Іноді наука звучить як сценарій фантастичного фільму. День на Венері довший за її рік, акули плавали океанами ще до появи перших дерев, а Сахара колись була зеленою. Тому читайте про 9 фактів, в які складно повірити з першого разу — але за ними стоять наукові дані.
1. ДОБА НА ВЕНЕРІ ДОВША, НІЖ ЇЇ РІК
На Венері час буквально поводиться незвично. Один повний оберт Венери навколо своєї осі триває приблизно 243 земні доби, тоді як повний оберт навколо Сонця — лише 225 земних діб. Тобто венеріанська доба довша за венеріанський рік. А ще Венера обертається у зворотному напрямку порівняно із Землею: там Сонце сходило б на заході, а заходило на сході.
2. НА ЗЕМЛІ ДОСІ РОСТУТЬ ДЕРЕВА, СТАРШІ ЗА ЄГИПЕТСЬКІ ПІРАМІДИ
Є дерева, які були живими ще тоді, коли людство тільки починало будувати найдавніші монументальні споруди. Наприклад, сосни виду Pinus longaeva можуть жити понад 5 000 років. Найстарішому відомому живому дереву — близько 4 765 років. Для порівняння: Велику піраміду Хеопса завершили приблизно 4 500 років тому. Тобто деякі дерева, які ростуть сьогодні, вже були маленькими паростками, коли єгиптяни ще не завершили будівництво піраміди.
3. АКУЛИ З'ЯВИЛИСЯ РАНІШЕ ЗА ДЕРЕВА
Звучить неймовірно, але акули — надзвичайно давні мешканці Землі. Найдавніші однозначні викопні рештки акул датуються приблизно 410 мільйонами років тому, тоді як перші справжні дерева з дерев'яним стовбуром з'явилися приблизно 385 мільйонів років тому. Тобто акули плавали в давніх океанах десятки мільйонів років до появи перших дерев. А динозаври з'явилися ще пізніше.
4. КЛЕОПАТРА ЖИЛА БЛИЖЧЕ ДО ВИСАДКИ НА МІСЯЦЬ, НІЖ ДО БУДІВНИЦТВА ПІРАМІДИ ХЕОПСА
Клеопатра асоціюється з Давнім Єгиптом і пірамідами. Але хронологія може здивувати. Велика піраміда Гізи була завершена приблизно в XXVI столітті до н. е. Клеопатра VII жила у 69–30 роках до н. е. А люди висадилися на Місяць у 1969 році. Отже, від смерті Клеопатри до висадки на Місяць минуло приблизно 2 000 років, а від будівництва Великої піраміди до Клеопатри — близько 2 500 років. Клеопатра справді хронологічно ближча до Ніла Армстронга на Місяці, ніж до будівельників Великої піраміди.
5. МІЖ ЗЕМЛЕЮ ТА МІСЯЦЕМ МОЖНА «РОЗМІСТИТИ» ВСІ ПЛАНЕТИ
Середня відстань від Землі до Місяця — приблизно 384 400 км. Якщо складати діаметри планет Сонячної системи разом, вони можуть дуже приблизно вписатися в цю відстань — залежно від того, як саме рахувати й розташовувати їх. NASA, наприклад, зазначає, що між Землею та Місяцем можна було б розмістити близько 30 планет розміром із Землю. Тому популярне твердження «усі планети легко помістяться між Землею і Місяцем» — скоріше наочна математична ілюстрація, а не буквальна фізична конструкція.
6. ЯДРО ЗЕМЛІ ПРИБЛИЗНО ТАКЕ Ж ГАРЯЧЕ, ЯК ПОВЕРХНЯ СОНЦЯ
Температура внутрішнього ядра Землі оцінюється приблизно до 5 400 °C. А температура фотосфери Сонця — близько 5 500 °C. Тобто цифри справді дуже близькі. Але є важливий нюанс: Сонце всередині набагато гарячіше — температура його ядра сягає приблизно 15 мільйонів °C. Отже, правильніше сказати: «Ядро Землі за температурою приблизно відповідає поверхні Сонця».
7. ЧАСТИНА ВОДИ НА ЗЕМЛІ МОЖЕ БУТИ СТАРШОЮ ЗА СОНЦЕ
Нашому Сонцю приблизно 4,6 мільярда років. А дослідження показують, що значна частина води могла сформуватися ще до народження Сонця, у міжзоряному середовищі, а потім увійти до складу матеріалу, з якого формувалася Сонячна система. Тобто вода, яку ми п'ємо сьогодні, потенційно містить молекули, історія яких почалася ще до появи нашого Сонця.
8. КІЛЬЦЯ САТУРНА МОЖУТЬ БУТИ МОЛОДШИМИ ЗА ДИНОЗАВРІВ
Сатурн сформувався приблизно 4,5 мільярда років тому, але його знамениті кільця, за деякими сучасними оцінками, могли сформуватися лише 10–100 мільйонів років тому. Це означає, що кільця могли з'явитися вже тоді, коли на Землі існували динозаври. NASA також зазначає, що походження та вік кілець досі активно досліджуються, і існують різні моделі їхнього утворення. Сатурн стародавній, а його знамениті кільця можуть бути космічними «новачками».
9. КОЛИСЬ САХАРА БУЛА ЗЕЛЕНОЮ
Сьогодні Сахара — найбільша гаряча пустеля світу. Але приблизно 5 000–11 500 років тому значна частина Північної Африки була набагато вологішою. Цей період називають Африканським вологим періодом або «Зеленою Сахарою». Там були: трави та рослинність; озера; великі тварини; саванна; людські поселення. NASA зазначає, що в той період опадів було достатньо, щоб у центральній Сахарі сформувався майже суцільний саванний рослинний покрив. А приблизно 5 000 років тому клімат почав ставати значно сухішим, і ландшафт поступово перетворився на пустелю, яку ми знаємо сьогодні.
Найцікавіше в цих фактах те, що реальність часто вигадує речі, які складніше придумати, ніж пояснити. Планета, де день довший за рік. Дерева, які пам'ятають початок цивілізацій. Акули, старші за ліси. Вода, яка могла існувати ще до Сонця. І пустеля, яка колись була зеленою.
 |
| Радіонова Тетяна |
