Перейти до основного вмісту

Пальми, фонтани та клумби квітів: як виглядала алея центрального проспекту Дніпра понад 50 років тому

Один із незмінних символів Дніпра – зелена алея по всьому проспекту Яворницького. Задумана разом із проспектом у 1790-х роках вона практично не змінилася з того часу. Декілька частин алеї були ліквідовані в процесі будівництва міста в середині минулого століття. Довжина алеї та самого проспекту – 5 км. Проспект Яворницького у Дніпрі був накреслений на першому генеральному плані міста на початку 1790-х років. Але спочатку його облаштуванню заважала річка Половиця, яка розділяла більшу частину проспекту на два береги. 

Спочатку він називався Великою вулицею, потім Великою бульварною вулицею. Коли проспект був «облагороджений», він став Катерининським. 

У середині XIX століття річка була захована у підземний колектор, частина гори «зчесана», а центральна алея проспекту – засаджена квітами та деревами. З того часу на проспекті мінялося все, окрім зеленої алеї посеред дороги. Вона вже стала одним із символів Дніпра та її зображення можна зустріти на різних листівках, випущених 30-40 років тому. Серед зелені стояли лавки, фонтани, вечорами тут гуляли люди.

Там, де сьогодні паркування на площі Героїв Майдану – була зелена зона, але під час будівництва площі після Другої світової війни її прибрали.

Сьогодні частина алеї проспекту зайнята художниками – у вихідні вони продають там свої картини або приймають замовлення. Частина проспекту від вулиці Короленка до Воскресенської так і називається алея художників.

На ще одній частині алеї вже понад 20 років на центральному проспекті у Дніпрі триває будівництво метро. Там, де буде вхід на станцію, стоїть загородження. Величезний паркан закриває ту частину алеї, де ведеться будівництво.

До того, як у центрі міста вирішили розмістити метро, алеями гуляли люди, росли різні дерева, кущі та клумби. У літню пору тут висаджували пальми в діжках, на зиму їх прибирали.


Радіонова Тетяна


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Давай знайомитись

Великодний Руслан Мене звати Руслан, мені 20 років. Зараз я навчаюся в університеті, вже на третьому курсі за спеціальністю “Комп’ютерна інженерія”. Навчання займає багато часу, але я намагаюся знаходити баланс між обов’язками й тим, що мені подобається.  У вільний час я люблю грати в компʼютерні ігри або монтувати відео — це мої основні хобі, які допомагають розслабитися та трохи відволіктися від повсякденних справ. Ще я регулярно ходжу в спортзал — це вже як частина мого стилю життя. Фізичні навантаження добре допомагають тримати себе в формі й підтримувати настрій.  Раніше я працював у сфері ресторанного господарства, а нещодавно знайшов нову роботу на сайті Work.ua — вона ближча до моїх інтересів. Я прагну розвиватися у комп’ютерній сфері, а також мені цікава сфера по роботі з персоналом, тож зараз пробую себе в різних напрямах, щоб знайти те, що справді підходить. Устюжанін Олексій  Мене звуть Устюжанін Олексій , мені 21 рік. Проживаю у місті Запоріжжя. Про роботу у ...

Гладка шкіра без зморшок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену

 Колаген – білок, який надає шкірі пружності та гладкості, підтримує внутрішні органи, а також формує міцні хрящі, м’язи й кістки. Близько 33% усіх білків в організмі є колагеном, однак його природне вироблення знижується після 30 років. У шкірі, сухожиллях, суглобах і судинах є колаген, який відповідає за пружність. Водночас ідея пити колаген в сподіванні, що він вирівняє зморшки, виглядає досить химерною: адже весь білок, що потрапляє в наше тіло, перетравлюється, а не вбудовується туди, де його мало. Гідроксіпролін та гідроксилізин роблять у вже синтезованому протоколагені ферменти гідроксилази. Для цієї реакції потрібна аскорбінова кислота, тобто вітамін С.   Поза клітинами-фібробластами колагенові волокна проходять збірку та поєднуються поперечними зшивками, які забеcпечнують пружність і міцність каркасу.  Колаген в шкірі руйнується і замінюється новим. Його утворення наново підтримують статеві гормони: естрогени в жінок, тестостерон в чоловіків. Колаген також м...

Геноцид логіки: спадкові дурниці з покоління в покоління

  Колись, у доісторичні часи, коли телефони були з кнопками, а бабуся — з молоком у сумці, люди вірили в багато речей. Наприклад, що якщо ти вийдеш надвір з мокрою головою — твоя душа покине тіло через ніздрю. Або що якщо впустити вареник на підлогу й підняти за 5 секунд — він ще не встиг здружитись із бактеріями. Минуло років тридцять, але традиція вірити в дурниці живе, процвітає й має TikTok. Ласкаво просимо в чудовий світ успадкованих міфів, де кожне нове покоління передає наступному не лише ДНК, а й ілюзії про антибіотики та Wi-Fi. Давайте почнемо.  МІФ №1:  “Він просто захворів, бо вийшов на вулицю з мокрою головою” Так, звісно, ВІРУС такий сидить собі в кущах і думає: “Ого, оцей хлоп виглядає вологим — час нападати.” Насправді: віруси передаються не через вітер, а через людей, які чхають, кашляють або просто дихають тобі в очі в маршрутці. Вийти на мороз із мокрою головою — це дискомфортно, але не смертельно. Якщо звісно, ти не вийшов без шапки і з дитинства тебе н...