці, Белль успішно пропонувала прийнятного брата Сема, Джим Джулі Старра, який був на 15 років молодший за неї. Джим Джулі був частиною племені черокі, і разом вони обробляли землю на індіанській території Оклахоми. Белль померла в 41 роки взимку 1889 року , коли її збило з коня дробовиком. Той, хто натиснув на курок, зробив це знову з близької відстані, щоб переконатися, що вона мертва. Її вбивцю так і не спіймали, і ніхто так і не дізнався, чому вона померла.





Климчук Артемія