Давайте знайомитись

Митрофанова Валерія

Всім привіт! Мене звати  Валерія, мені 28 років. Ніколи не думала що буду працювати в банку, при цьому життя вносить свої корективи. Працюю в нашому департаменті з вересня 2022 року. Після подій 24 лютого була змушена покинути попередню роботу, та пошук роботи в Харкові на той час не був таким легким, одного разу їдучи в тролейбусі, та вкотре переглядаючи вакансії, натрапила на оголошення ПриватБанку, анкета, співбесіда з тренером і СВ була пройдена успішно, і ось я тут. Наразі пройден шлях 1-90 і нова сходинка на проекті МСБ. Мені подобається наша робота зараз, хоча 1.5 роки тому розмова по телефону з незнайомими людьми мене лякала, навіть просто замовити столик або зателефонувати лікареві це був ще той моральний квест. За спеціальністю я технік-технолог харчової промисловості. З шкільних років моє хобі - це малювання та спорт, з моменту появи картин які малюють по номерам та роботи в департаменті це стало моїм антистресом, ні для кого не секрет що клієнти різні тому віддушина в будь якому випадку потрібна. В цьому році вирішила втілити мрію по отриманню водійських прав, зараз проходжу теоретичний курс). Якщо б у мене була магічна паличка бажання були напевно як і у всіх українців: перемога та повернення всіх близьких та рідних з фронту живими.

Огороднік Марія

Всім привіт! Мене звати Марія, я живу в чудовому місті, яке пахне кавою і шоколадом – Львів. Навчалася в Львівському національному університеті природокористування на факультеті фінанси, банківська справа і страхування, закінчила навчання, отримала диплом з відзнакою. Також навчалася на курсах Manual QA engineer і планую далі розвиватися в сфері IT. В департамент софт ПриватБанку я потрапила коли під час війни шукала роботу, де можна було би працювати віддалено і в банківській сфері. Пройшла співбесіду і ось уже більше року працюю в дружньому колективі під крилом найкращого керівника, який завжди вислухає, підтримає і дасть влучну пораду. Мені дуже подобається працювати вдома, до цього я працювала в офісі, це дуже економить час і його можна приділити рідним. Моє хоббі – це подорожі, також плавання, люблю ходити в басейн, вдосконалюю свою англійську, читаю книги. Також мені дуже подобається пробувати щось нове – наприклад їзда на автомобілі, я навчалась в автошколі, маю права, політ на літаку, катання на квадроциклі. Також я люблю готувати, улюблена страва – червоний борщ. Я сова, ранній підйом приносить задоволення тільки тоді, якщо це схід сонця наприклад на березі моря, море – це моя любов. В ньому чудово все – і шум прибою, і запах, і та величезна сила, яку воно може показати. Моя улюблена цитата: свобода – це вміння сказати “так” своїм мріям, гідність – це вміння сказати “ні” своїм страхам. (Святослав Вакарчук).

Чи є в замках електрика?

 

Будучи побудованими в середньовіччі, ви можете запитати, чи є електрика у замках, які досі стоять? Більшість сьогоднішніх замків, які відновлені та відкриті для відвідування, також мають сучасне електропостачання по всій будівлі. Виняток становлять деякі занедбані замки без електрики чи базової системи електропроводки для декоративного освітлення. Як їм тоді вдалося освітлити таку величезну темну й майже без вікон будівлю?

Як освітлювали замки до електрики?

Щоб освітлити замок до винайдення електрики, наші предки використовували штучні джерела світла, такі як свічки, масляні лампи, люстри, факели, вогнища та природне світло. Кам'яні Замки в середньовіччі були насамперед фортецею чи, якщо хочете, укріпленою резиденцією. Тому безпека вважалася більшою за комфорт, могутній дерев’яний чи кам’яний дім, куди ніхто не зможе потрапити Відсутність вікон у таких фортецях робила їх досить темними, що є однією з причин того, що багато істориків називають Середньовіччя темною епохою. Будь ласка, не заплутайтеся сьогоднішніми фільмами, які показують, що кожні 2 метри в замку були масляні лампи та смолоскипи; це неправда. За допомогою студійного освітлення та програмного забезпечення для монтажу режисери висвітлюють інтер’єр замків, щоб отримати найкращий ефект на великому екрані. Інша поширена помилка, в якій ми можемо звинуватити відеоігри та фільми, полягає в тому, що в середньовіччі вдома зберігали масляні лампи та смолоскипи всю ніч. Фактично, люди, які населяли замок щодня, прагнули рано лягати спати та вставати разом із сонцем, покладаючись насамперед на природне світло. Однак наші предки були досить креативними та інноваційними; судячи з історичних документів, розберемо, як справлялися з підсвічуванням фортець.

