Перейти до основного вмісту

Звідки прийшов звичай робити манікюр?

Виявляється, манікюр відомий як мистецтво з давніх-давен.

У Стародавній Греції існувала посада «космету». Як можна здогадатися, це слово походить від однокорінного «космос», що з грецької перекладається як «порядок». Отже, доглянуті нігті — це крок на шляху гармонії!

Космети були рабами, і до їхніх обов'язків входило купання грецьких громадян у спеціальних ваннах з ароматичними маслами, робити їм масаж, наносити макіяж та спеціальне «полірування для нігтів», що складається з жиру та крові тварин. Те саме робили космети і в Стародавньому Римі у II столітті до нашої ери.

Історики вважають, що лак був винайдений у Стародавньому Китаї задовго до нашої ери. Їм покривали довгі нігті монарших осіб та людей, які належать до вищих станів. А за часів династії Мін, вже у XIV столітті нашої ери, жінки відрощували нігті до 25 см, щоб відігнати злих духів. Довгі та доглянуті нігті в жінок вважалися своєрідним амулетом від зла, а чоловіки — ознакою мужності. Були й ті, у кого нігті ламалися, не доростаючи до такої довжини, але й для них був придуманий вихід: золоті та срібні наконечники, загострені зверху, прикрашені візерунками та коштовним камінням.

У Стародавньому Єгипті нігті фарбували хною, причому виготовлялася така паста з листя червениці: у неї був червоний колір, і їй покривали не лише нігтьову пластину на руках і ногах, а й стопи, долоні та волосся.

Були в історії манікюру та часи занепаду. Так, у Середньовіччі довгі та красиві нігті вважалися ознакою нечистоти, злих духів, відьом.

У XVI столітті в європейських країнах з'являється пристосування, яким користуються і зараз, проте вигляд у нього нині інший — полірування, дощечка, обтягнута замшею. Придворні красуні натирали нігтьову пластину до блиску, так що вона набувала здорового вигляду.

Тільки в першій третині XIX століття була винайдена апельсинова паличка для відсунення кутикули, шкіри навколо нігтя, а на початку XX століття була придумана наждачна пилка для нігтів.

Радіонова Тетяна


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Давай знайомитись

Великодний Руслан Мене звати Руслан, мені 20 років. Зараз я навчаюся в університеті, вже на третьому курсі за спеціальністю “Комп’ютерна інженерія”. Навчання займає багато часу, але я намагаюся знаходити баланс між обов’язками й тим, що мені подобається.  У вільний час я люблю грати в компʼютерні ігри або монтувати відео — це мої основні хобі, які допомагають розслабитися та трохи відволіктися від повсякденних справ. Ще я регулярно ходжу в спортзал — це вже як частина мого стилю життя. Фізичні навантаження добре допомагають тримати себе в формі й підтримувати настрій.  Раніше я працював у сфері ресторанного господарства, а нещодавно знайшов нову роботу на сайті Work.ua — вона ближча до моїх інтересів. Я прагну розвиватися у комп’ютерній сфері, а також мені цікава сфера по роботі з персоналом, тож зараз пробую себе в різних напрямах, щоб знайти те, що справді підходить. Устюжанін Олексій  Мене звуть Устюжанін Олексій , мені 21 рік. Проживаю у місті Запоріжжя. Про роботу у ...

Як заснувати місто за 5 хвилин без дозволів і совісті (Інструкція від імператриці Катерини II)

 Отже, настав час відповісти на питання, яке мучить кожного місцевого щонайменше з 6 класу і що найбільше під час вечірки з істориками: “А от це правда, що Катерина ІІ заснувала Дніпро?” Коротка відповідь: Нєа. Довга відповідь: Нєа, але з імперським апломбом і театральними жестами. Давайте розмотувати цей клубок історичного марення. 1. Передісторія: Дніпро до Катерини — так, він вже існував Катерина II у 1787 році така: “О, дивіться! Тут земля! Тут нікого не було! О, які зручні руїни! Давайте назвемо це Катеринослав. В ім’я мене. Бо я — топ.” Але! Проблемка: На той момент там вже тусувались люди. Точніше — козаки, селяни, ремісники і ще купа людей, які дуже не зрозуміли, чому якась мадам з Петербурга вирішила, що це тепер “її місто”. Наприклад: Половиця — козацьке село, яке існувало ще з XVII ст. (ще коли в Англії картоплю тільки пробували, а французи тільки починали винаходити нові способи сказати “ми здаємось”). Старий Кодак — козацька фортеця, збудована ще у 1635 році (тобто за ...

Містичні місця України: де легенди оживають

Україна — країна з багатою історією, стародавніми замками, оповитими легендами селами та місцями, де, за переказами, відчувається щось "не з цього світу". Якщо ти шукаєш локації, де можна зустрітися з незвіданим, ось добірка найбільш містичних місць України, які захоплюють і лякають водночас.  1. Лиса гора, Київ — місце шабашів і темної енергії Це одна з найвідоміших "відьомських" гір в Україні. За легендами, саме тут збиралися відьми, проводили ритуали та викликали духів. У 20 столітті територія перетворилася на військову зону, і досі на Лисій горі збереглися старі тунелі, де, за чутками, чутно голоси, кроки й навіть плач. 2. Привид у Замку Підгорецькому, Львівщина Підгорецький замок — справжня перлина архітектури, але також один із найбільш "примарних" замків України. За легендою, тут живе дух Білої Пані — жінки, яку нібито замурували живцем у стіні. Працівники музею розповідали про холодні протяги в порожніх залах, фігури на камерах відеоспостереження т...