Перейти до основного вмісту

Давай знайомитись


Кабак Світлана


Добрий день. Мене зовуть Світлана Мені 58 років. Працюю в нашому напрямку з 2010 року. Закінчила Промислово-економічний технікум за спеціальністю "Економіка та планування на підприємствах Чорної металургіі". Викладачі так нам давали інформацію, що неможливо було не закохатись в металургію .Перша моя робота була на комбінаті Криворіжсталь ім. Леніна ( тоді така назва була) , відділ праці та зарплати правління комбінату. Я була приємно вражена кількістю троянд та дерев на територіі самого комбінату, не кажучи про місто Кривий Ріг. У мене залишились друзі там та колеги, яких не забути. Цікаво що в часи перфокарт та електронних обчислювальних машин ми рахували лівою рукою на машинках, а правою писали. Повернулась у своє рідне місто коли створила свою сімью. В Ощадбанку працювала  бухгалтером більше 20 років. Там в 1996 році почали працювати на комп'ютерах.  Покинути банк змушена була через зниження зарплати , так як дітей навчати потрібно було. Невдовзі пішла на робочу точку підприємства позмінну, де платили втричі більше. Я тоді зрозуміла що це не моє -працювати вночі. Не було ні мрії, ні планів, ні задоволення роботою. В ПриватБанк прийшла за порадою подруги доньки. Нас офіційно тоді працевлаштовували, тільки коли рейтинг високий був. Мені 8 місяців довелось йти до цього. Я вдячна Банку за графік роботи, за зарплату, за підтримку керівництва. Умови праці комфортні які тільки з управлінням Криворіжсталі порівняти можу. А зараз можливість працювати вдома- це супер. Більше часу для себе маю, для родини та для свого хоббі. Я виростила ліану гліцинію- найбільшу в наших широтах. Вона в цю спеку захищає будинок від сонця. Виноград би не витримав . Плануємо посадити ще одну і сформувати з неї покриття над альтанкою. Раніше квітами захоплювалась, а коли з'явились онуки, більше почала цікавитись ягідними кущами. Улюбленим зайняттям для мене є в'язання. Я в дитинстві ще одягала ляльок. Шила одяг на них. Будинком для  кукли був стілець, який був перекинутий ). А от знову таки онуки надихнули на творчість. В'язати почала на куклу Барбі, тоді пупси, далі  прикраси в будинок для Барбі) В'яжу одяг на Барбі  різний - це може бути плаття з кінофільму, а може вигадана сукня як от форма нарцису квітки. На просторах інтернету знайшла колумбійську техніку в'язання сумки мочіли-примінила її при в'язанні чохла на тубус. Я в захопленні від ірландського мережива . Хочу поїхати на екскурсію в Австрію, відвідати музеї. Особливо музей історіі мистецтв цікавить.  Стосовно відомої людини, то попити не чай, а молоко хотілося б з Євгенією Гапчинською). Відпочиваю переглядаючи фільми. Віддаю перевагу на реальних подіях. Деякі цитати змушують замислитись. Наприклад всим відома фраза:"все казалось...не живу, а так...черновик пишу, еще успею набело" а час летить.  Не будь глупым и храбрым,будь умным и осторожным( Фаворитка)  .Кто не сражается уже проиграл (Моя мама). Заспокоїти чи надихнути може наша земля, це порада моєї працьовитої знайомої з великої літери в садівництві). Ідеш в сад, а там завжди робота знайдеться. Є чим помилуватись  в будь який час чи пору року.

