Перейти до основного вмісту

Давай знайомитись

Стрельников Денис

99% тих, хто читає цей пост не знають хто я такий, і тих, хто подивиться цей блог в інстаграмі soft, теж не знають, хто я такий. Це добре та правильно. Я Денис, мені 23. На цьому можна було б закінчити, але….

Два роки тому я жив на околиці Харкова в кімнаті з тарганами і одним пацюком, який жив в духовці. Поруч зі мною винаймав кімнату татуювальник з Первомайського на ім'я Валік. Те, що сьогодні я пишу тут, це заслуга тих, хто покликав мене і скинув мені посилання на працевлаштування в ПриватБанку.

До всіх цих подій, колишній офіціант, торгував у магазині з продажу освітлювальної продукції (люстри, світильники і т.п.) і це намагався висвітлити(гра слів) у своєму влогу, що у свою чергу стало локальним мемом під назвою "Бізнеси Стрельникова" . Паралельно цьому проводив онлайн трансляції на платформі Twitch, але підписники дуже часто робили "ддудос" по моїм стримам, що є девіантною поведінкою в цифровому світі...

З дитинства веду активний спосіб життя. Займався баскетболом, цікавий факт: найдовший кидок виконав Брюс Морріс у 1985 році. Він зробив кидок з відстані 28 метрів і 17 сантиметрів, цей факт ніяк не відноситься до моїх заслуг, я далі 3-очкової лінії не кидав (6 метрів 25 сантиметрів від кільця). Катаюсь на роликах вже протягом 10 років, в один момент життя я зрозумів, що за релігійними переконаннями я агностик, але це не точно. Це можна розглядати як певну ідіосинкразію світогляду. Зараз у вільний час віддаю перевагу шиттю хрестиком, розслаблює і забиває дуже сильно передпліччя. Якщо говорити про те, що зараз відбувається в моєму житті, то це ми записуємо спільний музичний альбом із тим самим татуювальником, якому я приділив пару слів на початку своєї розповіді, але це все темна сторона моєї слави, але є і світла сторона (алюзія, про продаж світильників) think about it... Закінчив Харківський національний університет імені В. н. Каразіна, спочатку мені це здавалося чимось далеким і недосяжним, але вчителька з історії мені порадила туди вступати. Правду кажучи, перші пару років я погано розумів, що там треба було робити. Але Каразіна - свого роду теплиця для інтелектуалів, там можна займатися різними речами, взяти хоча б місцеву бібліотеку. Але було й те, що мені не подобалося, хоч справа скоріше в мені, ніж в університеті. Мені знову було важко порозумітися з людьми, з якими треба було вчитися. Більшість цих людей закінчили приватні школи, а я був ragamuffin, що є когнітивним дисонансом у сучасному суспільстві.

Улюблені книги, фільми, цитати, кредо, цінності: Аудіокнига Озона - Тихий Ден, так само є велика книга «Тисячоликий герой» Я прочитав її в Києві цієї дикої весни і як у запій пішовши на самотність. Якщо говорити про фільми, то можу порадити "Напад помідорів-вбивць" 1978 рік. Так само хотів процитувати класика "Було і Було"- Сергій Симонов, з одного боку коротко, але влучно. Та моє кредо Nihil est verum. Licet Omnia.

 І наостанок, хочу сказати, що я найкращий друг для себе самого. Іноді навіть заздрю собі. <3

