Найцікавіші світові рекорди Гіннеса

Найоригінальніші та найцікавіші світові рекорди Гіннеса здивують багатьох і деякі з них здаються навіть досить дивними.

Мотоцикліст, що стоїть на голові – Марк Джордж

Молодий англієць із Гемпшира потрапив до Книги Гіннеса у категорію «Найшвидша їзда на мотоциклі з одночасним стоянням на голові».

Найдовші роги у яка

Велика тварина стала справжнім дивом природи. Як належить сім’ї Мелоді та Х’ю Сміт з Америки. Його гарні роги виросли до довжини 3,46 метра! Це дозволило тварині потрапити до списку рекордсменів світу.

Піца з найбільшою кількістю різновидів сиру

Кухарі із Франції приготували неймовірно смачну піцу, використавши для начинки 834 види сиру! Шеф-кухар Франсуа Рабен, Морган Ніке та Жюльєн Сері стали рекордсменами завдяки тому, що в піці задіяли 834 шматочки різних сирів, кожен вагою близько 2 г.

Найвища вежа з M&M

Вілл Катбілл – британець, який побудував незвичайну вежу з цукерок M&M. Чоловікові вдалося зробити те, що нікому досі не вдавалося. Він врівноважив цілих 5 цукерок! Рекордсмен зазначив, що викласти п’ять драже одне на інше було дуже складно. Вілл хотів побудувати вежу із шести цукерок, але з останньою нічого не вийшло.

Найменший водій – Френк Хечем

57-річний водій автобуса Френк Хечем став рекордсменом в категорії «Найнижчий водій автобуса». У 1989 році англієць успішно отримав права водія, і це при зрості 136,2 см. Останні 3 роки чоловік працює водієм автобуса.

Найшвидші щури-трюкачі – Френкі та Фредді

І ось у списку рекордсменів є щури Джесс Тімміс і Люк Робертс. Тварини дуже люблять грати зі своїми вихованцями. Напевно тому вони й стали рекордсменами Книги Гіннеса. Один щур швидше стрибає через обруч, а другий дуже швидко грає в долоні.

Найбільший автомобіль Формули-1 із Lego

Найбільший автомобіль із кубиків Lego був побудований Федерацією автомобілів та мотоциклів Саудівської Аравії. В експерименті було задіяно більше 500 000 кубиків. Так, машина Формули-1 має такі розміри: 1 м заввишки, 5,7 м завдовжки і 2 м завширшки.

Кіт та собака на самокаті

Вихованці дресирувальниці Меліси Мілетт стали рекордсменами з їзди на самокаті. Бостонський тер’єр і бенгальський кіт змогли проїхати разом на самокаті 5 м за 4,37 секунди. Канадська любителька тварин довго тренувала тварин. Спочатку вони їздили по одному, а коли це стало виходити, Мелісса об’єднала тварин.

Вежа Дженга

12-річному хлопчику вдалося встановити 693 блоки Дженги на один вертикальний елемент. Оригінальна вежа, збудована Олдіном Максвеллом, – велика мрія хлопця. Він готувався до рекорду з 6 років, і постійно тренувався.

Найдовші вії у світі

Власницею найдовших натуральних вій у світі стала китаянка Ю Цзянься. Розмір найдовшої вії становить 20,5 см. Варто зазначити, що жінка ніяк цьому не сприяє. Китаянка навіть зверталася до лікарів для з’ясування причин аномального розвитку вій. На жаль чи на щастя, жоден лікар не зміг дати пояснення цій ситуації.

Найдовше волосся

Рекордно довге волосся було зафіксовано у індіанки Ніланші Патель. Сімнадцятирічна дівчина з Модаса довго вирощувала волосся. На момент фіксування рекорду їхня довжина була 2 метри. Ніланша вирішила розпрощатися зі своїм волоссям і вчинила дуже шляхетно. Дівчина пожертвувала його на благодійність.

Найдовші нігті у світі

Американка Айанна Вільямс відростила неймовірно довгі нігті на руках. Їхня довжина склала 7,34 м. У квітні 2021 року жінка вперше за 28 років вирішила відстригти нігті, а потім продати їх.

