Перейти до основного вмісту

Інтерв'ю з головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів Знаменською Нато Звіадівною

1)Як ви вважаєте, що змінилося у Вас за останні 5 років?

-Прізвище 😁 Якщо серйозно, то досвід: оволоділа новими навичками і вміннями в професії. І внутрішньо, я думаю, всі ми багато чого переосмислили за ці роки, що залишили свій відбиток у нас назавжди.

2)Що допомагає вам ухвалити рішення у важких ситуаціях? 

- В таких випадках я намагаюся зробити паузу, емоційно відсторонитися, якщо є багато сумнівів і немає однозначного рішення. Даю час моєму розуму опрацювати проблему у фоновому режимі. З мого досвіду після такої практики приходять найзваженіші рішення.

3)Як ви стали  головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів і що вас найбільше мотивує у цій роботі? 

-Шлях до цієї посади розпочався  ще “за часів давніх богів, воєвод та царів…”😁 Це був час, коли я не мала жодного попереднього уявлення про автоматизацію чи програмування, але з головою занурилася у цей світ. Мене надихає те, що це насамперед творчий процес. Це сфера, де неможливо зупинитися. Динаміка розвитку технологій змушує мене постійно шукати оптимальні та інноваційні рішення, що і дозволяє йти в ногу з часом.

4)Якою ви були дитиною? Що любили робити? Чим цікавились? Яким уявляли себе у майбутньому? 

-Моє дитинство пройшло у постійних переїздах: Грузія (5 років), Греція (1 рік), Осетія (1 рік), і нарешті, Україна. У дошкільному віці я була дуже некерованою, вередливою і робила шкоду. Але потім цей надлишок енергії трансформувався в інше: пристрасно любила навчатися, малювати, а також шукати і знаходити собі пригоди. Якою я уявляла себе у майбутньому? Самодостатньою та незалежною. Це прагнення було настільки сильним, що я не чекала дорослості, а вже з 13 років щоліта шукала роботу, щоб якнайшвидше отримати фінансову свободу.

5)Які якості є важливими для успішної кар'єри? 

-Я поки що не вважаю, що досягла у кар'єрі зіркових висот, тому можу говорити лише про ті якості, які допомогли мені успішно пройти частину цього шляху. Мене завжди підтримували висока відповідальність та глибока залученість до справи. І, мабуть, найголовніше - саме прагнення зростання.

6)Які три книги ви порадили б прочитати кожному?

Я б порадила такі книги (з останніх, що сподобалися): 

-“Стоїцизм на кожен день“ (Р. Голідей, С. Генсільман) 

-“Я бачу вас цікавить пітьма“ (І. Павлюк)

 -і  перечитування улюблених казок ( ці тексти містять стільки життєвої мудрості, до якої корисно повертатися і в дорослому віці. Зараз я перечитую казки братів Грімм у їхньому нецензурованому вигляді)

7)Якщо б ви описували свою роботу однією метафорою — яка б це була?

-Можливо алхімія процесів..

8)Яким був би Ваш ідеальний день? 

-День коли не буде війни. А за сьогодніх умов,  мабуть, відпочинок у горах в поході.

9)Що у вашій роботі приносить вам найбільше задоволення і допомагає вам вставати з ліжка щоранку? 

-Мої веселі колеги і різноманітність задач. 

10)Чи є у вас робочий талісман або маленька традиція перед важливими подіями? 

-Тільки ранкова кава 



Радіонова Тетяна


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Найжорсткіші жінки в історії: сила, яка ламає уявлення

 Історія любить спрощувати.  Чоловіки — завойовники, стратеги, правителі.  Жінки — натхнення, підтримка, краса.  Але якщо копнути глибше, стає очевидно:   реальність була значно складнішою… і значно жорсткішою.  Були жінки, яких боялися.  Які приймали рішення про життя і смерть.  Які йшли до влади через інтриги, війну і холодний розрахунок.  І їхні історії не завжди красиві.  Але вони справжні. Одна з найвідоміших — Клеопатра VII. Її образ століттями романтизували: красива, розумна, фатальна.  Але за цією історією — жорстка політична реальність.  Вона прийшла до влади у світі, де трон означав небезпеку з першого дня.  Боротьба з власними родичами, змови, війни — це була її норма.  Вона укладала союзи з найвпливовішими чоловіками свого часу, зокрема з Юлій Цезар та Марк Антоній — але це не було про романтику.  Це була стратегія виживання.  І заради цієї стратегії вона могла бути безжальною. Ще одна поста...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Втома від людей: як зрозуміти, що тобі потрібна пауза

Іноді настає момент, коли навіть звичайне спілкування починає виснажувати.
Повідомлення — дратують.
Дзвінки — втомлюють.
Розмови — потребують більше зусиль, ніж раніше.  І з’являється внутрішнє питання:
“Чому я так реагую? Я ж раніше нормально з цим справлявся.” Насправді втома від людей — це не про холодність і не про втрату інтересу.
Це про перевантаження нервової системи. Чому виникає соціальна втома? 1. Постійна обробка інформації Будь-яка взаємодія — це робота мозку.
Ми зчитуємо інтонацію, міміку, настрій, підтекст.
Навіть коротка розмова потребує концентрації. Якщо протягом дня багато контактів — мозок просто не встигає відновитись. 2. Емоційна відповідальність Часто люди несвідомо беруть на себе роль: -того, хто вирішує -підтримує -пояснює -згладжує конфлікти Навіть якщо зовні це виглядає спокійно, всередині йде постійна регуляція емоцій.
А це одна з найбільш енергозатратних процесів для психіки. 3. Відсутність простору без стимулів Ми рідко буваємо в повній тиші.
Навіть кол...