Перейти до основного вмісту

Соцмережі: темна сторона та ризики

 

Ми всі уже давно у тому “павутинні”, що затягнуло нас, тримає міцно і не відпускає. Декого зовсім. Соцмережі стали місцем роботи, відпочинку, спілкування, а для багатьох – середовищем життя. Часто ілюзорного, фейкового та фальшивого. Діти потрапляють у тенети соцмереж ледь не з народження, за ініціативою батьків, і ніхто не запитує в дітей: чи хочуть вони цього?

Соцмережі дають нам неймовірні можливості для комунікацій та реалізації себе, стали силою суспільного руху та ініціатив, це платформи для розвитку та просування культури, мистецтва, бізнесу, освіти та навчання, потужний інструмент соціального розвитку та поширення інформації. За умови безпечного користування, соцмережі – це благо і корисний ресурс для особистості і суспільства.

Ризики для психіки у соцмережах

Існує кілька потенційних ризиків, пов’язаних із соціальними мережами для психіки:

Соціальне порівняння

Соцмережі провокують відчуття заздрості, незахищеності та низької самооцінки, коли користувачі постійно порівнюють себе з іншими, їхнім способом життя та своїми досягненнями.

Нездорова конкуренція

Змагання за вподобайки та кількість підписників, за досягнення певного рівня матеріальних та фінансових досягнень, нав’язливе бажання відповідати певним стандартам зовнішності – це спричиняє значний вплив на душевний стан багатьох користувачів.

Кіберзалякування

Соцмережі створюють середовище для злочинців та шахраїв: переслідування, психологічний тиск, фінансові махінації тощо. Це призводить до психологічного стресу, тривоги та депресії, наприклад, відомі всім групи, що провокували суїциди серед підлітків .

Залежність

Соцмережі можуть викликати звикання та надмірне проводження часу в них, що може мати негативний вплив на психічне здоров’я, бо замінює собою інші інтереси та види життєдіяльності.

Порушення конфіденційності

Компромати, доступ до особистої інформації та порушення конфіденційністі користувачів – це реальні ризики і причина стресу, тривоги та вразливості. Часто користувачі самі провокують подібну вразливість розміщующи надмірно багато особистої інформації про себе та рідних, про відсутність себе вдома, про матеріальні статки, свої погляди та контакти.

Синдром FOMO

Синдром втрачених можливостей або FOMO (Fear of missing out) — нав’язливий страх або тривога пропустити цікаву подію, що відчувають люди, активні на соціальних платформах, коли з різних причин вони не мають доступу до соціальних мереж. Бажання постійно бути онлайн маскує потребу залишатися на зв’язку через страх пропустити щось важливе та через страх залишитися поза увагою. Розвиток мобільних технологій, Інтернету та соціальних мереж призвели до появи емоційних розладів і психічних розладів, які донедавна не досліджувалися. Чотири людини з десяти відчували подібний синдром хоча б іноді, причому чоловіки частіше, ніж жінки.

Упередженість суджень

Це, власне, про схильність інтерпретувати нові докази як підтвердження власних переконань або теорій. Також соцмережі можуть зміцнювати вже існуючі переконання та цінності, що призводить до замкнутості, групового мислення та поляризації, потрапляння в інформаційну бульбашку і обмеженість інформаційного простору.

Обмеження живого спілкування

Зменшення спілкування віч-на-віч і та соціальних контаків і взаємодії, що призводить до почуття самотності та ізоляції.

Важливо знати про ці ризики та вживати заходів, щоб мінімізувати їхній вплив на своє життя і відповідно ментальне здоров’я.

Як захистити себе від негативного впливу соціальних мереж

Встановіть обмеження

обмежте кількість часу, який ви проводите в соціальних мережах щодня. Встановіть певний час для перевірки соціальних мереж і не використовуйте їх перед сном.

Відпишіться від зайвого

Скасуйте підписку або ігноруйте облікові записи, які викликають у вас почуття тривоги, депресії або заздрості. Оточіть себе позитивним, надихаючим контентом.

Турбуйтесь про себе

дбайте про своє фізичне та емоційне здоров’я, займаючись спортом, добре харчуючись і практикуючи методи релаксації, такі як медитація або глибоке дихання.

Обирайте спілкування офлайн

Докладайте зусиль, щоб спілкуватися з людьми особисто, через хобі, клуб чи світську подію. Проводьте час із родиною та друзями та насолоджуйтесь змістовними розмовами.

Не ризикуйте життям

Заради створення популярного та унікального контенту – часто люди ризикують життям, роблячі селфі або відео у небезпечних місцях.

Зберігайте конфіденційність особистої інформації

Будьте обережні щодо того, чим ви ділитеся в Інтернеті, і відповідно змініть налаштування конфіденційності. Не публікуйте нічого, що може загрожувати вашій безпеці.

Будьте уважні до своїх думок і почуттів

Зверніть увагу на те, як соціальні мережі викликають у вас почуття, і зробіть перерву, якщо помітите негативний вплив на ваш настрій або самооцінку.

Збалансовуйте усі сфери життя

Якщо скролінг соцмереж заполонив весь час, що можна витрати на фізичну активність, навчання, відпочинок чи живе спілкування. Скоригуйте цей дисбаланс.

Звертайтесь по допомогу

Якщо соцмережі негативно впливають на ваше психічне здоров’я, подумайте про те, щоб звернутися за професійною допомогою до психолога чи психотерапевта.

Користуйтесь усіма перевагами та можливостями, що надають соцмережі. Це безмежний простір для комунікацій та обміну досвідом, для розваг та заробітку.


Щука Анна

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Людина, яка живе лише 7 секунд: реальна історія, що змушує інакше подивитись на пам’ять і життя

 Уяви, що ти прокидаєшся.  Не просто після сну —  а ніби після повного “обнулення”.  Ти відкриваєш очі, дивишся навколо…  і не розумієш абсолютно нічого.  Хто ти.  Де ти?.  Що було до цього моменту?.  Порожнеча.  Не така, як “забув, куди поклав телефон”.  А повна відсутність минулого.  Саме так живе людина, історія якої здається вигаданою —  але вона абсолютно реальна.  Його звати Клайв Вірінг. Життя “до”: блискучий розум і музика До того, як усе змінилося, Клайв був людиною, якій можна було позаздрити.  Він — професійний музикант, диригент, викладач.  Людина з феноменальною пам’яттю.  Він запам’ятовував складні музичні партитури,  працював із хорами, виступав, викладав.  Його життя було насиченим, осмисленим, повним.  У нього була дружина, робота, улюблена справа.  Все, що ми називаємо “нормальним життям”.  Один день, який стер усе У 1985 році він захворів.  Звичайний віру...