Перейти до основного вмісту

3 дивні речі, у які вірили лікарі минулого


Ви дізнаєтеся, навіщо потрібні були тютюнові клізми і чому в давнину так любили трепанацію черепа.

1.Тютюновий дим у прямій кишці допомагає лікувати хвороби

Наприкінці XV століття іспанці та португальці почали завозити до Європи тютюн. У корінних народів Америки вони перейняли не тільки звичку палити його, а й інший, більш екстравагантний метод використання — тютюнові клізми.

У вас застуда? Вам потрібно ввести пряму кишку диму. Холера? Аналогічний припис, тільки збільшити дозу. Те саме медики радили робити і тим, хто наковтався води. Про штучне дихання тоді знали, але вважали його неефективним методом.

Спочатку медики проводили процедуру так: розкурювали тютюн, набирали дим у легені та через ректальну трубочку вдували ротом у кишечник хворому лікувальні пари. Щоправда, лікарі, які нерідко практикують цей метод лікування, помирали від діареї, підхопленої від пацієнтів через рот.

Потім наука зробила крок вперед — придумали закачувати дим у зад підопічного не ротом, а спеціальним хутром, і лікарі подякували своїй долі. Хворі отримали можливість купувати такі клізми і проводити цілющі тютюнові процедури самостійно, а також допомагати своїм близьким.

Практика ця існувала аж до 1811 року, коли англійський учений Бен Броді виявив, що нікотин шкідливий для серця. Тоді тютюнові клізми різко вийшли з моди.

2. Просверливши дірку в черепі, можна вилікувати мігрень і зв'язатися з духами предків

Виконувати трепанацію — тобто банально свердлити дірки в голові живої людини — люди почали принаймні 6500 року до н. е. Археологи виявили більше 1 500¦розкритих черепів, що належать до неоліту. Отже, від 5 до 10% людей кам'яного віку піддавалися цій процедурі.

Процедура ця була надзвичайно поширена у всьому світі. Отвори свердлили у лобі, темряві, потилиці, а також в області джерельця. Спочатку трепанація здійснювалася кам'яними знаряддями, переважно з кремнію та обсидіана, потім – металевими, з бронзи та міді.

А на островах півдня Тихого океану деякі племена досі роблять отвори заточеними мушлями — ось де потрібна твердість руки та стійкість духу!

Процедуру цінували як первісні дикуни, а й античні мислителі, і середньовічні автори. Для чого вони продовбували свої черепи? Щоб вилікувати мігрень, позбутися проблем із серцем, травленням, та й взагалі покращити самопочуття. Наскільки отвір у голові допомагає при болях у животі, вирішуйте самі.

І, нарешті, трепанація була як медичним прийомом, а й містичною практикою. Проробиш дірку в самому темряві — і розплющуєш третє око, а там і в шамани взяти можуть! Деякі перуанські та мексиканські племена проводили процедуру під час ініціації юнаків, тому що, як відомо, дірки в голові роблять тебе дорослішими та сильнішими.

3. Торій і радій дарують бадьорість та покращують самопочуття

У наші дні слово «радіація» лякає всіх до чортиків. Настільки, що люди бояться мікрохвильових печей і вишок 5G — які, власне кажучи, з іонізуючим випромінюванням нічого спільного взагалі не мають.

Але наприкінці XIX - початку XX століття, після відкриття радіоактивного розпаду вченими Анрі Беккерелем і Марією Кюрі, опромінення викликало у людей захоплення: воно бачилося чудовою цілющою силою, яка здатна вилікувати від чого завгодно.

Наприклад, німці у 1920-х роках випускали зубну пасту з торієм, бо це нібито корисно для ясен. У Майамі 1950-х лікарі рекомендували пацієнтам лежати в ящиках з піском і урановою рудою для лікування артриту, бурситу та ревматизму.

Американський промисловець і гольфіст Ебен Байєрс помер у 1932 році від цього стимулятора, і ховати бідолаху довелося в свинцевій труні. Незадовго до смерті відвалилася нижня щелепа, а кістки черепа розм'якшилися настільки, що в них почали утворюватися дірки.

Тільки наприкінці 1960-х до наукової спільноти нарешті дійшло, що опромінення не додає людям здоров'я, і ​​продавати радій під виглядом харчової добавки заборонили.


Радіонова Тетяна


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Інтерв'ю з головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів Знаменською Нато Звіадівною

1)Як ви вважаєте, що змінилося у Вас за останні 5 років? -Прізвище 😁 Якщо серйозно, то досвід: оволоділа новими навичками і вміннями в професії. І внутрішньо, я думаю, всі ми багато чого переосмислили за ці роки, що залишили свій відбиток у нас назавжди. 2)Що допомагає вам ухвалити рішення у важких ситуаціях?  - В таких випадках я намагаюся зробити паузу, емоційно відсторонитися, якщо є багато сумнівів і немає однозначного рішення. Даю час моєму розуму опрацювати проблему у фоновому режимі. З мого досвіду після такої практики приходять найзваженіші рішення. 3)Як ви стали  головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів і що вас найбільше мотивує у цій роботі?  -Шлях до цієї посади розпочався  ще “за часів давніх богів, воєвод та царів…”😁 Це був час, коли я не мала жодного попереднього уявлення про автоматизацію чи програмування, але з головою занурилася у цей світ. Мене надихає те, що це насамперед творчий процес. Це сфера, де неможливо зупинитися...

Звички їжі з 90-х

  Раніше був тотальний дефіцит та відсутність грошей, безкінечні черги, які треба було займати з вечора, щоб купити базовий продукт, якщо була городина, то ще можна було грести якось на бульбі і буряках, а як не, то дійсно, хоч лягай і помирай.  Це все наклалося на нашу ментальність. А ще, в 90-х не так давно була друга світова, а на додаток бабці і дідусі пам'ятали голодомор і передавали ці знання нам.  Дефіцит давно позаду, але ми чомусь все одно продовжуємо це робити.  Ми вміємо цінувати їжу. Їжа для нас щось сакральне.  Але ми маємо і іншу сторону медалі: їжа настільки сакральна, що її не можна викидати, не можна щоб вона портилась, навіть пліснявілий хліб чи здуті консерви мали йти в ланцюг харчування: не нам, так худобі чи тваринам.  Тут теж можна побачити позитив, ми вміємо, як ніхто в світі в "безвідходне", що дуже цінується в екологічному плані.  Та ми не вміємо в порційність і норму. Ми бачимо улюблений продукт чи страву і хочемо мати їх як н...

Жахливі звички при дистанційній роботі вдома

  Дистанційна робота, як і будь-який інший тип роботи, має свої переваги та недоліки. Попри свою популярність, цей тип роботи може негативно впливати на наше фізичне та психічне здоров’я.  Неорганізованість Ця звичка дуже негативно позначається на продуктивності. Через віддалену роботу люди перестали розмежовувати відпочинок і роботу. Новий робочий день часто починається коли попало і закінчується через це пізніше звичайного. Збиваються ритми, втрачається продуктивність. Постарайтеся планувати справи і організовувати робочий процес. Неправильний початок дня На віддаленій роботі люди перестали цінувати ранок. Коли ми йдемо на роботу, то вранці намагаємося насолодитися домашньою обстановкою. Коли людина весь час проводить вдома, ця частина дня стає для неї менш важливою. Ми немов відразу прокидаємося на роботі, це вбиває гарний настрій, а разом з ним і удачу, енергетику, продуктивність. Починайте день зі склянки води, зарядки і читання приємних новин. Відсутність режиму Під час ...