Перейти до основного вмісту

Як спілкуватись із конфліктними людьми, аби це не доходило до скандалів: 6 моделей поведінки

Кожен із нас періодично стикається із конфліктними людьми. Але щоб адекватно із ними взаємодіяти, потрібно розуміти, що це за типаж особи й відповідно до цього вже підбирати стратегію взаємодії. 

Як взаємодіяти з конфліктними людьми?

У кожного з нас є власна класифікація складних до спілкування людей. Найважливіше розпізнати їх особливості для себе та вибудувати стратегію спілкування з ними. Головне при взаємодії з такими людьми - не сприймати на свій рахунок їх особливості, тоді зможете добре володіти власними емоціями і не потрапите під їхній вплив. 

Паровий каток

Ці люди вважають, що вони завжди праві, а інші їм мають поступатися. Головна загроза від них - підрив іміджу, тому вони можуть поводитися грубо, безцеремонно, бо бояться помилки, після якої відбудеться підрив їхнього іміджу.

При спілкуванні з такою людиною, якщо предмет суперечки не дуже для вас важливий, то краще уникнути конфлікту. Поступившись такій людині в малому, ви допоможете їй заспокоїтись.

Якщо ж ви вирішили боротися за свої права, бажано дати "паровому" катку випустити пару, знизити емоційну напругу. Не суперечити в цей час, а спокійно і впевнено висловіть свою точку зору, у жодному разі не критикуючи його підхід.

Інакше замість конструктивного рішення, ви спровокуєте вороже ставлення до себе. Лють "парового катка" можна придушити тільки власним спокоєм.

Прихований агресор

Такі люди хочуть заподіяти нам неприємності за допомогою махінацій. Вони переконані в своїй правоті та відчувають себе таємними месниками, що відновлюють справедливість. Більшість людей, які надають перевагу пасивно-агресивній поведінці, мають чотири загальні характеристики:

-З ними нерозсудливо мати справу.

-З ними незручно взаємодіяти.

-Вони рідко прямо висловлюють свою ворожість.

-З часом вони повторюють свою підступну поведінку.

Пасивна агресивність може бути спрямована на людину або групу. Першопричини цієї поведінки складні і глибокі. Незалежно від причин, які можуть спонукати людину бути пасивно-агресивною, нелегко опинитися на стороні отримувача таких завуальованих ворожих дій. Тож як можна успішно врегулювати такі ситуації?

-Не реагуйте надмірно. Зменште персоналізацію та непорозуміння.

-Не намагайтеся змінити їх.

-Не втягуйтесь. Уникайте ситуацій «око за око».

-У серйозних ситуаціях завчасно вирішуйте проблему на ранніх стадіях та формалізуйте своє спілкування.

-Дайте пасивно-агресивній особі можливість допомогти вирішити проблему, якщо це доречно.

Розгнівана дитина

Ці люди не злі за своєю природою, але іноді вибухають подібно дітям, у яких поганий настрій. Спалахи бувають спровоковані відчуттям безпорадності, переляком, що зараз у них земля піде з-під ніг і вони втрачають контроль над ситуацією.

Найкраще в момент спалаху не сперечатися з такою людиною, а переконати, що ви чуєте її.

"Розгнівана дитина" має бути впевнена, що як і раніше контролює ситуацію. Це її заспокоїть. Після спалаху гніву, вона відчуватиме дискомфорт і провину, тому не загострюйте увагу на ситуації і не дорікайте за скоєне. Не наполягайте на вибаченні, якщо вже перепрошує, то прийміть це.

Допомагаючи "розгніваній дитині" знову відчути себе спокійно, впевнено, ви тим самим наблизитесь до вирішення проблеми.

Скаржник

Вони скаржаться на обставини і звинувачують усіх оточуючих. Якщо скаржник говорить про когось іншого, то можна або підтакувати, або заперечувати йому.

Краще спочатку його вислухати, можливо це те, що йому потрібно. І цим ви повернете йому відчуття власної значущості. Вислухавши його, дайте йому зрозуміти, що ви почули його слова.

Потім краще перевести розмову на іншу тему. Якщо він знову повертатиметься до своєї скарги, то спокійно і шанобливо перервіть його, переключіть на вирішення проблеми, а не на її описі.

Можна спитати його, щоб він хотів зробити у цій ситуації. Швидше за все, скаржник не має готового варіанту. Тоді запитайте, чим ви можете допомогти. Якщо і тут ситуація не проясниться, то спробуйте разом з ним придумати, хто вам може допомогти.

Мовчун

Причини скритності таких людей різні (вороже ставлення, погане самопочуття, природна інтровертність та інше). Успіх вашого спілкування залежатиме від того, чи відома вам ця причина.

Щоб це прояснити, найкраще запитати, що мовчун думає з цього приводу. Але не перегинайте з питаннями, щоб розмова не була схожа на допит.

Не спішіть, давайте обміркувати і висловити все, що він хоче у зручному темпі. Головне - доброзичливе ставлення.

Надміру покладливий

Такі люди здаються нам приємними, підтримують всі наші ідеї, поступаються у суперечках, хочуть сподобатися всім. Але часто їхні слова розходяться із вчинками: ви покладаєтесь на них, а вони у відповідальний момент, не виконують обіцяне.

Скажіть такій людині, що ви краще порозумієтесь, коли вона говоритиме правду про те, що думає і робить, а не обіцятиме допомогу у всьому.


Радіонова Тетяна


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Людина, яка живе лише 7 секунд: реальна історія, що змушує інакше подивитись на пам’ять і життя

 Уяви, що ти прокидаєшся.  Не просто після сну —  а ніби після повного “обнулення”.  Ти відкриваєш очі, дивишся навколо…  і не розумієш абсолютно нічого.  Хто ти.  Де ти?.  Що було до цього моменту?.  Порожнеча.  Не така, як “забув, куди поклав телефон”.  А повна відсутність минулого.  Саме так живе людина, історія якої здається вигаданою —  але вона абсолютно реальна.  Його звати Клайв Вірінг. Життя “до”: блискучий розум і музика До того, як усе змінилося, Клайв був людиною, якій можна було позаздрити.  Він — професійний музикант, диригент, викладач.  Людина з феноменальною пам’яттю.  Він запам’ятовував складні музичні партитури,  працював із хорами, виступав, викладав.  Його життя було насиченим, осмисленим, повним.  У нього була дружина, робота, улюблена справа.  Все, що ми називаємо “нормальним життям”.  Один день, який стер усе У 1985 році він захворів.  Звичайний віру...