Свічки, використовувані в середньовічних замках

 

Свічки, ймовірно, були однією з найпоширеніших форм освітлення в середні віки, не тільки всередині фортець. З 500 року до н. е. римляни виготовляли їх із лою ( топленого тваринного жиру)  , а потім замінювали бджолиним воском. Свічки з бджолиного воску були дуже ефективними, не мали різкого запаху та переносилися порівняно з лойовими свічками чи факелами. Ви можете носити її, щоб полегшити собі шлях через замок, а потім прибрати, коли вона не потрібна.  Літописи підкреслюють, наскільки ці свічки тоді були дорогими, що дозволити собі їх могли лише багаті люди.

Масляні лампи в замках 

Інша форма освітлення з тисячолітньою історією також має різні форми та композиції залежно від королівства та епохи, про які ви читаєте. На початку масляні лампи виготовляли з керамічних матеріалів, а пізніше стали бронзою, металом, сріблом і золотом. Масляні лампи досить нехитрі, вони працюють майже так само, як свічки. Ємність, заповнена олією кімнатної температури з опущеним у неї гнотом і запаленим на кінці, спалюючи олію, коли вона підтягується до гніту. Поряд зі свічками масляні лампи широко використовувалися в середні віки, пізніше замінені газовими лампами, які все ще використовуються в деяких країнах.

Люстри 

Оскільки великі зали в замках ставали все більш грандіозними, французи скористалися перевагами високих стель, винайшовши підвісні люстри, які називаються канделябрами або стельовими трояндами. Більш модний спосіб освітлення, який використовували королі та вельможі не тільки для освітлення, але й для того, щоб продемонструвати своє багатство та справити враження на гостей двору. Перші люстри складалися з простої дерев’яної рами, яка підтримувала свічки та опускалася, коли це було необхідно. Канделябри розвивалися протягом століть і ніколи не втрачали свого значення в таких будівлях, як церкви, королівські палаци та театри. Ви можете споглядати шедевр люстр в таких будівлях, освітлених електричними лампочками або просто декоративних.

Середньовічні факели 

На відміну від свічок і масляних ламп, смолоскипи були вкрай непрактичними в приміщенні, оскільки створювали багато диму. Було б неможливо вижити в замку, наповненому сотнями смолоскипів, як показано в голлівудських фільмах. Незважаючи на те, що замки мають хорошу вентиляцію у випадках із факелами, це все одно токсичне середовище для проживання. Це справді було зручне портативне джерело світла, але частіше у дворі та на стінах замку під час облоги чи церемонії.

Природне освітлення в замках 

Якщо ми уважно подивимось на плани поверхів замку до появи електрики, то штучне освітлення не було потрібно. Висока вартість штучного освітлення робила його недостатнім і дорогим навіть для заможних дворян. Ось чому природне світло було королем. Середньовічні архітектори розробляли приміщення замків так , щоб отримати максимальну користь від сонячного світла, розташовуючи їх прямо на зовнішній або внутрішній двір. Крім того, ні для кого не секрет, що із заходом сонця домочадці також більше часу проводять біля каміна, який часто був єдиним освітлювальним приладом у великій залі. Єдине приміщення, куди не потрапляє природне світло, це підвали та підвальні комори. Хоча люди зазвичай не засиджуються в цих кімнатах надовго, вони приносять із собою свічки.

Що потрібно для електрики в замку сьогодні?

Заміна старого або встановлення нового джерела електроенергії в замку сьогодні є дорогим і делікатним. Для цього потрібні дозволи, планування, оцінка ризиків, перевірки та кваліфіковані фахівці.

Як вони зберігали тепло в Замках?

Перші кам'яні замки предки обігрівали за допомогою груб і каміна, який зазвичай розташовувався у великому залі. У наступні десятиліття димоходи були додані до кожної кімнати, необхідної в замках і гобеленах, щоб зберегти тепло.

Климчук Артемія

Найгірші фільми 2023 року

 "Примарні" (Ghosted)

Що кажуть критики: "Фільм "Примарні" з Аною де Армас у ролі головоріза ЦРУ та Крісом Евансом у ролі симпатичного фермера, який переслідує її до Лондона, є виснажливою фальшивою забавою на стероїдному перенасиченні. Декстер Флетчер, що стоїть на чолі цього безладу, не стільки режисує, скільки продовжує кидати у блендер випадкове сміття".

