Рита Леві-Монтальчіні
Італійська нейробіологиня, лауреатка Нобелівської премії, яку вона отримала за відкриття факторів росту. Вона вирішила покласти своє життя на вівтар науки і жодного разу не пошкодувала про зроблений вибір, постійно наголошуючи на тому, що її життя “багате чудовими людськими стосунками, роботою та захопленнями”. Дослідниця продовжувала активну діяльність і після виходу на пенсію. Рита Леві-Монтальчіні навіть заснувала спеціальний благодійний фонд, що допомагає жінкам із країн третього світу здобувати вищу освіту. Вона стала першою жінкою, прийнятою до Папської академії наук; а 2001 року її призначили довічним сенатором Італійської Республіки.
Берта фон Зуттнер
Австрійська діячка міжнародного пацифістського руху. У 1889 році вийшла друком її книга “Геть зброю!” (“Die Waffen nieder”), що розповідає про життя молодої жінки, долю якої було скалічено європейськими війнами 60-х рр. XIX ст. Про неї заговорив світ як про провідну борчиню за мир. За часів, коли жінки майже не брали участі в громадському житті, Зуттнер, активна борчиня за мир, здобула загальну повагу, зокрема й Альфреда Нобеля, з яким вона листувалася, інформуючи його про діяльність пацифістських організацій та агітуючи жертвувати кошти на миротворчу діяльність. 1905 року Берта стала першою жінкою – лауреатом Нобелівської премії миру і другою жінкою, яка отримала Нобелівську премію.
Ірена Сендлерова
Польська соціальна працівниця, медсестра, громадська діячка, бійчиня опору у Другій світовій війні. Праведниця народів світу. Під час Другої світової війни Ірена Сендлерова – працівниця варшавського Управління охорони здоров’я і членкиня польської підпільної організації (під псевдонімом Іоланта) часто відвідувала Варшавське гетто, де стежила за хворими дітьми. Під цим прикриттям вона та її товариші вивезли з гетто 2 500 дітей. Ірена Сендлерова записувала дані всіх врятованих дітей на вузькі смужки тонкого паперу і ховала цей список у скляній пляшці. За анонімним доносом 1943 року її засудили до смерті, проте вона була врятована. До кінця війни Ірена Сендлерова переховувалася, але продовжувала допомагати єврейським дітям.
Ґертруда Едерле
Американська плавчиня, олімпійська чемпіонка. Встановила п'ять світових рекордів та стала першою жінкою, яка перепливла Ла-Манш. Її часто називали "Королевою хвиль". Вона перетнула канал брасом, витративши на це 14 годин 39 хвилин.
Геді Ламар
Популярна в 1930-1940-ті роки австрійська, а потім американська акторка кіно, а також винахідниця. Математично обдарована, вона разом з композитором Джорджем Антейлом винайшла методи розширення спектра зв’язку та стрибкоподібного перелаштування частоти, необхідні для бездротового зв’язку від докомп’ютерної ери і до наших днів. Ламар, чия кінокар’єра продовжилася після Другої світової війни, не тільки врятувала безліч кораблів флоту США від ворожих торпед (її технологію виявили наново і стали широко застосовувати вже в 1960-ті, починаючи з Карибської кризи), а й стала прародителькою стандартів Wi-Fi і Bluetooth.
Британська науковиця, математик, яка зробила опис ранньої версії аналітичної машини Чарлза Беббіджа і склала для цієї машини першу в світі програму. Ввела у вжиток терміни «цикл» і «робоча комірка». Вважається одним з перших, а, цілком ймовірно, першим програмістом в історії. Її рукою були написані програми разюче схожі з програмами, складеними пізніше для перших ЕОМ. До речі, Ада – дочка відомого поета Джорджа Гордона Байрона.
Людмила Павличенко
Легендарна жінка-снайпер у світовій історії родом із Білої Церкви. Під час Другої світової війни брала участь у боях у Молдавії, в обороні Одеси та Севастополя. У червні 1942 року Людмила отримала серйозне поранення, після чого її евакуювали, а потім разом із делегацією відправили до США. Під час свого візиту за океан Павличенко побувала на прийомі у Президента США Франкліна Рузвельта і навіть деякий час жила в Білому домі на запрошення його дружини. Багатьом назавжди запам’яталася її промова в Чикаго: “Джентльмени, мені двадцять п’ять років. На фронті я вже встигла знищити триста дев’ять фашистських загарбників. Чи не здається вам, джентльмени, що ви занадто довго ховаєтеся за моєю спиною?!”