Найвища жінка світу

Румеїса Гелгі – жінка з найвищим зростом. У 24 роки зріст дівчини сягає 2,15 м. На даний момент це унікальний рекорд світу. Причиною високого зросту стала хвороба «гігантизм», спричинена надмірною секрецією гіпофізного гормону.

Швидкісне пиття газованої води

Американець Ерік Букер став рекордсменом завдяки тому, що випив 2 літри газованої води буквально за 18,45 секунд.

Радіонова Тетяна

Шароварщина, що це таке, та як боротись?

 Якщо пошукати в Гуглі зображення за запитом "український костюм" чи "українські традиції", то можна побачити, що часто автентичний образ українців не співпадає з тим, що підносять як "народне" і "традиційне". Замість глибоких сенсів та естетики, які наші пращури закладали чи не в кожну деталь свого побуту, маємо примітивні пластикові віночки, яскраві атласні шаровари, сало і горілку. 

Цей псевдоукраїнський образ транслюється звідусіль: із підручників історії, на сцені, у музичних кліпах і навіть на заходах українських дипломатичних представництв за кордоном. Як з’явилося таке спотворене уявлення про Україну і що робити, аби доносити правду про багатство власної культури — розповідаємо у матеріалі. 

Що таке шароварщина і як вона з’явилася?

Спотворення й умисну примітивізацію народної культури називають шароварщиною або шароварництвом. Суть цього явища полягає в тому, аби замінити зміст формою. Наприклад, замість символічного орнаменту вишиванок, показувати сорочки зі стилізованими квітами ледь не токсичних кольорів, а замість весільних обрядів, акцентувати лише на застіллях — й усе це видавати за істинну українську культуру.

І насправді це не випадково. Річ у тому, що розмаїття та багатство національних культур у Радянському Союзі було, м’яко кажучи, небажаним. Ще у 1930 році радянську культуру і, відповідно, культури усіх народів, які входили до складу СРСР, визначили як "національну за формою і соціалістичну за змістом". Насправді це означало, що народні традиції, обряди, одяг та елементи побуту презентували у такому вигляді, що вони втрачали свою цінність. Приміром, замість бойового танцю, гопак позиціонували як розвагу простих "малоросів", а традиційний акапельний спів замінили радянськими ансамблями, які просували на сцені "правильну" ідеологію. Врешті-решт, явище шароварщини закріпилося у кінематографі, театральному мистецтві та музиці. 

Саме поняття "шароварщина" досить часто асоціюють із шароварами — широкими штанами, які були елементом козацького вбрання, а також частиною традиційного одягу східних народів. Утім, фольклористи спростовують цей зв’язок, апелюючи до поширення шароварщини серед інших постколоніальних країн Радянського Союзу, де шароварів не було. За іншою версією, явище шароварщини пов’язують із діяльністю Бориса Шарварка, який з 1977 року ставив усі ключові концерти та офіційні масові заходи в Україні. 

Питання виникають як до походження явища, так і до самого поняття. Сьогодні термін "шароварщина" не є офіційним. Замість нього у сучасній термінології використовують поняття "кітч" — екстравагантне псевдомистецтво у масовій культурі, позбавлене будь-якої естетичної цінності. У загальному розумінні, це імітація культури, що використовує стереотипи, кліше та шаблони. 

Де можна зустріти шароварщину?

Приклади шароварщини сьогодні можна побачити усюди: у рекламі, фільмах, музиці, танцях, на масових заходах тощо. Псевдотрадиційний одяг демонструють на сцені в Україні та за кордоном учасники Національного заслуженого академічного народного хору імені Григорія Верьовки та Національного заслуженого академічного ансамблю імені Павла Вірського. Пісні про сало, варенички та горілку виконують артисти з численною аудиторією, серед яких і ректор Київського університету культури і мистецтв Михайло Поплавський. Стереотипне уявлення про українців просувають у фільмі "Скажене весілля", зняте зокрема і за державні кошти. А до російського вторгнення у 2014 році культурно-розважальні заходи посольства України в Німеччині не обходилися без чоловіків у солом’яних брилях та чаркування.

