Перейти до основного вмісту

Інтерв'ю з головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів Знаменською Нато Звіадівною

1)Як ви вважаєте, що змінилося у Вас за останні 5 років?

-Прізвище 😁 Якщо серйозно, то досвід: оволоділа новими навичками і вміннями в професії. І внутрішньо, я думаю, всі ми багато чого переосмислили за ці роки, що залишили свій відбиток у нас назавжди.

2)Що допомагає вам ухвалити рішення у важких ситуаціях? 

- В таких випадках я намагаюся зробити паузу, емоційно відсторонитися, якщо є багато сумнівів і немає однозначного рішення. Даю час моєму розуму опрацювати проблему у фоновому режимі. З мого досвіду після такої практики приходять найзваженіші рішення.

3)Як ви стали  головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів і що вас найбільше мотивує у цій роботі? 

-Шлях до цієї посади розпочався  ще “за часів давніх богів, воєвод та царів…”😁 Це був час, коли я не мала жодного попереднього уявлення про автоматизацію чи програмування, але з головою занурилася у цей світ. Мене надихає те, що це насамперед творчий процес. Це сфера, де неможливо зупинитися. Динаміка розвитку технологій змушує мене постійно шукати оптимальні та інноваційні рішення, що і дозволяє йти в ногу з часом.

4)Якою ви були дитиною? Що любили робити? Чим цікавились? Яким уявляли себе у майбутньому? 

-Моє дитинство пройшло у постійних переїздах: Грузія (5 років), Греція (1 рік), Осетія (1 рік), і нарешті, Україна. У дошкільному віці я була дуже некерованою, вередливою і робила шкоду. Але потім цей надлишок енергії трансформувався в інше: пристрасно любила навчатися, малювати, а також шукати і знаходити собі пригоди. Якою я уявляла себе у майбутньому? Самодостатньою та незалежною. Це прагнення було настільки сильним, що я не чекала дорослості, а вже з 13 років щоліта шукала роботу, щоб якнайшвидше отримати фінансову свободу.

5)Які якості є важливими для успішної кар'єри? 

-Я поки що не вважаю, що досягла у кар'єрі зіркових висот, тому можу говорити лише про ті якості, які допомогли мені успішно пройти частину цього шляху. Мене завжди підтримували висока відповідальність та глибока залученість до справи. І, мабуть, найголовніше - саме прагнення зростання.

6)Які три книги ви порадили б прочитати кожному?

Я б порадила такі книги (з останніх, що сподобалися): 

-“Стоїцизм на кожен день“ (Р. Голідей, С. Генсільман) 

-“Я бачу вас цікавить пітьма“ (І. Павлюк)

 -і  перечитування улюблених казок ( ці тексти містять стільки життєвої мудрості, до якої корисно повертатися і в дорослому віці. Зараз я перечитую казки братів Грімм у їхньому нецензурованому вигляді)

7)Якщо б ви описували свою роботу однією метафорою — яка б це була?

-Можливо алхімія процесів..

8)Яким був би Ваш ідеальний день? 

-День коли не буде війни. А за сьогодніх умов,  мабуть, відпочинок у горах в поході.

9)Що у вашій роботі приносить вам найбільше задоволення і допомагає вам вставати з ліжка щоранку? 

-Мої веселі колеги і різноманітність задач. 

10)Чи є у вас робочий талісман або маленька традиція перед важливими подіями? 

-Тільки ранкова кава 



Радіонова Тетяна


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Речі, у які я вірила… Прошу не сміятись (але можна)

 Є дві категорії людей. Перша - ті, хто рано дізнаються, як працює світ. Друга - ті, хто до 18 років живуть у власному альтернативному всесвіті, де логіка працює приблизно як Wi-Fi у маршрутці: ніби є, але насправді ні. Я належу до другої категорії. І що найгірше - у дитинстві всі ці мої геніальні теорії здавалися абсолютно логічними. Настільки логічними, що я навіть не сумнівалася. У моїй голові світ був чітко структурований, продуманий і трохи схожий на дешевий шпигунський фільм. А потім я виросла… і почала дізнаватися, що майже все, що я колись “точно знала”, було повною нісенітницею. І тепер, озираючись назад, я розумію дві речі: дитяча логіка - це щось неймовірне і мені трохи соромно за половину своїх відкриттів. Отже, ось кілька речей, які я зрозуміла занадто пізно. Чорний ринок - це не нічний базар з органами У дитинстві фраза «чорний ринок» звучала максимально підозріло. І моя фантазія намалювала дуже конкретну картину. Це був такий секретний нічний базар. Десь у темному пр...

8 звичок людей, які рідко відчувають стрес

 Стрес став майже звичною частиною сучасного життя. Швидкий темп, робочі обов’язки, потік новин, постійні повідомлення — усе це створює відчуття напруги. Багато людей живуть у стані постійного поспіху, навіть не помічаючи, наскільки вони виснажені.  Проте є люди, які переживають складні ситуації значно спокійніше. Це не означає, що у них немає проблем або труднощів. Різниця полягає в іншому — у тому, як вони реагують на події і які звички формують у повсякденному житті.  Є кілька простих, але дуже важливих звичок, які допомагають зберігати внутрішній баланс навіть у напружених умовах. Вони не намагаються контролювати все Одна з головних причин стресу — бажання контролювати абсолютно все: події, людей, результат кожної ситуації.  Але життя майже ніколи не підкоряється повному контролю. Завжди існують обставини, які від нас не залежать: погода, поведінка інших людей, несподівані зміни планів.  Люди, які рідше відчувають стрес, розуміють цю просту істину. Вони конц...

Людина, яка живе лише 7 секунд: реальна історія, що змушує інакше подивитись на пам’ять і життя

 Уяви, що ти прокидаєшся.  Не просто після сну —  а ніби після повного “обнулення”.  Ти відкриваєш очі, дивишся навколо…  і не розумієш абсолютно нічого.  Хто ти.  Де ти?.  Що було до цього моменту?.  Порожнеча.  Не така, як “забув, куди поклав телефон”.  А повна відсутність минулого.  Саме так живе людина, історія якої здається вигаданою —  але вона абсолютно реальна.  Його звати Клайв Вірінг. Життя “до”: блискучий розум і музика До того, як усе змінилося, Клайв був людиною, якій можна було позаздрити.  Він — професійний музикант, диригент, викладач.  Людина з феноменальною пам’яттю.  Він запам’ятовував складні музичні партитури,  працював із хорами, виступав, викладав.  Його життя було насиченим, осмисленим, повним.  У нього була дружина, робота, улюблена справа.  Все, що ми називаємо “нормальним життям”.  Один день, який стер усе У 1985 році він захворів.  Звичайний віру...