Розалінд Франклін
Роль Розалінд Франклін у відкритті структури ДНК, яке багато хто вважає ключовим науковим досягненням XX століття, принижували протягом довгих десятиліть. Вона зробила важливий внесок в розуміння структури ДНК, вірусів, вугілля і графіту. Франклін перш за все відома своїми роботами з отримання зображень шляхом дифракції рентгенівських променів на ДНК, завдяки яким Ватсон і Крік в 1953 році створили свою гіпотезу структури подвійної спіралі ДНК. Пізніше Франклін керувала роботами з дослідження вірусу тютюнової мозаїки та вірусу поліомієліту.
Джейн Гудолл
Британська приматологиня, етологиня та антропологиня, захисниця шимпанзе та благодійниця. Широко відома понад 45-річним вивчення соціального життя шимпанзе в Національному парку Гомбе-Стрим в Танзанії і як фундаторка міжнародного Інституту Джейн Гудолл. Разом з Даян Фоссі і Біруте Галдікас почала в 1960-х тривалі дослідження людиноподібних мавп. Відкрила використання людиноподібними знарядь, їх всеїдність, першою давала піддослідним тваринам імена. У квітні 2002 року стала посолкою миру ООН. Дама-Командор ордена Британської імперії.
Біллі Джин Кінг
Американська тенісистка та тенісна фукнціонерка, 39-разова чемпіонка турнірів Великого шолома в одиночному, парному й змішаному розрядах, володарка кар'єрного Великого шолома в одиночній грі та в міксті, неофіційна перша ракетка світу. З її ініціативи створено Всесвітню жіночу тенісну асоціацію зі своїм календарем і призовими, не меншими, ніж у чоловічому тенісі. Намагаючись затвердити рівні права жінок у спорті, 1973 року Кінг проводить виставковий матч із колишньою першою ракеткою світу, 55-річним Боббі Ріггсом, який невтішно відгукувався про рівень жіночого тенісу. Кінг здобула блискучу перемогу і в буквальному сенсі розгромила Ріггса. Саме з того моменту, на думку багатьох фахівців, теніс став одним із найпопулярніших видів спорту у глядачів, майже національною релігією в США.
Американська біологиня, діячка у царині охорони природи, письменниця. У її книзі «Море навколо нас» (1951) та інша наукова точність поєднується з проникливим описом живої природи. Всесвітню популярність Карсон принесла книга «Мовчазна весна» (перше англійське видання «Silent spring», 1962), присвячена шкідливій дії пестицидів на живі організми. Вона посіла 91 місце в рейтингу «100 найкращих книг усіх часів і народів» журналу Ньюсвік. Роботи Карсон сприяли розвитку екологічних рухів у США та інших країнах.
Ґрейс Гоппер
Американська вчена в галузі комп'ютерних наук та контр-адмірал військово-морських сил США. Вона була одна з перших програмістів комп'ютера Марк I. Широко популяризувала ідею машинонезалежних мов програмування, що призвело до розробки мови програмування високого рівня COBOL, яка використовується і сьогодні.
Марія Тереза де Філіппіс
Італійська автогонщиця. Перша жінка, яка стала пілотом Формули-1. У віці 28 років стала другою в національній першості Італії з кільцевих автоперегонів. У 1958 році дебютувала у Формулі-1, ставши п’ятою на “Гран-прі Сіракуз”, позачергових перегонах. Першими перегонами чемпіонату для Марії-Терези де Філіппіс того ж року стали Гран-прі Монако. Їй не вдалося пройти кваліфікацію, проте вона випередила багатьох чоловіків, зокрема майбутнього функціонера Формули-1 Берні Екклстоуна.
Анна Лі Фішер
Американська астронавтка. Здійснила один космічний політ на шатлі як фахівчиня польоту: STS-51-A (1984) «Діскавері», хімік.
Американська вчена польського походження, хімік, яка винайшла кевлар. За 40 років роботи вченим-дослідником вона отримала за різними даними від 17 до 28 патентів. У 1995 році вона стала четвертою жінкою, яку було прийнято до Національної зали слави винахідників, а у 2003 році її було прийнято до Національної зали слави жінок. Кволек здобула безліч нагород за свої роботи у галузі хімії полімерів.
Малала Юсафзай
Пакистанська правозахисниця. Малала стала активісткою в 11 років, коли почала вести блог для BBC про життя в окупованому талібами місті Мінгора. У 2012 році її спробували вбити за свою діяльність і висловлювання, але лікарі врятували дівчину. У 2013 році вона випустила автобіографію і прочитала промову в штаб-квартирі ООН, а 2014-го вона отримала Нобелівську премію миру, ставши наймолодшим лауреатом (17 років).
 |
| Щука Анна |
Коментарі
Дописати коментар