Звісно, можна сказати, що це — елементи українських звичаїв, побуту і культури, але насправді все не так. Як часто на архівних знімках чи картинах тогочасних українських художників ви бачили українців в атласних шароварах? А зображення заміжньої жінки у віночку взагалі було неможливим, адже цей головний убір плели й одягали лише молоді дівчата. При цьому, квіти у вінку були справжніми або з вощеного паперу, але аж ніяк не пластиковими. Те ж саме стосується традиційних напоїв і страв на столі, які не обмежувалися горілкою, салом, борщем та варениками. 

На жаль, сталося так, що Радянський Союз закріпив у нас викривлене сприйняття власної культури та традицій. Не лише у покоління, яке безпосередньо жило в той період, але і в сучасних українців. Шароварщина мала продовження і після здобуття Україною незалежності у 1991 році. З цим явищем чимало людей стикалися ще у дитинстві: від абеток із примітивним зображенням українців до участі у танцювальних чи музичних ансамблях зі спрощеними “народними” костюмами. Ну а далі було споживання мас-культурного продукту, де поверхневе переважало над глибинним та символічним.

Що робити із шароварщиною?  

За останні роки ситуація на українському культурному фронті змінилася на краще, утім, шароварництво досі існує. У його стійкості є декілька причин, серед яких: 

• необізнаність українців щодо власної культури й історії;
• сильна емоційна прив’язка.

Більша проблема у незнанні. Тому важливо вибудувати якісь поступальні кроки, почати тотальну боротьбу з неосвіченістю, робити це красиво і цікаво. Наприклад, інтегрувати у сучасну музику або показувати традиційний одяг у модних виданнях. Наприклад, нещодавно у зйомку Vogue інтегрували елементи українського традиційного одягу. Зараз багато відомих видань зацікавлені в тому, аби залучати фахівців до консультацій: як носити ту чи іншу річ, як дотримуватися регламенту тощо.

Друге — важливо передавати свої знання іншим. Адже українці — неймовірні творці, вони класно стилізували свій одяг, кожна річ в образі є окремим артоб'єктом. Це велика цінність і, хотілося б, аби її зрозуміли інші. А досягти цього можна через пояснення фахівців у дуже лагідній формі, у порівняльній перспективі. Бо нав’язування й боротьба зі звичними уявленнями тут не працюють. Ефективними є лише хороші приклади, добрі справи та ґрунтовна порівняльна інформація, коли ти показуєш багато старих світлин чи розказуєш на живих прикладах. 

Зрештою, традиції важливо підтримувати і на побутовому рівні. Адже вони банально помирають разом із носіями. Нам потрібно впроваджувати у своє життя ті елементи побуту, якими послуговувалися наші предки. Тому тут рекомендація — звернутися до свого роду, до своєї сім’ї чи старожилів. Найкраще, що ви можете зробити — це записати їхні оповідки, зафіксувати якусь родинну традицію, зберегти речі, які можуть передати вам у спадок. А далі це все продовжувати: відтворювати, відшивати, робити репліку. Аби старе зберігати як взірець, а нове носити і показувати іншим. Так вдасться зберегти взірці старих речей для наступних поколінь і при цьому підтримувати ремесло на побутовому рівні.

Климчук Артемія

Чому наші предки "запікали" дітей в печі?

 

Усі ми пам’ятаємо казку про те, як Баба Яга хотіла підсмажити у печі Івасика-Телесика. А виявляється, дітей і насправді запікали на Житомирщині, Чернігівщині, Волинському Поліссі та в деяких інших слов'янських країнах. І не тільки багато століть тому, а й в 20-тому столітті.

Чому так робили?

