Перейти до основного вмісту

15 цікавих фактів про котів

 

    1. Зазвичай кішка народжує від 4 до 6 кошенят, а найбільша кількість, коли-небудь зареєстрованих в одному приплоді – 19. Протягом усього життя одна кішка може народити до 100 кошенят.


    2. У кота приблизно 20 155 волосин на квадратний сантиметр.


    3. Кішки сплять близько 18 години на добу.


    4. Кішки не спілкуються між собою за допомогою нявкання. При цьому вони видають понад сто звуків, тоді як собаки – десять.


    5. Спочатку кішки були короткошерстими, поки 100 років тому не почалися експерименти зі схрещуванням та розведенням порід.


    6. Якщо зустріли на вулиці рудого кота, швидше за все – це самець. Руда самка – велика рідкість, їх приблизно 20%.


    7. Коти є єдиними тваринами, яким дозволено входити в мечеть.


    8. Острів Фраджост, який ще називають островом кішок, населяють виключно представники котячих.


    9. Сіамські кішки частіше за інших страждають косоокістю.


    10. У стародавньому Єгипті богині, яким поклонялися, найчастіше зображувалися з людським тілом, але з котячою головою.


    11. Відразу після народження кошенята не можуть бачити сни. Така можливість у них з'являється тільки через 7-10 днів після появи на світ.


    12. Згідно з іудейською легендою, Ной молився Богу, просячи захистити їжу на ковчезі від щурів. У відповідь на це Бог змусив лева чхнути, і з нього вискочив кіт.


    13. В оригінальній італійській версії «Попелюшки», добра Хрещена-Фея була кішкою.


    14. Існує думка, що кішки не вміють плавати, і це не зовсім так. Насправді вони не люблять мокнути, адже у більшості шерсть висихає довго. До того ж їх лякає втрата контролю над своєю плавучістю. При цьому варто відзначити, що деякі з них люблять воду, наприклад, бенгали, турецькі вани і мейн-куни.


    15.  Близько 65-85% повністю білих кішок з блакитними очима – глухі.




Чабаненко Анюта



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Людина, яка живе лише 7 секунд: реальна історія, що змушує інакше подивитись на пам’ять і життя

 Уяви, що ти прокидаєшся.  Не просто після сну —  а ніби після повного “обнулення”.  Ти відкриваєш очі, дивишся навколо…  і не розумієш абсолютно нічого.  Хто ти.  Де ти?.  Що було до цього моменту?.  Порожнеча.  Не така, як “забув, куди поклав телефон”.  А повна відсутність минулого.  Саме так живе людина, історія якої здається вигаданою —  але вона абсолютно реальна.  Його звати Клайв Вірінг. Життя “до”: блискучий розум і музика До того, як усе змінилося, Клайв був людиною, якій можна було позаздрити.  Він — професійний музикант, диригент, викладач.  Людина з феноменальною пам’яттю.  Він запам’ятовував складні музичні партитури,  працював із хорами, виступав, викладав.  Його життя було насиченим, осмисленим, повним.  У нього була дружина, робота, улюблена справа.  Все, що ми називаємо “нормальним життям”.  Один день, який стер усе У 1985 році він захворів.  Звичайний віру...