"Астероїд-Сіті" (Asteroid City)

Що кажуть критики: "У цьому фантастичному витворі з дизайном фальшивої-пустелі-кактусів-і-грибних-хмар, який також є клаустрофобським провальним фільмом, Андерсон потроює свій фетишистський, але гнітючий спосіб конструювання історії, в той час як його найпалкіші шанувальники потроюють свою відданість ідеї, що він якимось чином виражає архі-людяність".

"До мене чи до тебе" (Your Place or Mine)

Що кажуть критики: "Це ніби "Коли Гаррі зустрів Саллі" зустрівся з Netflix… Це як кілька поганих фільмів в одному, з романтичною кульмінацією (в аеропорту!), що нагадує епізод сімейної терапії".

"Супер Майк: останній танець" (Magic Mike’s Last Dance)

Що кажуть критики: "Супер Майк" починав як стриптизер з Тампи, який боровся за гроші й так само відчайдушно намагався закріпити свою роль у світі…В "Останньому танці", останньому і найбільш беззубому фільмі чоловічої бурлескної трилогії Стівена Содерберга, він став цілковито м'якотілим".

"Місія Стоун" (Heart of Stone)

Що кажуть критики: "Галь Ґадот грає контррозвідницю МІ-6, яка рятує світ у безрадісній, каламутній на вигляд диверсії, яка є настільки заплутаною, наскільки прагне бути такою... Але ось питання, яке викликає справжню інтригу: Чи ці фільми коли-небудь зникнуть, чи вони просто продовжуватимуть виходити нескінченним потоком?"

"Вінні-Пух: кров і мед" (Winnie the Pooh: Blood and Honey)

Що кажуть критики: "Скориставшись юридичною лазівкою, завдяки якій популярні твори потрапляють у суспільне надбання через 95 років після того, як їх вперше захистило авторське право, режисер Ріс Фрейк Вотерфілд показав, що нешанобливі пристосуванці зрештою готують для улюблених брендів. Оскільки термін дії авторських прав на Міккі Мауса, Багза Банні, Супермена та інших персонажів спливає у 2024 році, слід очікувати ще більш брутальних зловживань улюбленими героями".

"Кармен" (Carmen)

Що кажуть критики: "[Хореограф Бенжамен Мільп'є] створює трагічно недооцінений повнометражний режисерський дебют - найгірший дебют з часів "Загубленої ріки" Райана Ґослінґа. Ніколи не знаючи, куди поставити камеру, Мільп'є знімає незграбний танцювальний фільм, у якому майже немає танцю... і ще менше хімії... Приреченість ще ніколи не була такою похмурою".

"Флеш" (The Flash)

Що кажуть критики: "Молодший за інших членів команди DC, Флеш може бути кумедним персонажем, який сміхом та поведінкою випереджає своїх колег з Ліги Справедливості. Однак, будучи центральним героєм власного фільму, персонаж виявляється здебільшого просто виснажливим".

"Фарба" (Paint)

Що кажуть критики: "Цей фільм, наче посібник з того, чого слід старанно уникати в інді-комедіях".

"Калігула" (Caligula: The Ultimate Cut)

Що кажуть критики: "Наприкінці 70-х власник "Пентхаусу"Боб Гуччіоне профінансував створення респектабельного фільму для дорослих, найнявши серйозний акторський склад і знімальну групу, зокрема Малкольма Макдауелла, Гелен Міррен і Пітера О'Тула, щоб зняти екстравагантний римський епос, який не цурався б відвертого сексу та насильства. Актори поставилися до завдання серйозно, але Гуччіоне зрадив їх: викинув сценарій, звільнив режисера Тінто Брасса і замінив серйозні кадри жорстким порно. Майже всі, хто брав участь у створенні фільму, відхрестилися від результату з рейтингом "Х", який, тим не менш, став культовим. Тепер самозваний лідер цього культу Томас Негован реконструював, яким міг би бути проект".

Щука Анна

Топ-10 ресторанів та кафе, які відкрили за 2023 рік у Києві

Сьогодні ми роскажемо про заклади, що відкрили у Києві в продовж 2023 року. Якщо ви плануєте відвідати столицю, або проживаєте там, та ще не були у цих закладах, скоріше збирайтеся та вирушайте до гастронасолоди.