Зараз ця традиція видається дикою. Але насправді нічого дивного у цьому немає. Так лікували недоношених немовлят, діток кволих, хворих на сухоти (туберкульоз), грижу, рахіт (у народі ця хвороба називається «собачою старістю»). Виявляється, піч замінювала сучасні кювези, куди у пологових поміщають недоношених немовлят. Старі люди вважали: якщо дитина народилася завчасно, то вона ще не дозріла і «не допеклася» в утробі. А тому недоношене немовля могло вижити завдяки печі – там воно ніби родилося заново. Бо піч як материнська утроба.

У віддалених селах мало де були медики, а до міста в лікарню чим дістатися? Тому кликали на поміч бабу-знахарку. Якщо цілительки у селі не було, то приходила найстарша жінка (прообраз Баби Яги). Вона набирала воду з трьох колодязів і замішувала житнє тісто, у яке загортала дитя. Бувало, що пляцок клали тільки на личко, зробивши отвори для носа та рота, аби могло дихати. Потім дитинку клали на лопату, прив’язавши, і засовували у негарячу піч, де вже лише тліли вуглинки. На Волинському Поліссі у 1984 році був записаний цілий обряд. Мати питала: «Що ви-те печете?» Знахарка відповідала: «Сущики-лущики» (сущики – тобто сухоти). Або ж казала: «Хліб гнітю». «Печіте, печіте, коб їх не було». Розмова повторювалася тричі, і баба тричі відправляла дитя у теплу піч. Після обряду тісто, яким обгортали дитя чи вкривали його личко, віддавали собаці і пильнували, щоб він його обов’язково з’їв.

Варто зазначити, що перепікали (або ще кажуть запікали) дітей вкрай рідко. Після обряду немовля або виживало, або вмирало. Бувало, що дитя ще не встигли відв’язати від лопати, а воно вже задихнулося. Мати заливалася сльозами, а знахарка філософськи заспокоювала її: «Бог дав – Бог забрав. Значить, не жилець. А якби переніс, то кріпкий був би».

Обрядом перепікання в печі лікували дітей і у Європі, зокрема, поляки, німці, словаки, угорці, литовці. А десь ця традиція існує досі! В Інтернеті можна знайти відео, на якому повністю знято цей обряд. Старенька бабуся, до якої принесли дитину, розповідає, що за радянських часів знахарок судили, тому цим незвичним способом лікували таємно.

– А шо робити? Привели парнішку, сам худий, а брюхо велике, сінєє. Хворає, – згадує знахарка.

В Україні обряд запікання проводили у Київській, Чернігівській, Житомирській, Волинській, Харківській, Донецькій областях – це у своїх дослідженнях записали краєзнавці. Ще у дев’яностих роках знайшлися старожили, які пам’ятали «запікання дитини». Наприклад, у селі Ольховка Донецької області місцевий житель Володимир Валєєв згадував, що влітку 1942-го перепікали хворого брата Миколу.

– Лікарів у селі не було, тому «консиліум» бабусь постановив: «На ньому сушець. Перепікати». Мати посадила шестимісячного брата на дерев’яну лопату і кілька разів запихала його у теплу піч. Микола після такої процедури вижив і у 60 літ був міцним чоловіком.

Волинська краєзнавиця Олександра Кондратович, яка записала чимало поліських обрядів, згадує, що у печі лікували і дорослих – від застуди, кашлю, якщо крутило ноги. 80-річна дослідниця, яка родом з Камінь-Каширського району, про цей обряд почула від своєї мами.

– Спочатку випалювали піч, у не дуже гарячу клали вівсяну солому, яку добре змочували, бо овес найліпше допомагає. Хвору людину вкутували і засовували у піч ногами по груди, щоб не було навантаження на серце. Лежав так хворий з годину, а якщо не дуже гаряче, то й кілька. Вигрівався, потів, – розповідає Олександра Павлівна.

Климчук Артемія

Звичайні продукти, заборонені у різних країнах світу

 Деякі звичайні для українців продукти заборонені в інших країнах на законодавчому рівні.

Ми як споживачі звикли до широкого асортименту продуктів і із задоволенням ним користуємося, не замислюючись. Однак деякі звичайні для українців продукти заборонені в інших країнах на законодавчому рівні.

