Перейти до основного вмісту

Давай знайомитись

Марченко Єлизавета

Мене звати Єлизавета, для знайомих просто Ліза і мені 19 років. Після закінчення коледжу, який закінчила нещодавно, в 2024 році, шукала варіант підробітку або вже повноцінного працевлаштування. А влаштуватися саме сюди мені підказала моя гарна знайома, за що я їй дуже вдячна) Це моя перша робота, і не шкодую що прийшла сюди) Працюю я дистанційно, з Харківської області, що мені дуже подобається в цій роботі. Хоч вставати на ранкові зміни мені важко, оскільки завжди була совою яка спить до обіду, деякі мінуси роботи можна пропустити. Окрім роботи, я ще знову пішла навчатися. Поза змінами та парами, я люблю проводити час по різному: провожу час з рідними та друзями, читаю книги, розвиваю навички писемництва і цікавлюсь відеоіграми. Ігри для мене не тільки цікава історія, а ще й антистрес після важкої зміни, але окрім цього направляю свої сили на покращення письменницьких навичок, оскільки в мене є план в майбутньому написати власну книгу. Ця мрія в мене ще зі школи. Я людина творча, тому часто люблю це проявляти у вигляди написання історій та малюнків.

Булава Максим

Мене звати Максим, мені 19 років. В наш напрямок потрапив по рекомендації колеги. До цього працював адміністратором спортзалу. Займався спортом, в дитинстві бойовим гопаком, пізніше баскетболом, страйкболом, граю в відеоігри. У школі цікавився історією, отримав відзнаку за її вивчення. Велике значення у цій зацікавленності було завдяки моєму викладачу, вона активно підтримувала ідеї розвитку роздумів та бурних дискусій. Вчусь в університеті "Митної справи та фінансів" на спеціальності фінанси, банківська справа та страхування, учасник парламенту факультета. Як представники парламенту проводимо позанавчальні заходи, концерти, збори, фестивалі та інше. Загалом робимо життя студентів цікавішим. Щодо навчання, спеціальність охоплює великий спектр матеріалу, але можна все об’єднати як вивчення банків, економіки та їх взаємозв'язок. Продовжую навчатись, працюю. Подобається часом читати книги, пограти в відеоігри. В вільний час приблизно цим і займаюсь, якщо ні, то це прогулянки по місту, кіно, стендапи, кав’ярні, головне з компанією, так завжди цікавіше. Щодо роботи онлайн чи офлайн, загалом не принципово яким чином працювати, і в дистанційці, і в офісі бачу переваги, але часто немає можливості працювати дистанційно, тому переважно знаходжусь в офісі. Улюблена страва - картопля по-французьки, проте самойстійно готувати не люблю. Маю 2 котів, 16 років та 2 роки. Лягаю спати як сова, встаю як жайворонок. Є одна з незабутніх подій, коли вперше почав займатись страйкболом. Я був наймолодшим там, років 14 мені було, всі були дорослими чоловіками, десь 25-40, дуже хвилювався, проте з нетерпінням чекав початку. Як наслідок, активно займався цим хобі. Між відпочинком на пляжі та подорожжю з пригодами, я б обрав друге. Сам факт чогось неочікуваного на шляху вже є чимось цікавим, саме в таких ситуаціях з’являються найкращі історії. В питанні хот-дог чи є бутербродом, я б скоріш не погодився. Для мене бутерброд це де за основу виступає плоский хліб, в цьому ж випадку сосиска в розрізаній булці, чимось ближче вже до сосиски в тісті. Історично слово “Бутерброд” пішло з німецької, маючи дослівний переклад як “Масло хліб”, тому вважаю що хот-дог не є бутербродом. Є також справді корисна порада, яку мені дали на минулому місці роботи, колега казала: “Якщо не питають, то й радити нічого не треба”. Це пояснюється тим, що кожен робить як знає і якщо він не готовий щось міняти, то лізти не варто, бо скоріш за все порада не буде сприйнята або викликає гнів. Коли справі буде необхідність, достатньо дати знати в кого можна навчитись.





Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Речі, у які я вірила… Прошу не сміятись (але можна)

 Є дві категорії людей. Перша - ті, хто рано дізнаються, як працює світ. Друга - ті, хто до 18 років живуть у власному альтернативному всесвіті, де логіка працює приблизно як Wi-Fi у маршрутці: ніби є, але насправді ні. Я належу до другої категорії. І що найгірше - у дитинстві всі ці мої геніальні теорії здавалися абсолютно логічними. Настільки логічними, що я навіть не сумнівалася. У моїй голові світ був чітко структурований, продуманий і трохи схожий на дешевий шпигунський фільм. А потім я виросла… і почала дізнаватися, що майже все, що я колись “точно знала”, було повною нісенітницею. І тепер, озираючись назад, я розумію дві речі: дитяча логіка - це щось неймовірне і мені трохи соромно за половину своїх відкриттів. Отже, ось кілька речей, які я зрозуміла занадто пізно. Чорний ринок - це не нічний базар з органами У дитинстві фраза «чорний ринок» звучала максимально підозріло. І моя фантазія намалювала дуже конкретну картину. Це був такий секретний нічний базар. Десь у темному пр...

Рубрика "Клієнт тижня". Агресивний захисник

У кожного фахівця є свій “особливий” тип клієнтів, з котрим може бути складно вести діалог.
І цього тижня розбираємо одного з найемоційніших — агресивного захисника. Це не просто складний співрозмовник.
Це людина, яка заходить у розмову вже “в бронежилеті”. Хто це? Агресивний захисник — це клієнт, який: -говорить різко й на підвищених тонах -перебиває -звинувачує систему, компанію, економіку, “всіх” -часто переходить на особистості -намагається “тиснути”, щоб отримати вигідні умови Але важливо розуміти:
агресія — це не про силу. Це про захист. Що стоїть за поведінкою? Страх — втратити контроль над ситуацією
 Сором — за фінансові труднощі
 Тривога — що далі буде тільки гірше
 Безсилля — і бажання хоч якось повернути вплив Коли людина відчуває загрозу, її нервова система переходить у режим “бий або біжи”.
І в телефонному форматі частіше обирається “бий”. Типові фрази агресивного захисника -“Ви всі однакові!” -“Я нічого не винен!” -“Робіть що хочете!” -“Подавайте до суду!” Іноді за цим ст...

8 звичок людей, які рідко відчувають стрес

 Стрес став майже звичною частиною сучасного життя. Швидкий темп, робочі обов’язки, потік новин, постійні повідомлення — усе це створює відчуття напруги. Багато людей живуть у стані постійного поспіху, навіть не помічаючи, наскільки вони виснажені.  Проте є люди, які переживають складні ситуації значно спокійніше. Це не означає, що у них немає проблем або труднощів. Різниця полягає в іншому — у тому, як вони реагують на події і які звички формують у повсякденному житті.  Є кілька простих, але дуже важливих звичок, які допомагають зберігати внутрішній баланс навіть у напружених умовах. Вони не намагаються контролювати все Одна з головних причин стресу — бажання контролювати абсолютно все: події, людей, результат кожної ситуації.  Але життя майже ніколи не підкоряється повному контролю. Завжди існують обставини, які від нас не залежать: погода, поведінка інших людей, несподівані зміни планів.  Люди, які рідше відчувають стрес, розуміють цю просту істину. Вони конц...