Місяць, наш найближчий космічний супутник, продовжує залишатися об'єктом інтенсивних досліджень, які допомагають розкривати її внутрішню структуру. Дослідження, засновані на сейсмічних даних, зразках місячного ґрунту та спостереження за гравітаційним полем дозволили скласти уявлення про внутрішню будову Місяця.
Подібно до будови Землі, на поверхні Місяця знаходиться кора, товщиною від 30 до 40 кілометрів, що складається з базальтових і анортозитових порід. Ця кора має різні шари і варіюється за складом залежно від регіону: в областях, покритих місячними морями, вона тонша, ніж у високогірних районах.
Під корою розташована мантія, яка тягнеться на глибину близько 1,000 кілометрів. Вона складається переважно з таких мінералів, як олівін та піроксени і відрізняється меншою активністю порівняно із земною. Так, місячна мантія практично не схильна до тектонічних процесів і конвекційних рухів.
У центрі Місяця знаходиться ядро, склад якого, згідно з даними досліджень, включає в основному залізо з домішкою сірки та нікелю. Ядро має радіус приблизно 300 кілометрів та значно менше, а також менш активно, ніж земне.
Сейсмічна активність Місяця, виміряна під час місій «Аполлон», показує, що на Місяці відбуваються сейсмічні події, але їхня частота та інтенсивність набагато нижча, ніж на Землі. Це свідчить про те, що місячна кора і мантія відносно стабільні і не схильні до значної внутрішньої активності.
Враховуючи надію людства повернутися на Місяць у відносно короткі терміни, нам не доведеться надто довго чекати на нові місячні відкриття!
 |
| Радіонова Тетяна |