Волошина Тетяна 

Моє ім'я Тетяна Волошина мені 45 років!  Закінчила НМетАУ за напрямом фінанси та кредит (банківська справа). Після інституту працювала в індустрії краси, далі виховувала дитину та займалась виключно родиною. Моя подруга з якою ми товаришуємо з інституту, коли дізналась, що я шукаю роботу, запропонувала мені звернутись до нашого напрямку. Так  я стала частиною  нашої великої родини Soft! Вільний час я витрачаю на спілкування з сином та підтримку його здоров'я. Займаюсь спортом, люблю велопрогулянки та подорожі. Подобається працювати вдома, але коли потрібно їхати в офіс то роблю це з задоволенням, офлайн спілкування з колегами  і друзями найкраще! Я відповідальна, порядна та комунікабельна, вмію знаходити спільну мову з людьми. Живу за принципами.. Хочеш зробити добре, зроби сама! Та все що можеш зробити сьогодні не відкладай на завтра!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Давай знайомитись

Великодний Руслан Мене звати Руслан, мені 20 років. Зараз я навчаюся в університеті, вже на третьому курсі за спеціальністю “Комп’ютерна інженерія”. Навчання займає багато часу, але я намагаюся знаходити баланс між обов’язками й тим, що мені подобається.  У вільний час я люблю грати в компʼютерні ігри або монтувати відео — це мої основні хобі, які допомагають розслабитися та трохи відволіктися від повсякденних справ. Ще я регулярно ходжу в спортзал — це вже як частина мого стилю життя. Фізичні навантаження добре допомагають тримати себе в формі й підтримувати настрій.  Раніше я працював у сфері ресторанного господарства, а нещодавно знайшов нову роботу на сайті Work.ua — вона ближча до моїх інтересів. Я прагну розвиватися у комп’ютерній сфері, а також мені цікава сфера по роботі з персоналом, тож зараз пробую себе в різних напрямах, щоб знайти те, що справді підходить. Устюжанін Олексій  Мене звуть Устюжанін Олексій , мені 21 рік. Проживаю у місті Запоріжжя. Про роботу у ...

Як заснувати місто за 5 хвилин без дозволів і совісті (Інструкція від імператриці Катерини II)

 Отже, настав час відповісти на питання, яке мучить кожного місцевого щонайменше з 6 класу і що найбільше під час вечірки з істориками: “А от це правда, що Катерина ІІ заснувала Дніпро?” Коротка відповідь: Нєа. Довга відповідь: Нєа, але з імперським апломбом і театральними жестами. Давайте розмотувати цей клубок історичного марення. 1. Передісторія: Дніпро до Катерини — так, він вже існував Катерина II у 1787 році така: “О, дивіться! Тут земля! Тут нікого не було! О, які зручні руїни! Давайте назвемо це Катеринослав. В ім’я мене. Бо я — топ.” Але! Проблемка: На той момент там вже тусувались люди. Точніше — козаки, селяни, ремісники і ще купа людей, які дуже не зрозуміли, чому якась мадам з Петербурга вирішила, що це тепер “її місто”. Наприклад: Половиця — козацьке село, яке існувало ще з XVII ст. (ще коли в Англії картоплю тільки пробували, а французи тільки починали винаходити нові способи сказати “ми здаємось”). Старий Кодак — козацька фортеця, збудована ще у 1635 році (тобто за ...

Містичні місця України: де легенди оживають

Україна — країна з багатою історією, стародавніми замками, оповитими легендами селами та місцями, де, за переказами, відчувається щось "не з цього світу". Якщо ти шукаєш локації, де можна зустрітися з незвіданим, ось добірка найбільш містичних місць України, які захоплюють і лякають водночас.  1. Лиса гора, Київ — місце шабашів і темної енергії Це одна з найвідоміших "відьомських" гір в Україні. За легендами, саме тут збиралися відьми, проводили ритуали та викликали духів. У 20 столітті територія перетворилася на військову зону, і досі на Лисій горі збереглися старі тунелі, де, за чутками, чутно голоси, кроки й навіть плач. 2. Привид у Замку Підгорецькому, Львівщина Підгорецький замок — справжня перлина архітектури, але також один із найбільш "примарних" замків України. За легендою, тут живе дух Білої Пані — жінки, яку нібито замурували живцем у стіні. Працівники музею розповідали про холодні протяги в порожніх залах, фігури на камерах відеоспостереження т...