Синдром вцілілого: як не картати себе за те, що вдалося врятуватися

Синдром вцілілого це відчуття провини через те, що людині вдалося вижити у складній ситуації, яку не змогли пережити решта. Часто провину відчувають люди, яких хтось врятував ціною власного життя. Дехто картає себе думками, що міг би врятувати товаришів, аби постарався трішки більше.

Спочатку термін використовували до тих, хто пережив Голокост, а пізніше його поширили на вцілілих після автокатастроф, стихійних лих, епідемій інфекційних хвороб і військових конфліктів. Відповідно до посібника медичних діагнозів DSM-5 синдром вцілілого вважається одним із симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Науковці з Німеччини припускають, що учасники тяжких обставин, можуть хибно оцінювати власну роль у події. Це і є причиною розвитку почуття провини. Зокрема, люди можуть невірно оцінювати власну здатність передбачати події, або запобігати наслідкам. Це загострює симптоми посттравматичного стресового розладу.

Які бувають симптоми

Тяжкість симптомів залежить від загального психічного стану людини та ситуації, яку доводиться переживати. У тяжкій формі синдром вцілілого важко відрізнити від посттравматичного стресового розладу. До основних симптомів належать:
- порушення сну;
- головні болі;
- нудота і біль у животі;
- травматичні спогади;
- перепади настрою;
- безпорадність;
- напади гніву;
- суїцидальні думки.

Як позбутися провини

Medical News Today радить спробувати кілька стратегій самодопомоги:
1) Варто робити щось позитивне для себе або для інших. Наприклад, можна стати волонтером, допомогти сусідам, людям поважного віку. Часом допомога ближньому у виконанні простих речей може допомогти зменшити відчуття провини.
2) Важливо дозволити собі пережити негативні емоції: слід дати собі час щоб оплакати загиблих та прийняти ситуацію.
3) Прощення себе — важлива навичка, яка дозволить відновити позитивний світогляд і рухатися вперед.
4) Переведення уваги від себе на зовнішні чинники дозволить припинити самонакручування та зменшити почуття провини.
5) Слід пам’ятати, що страх, смуток, горе і посуття провини — це поширені почуття під час війни. Це нормальна реакція людини на трагічні події. Також нормально почуватися щасливим якщо вдалося вижити після чергового обстрілу, навіть якщо не всім це вдалося. Це природня реакція людини на удачу. Не варто себе за це картати.
6) Люди, у яких з’явилися суїцидальні думки, повинні негайно звернутися по фахову допомогу.
7) Когнітивно-поведінкова терапія вважається ефективним методом боротьби із проявами симптомів синдрому вцілілого. Психотерапевт говорить із потерпілим досліджуючи автоматичні негативні думки пацієнта, які провокують відчуття провини.
8) Відстежування нереалістичних негативних думок і заміна їх більш реалістичними може допомогти побороти самозвинувачення та полегшити відчуття провини. Помічними можуть бути й інші форми психотерапії включно із прописаними психічними препаратами.

Климчук Артемія