Перейти до основного вмісту

Чому ми переїдаємо, коли стресуємо: не лише про їжу

 

«Заїсти стрес» — знайомо? Коли емоційно важко, рука тягнеться до шоколаду, чіпсів чи ще однієї порції. Але справа не в апетиті. Це — емоційне переїдання, і його причина глибша, ніж здається.

Що насправді відбувається?

Коли ми відчуваємо тривогу, сум або перевтому, тіло виділяє кортизол — гормон стресу. Він стимулює потребу в швидких калоріях, а мозок прагне дофаміну — гормону «винагороди».

Їжа, особливо солодка чи жирна, — це найшвидший шлях отримати короткочасне полегшення.

Але проблема не в їжі

Їжа — лише спосіб заспокоїти емоції. Часто ми їмо не тому, що голодні, а тому, що хочемо уникнути думок, заспокоїтись або «дати собі щось хороше».

Що допомагає:

Вести щоденник емоцій: перед тим як їсти — спитай себе, що я зараз відчуваю?

Замість їжі — зробити глибоке дихання, прогулянку чи теплий чай.

Дозволити собі почуття, а не заглушати їх.

Пам’ятайте: переїдання — це не слабкість. Це сигнал: «мені важко». І це окей. Головне — дати собі підтримку, а не лише перекус.


Радіонова Тетяна


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Давай знайомитись

Великодний Руслан Мене звати Руслан, мені 20 років. Зараз я навчаюся в університеті, вже на третьому курсі за спеціальністю “Комп’ютерна інженерія”. Навчання займає багато часу, але я намагаюся знаходити баланс між обов’язками й тим, що мені подобається.  У вільний час я люблю грати в компʼютерні ігри або монтувати відео — це мої основні хобі, які допомагають розслабитися та трохи відволіктися від повсякденних справ. Ще я регулярно ходжу в спортзал — це вже як частина мого стилю життя. Фізичні навантаження добре допомагають тримати себе в формі й підтримувати настрій.  Раніше я працював у сфері ресторанного господарства, а нещодавно знайшов нову роботу на сайті Work.ua — вона ближча до моїх інтересів. Я прагну розвиватися у комп’ютерній сфері, а також мені цікава сфера по роботі з персоналом, тож зараз пробую себе в різних напрямах, щоб знайти те, що справді підходить. Устюжанін Олексій  Мене звуть Устюжанін Олексій , мені 21 рік. Проживаю у місті Запоріжжя. Про роботу у ...

Коли камеру дали мавпі: історія найгіршого режисера всіх часів

 Колись у далекому кінематографічному хаосі, коли Бог створив хороших режисерів — типу Кубрика, Тарковського чи хоча б того чувака, який зняв рекламу кетчупу “Торчин” і змусив тебе плакати, бо сосиска була така самотня… — він також випадково впустив каструлю з мізками на землю. І з того пюре виріс він — Ед Вуд, головнокомандувач кінозаляпаної маячні. Хто такий Ед Вуд? Це режисер, який знімав фільми настільки погано, що аж добре… але все одно погано. Його головне досягнення — “Plan 9 from Outer Space”, або як її називали фанати: “план 9, а плани 1–8 вже були забраковані самим Сатаною”. Частина 1. Як стати режисером, якщо не вмієш знімати Едвард Девіс Вуд-молодший народився в 1924 році в Америці, але з вигляду і поведінки було схоже, що його викотили з матриці прямо з вірусом. Хлопець з дитинства фанатів від хорорів, Дракули і жіночої білизни. Це не жарт. Він любив носити светрики мами і ходити по хаті в пеньюарі. І тут ми такі: “Гм… можливо, він буде режисером?” На війні в Тихому ок...

Містичні місця України: де легенди оживають

Україна — країна з багатою історією, стародавніми замками, оповитими легендами селами та місцями, де, за переказами, відчувається щось "не з цього світу". Якщо ти шукаєш локації, де можна зустрітися з незвіданим, ось добірка найбільш містичних місць України, які захоплюють і лякають водночас.  1. Лиса гора, Київ — місце шабашів і темної енергії Це одна з найвідоміших "відьомських" гір в Україні. За легендами, саме тут збиралися відьми, проводили ритуали та викликали духів. У 20 столітті територія перетворилася на військову зону, і досі на Лисій горі збереглися старі тунелі, де, за чутками, чутно голоси, кроки й навіть плач. 2. Привид у Замку Підгорецькому, Львівщина Підгорецький замок — справжня перлина архітектури, але також один із найбільш "примарних" замків України. За легендою, тут живе дух Білої Пані — жінки, яку нібито замурували живцем у стіні. Працівники музею розповідали про холодні протяги в порожніх залах, фігури на камерах відеоспостереження т...