"Кіндер сюрприз" у США

Яйце, що полюбилося мільйонам дітей Кіндер з іграшкою всередині (головне, щоб іграшка була — не пазл, а то суцільне розчарування) у Сполучених Штатах ніде не продається. Це пов'язано з правилами, встановленими Управлінням контролю за продуктами та ліками. По суті, закон диктує, що будь-які харчові продукти з "неживими предметами всередині" — включаючи іграшки, вкладені у кондитерські вироби — заборонені. Звичайно, це стосується пластикової капсули всередині яйця "Кіндер-сюрприз", яку можна дістати тільки після того, як ви з'їсте шари шоколаду. Але бізнес завжди знайде альтернативу, щоби продавати. Американці можуть придбати Kinder Joy. Цей продукт схожий на Кіндер Сюрприз, але, що дуже важливо, він не є шоколадом у формі яйця. Покупці отримують яйце, але в одній його половині знаходяться кілька вафельних шматочків, що потопають у білому шоколаді, а іграшка зберігається на іншому боці яйця, далеко від їстівної частини.

M&M's у Швеції

Швеція також відзначилася. Вони заборонили цукерки M&M's. Тут все ще бюрократичніше, ніж у штатах. Шведський суд ухвалив, що кондитерська компанія Mars більше не може рекламувати свій бренд M&M's з малою літерою "m&m". Суд ухвалив, що цей логотип надто схожий на єдину малу літеру "m", яку використовує шведський бренд арахісу в шоколаді Marabou. Заради справедливості слід зазначити, що "Марабу" випускається з 1960-х років, а "M&M's" з'явилися у Швеції лише у 2009 році. У рідкісних джерелах можна знайти інформацію, що M&M's таки продається, але зовсім в іншій упаковці.

Сире молоко в Канаді

Якщо у когось із читачів дитинство пройшло у селі, то вони точно пам'ятають смак свіжого молока з-під корови. Це зовсім інший напій, ніж той, що нам продають у магазині. Та й запах такого молока особливий. Багато людей досі купують таке молоко, проїжджаючи повз приватні будинки в передмісті. З нашою ностальгією зовсім не згоден уряд Канади. Сире молоко у цій країні заборонено законом. У сирому молоці часто містяться патогени. Вони самі собою нешкідливі, але можуть виділяти токсини. Фермери можуть пити молоко, яке вони самі і отримали. Але продавати — ні! Далі лише пастеризація. Ось така турбота про здоров'я. Буквально, у Канаді за постачання сирого молока можна потрапити до в'язниці. Є навіть схема легально випити в Канаді сире молоко: ви їдете до США, купуєте там і везете напій додому.

Жувальна гумка в Сінгапурі

Продаж "жуйки" в Сінгапурі визнаний незаконним у 1992 році. Тут причина виявилася суто побутовою. Жувальну гумку підкидали в поштові скриньки, вона псувала обладнання прибиральників. А жуйка, наклеєна на датчики дверей високошвидкісних поїздів, призводила до збоїв у роботі дверей та тривалих перерв у русі. Вандалів було достатньо. Відтоді, як у 2004 році було підписано угоду про вільну торгівлю між США та Сінгапуром, жувальна гумка з корисними для здоров'я властивостями (наприклад, стоматологічна гумка або нікотинова гумка та інші варіанти без цукру) доступна в аптеках. Нині її можна купити у лікаря. Закон приписують першому прем'єр-міністру Лі Куан Ю під час його реформ щодо перетворення держави, відомих як "Сінгапурське диво”. Майже через десять років після заборони репортер Бі-бі-сі припустив, що такі жорсткі закони негативно вплинуть на ділову креативність, яку намагався прищепити Лі Куан Ю, на що він знаменито відповів: "Якщо ви не можете думати, тому що не можете жувати, спробуйте банан".

Мак у Грузії

Ні, мак це не скорочене від Макдональдс. Макдональдс у Грузії є. А ось мак навіть кондитерський під забороною. У 2003 році до Тбілісі під маркуванням кондитерського маку ввозили мак із високим вмістом опіуму. Відтоді в Грузії ухвалили закон, який повністю забороняє використання маку в будь-яких цілях, у тому числі кондитерських. Тож поїсти у Тбілісі булочку з маком у вас не вийде. Краще замовляйте хінкалі. Кондитерський мак також заборонено в ОАЕ та Сінгапурі.

