Що ми зазвичай робимо із прочитаною книгою? Ставимо на полицю і роками не згадуємо про неї. "Але навіщо залишати її припадати пилом, якщо вона може знадобитися комусь", - подумав у 2001 році фахівець з інтернет-технологіям Рон Хорнбекер і придумав буккросинг, або "звільнення книг". Людина залишає книгу в парку чи іншому громадському місці, її знаходить інша людина, прочитує, потім залишає сама і так далі.
Що таке буккросинг (bookcrossing)? Це книжковий клуб, що стирає межі простору та часу. Це об'єднання людей, які ламають стереотипи. Адже ніколи в історії так не поводилися з книгами.
Цей флешмоб, який неймовірно популярний на Заході, поступово набирає обертів і в нашій країні. Який стосунок це має до мистецтва? Здавалося б, жодного. Але до культури та творчості загалом – величезне. Це ж яке творче мислення треба мати, щоб дійти до такої ідеї – відправити книгу в подорож!
Суть буккроссингу проста – людина, прочитавши книгу, залишає її в якомусь людному місці – наприклад, у кафе, або на лавці у парку, чи холі готелю, як це колись зробив засновник цього флешмобу (який тепер, мабуть, затягнеться на роки, якщо взагалі колись скінчиться) Рон Хорнбекер. Потім цю книгу знаходить та читає інша людина. Прочитавши, він робить те саме – і так далі. Таким чином, книга, а разом із нею всі ті емоції, що пережив читач, подорожує містом, країною, а то й світом.
У буккросінгу є свої нюанси – наприклад, мало просто залишити книгу – треба подбати про те, щоб її знайшли, і при цьому не викинули у кошик для сміття. Для цього буккросери (bookcrossers) клеять на неї спеціальну наклейку, що сигналізує про те, що книга не втрачена, а всередину вкладають записку з поясненнями. Потім вони пишуть про це на головному сайті, присвяченому цьому руху, мовляв, залишив книгу там і там. А той, хто знайшов потім, звітує про знайдену книгу там же. Незважаючи на те, що рух цей розвинений ще дуже слабо, світом подорожує вже мільйон книг! Цілий мільйон сторінок, просочених радістю, сумом, мудрістю та іншими емоціями мільйонів людей, що їх прочитали! Чи знав Рон Хорнбекер, що з цього вийде, коли залишив у 2001 році в холі одного готелю двадцять книг із пояснювальними записками! Звичайно, за наших погодних умов, краще не залишати книгу будь-де. З метою заохочення ідей буккросингу в деяких місцях і навіть, як не дивно, у книгарнях, створено так звані безпечні полиці – місця, де можна безкоштовно залишати та брати книги.
Кінцева мета буккросерів глобальна – перетворити світ на величезну безкоштовну бібліотеку. І це чудово, адже тоді буде зрубуватися менше дерев і менше грошей витрачатися на книги, при цьому перегортання таких приємних на дотик сторінок з думкою про те, що цей шедевр, можливо, вже побував у руках людини з іншого кінця країни, наповнюватиме людину купою емоцій.