«Чотири чебуреки. Prosecco Bar». Локація: вулиця Солом'янська, 16

Оновлений Arirang біля КПІ. Локація: Берестейський проспект, 31 

Pan Chang на Ярославській. Локація: вулиця Ярославська, 32-А

128 Podil Food Market напроти Житнього ринку. Локація:  вулиця Нижній Вал, 15-А

«Полтава» біля Арсенальної площі. Локація:  вулиця Князів Острозьких, 8 

 «Зустріч» біля Бессарабського ринку. Локація: вулиця Велика Васильківська, 1/3-2

«Міська їдальня» біля Львівської площі. Локація: Львівська площа, 14

Union Bistro на Кирилівській. Локація: вулиця Кирилівська, 37-А

«Завертайло» біля Софійської площі. Локація: вулиця Володимирська, 24-А

Selyam на Сагайдачного. Локація: вулиця Сагайдачного, 35

Радіонова Тетяна

УСПІШНІ ЗВИЧКИ : Дії, котрі роблять успішні люди щодня

НЕ ЛИШЕ ОМЛЕТ І ВІВСЯНКА : Рецепти смачних сніданків

Бананові оладки

Інгредієнти:

• 2-3 яйця;

•  1-2 банани.

Приготування:

Банани розминаємо виделкою. Змішуємо зі збитими яйцями. На гарячій сковороді формуємо оладки. Обсмажуємо з обох сторін. 

Запечене яблуко з корицею

Інгредієнти:

• 1 яблуко;

• мюслі;

• кориця;

• 60 мл молока.

Приготування:

Яблуко натираємо на крупну тертку. Додаємо мюслі, корицю і молоко. Ставимо у мікрохвильову піч на 2 хв.

Молочна кукурудзяна каша

Інгредієнти:

• 500 мл молока

• 100 г кукурудзяної крупи

• сіль і цукор до смаку

• 50 г вершкового масла

Приготування:
Налийте в сотейник  молоко та доведіть його до кипіння. Посоліть чи поцукріть до смаку, всипте кукурудзяну крупу, постійно помішуючи. Варіть кашу 10-15 хвилин на повільному вогні, постійно помішуючи, щоб не було грудочок. Додайте в кукурудзяну кашу масла, розмішайте та подавайте гарячою.

Вівсяномлинець
Інгредієнти:

• 16 ст. л. крупнозернових вівсяних пластівців (320 г)

• 8 яєць

• 200 мл молока 2,5%

• 4 ч. л. цукру

• 1 ч. л. солі

• 2 ст. л. соняшникової олії (2 ст. л. для змащування пательні)

Приготування:

В чащу блендера всипте  вівсяні пластівці та перебийте у середню крихту. Пересипте її в глибоку миску, в якій будете готувати тісто для вівсяномлинців. Влийте молоко, вбийте яйця, додайте цукор, сіль та влийте соняшникову олію. Перемішайте, густота має бути середньою між тістом на млинці та оладки. Обсмажте до золотистого кольору млиці.

Манна каша з конопляною олією

Інгредієнти:

• 100 г манної крупи

• 500 мл молока 2,5%

• 2 ст. л. конопляної олії

• 2 ч. л. конопляного насіння

• сіль і перець до смаку

Приготування:
В каструлю всипте манку та підсмажте до золотавого кольору та появи специфічного аромату. Додайте молоко  й варіть до потрібної вам консистенції, постійно помішуючи. Скористайтеся віничком, аби уникнути грудочок. Ми витратили 3 хвилини. В кінці приготування посоліть та поперчіть до смаку. Використовуйте сіль мілкого помелу, аби вона швидше розтанула.

Час приготування вище описаних страв до 25хв.

Чому багато людей потребує чути звуки вибухів та чи нормально це?

За майже два роки повномасштабної війни наше суспільство, здавалося б, вже звикло до усього. Перебування  якщо не постійно, то регулярно, у стані стресу стало нормою. За зиму-осінь 2022 року ми звикли до масованих обстрілів, а початок 2024 нагадали про них знову.

І, здавалося, усі вже знають, що робити у випадку оголошення сигналу про повітряну тривогу, правило двох стін та заборону стояти біля вікон. Але, буває, деякі нехтують усім цим, навіть попри оголошення Повітряних сил про ракетну небезпеку в регіоні. І усе це задля одного — почути звук вибуху.

Деякі можуть подумати, що це нісенітниці, і кому взагалі це може приносити задоволення. Проте нещодавно в українському суспільстві люди заговорили про свої переживання та потребу у звуках вибухів. Ми вирішили розібратися, чому так відбувається, як працює цей механізм та чому ми чекаємо на повітряну тривогу, коли її довго немає.

Чому багато людей потребує чути звуки вибухів

Очікувати звуки вибухів під час повітряних тривог — нормально. Такі висновки робить психологи. Психологи розповідають, що на такі відчуття можуть впливати одразу декілька процесів. Поговорімо про кожен із них детальніше. 

