«Брама» (2017, реж. Володимир Тихий)
Одна з причин, чому «Брама» вартує глядацької уваги — неймовірна акторська робота Ірми Вітовської, яку майже неможливо впізнати в гримі. Зірка першого українського ситкому «Леся + Рома» грає бабу Прісю, що разом із родиною мешкає в чорнобильській зоні відчуження. Одного дня героїня отримує повідомлення про неминучу катастрофу. Раніше ми заслужено включили «Браму» в добірку must see стрічок про Чорнобильську катастрофу (до речі, у фільмі є монолог, через який Павло Ар’є звинуватив авторів хіта від HBO в плагіаті). Попри певну кітчевість та дешевизну спецефектів, історія баби Прісі від Володимира Тихого — одна з найцікавіших робіт в українському авторському кіно останніх років.
«U311 "Черкаси"» (2019, реж. Тимур Ященко)
«Черкаси» — добротна воєнна драма: з об’ємними образами, живою мовою. Історія про дружбу та мужність, про (перепрошуємо за патетичну риторику) справжній подвиг. Таке патріотичне кіно нам потрібне, як і відправлення всіх російських кораблів услід за крейсером «Москва».
«Герой мого часу» (2018, реж. Тоня Ноябрьова)
«Герой мого часу» — хороша комедія, адже розсмішити глядача в неї таки виходить. За сюжетом провінціал Жорик переїздить до Києва в пошуках кращого життя. Та столиця Жорика вперто не приймає, які б роботи й напрями діяльності він не пробував. Жарти в стрічці подекуди банальні, зате їх без проблем зчитає кожен українець. А на радість синефілам у фільмі є відсилки до фільму-переможця Каннського фестивалю та артхаус-хіта «Квадрат» Рубена Естлунда.
«Стоп-земля» (2021, реж. Катерина Горностай)
«Стоп-земля» розповідає історію 16-річної Маші, що закохується в однокласника. Про почуття дівчині знають лише найближчі друзі — такі ж інтроверти Сеня та Яна. Та рано чи пізно Маші доведеться вийти з зони комфорту, аби зрозуміти, чи її закоханість взаємна. Ролі у фільмі виконали не професійні актори, а звичайні школярі, що перед зйомками пройшли експрескурси з акторської майстерності та драматургії. Це додає стрічці ще більшої ламповості. На користь цієї авантюри з кастом свідчить ще й одна з нагород на Одеському кінофестивалі: її вручили всьому акторському колективу підліткової драми.
«Вулкан» (2018, реж. Роман Бондарчук)
Лукас переживає кризу середнього віку. Він працює перекладачем в офісі ОБСЄ й одного дня вирушає в робочу поїздку на адмінкордон із Кримом. Через дивні збіги Лукас залишається без колег, машини й документів. Він опиняється сам на сам із таємничим і хаотичним світом Херсонщини, в якому життя здається відірваним від будь-яких правил і законів.
«Атлантида» (2019, реж. Валентин Васянович)
2025 рік. Війна на сході України закінчилася та лишила по собі саму руйнацію. Військові намагаються повернутися до мирного життя на спустошених землях регіону. Проте зараз «Атлантида» виглядає абсолютним пророцтвом, адже в тому, що ми переможемо, немає жодних сумнівів.
«Безславні кріпаки» (2020, реж. Роман Перфільєв)
«Безславні кріпаки» продовжують тенденцію актуалізації образу Шевченка, яку започаткував проєкт «Квантовий стрибок Шевченка». На картинах Олександра Грехова українська літературна легенда уже поставала в образах супергероїв, Шевченко ж з катаною — щось новеньке!
«Погані дороги» (2020, реж. Наталка Ворожбит)
Конфлікт від сюжету до сюжету стає все напруженішим, війна в «Поганих дорогах» зображена до некомфортного натуралістично, хоча й жодної бойової сцени в фільмі немає. Цілком можливо, що саме «Погані дорогі» започаткували кінотрадицію, розвиток якої ще очікує на нас після перемоги
Двоє братів-гуцулів доживають віку в карпатському селі. В їхньому житті сталася подія, після якої вони не розмовляли 40 років. Єдиним зв’язком між братами стає письменниця, яка випадково опинилася на хуторі та не може його залишити через обставини. Героїня фрагмент за фрагментом дізнається історію родичів-ворогів, життя яких перетворилося на протистояння: хто довше проживе і не потішить іншого своєю смертю.
«Додому» (2019, Наріман Алієв)
Старший син Мустафи гине у конфлікті на Донбасі. Батько везе його тіло до Криму, щоб поховати вдома за мусульманськими традиціями. Разом із собою Мустафа забирає молодшого сина, дорога багато змінює у їхніх відносинах.
 |
| Щука Анна |
Коментарі
Дописати коментар