Щука Анна

Які знаки Зодіаку схожі між собою: що варто вам знати і що дізнаються про вас

В цій статті ви дізнаєтесь більше про те, які знаки Зодіаку схожі між собою. 

Овен & Стрілець
Дратівливі. Харизматичні. Шалені. Жваві. Дикі. Живуть одним моментом. Роблять щось, не подумавши заздалегідь. Здійснюють помилки без жалю, навчаючись на них. Часто мандрують, завжди шукають пригод. Зовні жорсткі, але насправді коли ти про них дізнаєшся, вони виявляться емоційними гарнюнями.

Телець & Скорпіон
Спокійні. Стримані. Замкнуті. Власники. Вірні. Ховають свої емоції, а в них їх багато. Не бояться того, що люди подумають про них. Їх більше поранять зради, ніж слова. Вони є той тип людей, який ніколи не перестане піклуватися про тебе, навіть після довгого часу, як ти забув про них.

Близнюки & Водолій
Галасливі. Саркастичні. Смішні. Дивовижні. Кмітливі. Вирізняються з натовпу. Бунтарі та комедіанти. Ніхто не розуміє їхньої думки. Ти запитуєш себе: у них взагалі є емоції? Вони ніколи нікому не відкриються цим. Вони хамелеони. Це майже неможливо зрозуміти якого вони кольору, але якщо в тебе це вийде, то вони линяють і змінюють колір.

Рак & Риби
Емоційні. Дбайливі. Ніжні. Чуйні. Сильні. Вони гарнюні, все це знають. Вивалюють всі свої емоції назовні одразу. Чутливі та ласкаві, вони завжди доглядатимуть тебе. Але не варто недооцінювати їх, вони сильніше, ніж ти думаєш, і вони вдадуться до насильства, коли вони зляться, словами і діями.

Лев & Терези
Чарівні. Кокетливі. Впевнені. Добрі. Люблячі. Вони молоді і таке враження, що ніколи не виростуть. Не зазнають брехні. Вказують на твої помилки, але швидко вибачають. Завжди посміхаються. Важко зрозуміти: чи фліртують вони, чи це просто їхня чарівність? Коли ти дізнаєшся їх краще, виявиш, що вони емоційні і люблячі, вони той тип, який рідко бреше.

Діва & Козеріг
Розумні. Реалісти. Ласкаві. Непохитні. Організовані. Вони не плачуть через проблеми, а вирішують їх. Все для них має сенс. Як тільки вони вибрали собі за мету, вони будуть боротися, поки не досягнуть її. Вони реалістичні. Вони не витрачають час, роблять свою роботу. Дуже практичні та приземлені. Вони здаються холодними і злими, але в них виявляться емоції, якщо тобі вдасться дістатися їхньої серцевини.

Давай знайомитись

 Стеблюк Юлія

Привіт, мене звати Юля. У департамент завітала не в перше. Взагалі важко сказати, яка моя робота була першою, бо з дитинства мені зручно було з власними грошима. Якщо починати саме з раннього дитинства, мріяла бути балериною, і дійсно займалася танцями до універу. Потім вже мріяла про сім'ю. Зараз я заміжня дівчинка, і всі хобі виходять саме з цього.

