Перейти до основного вмісту

Давай знайомитись

 Мирошниченко Матвій

Добрий день, мене звати Матвій, мені 25 років. Після закінчення університету я був у пошуку роботи, та в грудні 2021 року на сайті я знайшов вакансію, мене зацікавили комунікаціїї, індивідуальний підхід до клієнта після чого не сумніваючись відгукнувся. Взагалі працювати я почав з юнацьких часів, перша робота була фізична, це було будівництво та склади. З раннього дитинства я займався дзюдо, стріляниною в тирі, плаванням, але зараз зупинився на тренажерному залі. Після закінчення школи вступив до коледжу, потім за фахом продовжив навчання в університеті. В студентські роки працював оператором продажу сотового зв'язку. У вільний час люблю пішохідні прогулянки та заняття спортом. Моя улюблена страва, це бабусін борщ. Мій хронотип сова. Якщо обирати між відпочинком на пляжі чи подорож з пригодами, мій вибір подорж з пригодами. Моя улюблена цитата "уникнення проблеми, це не вирішення її". Як би я мав магічну паличку в першу чергу я б закінчив війни на Землі; друге бажання: зробити людство добрішим; третє бажання: здоров'я близьких мені людей.

Мица Марина

Моє ім'я Марина, мені 33 роки. Працюю у нашому напрямку з квітня 2013р. Прийшла першого квітня заповнити анкету і вже другого почалось стажування. Жарт затягнувся:) Працювати почала в 12 років на своїх батьків, можна сказати офіційно, бо укладала угоду з ними про детальні умови співпраці. Фірма моя називалась "Чіп і Дейл", в якій я була і директором, і працівником, і прибиральницею, і  бухгалтером. Власне років з 17 я вже займалась бухгалтерською та податковою звітністю, підготовкою угод у батьків. Напевно єдине хобі, яке лишилось з дитинства це збирання пазлів. В дитинстві це були маленькі пазли (на швидкість збирала), зараз на швидкість вже не виходить, бо вони великі на 2000-3000 частинок, і часу стільки немає вільного. Не довіряю людям, що не люблять тварин. Вважаю, що за жорстоке поводження з тваринами має бути серйозніша кримінальна відповідальність. А батьки мають дітям змалечку пояснювати, що тварина не іграшка. Ціную  в людях щирість, відповідальність та ерудованість. Якби мала три бажання, то побажала б: 1) щоб людство було справедливим та більш емпатичним; 2) щоб люди отримували те , що заслуговують; 3) для себе здатність швидше вивчати іноземні мови та і в принципі швидше освоювати нові знання.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Рубрика "Soft skills без води". Як працювати, коли зовсім не хочеться: не мотивація, а система

Бувають дні, коли навіть відкрити ноутбук — уже досягнення. І це нормально. Проблема не в ліні, а в тому, що ми намагаємось працювати через “не хочу”, замість того щоб будувати систему, яка працює навіть без бажання. Ось як це реально вирішується. 1. Не чекай мотивації — запускай процес Мотивація — нестабільна. Вона або є, або ні. А робота має рухатись завжди. Твоя задача — не “захотіти”, а почати з мінімального кроку: -відкрити ноутбук -повторити інформацію -відповісти на опитування Часто після цього мозок “втягується”. Якщо ні — ти все одно вже щось зробив. 2. Правило декількох годин  Скажи собі: “Я працюю тільки пару годн і все”. Фокус у тому, що: -це не страшно -не потребує сили волі -часто переростає у повноцінну робочу зміну Це обман мозку, який реально працює. 3. Забери ідеальність Коли не хочеться працювати — часто це через страх зробити “погано”. Рішення:
роби, та старайся зробити якнайкраще Чернетка краще, ніж порожній файл.
Недосконалий результат можна покращити. Відсутн...