Перейти до основного вмісту

Як стати Папою Римським: Інструкція для амбіційних

Ви коли-небудь дивились на Ватикан і думали: “Було б круто сидіти там на троні в білому плащі, махати рукою людям і їсти святу піцу”? Вітаю! Ви народились із чудовою мрією. Сьогодні ми розкажемо вам, як стати Папою Римським. Це простіше, ніж вивчити все за ніч до екзамену, але складніше, ніж знайти нормальне і безкоштовне місце для парковки у Дніпрі.

Крок 1. Будьте католиком. Типу дуже католиком

Папою може стати тільки католик. Але не просто “я раз сходив на службу”, а справжній католик із сертифікатом, печаткою і бажано в рясі. Якщо ви протестант, буддист або вірите у святу силу котів — спочатку перейдіть у правильну релігію. Ну або якось домовтесь. Але краще офіційно.

Крок 2. Станьте священником. Потім єпископом. Потім кардиналом. Потім знову моліться

Щоб стати Папою, треба стати кардиналом. Кардиналом може стати тільки єпископ. Єпископом може стати тільки священник. Священником може стати будь-який чоловік (так, саме чоловік, католицька церква не поспішає з реформами), який: мінімум 25 років прожив на Землі й не накосячив (офіційно), вивчив купу теології, пообіцяв не заводити дітей (офіційно — так, коти не рахуються).

Інакше кажучи, ви повинні бути таким собі професійним святим. Мінус TikTok і плюс бібліотека.

Крок 3. Переживіть усіх конкурентів

Кардиналів у світі — сотні. І всі вони теж хочуть стати Папою. Ну або принайні виглядати так, ніби хочуть. Плюс: більшість з них старші за 70 і дихають приблизно як Жигулі на останньому подиху. Тому ваша стратегія — бути молодим, симпатичним (не обов’язково зовні, головне — для Бога) і чекати. Чекати, чекати і ще раз чекати.

Крок 4. Конклав: де вас можуть обрати. А можуть і ні

Коли Папа або помирає, або каже “все, я втомився, йду на пенсію”, у Ватикані збирається конклав — супертаємна вечірка для кардиналів. Вони всі закриваються в одному приміщенні і голосують: хто буде новим босом.

Правила прості:

  1. Кардинали голосують за одного з себе.
  2. Потрібно набрати 2/3 голосів.
  3. Не можна замовляти піцу, писати SMS і палити Інсту під час голосування (серйозно).

Якщо голосування невдале, з димаря над Сикстинською капелою йде чорний дим. Якщо вдалося — білий дим.

Крок 5. Вас обрали! А що тепер?

Якщо вас обрали, вам кажуть фразу: “Acceptasne electionem?” — типу “ти згідний бути Папою?”.

Ви можете відповісти: “Accepto” — “Та я тільки за!” або “Non accepto” — “Та ні, я пас”.

Якщо погоджуєтесь, ви обираєте собі нове ім’я. Наприклад, Папа Лев XLV або Папа Бенедикт XVIII, або якщо ви справді хочете увійти в історію — Папа Крутелик І.

Після цього вас ведуть на балкон, і вся площа Святого Петра кричить “УРА!”, фотографує на телефони, і ви стаєте легендою.

Фінальний бонус: Як не стати Папою

Якщо у вас є діти — мінус.

Якщо ви атеїст — мінус сто.

Якщо ви не знаєте різниці між апостолами й апельсинами — мінус мільйон.

Якщо ви не любите носити дивні шапки — перепрошую.

Отже, як бачите, стати Папою Римським — це не тільки шлях духовного росту, а й реальна гонка на виживання з дивними правилами.

Тож якщо вам лінь навіть прибрати кімнату, може краще почати з малого. Наприклад, стати королем шкільної шахової команди. А там — хто зна, може через років 50 і до Ватикану доберетесь.






Климчук Артемія




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Речі, у які я вірила… Прошу не сміятись (але можна)

 Є дві категорії людей. Перша - ті, хто рано дізнаються, як працює світ. Друга - ті, хто до 18 років живуть у власному альтернативному всесвіті, де логіка працює приблизно як Wi-Fi у маршрутці: ніби є, але насправді ні. Я належу до другої категорії. І що найгірше - у дитинстві всі ці мої геніальні теорії здавалися абсолютно логічними. Настільки логічними, що я навіть не сумнівалася. У моїй голові світ був чітко структурований, продуманий і трохи схожий на дешевий шпигунський фільм. А потім я виросла… і почала дізнаватися, що майже все, що я колись “точно знала”, було повною нісенітницею. І тепер, озираючись назад, я розумію дві речі: дитяча логіка - це щось неймовірне і мені трохи соромно за половину своїх відкриттів. Отже, ось кілька речей, які я зрозуміла занадто пізно. Чорний ринок - це не нічний базар з органами У дитинстві фраза «чорний ринок» звучала максимально підозріло. І моя фантазія намалювала дуже конкретну картину. Це був такий секретний нічний базар. Десь у темному пр...

Рубрика "Клієнт тижня". Агресивний захисник

У кожного фахівця є свій “особливий” тип клієнтів, з котрим може бути складно вести діалог.
І цього тижня розбираємо одного з найемоційніших — агресивного захисника. Це не просто складний співрозмовник.
Це людина, яка заходить у розмову вже “в бронежилеті”. Хто це? Агресивний захисник — це клієнт, який: -говорить різко й на підвищених тонах -перебиває -звинувачує систему, компанію, економіку, “всіх” -часто переходить на особистості -намагається “тиснути”, щоб отримати вигідні умови Але важливо розуміти:
агресія — це не про силу. Це про захист. Що стоїть за поведінкою? Страх — втратити контроль над ситуацією
 Сором — за фінансові труднощі
 Тривога — що далі буде тільки гірше
 Безсилля — і бажання хоч якось повернути вплив Коли людина відчуває загрозу, її нервова система переходить у режим “бий або біжи”.
І в телефонному форматі частіше обирається “бий”. Типові фрази агресивного захисника -“Ви всі однакові!” -“Я нічого не винен!” -“Робіть що хочете!” -“Подавайте до суду!” Іноді за цим ст...

8 звичок людей, які рідко відчувають стрес

 Стрес став майже звичною частиною сучасного життя. Швидкий темп, робочі обов’язки, потік новин, постійні повідомлення — усе це створює відчуття напруги. Багато людей живуть у стані постійного поспіху, навіть не помічаючи, наскільки вони виснажені.  Проте є люди, які переживають складні ситуації значно спокійніше. Це не означає, що у них немає проблем або труднощів. Різниця полягає в іншому — у тому, як вони реагують на події і які звички формують у повсякденному житті.  Є кілька простих, але дуже важливих звичок, які допомагають зберігати внутрішній баланс навіть у напружених умовах. Вони не намагаються контролювати все Одна з головних причин стресу — бажання контролювати абсолютно все: події, людей, результат кожної ситуації.  Але життя майже ніколи не підкоряється повному контролю. Завжди існують обставини, які від нас не залежать: погода, поведінка інших людей, несподівані зміни планів.  Люди, які рідше відчувають стрес, розуміють цю просту істину. Вони конц...