«Друкарський верстат в роботі»
Поєднання «друкарський верстат» у свідомості багатьох українців – це апарат, що знаходиться у Києві, на якому безперервно друкують нові, хрусткі гривневі купюри, і напевно в уяві кожного з нас іноді було бажання стати власником.
Журналісти вкладають у поняття «друкарський верстат» зовсім інше поняття, таким чином позначаючи грошову емісію, яку здійснює головний банк країни та регулятор банківської системи – Національний банк України.
Українські гривні друкують дві установи – Фабрика банкнотного паперу та Банкнотно-монетний двір. І верстати на цих фабриках грошей працюють постійно. Паперові гроші швидко зношуються, тому заводам доводиться постійно поповнювати запаси кешу. Щорічно монетне подвір'я випускає 1,8 млрд банкнот. Загалом у обігу постійно перебуває 2,8 млрд купюр.
Життєвий цикл кожної української купюри розпочинається на Фабриці банкнотного паперу НБУ у місті Малин (Житомирська область). Тут виробляють листи для подальшого друку грошей. За один день на фабриці виготовляють достатньо паперу для друку 9 млн. банкнот. Завдання фабрики в Малині – створити основу для гривень із базовими елементами безпеки – водним знаком та захисною стрічкою, вставленою всередину банкноти. Після цього листи вважають, пакують та доставляють на Банкнотно-монетний двір НБУ у Києві. Усі зображення наносяться на гривню вже там.
Українські валютні верстати друкують 40 банкнот за секунду, 40 млн купюр на рік. Але виготовлення кожної окремої банкноти – складний процес.
Процедура починається з переробки бавовни – очищення, відбілювання, варіння та прання сировини. Головне завдання – зберегти структуру волокна. Від неї залежить міцність купюр та чіткість захисних знаків. Після цього мильну на дотик целюлозу накручують на барабани, які за допомогою тиску перетворюють її на щільний папір. Залишаючи на полотні водяні знаки завдяки спеціальному рельєфу на поверхні валиків. Пізніше папір ущільнюють, щоб у товщі аркуша помістилася захисна стрічка. На цьому функції банкнотної фабрики закінчуються — ретельно перераховані та запаковані листи переправляють на Монетний двір. Там її доповнять цифрами та зображеннями, надрукованими райдужним, трафаретним, орловським та іншими способами. Крім того, на кожну купюру нанесуть унікальні 9-значні номери. Готові листи за допомогою спеціального верстата розрізають на банкноти та герметично запакують.
Цікавим фактом залишається те, що купюри швидко зношуються. Одна банкнота іноді не витримує й року. А монета слугує до 20 років. Але відмовлятися від паперових грошей поки що не збираються. Адже їх друк набагато дешевший за карбування монет. Виготовлення 1 копійки коштує 16-18 копійок. А друк однієї гривні – 12 копійок. Найдорожча купюра із сучасними захисними елементами обходиться НБУ у 60 копійок.
На самому початку повномасштабної війни, чітко розуміючи, що війна вимагатиме великої кількості грошей, які просто звідки більше буде взяти, було ухвалено рішення надрукувати військові облігації на загальну суму 400 млрд. гривень. Їх і має викупити Національний банк України.На даний момент (27 липня) НБУ вже купив військових ОВДП на суму 240 млрд гривень. До кінця року, згідно з планом, він придбає цінних паперів ще на суму 160 млрд. гривень, тобто «друкувати» понад 30 млрд. гривень щомісяця. Крім того, Національний банк цього року перерахував до бюджету прибуток від своєї діяльності у розмірі 19 млрд. гривень. Таким чином, за сім місяців року фактично "надрукував" 259 млрд. гривень. аразі кошти, що надходять від НБУ шляхом емісії, становлять майже чверть усіх надходжень до бюджету країни. До чого може призвести «не забезпечена» емісія грошей у великих розмірах
Головний результат подібної емісії – гроші стрімко втрачають свою ціну. Знижується обсяг товарів, який можна було купити на ту суму грошей раніше. Це відображається насамперед у зростанні цін на все, включаючи товари першої потреби.
У НБУ впевнені, що гіперінфляція Україні не загрожує.
«По-перше, ми робимо все, щоб цього не сталося. І я впевнений, що нам вдасться уникнути такого сценарію. Саме тому ми вже зараз говоримо про небезпеку покриття дефіциту бюджету емісійними грошима, щоб вирішити це питання якнайшвидше», – заявив в інтерв'ю ВВС News Україна заступник голови Нацбанку Сергій Миколайчук. За його словами, інфляція хоч і зростає, але перебуває під контролем. На початку війни рішення про випуск «військових облігацій» та купівлю їх Нацбанком, безперечно, мало сенс. Рішення про монетизацію дефіциту держбюджету на фінансування критичних потреб було фактично безальтернативним. Однак цей шлях досить небезпечний. На думку глави НБУ Кирила Шевченка, це рішення, яке дає змогу виграти час, але не вирішити проблеми економіки та держбюджету. В Україні зараз уряд, на жаль, все більше покладається на емісію грошей Національним банком. Поступово вона перетворюється на основне джерело фінансування дефіциту бюджету. Вплив емісії на життя пересічних українців. Перше, що впадає у вічі навіть людині, далекої від економіки та фінансів, – це падіння національної валюти до іноземних (зокрема, американського долара та євро). Долар сьогодні подолав позначку 40 гривень, а євро сягнув 41 гривень. Зростання вартості долара означає зростання ціни весь імпорт. А оскільки через знищення нафтопереробних заводів весь бензин у нас завозиться з-за кордону, це неминуче призведе до зростання вартості ПММ. Слідом за ними зростуть ціни і на все інше: продукти, ліки, одяг тощо. Таким чином наслідки незабезпеченої емісії пересічні українці відчувають дуже швидко. Проте перестати друкувати гроші Національний банк не може, поки триває війна.
Єдиний вихід із ситуації – спочатку перемогти ворога, а потім за допомогою зарубіжних друзів перезапустити українську економіку. У разі нормалізації надходжень до бюджету хоча б на довоєнному рівні потреба в нестримному друкуванні грошей зникне.
Коментарі
Дописати коментар