1. Як реквізит, у "Полтергейсті" використовували справжні скелети
Побачити кістки на екрані можна ближче до кінця фільму 1982 року, у сцені, де героїня Джобет Вільямс з жахом біжить по двору, рятуючись від потойбічних сил, і опиняється у викопаному у дворі котловані для басейну.
Засунути в брудну воду реальні скелети вирішили не стільки для автентичності, скільки з метою економії. Купити десяток примірників, що призначалися для навчання студентів-медиків, було і дешевше, і швидше, ніж створювати муляжі із пластику або гуми.
При цьому про оригінальний і лякаючий реквізит знали далеко не всі члени команди. Сюрпризом це виявилося і для Вільямс: про справжнє походження своїх "партнерів" по сцені вона дізналася тільки після зйомок.
2. Один з акторів "Той, хто виганяє диявола" став убивцею
Насправді Пола Бейтсона назвати актором складно. "Той, хто виганяє диявола" - це єдина картина в його фільмографії, та й там у титрах він не значиться. Чоловік працював із рентгенологічним обладнанням і в кіно, по суті, зіграв невелику роль самого себе - асистента радіолога. У зйомках фільму Бейтсон брав участь наприкінці 1972 року, а в 1977-му його звинуватили у вбивстві.
У процесі судового розгляду на чоловіка намагалися повісити ще шість або сім убивств, але в підсумку переконливих доказів не знайшлося - його засудили до довічного терміну з правом на умовно-дострокове звільнення через 20 років. Бейтсон вийшов на свободу 2003-го. Незважаючи на те, що чоловік сидів за одне вбивство, у масову культуру він увійшов як серійник із "Виганяє диявола". Його навіть зобразили в другому сезоні серіалу "Мисливець за розумом".
3. Скіту Ульріху встромили в груди парасольку під час виробництва фільму "Крик"
Це сталося у фіналі. На екрані головна героїня "Крику" Сідні вистрибнула з туалету в костюмі Примарного обличчя і вдарила парасолькою в груди Біллі, одного з маніяків, якого якраз грав Ульріх.
На акторі в момент зйомок була захисна жилетка, у "засобу самооборони" не було гострого наконечника, а його верхівка стискалася при натисканні. Але щось усе ж пішло не так - парасолька увійшла в тіло актора. І не аби куди, а рівно в шрам на грудях, який залишився після операції на серці: її Ульріху робили в дитинстві. У підсумку дубль залишився у фінальному монтажі - гримаса болю і крик актора на екрані максимально щирі.
4. На зйомках "Кендімена" Тоні Тодду довелося засунути в рот 500 бджіл
Актор грав маніяка з потойбічного світу. В одній зі сцен його груди наповнилися бджолами, які пізніше почали вилазити з рота. Комахи були справжніми. І Тодд справді тримав їх у роті. На таку божевільну ідею актор, за його ж словами, погодився, тому що "створення чогось вартісного не обходиться без болю".
Щоб бджоли не проникли в горло, в рот Тодда вставили заглушку. У зйомках використовували тільки молодих особин, жало яких ще не сформувалося до кінця. Але сцена все одно була ризикованою, тому акторові пообіцяли премію - 1 000 доларів за кожен укус. У підсумку гонорар Тодда збільшився на 23 000 доларів.
5. Для оформлення майданчика в "Техаській різанині бензопилою" використовували мертвих тварин
Тушки і кістки, що розкладаються, потрібні були команді фільму 1974 року для створення похмурого й огидного інтер'єру будинку сім'ї канібалів. Використовувати безліч правдоподібних муляжів не дозволяв крихітний бюджет, тому рештки тварин запозичили в місцевого притулку.
У підсумку реквізит робив моторошним не тільки кадр, а й сам знімальний майданчик. Вентиляції в старенькому будинку не було, на вулиці стояла нестерпна спека, а вікна зачинили і завісили щільними шторами, щоб створити видимість темного часу доби. У приміщенні нестерпно смерділо, тож між дублями актори вибігали на вулицю, щоб спорожнити шлунок або хоча б трохи подихати.
Радіонова Тетяна
Коментарі
Дописати коментар