 Смачненьке для чоловіка, прикраси для донечки, і відвідування безліч її гуртків - це теж моє хобі). Вільного часу обмаль, тому можливість віддалено працювати- це супер! Бліц: Улюблена страва - кава, сир, рибка. Домашня тварина: мейн-кун Тіша. Я - сова 100%. Відпочинок: лижі, шезлонг. Краща порада для мене: "Ти все зможеш!". Мене заспокоює - глибокий сон). Улюблена страва - шашлик приготовлений друзями)

Соловйова Світлана

Мене звати Світлана. Опинилась в департаменті, тому що дуже цього хотіла, бо раніше мала досвід в подібному напрямку і коли побачила вакансію одразу подала резюме і ось я тут. І як раз першою моєю роботою була робота в ПриватБанку в одному з відділень. Працювала на різних посадах і це дуже класно, тому що це гарний досвід. Моє хобі -це 100% спорт , тому що спорт це гарний настрій, зовнішня краса і дуже багато позитивних емоцій. Я з раннього дитинства займаюсь спортом. Тому спорт і є моєю частиною життя і займає дуже багато часу. Я закінчила Запорізьку державну академію за спеціальністю фінанси. Подобалось все, особливо безпечні студентські роки, коли ти просто навчаєшся і ні про що не думаєш і в тебе дуже багато друзів і нових знайомств. Багато часу займає родина, їй і приділяю багато часу. Тому всі інтереси, заняття, захоплення пов‘язані з родиною. У вільний час люблю прогулятись по місту, ще зустрітись з подругами, обожнюю свою дачу, це насправді дуже крутий релакс, так як сама думка про те, що після робочої зміни я почну збирати свою родину і опинюсь на природі, буду займатись улюбленими справами викликає дуже радісні емоції і позитив. І взагалі природа дуже заспокоює і налаштовує на позитив і гарний настрій. Мені звичайно подобається працювати віддалено, тому що є багато переваг, більше вільного часу і графік зручний, який ще можна змінювати. Але іноді не вистачає живого спілкування з колегами-однодумцями.В мене непростий характер, тому що іноді дуже складно опанувати свої думки і налаштуватись на позитив, але тільки я так вважаю, тому що рідні і друзі кажуть, що я дуже добра, весела і оптимістична людина. Дуже подобається подорожувати і взагалі я вважаю, що це дуже цікаво і захоплююче, коли ти можеш для себе побачити або відкрити щось нове. Подобається  французький письменник Фредерик Бегбедер. Дуже неординарна особистість і такі ж цікаві і неординарні романи. Улюблена страва - суші і риба у будь якому вигляді. Люблю готувати особливо на свята , коли потрібно дуже багато незвичних страв приготувати, мене це захоплює дуже і підіймає настрій. Маю улюблену домашню тварину, це папуга -  Гоша. Живе у мене більше 10 років. Він дуже балакучий і кумедний. Дуже підбадьорюють наступні 2 цитати : “Ваш мозок може все. Абсолютно все. Головне переконати себе в цьому. Руки не знають, що вони не вміють віджиматися, ноги не знають, що вони слабкі. Це знає ваш мозок. Переконавши себе в тому, що ви все можете, ви зможете дійсно все”-P. Кіосакі. “Ваше благополуччя залежить від ваших рішень”- Джон Д. Рокфеллер. Моє бажання - це закінчення війни і здійснення всіх мрій, цілей, які так і не дала здійснити війна!

Цікаві факти про напої

 

1. Більше людей мають алергію на коров’яче молоко, ніж на будь-яку іншу їжу.

2. Вино продається в тонованих пляшках, тому що воно псується при впливі світла.

3. Чайний пакетик був винайдений в 1908 році.

4. Пластикові пляшки були вперше використані для безалкогольних напоїв у 1970 році.

5. Кава другий найпопулярніший товар в світі (після бензину).

6. Питна соломинка була винайдена в 1886 році.

7. Середньостатистична людина буде споживати 100 тонн продовольства і 45, 424 літрів води на протязі свого життя.

8. Більшість корів виробляють більше молока, коли вони слухають музику .

9. Верблюди можуть випити 94 літрів води менше, ніж за 3 хвилини.

10. Зелений чай має на 50 % більше вітаміну С, ніж чорний чай.

Радіонова Тетяна

Прийом "10 хвилин": як змусити себе робити те, що не хочеться

 

Іноді нам важко зосередитись на цілі, через що робота навіть над простим завданням затягується. Такий стан називають прокрастинацією, і нерідко вона переслідує людину місяцями та навіть роками.

