Перейти до основного вмісту

Давай знайомитись

 Мирошниченко Матвій

Добрий день, мене звати Матвій, мені 25 років. Після закінчення університету я був у пошуку роботи, та в грудні 2021 року на сайті я знайшов вакансію, мене зацікавили комунікаціїї, індивідуальний підхід до клієнта після чого не сумніваючись відгукнувся. Взагалі працювати я почав з юнацьких часів, перша робота була фізична, це було будівництво та склади. З раннього дитинства я займався дзюдо, стріляниною в тирі, плаванням, але зараз зупинився на тренажерному залі. Після закінчення школи вступив до коледжу, потім за фахом продовжив навчання в університеті. В студентські роки працював оператором продажу сотового зв'язку. У вільний час люблю пішохідні прогулянки та заняття спортом. Моя улюблена страва, це бабусін борщ. Мій хронотип сова. Якщо обирати між відпочинком на пляжі чи подорож з пригодами, мій вибір подорж з пригодами. Моя улюблена цитата "уникнення проблеми, це не вирішення її". Як би я мав магічну паличку в першу чергу я б закінчив війни на Землі; друге бажання: зробити людство добрішим; третє бажання: здоров'я близьких мені людей.

Мица Марина

Моє ім'я Марина, мені 33 роки. Працюю у нашому напрямку з квітня 2013р. Прийшла першого квітня заповнити анкету і вже другого почалось стажування. Жарт затягнувся:) Працювати почала в 12 років на своїх батьків, можна сказати офіційно, бо укладала угоду з ними про детальні умови співпраці. Фірма моя називалась "Чіп і Дейл", в якій я була і директором, і працівником, і прибиральницею, і  бухгалтером. Власне років з 17 я вже займалась бухгалтерською та податковою звітністю, підготовкою угод у батьків. Напевно єдине хобі, яке лишилось з дитинства це збирання пазлів. В дитинстві це були маленькі пазли (на швидкість збирала), зараз на швидкість вже не виходить, бо вони великі на 2000-3000 частинок, і часу стільки немає вільного. Не довіряю людям, що не люблять тварин. Вважаю, що за жорстоке поводження з тваринами має бути серйозніша кримінальна відповідальність. А батьки мають дітям змалечку пояснювати, що тварина не іграшка. Ціную  в людях щирість, відповідальність та ерудованість. Якби мала три бажання, то побажала б: 1) щоб людство було справедливим та більш емпатичним; 2) щоб люди отримували те , що заслуговують; 3) для себе здатність швидше вивчати іноземні мови та і в принципі швидше освоювати нові знання.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Інтерв'ю з головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів Знаменською Нато Звіадівною

1)Як ви вважаєте, що змінилося у Вас за останні 5 років? -Прізвище 😁 Якщо серйозно, то досвід: оволоділа новими навичками і вміннями в професії. І внутрішньо, я думаю, всі ми багато чого переосмислили за ці роки, що залишили свій відбиток у нас назавжди. 2)Що допомагає вам ухвалити рішення у важких ситуаціях?  - В таких випадках я намагаюся зробити паузу, емоційно відсторонитися, якщо є багато сумнівів і немає однозначного рішення. Даю час моєму розуму опрацювати проблему у фоновому режимі. З мого досвіду після такої практики приходять найзваженіші рішення. 3)Як ви стали  головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів і що вас найбільше мотивує у цій роботі?  -Шлях до цієї посади розпочався  ще “за часів давніх богів, воєвод та царів…”😁 Це був час, коли я не мала жодного попереднього уявлення про автоматизацію чи програмування, але з головою занурилася у цей світ. Мене надихає те, що це насамперед творчий процес. Це сфера, де неможливо зупинитися...

Звички їжі з 90-х

  Раніше був тотальний дефіцит та відсутність грошей, безкінечні черги, які треба було займати з вечора, щоб купити базовий продукт, якщо була городина, то ще можна було грести якось на бульбі і буряках, а як не, то дійсно, хоч лягай і помирай.  Це все наклалося на нашу ментальність. А ще, в 90-х не так давно була друга світова, а на додаток бабці і дідусі пам'ятали голодомор і передавали ці знання нам.  Дефіцит давно позаду, але ми чомусь все одно продовжуємо це робити.  Ми вміємо цінувати їжу. Їжа для нас щось сакральне.  Але ми маємо і іншу сторону медалі: їжа настільки сакральна, що її не можна викидати, не можна щоб вона портилась, навіть пліснявілий хліб чи здуті консерви мали йти в ланцюг харчування: не нам, так худобі чи тваринам.  Тут теж можна побачити позитив, ми вміємо, як ніхто в світі в "безвідходне", що дуже цінується в екологічному плані.  Та ми не вміємо в порційність і норму. Ми бачимо улюблений продукт чи страву і хочемо мати їх як н...

Жахливі звички при дистанційній роботі вдома

  Дистанційна робота, як і будь-який інший тип роботи, має свої переваги та недоліки. Попри свою популярність, цей тип роботи може негативно впливати на наше фізичне та психічне здоров’я.  Неорганізованість Ця звичка дуже негативно позначається на продуктивності. Через віддалену роботу люди перестали розмежовувати відпочинок і роботу. Новий робочий день часто починається коли попало і закінчується через це пізніше звичайного. Збиваються ритми, втрачається продуктивність. Постарайтеся планувати справи і організовувати робочий процес. Неправильний початок дня На віддаленій роботі люди перестали цінувати ранок. Коли ми йдемо на роботу, то вранці намагаємося насолодитися домашньою обстановкою. Коли людина весь час проводить вдома, ця частина дня стає для неї менш важливою. Ми немов відразу прокидаємося на роботі, це вбиває гарний настрій, а разом з ним і удачу, енергетику, продуктивність. Починайте день зі склянки води, зарядки і читання приємних новин. Відсутність режиму Під час ...