Активне слухання часто плутають із ввічливістю або простою паузою в розмові. Насправді це інструмент управління діалогом, який напряму впливає на результат розмови, рівень напруги та власний емоційний стан фахівця.
Що таке активне слухання на практиці
Активне слухання — це не «я вас чую», а:
-фокус на змісті, а не на підготовці відповіді
-вміння відокремлювати факти від емоцій
-здатність дати людині відчути, що її позицію зрозуміли, навіть якщо з нею не погоджуються
Це навичка, яка працює на зниження опору.
Чому активне слухання — професійний, а не «м’який» навик
У робочих діалогах клієнт часто:
-говорить емоціями, а не фактами
-повторює одне й те саме різними словами
-захищається, а не співпрацює
Активне слухання дозволяє:
-швидше дійти до суті проблеми
-зменшити кількість повторних пояснень
-скоротити тривалість складних розмов
Це економія часу і ресурсу.
Типові помилки, які знецінюють слухання
-Слухати, щоб відповісти, а не зрозуміти.
Фахівець формує репліку ще до того, як клієнт закінчив думку.
-Поспіх із рішеннями.
-Пропозиція виходу до того, як клієнт відчув, що його почули.
-Формальні фрази без змісту.
«Я вас розумію» без конкретизації не працює.
Ознаки, що активне слухання працює:
-клієнт знижує тон
-з’являється більше конкретики
-зменшується повторення одних і тих самих аргументів
-діалог переходить від емоцій до рішень
Це маркери ефективності, а не абстрактні відчуття.
Чому активне слухання знижує вигорання
Коли фахівець справді чує, а не «терпить» клієнта:
-зникає внутрішній опір
-менше напруги в тілі
-знижується емоційна залученість у конфлікт
Слухання перестає бути виснажливим і стає керованим процесом. Активне слухання — це навик, який тренується
Це не про характер і не про емпатію «від природи». Це професійна компетенція, яка:
-структурує розмову
-підвищує якість діалогів
-захищає фахівця від емоційного перевантаження
Активне слухання — це не м’якість і не поступливість. Це інструмент впливу без тиску. Той, хто вміє слухати, контролює розмову краще за того, хто говорить більше.
![]() |
| Радіонова Тетяна |

Коментарі
Дописати коментар