Лінощі, розсіяність і нездатність стабільно працювати можуть бути пов'язані з хворобами, але частіше — з психологічним настроєм. Багато хто відкладає справи, бо не може «взяти» себе в руки. І в такому випадку вам допоможе метод 10 хвилин, який змушує людину діяти.

Як працює правило 10 хвилин? 

Головна мета цього підходу — обдурити лімбічну систему та умовити себе почати працювати над завданням. Для цього важливо сфокусуватися не на результаті, а на процесі, щоб позбавити себе зайвого тиску. Не кажіть собі, що вам потрібно зробити прибирання всієї квартири. Умовте себе, що прибиратимете лише 10 хвилин, а далі буде видно. Цей спосіб працює дуже просто — як тільки ви почнете діяти, втягнетеся і забудете про час. Коли ми не хочемо чимось займатися, то нас лякає складність завдання чи обсяг зусиль, які нам потрібні. Метод 10 хвилин звільняє нас від відповідальності, знижуючи рівень переживань та тривоги.

Чому метод підвищує працездатність?

Цінність правила 10 хвилин у тому, що воно виробляє звичку відразу братися за справу. Ви вимірюєте свою працю хвилинами, що полегшує для мозку завдання та дає психологічний сигнал, що все не так складно, як здається.

Є кілька причин, чому такий метод ефективний:

1. Він допомагає розпочати діяти. Найскладніше в прокрастинації зробити перший крок. А після 10 хвилин роботи ви вже входите до ритму.

2. Він знижує стрес. 10 хвилин роботи здаються простим завданням для мозку — незалежно від процесу. Це знижує тиск і відводить увагу від результату.

3. Вам легше змінюватись. Правило 10 хвилин допомагає змінити свій графік та завести нові корисні звички.

Щука Анна

Три найбільш вразливих знаки Зодіаку

 

Зустрічаються зодіакальні представники, які здаються неймовірно стійкими проти зовнішнього тиску. Є і гіперчутливі люди, що приймають все це на свій рахунок. Сьогодні ви прочитаєте про найчутливіші знаки зодіаку, в спілкуванні з якими потрібно проявляти делікатність.

Телець

Тому, хто незнайомий з Тільцем, він може здатися бездушним зодіакальним представником, позбавленим емоцій. Насправді, це всього лише маска, що дозволяє йому залишатися зосередженим і врівноваженим в критичні періоди. Тельцям не подобається демонструвати почуття. У реальності ж це вкрай чутлива та емоційна людина, яку легко зачепити. їй не подобаються грубі жарти, критика і образи на свою адресу. У неї чудова пам'ять, тому вона триматиме образи в серці. Знак зодіаку Телець схильний накопичувати в собі негатив, що може призвести до депресивного стану. 

Рак

Рак вважається одним із найбільш недовірливих, чутливих і вразливих зодіакальних представників у всьому гороскопі. У нього багата фантазія, яка змусить його шукати проблеми там, де їх немає. Люди можуть на нього просто дивитися, а Раку здається, що його весь світ ненавидить. Дуже важливо запам'ятати одну річ: не вздумайте критикувати Рака. Він витягує все з ваших зауважень, потім ображається і може викреслити зі свого життя. Ще гірше, якщо ви надумаєте над чимось посміятися. Навіть найпростіший жарт в його уяві переростає в грубість і образи.

Риби

Риби-загадковий і таємничий знак зодіаку, що сприймає світ на енергетичному рівні. Здається, що вони бачать і відчувають те, що приховано від людських очей. За рахунок цього вони розвивають потужну інтуїцію. Є і проблеми, адже зодіакальному представнику складно контролювати емоції. У нього немає броні і захисту від зовнішнього тиску. Їх спостережливість стає проблемою, бо вони помічають всі глузування, критику і косі погляди. Але найнебезпечніше, що уява домальовує образи там, де їх немає. Наприклад, вони невірно тлумачать чужі слова і вчинки. З Рибами потрібно поводитися максимально обережно і делікатно. Якщо знак зодіаку образився і подумав, що його образили, то переконати в зворотному буде складно. Тому підбирайте слова і відмовтеся від грубої критики.