Перейти до основного вмісту

Чому існують правші та лівші?


 Приблизно кожна десята людина — лівша. Існує думка, що серед дівчат в два рази менше лівшів, ніж серед хлопців. Така відмінність пояснюється тим, що обидві півкулі головного мозку відповідають за різні сторони життя. Права півкуля мозку відповідає за сприйняття інформації та емоційність, тому лівші все сприймають узагальнено та інтуїтивно. Ліва ж півкуля відповідає за деталі та аналіз, тому правші більш схильні до логіки та раціональності.

Як правило, до 5 років стає остаточно зрозуміло лівша ти чи правша. А оскільки ними народжуються, то й перевчатися не слід. Причина тут ховається в роботі мозку, який у будь-якому разі не стане від того працювати інакше. Тому й перевченим лівшам буває ще складніше писати та вчитися взагалі.

Нашому мозку властива латеральність, тобто функціональний поділ на ліву і праву сторони. Через це у людини є ведуча рука, а також ведуча нога — ведуче вухо і ведуче око. Звичайно, переважне використання правої або лівої руки є найпомітнішим проявом латеральності мозку. В середньому 90 відсотків людей на землі правші. Роботу правої руки при цьому контролює ліва півкуля, та сама, в якій розташований мовний центр.

Однак десять відсотків людей все ж переважно користуються лівою рукою. Звідки ж беруться лівші? У вісімдесяті роки американські дослідники Гешвінд і Галабурда висунули припущення, що до ліворукості призводить надмірна дія тестостерону на плід під час внутрішньоутробного розвитку. Згідно з цією гіпотезою, статеві гормони гальмують розвиток лівої півкулі, і її функції частково передаються правій. Вплив гормонів пояснює, наприклад, підвищений відсоток ліворуких серед дітей, чиї матері відчували стрес під час вагітності. Лівші статистично значимо переважають серед чоловіків: на 12 чоловіків з ведучою лівою рукою припадає 10 жінок. Ліворукі люди існували завжди і скрізь, але в різних країнах до них ставилися по-різному. Наприклад, в Стародавній Греції вважали, що лівша полягає в спорідненості з богами і тому здатний приносити щастя. Майже так само вважали китайці та індуси. Середньовічна Європа ж не відрізнялася особливою толерантністю, тому тут ліворуких підозрювали у змові з дияволом, звинувачували у всіх смертних гріхах і піддавали страшним тортурам. У 20-му столітті тортурами для них стало насильницьке переучування - їх змушували писати правою рукою. Але потім вчені з'ясували, що дана практика шкідлива, вона суперечить законам природи, веде до затримки у розвитку, відхилень у психіці та інших негативних явищ.

Отже, чим лівша відрізняється від правши?

У праворуких працює ліва півкуля, її називають раціонально-логічною. У ліворуких провідною є права півкуля головного мозку. ЇЇ називають емоційною. Вона відповідає за образне мислення, сприйняття мистецтва, уяву. Саме тому лівші набагато частіше придумують щось нестандартне. У складних ситуаціях лівші повільніше, ніж правші, знаходять спосіб розв’язання проблеми, проте він у них виходить більш оригінальний. Вчені з'ясували, що ліва і права півкулі ділять між собою обробку позитивних і негативних емоцій. В результаті виходить, що правші більш оптимістичні, а лівші песимістичні. Вони більш вразливі, збудливі, схильні до емоційних сплесків та різких змін настроїв. Лівшам гірше даються точні науки, проте вони на крок попереду в мистецтві і спорті.


Щука Анна

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Людина, яка живе лише 7 секунд: реальна історія, що змушує інакше подивитись на пам’ять і життя

 Уяви, що ти прокидаєшся.  Не просто після сну —  а ніби після повного “обнулення”.  Ти відкриваєш очі, дивишся навколо…  і не розумієш абсолютно нічого.  Хто ти.  Де ти?.  Що було до цього моменту?.  Порожнеча.  Не така, як “забув, куди поклав телефон”.  А повна відсутність минулого.  Саме так живе людина, історія якої здається вигаданою —  але вона абсолютно реальна.  Його звати Клайв Вірінг. Життя “до”: блискучий розум і музика До того, як усе змінилося, Клайв був людиною, якій можна було позаздрити.  Він — професійний музикант, диригент, викладач.  Людина з феноменальною пам’яттю.  Він запам’ятовував складні музичні партитури,  працював із хорами, виступав, викладав.  Його життя було насиченим, осмисленим, повним.  У нього була дружина, робота, улюблена справа.  Все, що ми називаємо “нормальним життям”.  Один день, який стер усе У 1985 році він захворів.  Звичайний віру...