Заріцький Назар

Мене звати Назар, мені 20 років. Потрапив у наш напрямок як і більшість - завдяки другові, він розповів про переваги роботи, і я вирішив спробувати (маленький спойлер - в мене вийшло), працюю більше року. Першою моєю роботою було СТО, я працював автомеханіком. Закінчив навчання в коледжі по спеціальності «Розробка програмного забезпечення» , в цій професії поки себе не знайшов і зараз навчаюсь в університеті на кафедрі «Менеджмент». В дитинстві цікавився всім, особливо цікаво було розбирати старі магнітофони, телевізори різну техніку, нажаль зібрати руки ще не дійшли. Вже в студентські роки почав займатись грою на гітарі, то й було моїм хобі. Зараз вільний час я проводжу з друзями, чи переглядаю фільми та серіали. Не особливо люблю читати, але одна книга прям сподобалась: Карл С'юелл «Клієнти на все життя». Щодо фільмів та серіалів - важко сказати, порадив би фільм «Інтерстеллар» чи серіал «Сотня». Я скоріше сова ніж жайворонок. Якщо обирати відпочинок на пляжі, чи подорож з пригодами я б обрав відпочинок на пляжі з пригодами) Якщо б мені випала нагода повечеряти з відомою людиною, то це б був Ілон Маск чи Марк Цукерберг, запитав би як стати мільярдером, бажано дистанційно) Та й вечеряють вони мабуть смачно). Найкраща порада яку мені дали: «Якщо хочеш, роби відразу!» Улюблена страва, тут однозначно - шаурма.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Інтерв'ю з головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів Знаменською Нато Звіадівною

1)Як ви вважаєте, що змінилося у Вас за останні 5 років? -Прізвище 😁 Якщо серйозно, то досвід: оволоділа новими навичками і вміннями в професії. І внутрішньо, я думаю, всі ми багато чого переосмислили за ці роки, що залишили свій відбиток у нас назавжди. 2)Що допомагає вам ухвалити рішення у важких ситуаціях?  - В таких випадках я намагаюся зробити паузу, емоційно відсторонитися, якщо є багато сумнівів і немає однозначного рішення. Даю час моєму розуму опрацювати проблему у фоновому режимі. З мого досвіду після такої практики приходять найзваженіші рішення. 3)Як ви стали  головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів і що вас найбільше мотивує у цій роботі?  -Шлях до цієї посади розпочався  ще “за часів давніх богів, воєвод та царів…”😁 Це був час, коли я не мала жодного попереднього уявлення про автоматизацію чи програмування, але з головою занурилася у цей світ. Мене надихає те, що це насамперед творчий процес. Це сфера, де неможливо зупинитися...

Звички їжі з 90-х

  Раніше був тотальний дефіцит та відсутність грошей, безкінечні черги, які треба було займати з вечора, щоб купити базовий продукт, якщо була городина, то ще можна було грести якось на бульбі і буряках, а як не, то дійсно, хоч лягай і помирай.  Це все наклалося на нашу ментальність. А ще, в 90-х не так давно була друга світова, а на додаток бабці і дідусі пам'ятали голодомор і передавали ці знання нам.  Дефіцит давно позаду, але ми чомусь все одно продовжуємо це робити.  Ми вміємо цінувати їжу. Їжа для нас щось сакральне.  Але ми маємо і іншу сторону медалі: їжа настільки сакральна, що її не можна викидати, не можна щоб вона портилась, навіть пліснявілий хліб чи здуті консерви мали йти в ланцюг харчування: не нам, так худобі чи тваринам.  Тут теж можна побачити позитив, ми вміємо, як ніхто в світі в "безвідходне", що дуже цінується в екологічному плані.  Та ми не вміємо в порційність і норму. Ми бачимо улюблений продукт чи страву і хочемо мати їх як н...

Жахливі звички при дистанційній роботі вдома

  Дистанційна робота, як і будь-який інший тип роботи, має свої переваги та недоліки. Попри свою популярність, цей тип роботи може негативно впливати на наше фізичне та психічне здоров’я.  Неорганізованість Ця звичка дуже негативно позначається на продуктивності. Через віддалену роботу люди перестали розмежовувати відпочинок і роботу. Новий робочий день часто починається коли попало і закінчується через це пізніше звичайного. Збиваються ритми, втрачається продуктивність. Постарайтеся планувати справи і організовувати робочий процес. Неправильний початок дня На віддаленій роботі люди перестали цінувати ранок. Коли ми йдемо на роботу, то вранці намагаємося насолодитися домашньою обстановкою. Коли людина весь час проводить вдома, ця частина дня стає для неї менш важливою. Ми немов відразу прокидаємося на роботі, це вбиває гарний настрій, а разом з ним і удачу, енергетику, продуктивність. Починайте день зі склянки води, зарядки і читання приємних новин. Відсутність режиму Під час ...