Перейти до основного вмісту

Міста-привиди: 5 покинутих міст в України

 

Міста-привиди: 5 покинутих міст в України


Усі знають про Прип’ять та Чорнобиль, але по всій Україні є багато інших закинутих міст. Майже всі покинуті міста у цій добірці були побудовані у радянські часи, щоб забезпечити житлом працівників підприємств або військових. 


Місто Орбіта (Черкаська область)


Орбіта знаходиться посеред лісу за кілька кілометрів від Чигирина. Місто почали будувати у 80-х роках 20 століття спеціально для працівників гідроелектростанції, по плану тут мало жито близько 20 тисяч людей. Згодом замість гідроелектростанції вирішили будувати атомну, а після аварії у Чорнобилі будівництво зовсім заморозили. Майже всі люди, які встигли заселитись, роз’їхались. Більшість будинків порожні та закинуті, але не всі — у двох п’ятиповерхівках досі живуть люди, в основному пенсіонери. Усе необхідне для життя є: електрика, газ, вода, опалення. Не дивлячись на те, що в Орбіті досі живуть люди, поки що немає планів повністю відновлювати місто.
На Google maps є кілька точок, з яких можна роздивитись частину міста. 


Місто Цукроварів (Кіровоградська область)


Колись у Цукроварові був один з найбільших цукрових заводів у Радянському союзі. Місто побудували у 1980-х роках, щоб забезпечити житлом працівників та їх сім’ї. У найкращі часи у Цукроварові проживало близько 6 тисяч людей, окрім заводу та кондитерської фабрики було ще кілька підприємств. На початку 2000-х років завод закрили, люди почали масово їхати з міста у пошуках роботи. Зараз у Цукроварові живе близько 100 людей, але з комунікацій тут є тільки електроенергія. Щоб опалювати квартири місцеві жителі облаштували саморобні пічки прямо у квартирах та заготовляють дрова на зиму, а воду набирають у колодязях на вулиці. 
Міста Цукроварів немає на Google Maps. Воно знаходиться на околиці села Липняжка у Кіровоградській області.


Квартал у місті Долинська (Кіровоградська область)


У 1980 роках тут планували збудувати місто, яке мало б стати великим промисловим центром, але будівництво і житлових, і промислових об’єктів так і не було завершено. Зокрема тут знаходиться Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окиснених руд, який почали будувати у 1985 році, а указ про завершення будівництва був підписаний тільки у 2005 році. Що буде з заводом і далі невідомо. Цілий мікрорайон житлових будинків у передмісті Долинської так і залишився недобудованим.


Місто Любеч-1 (Чернігівська область)


У 1960-х роках у Радянському союзі почали проект з будівництва радіолокаційних станцій під назвою “Дуга”. Дві такі станції розташували на території Чернігівської області: “Дуга 1” знаходиться на об’єкті під назвою Чорнобиль-2, для обслуговування “Дуги 2” у 1970-х роках побудували невелике місто Любеч-1. 
Любеч-1 було секретним військовим містом, назву ймовірно запозичили у селища Любеч, що знаходиться неподалік. Після аварії на Чорнобильській атомній станції радіолокатор у Любеч-1 перестав працювати, а у 2000-х роках його демонтували. Після цього необхідності жити у місті вже не було. Любеч-1 знаходиться за 50 кілометрів від Чорнобиля, але не входить у зону відчуження не входить, тому спеціальний дозвіл, щоб потрапити туди, не потрібен. 


Місто Поліське (Київська область)


Покинуте місто Поліське (колишня назва Хабне) знаходиться у Київській області, на березі річки Уж, приблизно за 50 кілометрів від Прип’яті та Чорнобиля. Є версія, що це місто заснували на початку 20 століття євреї, які переїхали з Києва. У радянські часи Поліське було невеликим, але тут було кілька підприємств: виробництво тканин, меблів та продуктів. 
Після аварії на Чорнобильській атомній станції у Поліське евакуювали частину людей з Прип’яті. Але рівень радіації тут також був надто високим для життя, тому евакуйовані люди та місцеві жителі поступово покинули місто. До 1993 року Поліське ще було адміністративним центром, а у 1999 році місто офіційно перестало існувати. 






Климчук Артемія


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Інтерв'ю з головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів Знаменською Нато Звіадівною

1)Як ви вважаєте, що змінилося у Вас за останні 5 років? -Прізвище 😁 Якщо серйозно, то досвід: оволоділа новими навичками і вміннями в професії. І внутрішньо, я думаю, всі ми багато чого переосмислили за ці роки, що залишили свій відбиток у нас назавжди. 2)Що допомагає вам ухвалити рішення у важких ситуаціях?  - В таких випадках я намагаюся зробити паузу, емоційно відсторонитися, якщо є багато сумнівів і немає однозначного рішення. Даю час моєму розуму опрацювати проблему у фоновому режимі. З мого досвіду після такої практики приходять найзваженіші рішення. 3)Як ви стали  головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів і що вас найбільше мотивує у цій роботі?  -Шлях до цієї посади розпочався  ще “за часів давніх богів, воєвод та царів…”😁 Це був час, коли я не мала жодного попереднього уявлення про автоматизацію чи програмування, але з головою занурилася у цей світ. Мене надихає те, що це насамперед творчий процес. Це сфера, де неможливо зупинитися...

Звички їжі з 90-х

  Раніше був тотальний дефіцит та відсутність грошей, безкінечні черги, які треба було займати з вечора, щоб купити базовий продукт, якщо була городина, то ще можна було грести якось на бульбі і буряках, а як не, то дійсно, хоч лягай і помирай.  Це все наклалося на нашу ментальність. А ще, в 90-х не так давно була друга світова, а на додаток бабці і дідусі пам'ятали голодомор і передавали ці знання нам.  Дефіцит давно позаду, але ми чомусь все одно продовжуємо це робити.  Ми вміємо цінувати їжу. Їжа для нас щось сакральне.  Але ми маємо і іншу сторону медалі: їжа настільки сакральна, що її не можна викидати, не можна щоб вона портилась, навіть пліснявілий хліб чи здуті консерви мали йти в ланцюг харчування: не нам, так худобі чи тваринам.  Тут теж можна побачити позитив, ми вміємо, як ніхто в світі в "безвідходне", що дуже цінується в екологічному плані.  Та ми не вміємо в порційність і норму. Ми бачимо улюблений продукт чи страву і хочемо мати їх як н...

Жахливі звички при дистанційній роботі вдома

  Дистанційна робота, як і будь-який інший тип роботи, має свої переваги та недоліки. Попри свою популярність, цей тип роботи може негативно впливати на наше фізичне та психічне здоров’я.  Неорганізованість Ця звичка дуже негативно позначається на продуктивності. Через віддалену роботу люди перестали розмежовувати відпочинок і роботу. Новий робочий день часто починається коли попало і закінчується через це пізніше звичайного. Збиваються ритми, втрачається продуктивність. Постарайтеся планувати справи і організовувати робочий процес. Неправильний початок дня На віддаленій роботі люди перестали цінувати ранок. Коли ми йдемо на роботу, то вранці намагаємося насолодитися домашньою обстановкою. Коли людина весь час проводить вдома, ця частина дня стає для неї менш важливою. Ми немов відразу прокидаємося на роботі, це вбиває гарний настрій, а разом з ним і удачу, енергетику, продуктивність. Починайте день зі склянки води, зарядки і читання приємних новин. Відсутність режиму Під час ...