Як Австралія програла війну проти птахів

 

Люди воюють між собою з прадавніх часів задля досягнення найрізноманітніших цілей. Жорстокі бої точаться заради посилення влади чи збільшення території держави. У будь-якому випадку початку війни сприяє сторона-агресор, яка спричиняє своїми діями кровопролиття. Проте на війні у Австралії все було зовсім по-іншому. Як військові воювали з птахами ему – читайте далі.

Економічна криза в Австралії

Після закінчення Першої світової війни значна кількість колишніх військовослужбовців Австралії почала вести господарство в західній частині континенту. Вони засновували сільськогосподарські ферми на досі необроблених землях у віддалених районах. Здебільшого вирощували найпотрібнішу харчову культуру – пшеницю.

У 1929 році, коли почалася Велика депресія, яка зачепила й Австралію, уряд країни запропонував фермерам збільшити площі посівів. Водночас влада заохочувала робітників обіцянками про надання субсидій, які в підсумку так і не виділила.

Економічна криза в Австралії сягнула свого піку у жовтні 1932 року. Ціни на пшеницю значно знизилися, уряд не надавав підтримки, і фермери погрожували відмовити у постачанні злаків. Саме в цей час до всіх труднощів додалася ще й природна проблема.

Масова міграція ему

З внутрішніх регіонів Австралії на обрані фермерами місця почалася масова міграція ему. Розчищені для посівів землі, обладнані додатковим зрошенням, виявилися ідеальним місцем для проживання птахів.

Майже 20 тисяч ему почали масові набіги на території ферм в окрузі Кемпіон. Птахи поїдали врожай та руйнували паркани, завдаючи фермерам ще більших збитків. Через великі діри в огорожах на поля проникали кролики, які пришвидшували знищення посівів.

Колишні солдати австралійської армії, які зовсім недавно перекваліфікувалися на фермерів, звернулися до міністра оборони Джорджа Пірса. Вони пропонували використати проти птахів кулемети.

Оцінивши можливі збитки через нашестя ему, міністр пристав на пропозицію, проте висунув низку своїх умов. Згідно з ними уряд міг фінансувати солдатам лише зброю та транспорт. Харчування, проживання та боєприпаси оплачували самі військовослужбовці.

Початок війни з птахами

Так звані "бойові дії" під командуванням майора Мередіт розпочалися 2 листопада 1932 року. Двоє солдатів, озброєні кулеметами "Льюїс", прибули в Кемпіон, де були помічені майже 50 ему. Проте на місці виявилось, що птахи перебували поза досяжністю кулеметів. Усі спроби заманити їх у засідку виявилися невдалими. До того ж, пернаті бігали настільки швидко, що прицілитися в них було просто неможливо.

Після двох черг пострілів військовим вдалося вбити 20 птахів. До наступної "битви" майор Мередіт підготувався ретельніше. Через два дні після такого провалу солдати влаштували засідку біля місцевої дамби. Невдовзі неподалік вони виявили понад 1000 ему. Проте цього разу стрільці терпляче чекали, поки птахи наблизяться.

Стратегія видавалася безпрограшною, і, можливо, Мередіт міг би святкувати перемогу в цій "сутичці", якби не технічні неполадки. Після вбивства 12 ему кулемет зламався, тож решта птахів успішно розбіглися. Смуга невдач не зупиняла майора. Протягом наступних днів вони влаштували полювання на птахів у напрямку півдня країни.

Під час однієї зі спроб вбити хоча б кількох тварин, Мередіт встановив кулемет на вантажівку і намагався їх наздогнати. Проте ему були значно швидшими, і солдати під час руху не змогли поцілити в жодного з них. До 8 листопада військові встигли витратити 2500 патронів. Про кількість убитих птахів точних звітів немає, кількість варіюється відповідно до того, хто надавав свідчення.

Згідно з першим звітом, було всього 50 тварин, проте інші джерела вказують на цифри від 200 до 500 особин. Попри це, місцеві ЗМІ повідомляли лише про "кілька вбитих ему" і загалом висвітлювали таку боротьбу з птахами з негативного боку. Тож міністр оборони відкликав солдатів із кулеметами.

Таким чином, перша спроба війни з птахами завершилась, а майорові Мередіту залишилося виправдовувати свою поразку невимовною швидкістю та маневреністю ему.

Нова атака ему

Водночас на фермерські землі прийшла спека та посуха, а ему атакували поля з новою силою. Фермери продовжували просити допомоги, і цього разу за вирішення проблеми взявся прем’єр-міністр Західної Австралії Джеймс Мітчелл. Він організував потужну військову підтримку, тож 12 листопада міністр оборони виділив для операції цілий озброєний загін.

Майор Мередіт отримав шанс на реванш. Протягом перших двох днів ведення "бою" військовим вдалося знищити майже 40 птахів. Понад тиждень солдати витратили, щоб убити ще сотню ему. Крім того, Мередіт стверджував, що внаслідок поранень загинуло ще 2,5 тисячі "ворожих" птиць. Але як би не старався уряд масово знищити сміливих ему, це було безрезультатно.

Після завершення другої спроби фермерам довелося продовжувати боротьбу з птахами власноруч. Кілька років землероби повторно просили в уряду військової допомоги, проте прохання були марними. Влада відмовлялася вступати в сутички з таким потужним ворогом, розцінивши, що втрати боєприпасів можуть завдати більших збитків, аніж часткове знищення посівів.

Климчук Артемія