Нобелівська премія — одна з найпрестижніших премій, яка щорічно присуджується за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або великий внесок у культуру та розвиток суспільства. Але хто її фінансує, якщо Нобеля давно немає в живих?
Ініціатор премії, Альфред Нобель, був хіміком, інженером та видатним винахідником. В 1894 Нобель придбав металургійний концерн Бофорс, який став найбільшим виробником озброєння. За своє життя Нобель накопичив значний стан. Більшість доходу він отримав від своїх 355 винаходів, серед яких найвідоміше — динаміт.
У 1888 році Альфреда Нобеля «поховали живцем». У Каннах помер брат Нобеля — Людвіг, і помилково репортерів у газети помістили оголошення про смерть Альфреда Нобеля, а не його брата.
Прочитавши у французькій газеті власний некролог під назвою «Торгівець смертю мертвий», Нобель задумався над тим, яким його пам'ятатиме людство. Після цього він вирішив змінити свій заповіт, в якому написав: "Все моє рухоме та нерухоме майно має бути обернене моїми душоприкажчиками у ліквідні цінності, а зібраний таким чином капітал поміщений у надійний банк. Доходи від вкладень повинні належати фонду, який щороку розподілятиме їх у вигляді премій тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству. літературний твір; тому, хто зробив найбільший внесок у згуртування націй чи зниження чисельності існуючих армій та сприяння проведенню мирних конгресів”.
Таким чином, доходів від вкладень Нобеля вистачає, щоб однойменний фонд продовжував існувати й у наш час. Втім, премія вже стала настільки престижною, що навіть якщо дивідендів "не вистачатиме", завжди знайдуться меценати, які бажають зберегти премію. На сьогодні загальний розмір грошової частини Нобелівської премії становить близько $1,1 млн. + медаль (близько 200 г золота).
 |
| Радіонова Тетяна |
Коментарі
Дописати коментар