Перейти до основного вмісту

Запах свята: чому мандарини — головний фрукт зими

Зима має особливу атмосферу: короткі дні, довгі вечори, очікування свят та бажання тепла й затишку. І саме в цей період у багатьох людей прокидається невід’ємна зимова звичка — хотіти мандарини. Але чому саме вони стали символом зими й Нового року? Причин кілька — і всі вони цікаві.

1. Аромат мандарин асоціюється зі святами ще з дитинства

Запах мандарин — один із найсильніших «емоційних тригерів». Він пробуджує спогади: зимові канікули, коробка подарунків, святковий настрій, ялинка.
У нашому мозку аромат швидко пов’язується з позитивними емоціями, тому взимку ми підсвідомо хочемо відтворити ці дитячі відчуття.

Мандарини = ностальгія + тепло + святковість.

2. Узимку організму потрібний вітамін С

З холодами і нестачею сонця імунітет слабшає. А мандарини — природне джерело:

вітаміну С,

антиоксидантів,

клітковини,

мікроелементів, що підтримують енергію.

Організм буквально підказує нам: з’їж щось цитрусове, щоб підсилити захист від вірусів та підбадьоритися.

3. Мандарини — це яскравий смак у сезон, коли мало фруктів

Взимку багато фруктів або недоступні, або мають «не той» смак.
Мандарини ж дозрівають саме в холодний сезон, тож у зимовий період вони:

найсоковитіші,

найсолодші,

найароматніші.

Ми інстинктивно тягнемося до свіжих яскравих смаків на фоні холодної і бідної на фрукти зими.

4. Приємний аромат знімає втому та стрес

Ефірні олії мандарину діють майже як натуральний релаксант:

піднімають настрій,

зменшують тривожність,

знімають напругу,

допомагають розслабитися після холодного дня.

Не дивно, що в темну пору року мозок прагне чогось, що швидко покращує емоційний стан.

5. Мандарини — символ свята в культурі багатьох народів

У багатьох країнах цитруси — традиційний зимовий фрукт:

у Європі вони асоціювалися з розкішшю у зимові свята,

у Азії мандарини символізують удачу та процвітання,

у нас — стали частиною Нового року ще в радянські часи, коли їх завозили саме до свят.

Це культурна звичка, яка передається з покоління в покоління.

6. Яскравий колір впливає на настрій

Помаранчевий — один із найтепліших кольорів. Він:

-дає відчуття тепла й затишку,

-допомагає боротися з зимовою апатією,

-стимулює вироблення ендорфінів.

Тому взимку рука сама тягнеться до яскравого сонячного фрукту. Мандарини — це не просто фрукт. Узимку вони виконують роль:

-вітамінної підтримки,

-емоційного антидепресанту,

-святкового символу,

-джерела теплих спогадів.

Саме тому під час свят так хочеться відкрити коробку з яскравими мандаринами й відчути аромат, що повертає у дитинство.


Радіонова Тетяна

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Інтерв'ю з головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів Знаменською Нато Звіадівною

1)Як ви вважаєте, що змінилося у Вас за останні 5 років? -Прізвище 😁 Якщо серйозно, то досвід: оволоділа новими навичками і вміннями в професії. І внутрішньо, я думаю, всі ми багато чого переосмислили за ці роки, що залишили свій відбиток у нас назавжди. 2)Що допомагає вам ухвалити рішення у важких ситуаціях?  - В таких випадках я намагаюся зробити паузу, емоційно відсторонитися, якщо є багато сумнівів і немає однозначного рішення. Даю час моєму розуму опрацювати проблему у фоновому режимі. З мого досвіду після такої практики приходять найзваженіші рішення. 3)Як ви стали  головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів і що вас найбільше мотивує у цій роботі?  -Шлях до цієї посади розпочався  ще “за часів давніх богів, воєвод та царів…”😁 Це був час, коли я не мала жодного попереднього уявлення про автоматизацію чи програмування, але з головою занурилася у цей світ. Мене надихає те, що це насамперед творчий процес. Це сфера, де неможливо зупинитися...

Інтерв'ю з головним фахівцем з інформаційно-технологічного супроводу процесів Величко Миколою Дмитровичем

1)Як ви стали головним фахівцем з інформаційно-технологічного супроводу процесів і що вас найбільше мотивує у цій роботі? 04.2013 - 09.2015: оператор різних проєктів (ранні - рестра - пізні) 09.2015 - 03.2017: оператор Фабрики стягнення (перший набір Фабрики) 03.2017 - 10.2017: куратор Фабрики стягнення 10.2017 - 09.2018: переходжу в ГО, в НРМ Провідний спеціаліст з інформаційно-технологічного супроводу проєктів НРМ ГО (звільнилася технічна позиція, що мене завжди цікавила, де в роботі були недзвінкові комунікації, СТТК, Skip-tracing, пошук боржників і купа інших цікавинок - спробував, за тиждень вивчив базові JavaScript та SQL, пройшов декілька етапів відбору= вийшло зайняти посаду) 09.2018 - 11.2020: керівник проєкту Недзвінкові комунікації ГО (пройшла реорганізація НРМ, був створений Департамент з управління проблемною заборгованістю, в перший склад якого я і потрапив з тими ж обов’язками і проєктами) 11.2020 - … : реорганізація НРМ (які тоді вже стали Управлінням Ризиків), зі своїм...

Звички їжі з 90-х

  Раніше був тотальний дефіцит та відсутність грошей, безкінечні черги, які треба було займати з вечора, щоб купити базовий продукт, якщо була городина, то ще можна було грести якось на бульбі і буряках, а як не, то дійсно, хоч лягай і помирай.  Це все наклалося на нашу ментальність. А ще, в 90-х не так давно була друга світова, а на додаток бабці і дідусі пам'ятали голодомор і передавали ці знання нам.  Дефіцит давно позаду, але ми чомусь все одно продовжуємо це робити.  Ми вміємо цінувати їжу. Їжа для нас щось сакральне.  Але ми маємо і іншу сторону медалі: їжа настільки сакральна, що її не можна викидати, не можна щоб вона портилась, навіть пліснявілий хліб чи здуті консерви мали йти в ланцюг харчування: не нам, так худобі чи тваринам.  Тут теж можна побачити позитив, ми вміємо, як ніхто в світі в "безвідходне", що дуже цінується в екологічному плані.  Та ми не вміємо в порційність і норму. Ми бачимо улюблений продукт чи страву і хочемо мати їх як н...