Зменшення емоційної чутливості

Перший — знайомий для багатьох з нас. Коли військові повертаються із зони бойових дій у мирне життя, у них може виникнути бажання повернутися назад. Це відбувається у зв’язку з тим, що під час тривалої небезпеки наш рівень емоційної чутливості має здатність зменшуватися. Складається враження, що ми гірше чуємо власні емоції. 

В результаті, наш розум робить так, аби ми не збожеволіли від усього того, що нині відбувається.

Щось таке, що може вплинути достатньо, щоб викликати принаймні якусь емоцію.

Як наслідок, це нас рятує з одного боку. Але з іншого, якщо таке відбувається занадто довго, ми можемо відчувати емоційну депривацію. Це означає, що ми тривалий час можемо не відчувати сильних емоцій.

І в такому випадку з’являється потреба відчувати хоч щось. Одним з таких може стати вибух під час повітряної тривоги.

Пережитий досвід на початку широкомасштабної війни

Також є ще одне явище, яке походить від цього. Це, власне, досвід, який ми переживали на початку повномасштабного вторгнення під час перших обстрілів.

Тоді ми могли відчувати єдність. Чимало людей мали змогу познайомитися із сусідами. На емоційному рівні бути частиною групи —  це одна із наших базових емоційних потреб.

Власне, через це ми й можемо неусвідомлено спиратися на це відчуття. Навіть попри те, що обставини за ці півтора року вже зовсім змінилися.

Відчуття безпеки

Ще одна можлива причина може звучати дуже дивно, кажуть психологи, але вибух може давати нам відчуття безпеки. По-перше, ми можемо думати: якщо вибухнуло десь, то не вибухнуло тут, а отже, я у безпеці.

По-друге, наш організм так влаштований, що нам завжди простіше справлятися із тим, що уже сталося, аніж з тим, чого лише очікуєш. Приміром, ти можеш згадати те саме тривожне відчуття, яке виникає під час очікування складного іспиту чи неприємної розмови. Ми на інтуїтивному рівні відчуваємо потребу, щоб це вже відбулося, і в такому випадку зможемо позбавитися страждань від очікування.

Чи нормальна моя реакція на стресові події

Насправді люди бувають дуже різними у своїх емоціях, коли відчувають небезпеку.  Психологи кажуть, що є кілька варіантів реакцій нашого організму на стрес.

Перший — це сміх, жарти, меми. У такий спосіб наш організм намагається захиститися і начебто знецінює небезпеку, з якою стикнувся.

Другий — це спроба логічно обґрунтувати, чому у стресовій ситуації не варто боятися.

Глинянюк зауважує, що люди використовують захисні механізми у моменти, коли хочуть відчути, що вони керують обставинами й почуватися більшими за небезпеку. Їхнє ставлення можна виразити як: дивіться, я можу жартувати та раціонально аналізувати ситуацію.

За словами нейробіологів, емоційна оцінка подій, таких як вибухи або сигнали повітряної тривоги, взаємопов’язана з адреналіновою залежністю, особливо в осіб, що перебувають у стані хронічного стресу.

Та додають: коли організм перебуває в стані високої готовності — серце б’ється швидше, зіниці розширюються, а мозок працює в умовах підвищеного навантаження, то оточення сприймає усі події як більш яскраві.

Власне, цим можна пояснити, чому попри регулярні обстріли та постійні сигнали повітряної тривоги, людям в Україні здається, що вони ніби живуть по-справжньому, на повну силу.

Климчук Артемія

Soft Debate : фінал сезону 2023 (Жовнір/Мирошниченко)

 

У нашому Департаменті 25.01.2024 року пройшла гра фіналу сезону 2023 року Софт Дебати. Брали участь у грі надзвичайно сильні команди, це команда Мирошниченко Марії та команда Жовніра Віталія. Всі учасники були на висоті. Кожен учасник до останньої тези змагався за звання кращого...

Команда Мирошниченко Марії

Команда Жовніра Віталія

Тези гри:

1)Сучасні технології допомагають людям ставати дурнішими

2)Земля насправді плоска

3)Дебати не є ефективним способом вирішення суперечки

З рахунком 2:1 здобула перемогу команда " Інсайт 2.1", яка отримує звання ПЕРЕМОЖЦІВ сезону 2023 року гри Софт Дебати

Також за підсумками гри були визначені найкращі спікери та були присвоєні номінації:

Кращий спікер команди "Акули стягнення"- Алексенко Ксенія

Кращий спікер команди "Інсайт 2.1" - Фесенко Сергій

Краще питання гри - Синявін Євген 

Краща відповідь на питання - Фесенко Сергій

Вітаємо переможців!

Радіонова Тетяна