Перейти до основного вмісту

Сімейна пара вже 10 років живе в XIX столітті (Ніяких смартфонів і мікрохвильовок)

Якби можна було подорожувати в часі, ми напевно перебиралися б з епохи в епоху, приміряючи на себе то римську тогу, то космічний скафандр. Але Сара і Габріель Крісман не стали чекати машину часу і вирушили в минуле самостійно. Уже 10 років вони живуть в XIX столітті, в точності відтворивши побут того часу.

Леді й джентльмени, ми маємо честь представити вам подружжя, яке мешкає в вікторіанській епосі, і розповісти вам про їх дивовижне життя.

Сара і Габріель Крісман досліджують історичні часи незвичайними методами: вони повністю занурилися в XIX століття, точніше в період з 1880-го по 1890-і роки. Якраз в цей час прогрес зробив ривок і в житті людства почали масово з’являтися електричні лампочки, телефони й автомобілі.

Пара завжди була зачарована «вінтажним часом», і одного разу Габріель подарував Сарі на день народження корсет — в точності такий, як носили в XIX столітті.

Через рік подружжя купило стару хату 1888 року побудови в місті Порт-Таунсенд, штат Вашингтон. Так почалося їх поступове занурення в минуле.

Коли вони в’їхали, в кухні був холодильник, але Сара і Габріель замінили його ящиком з льодом. У їхньому будинку є електрика, але вони використовують електричні лампочки старого зразка — такі, якими їх придумав Едісон. Вечорами вони включають масляні лампи, а в холодну пору року користуються гасовими обігрівачами.

У подружжя немає мобільних телефонів, у Сари — водійських прав, вони всюди пересуваються на велосипедах. Сара їздить на триколісній копії 1880-х років, а у Габріеля — 3 двоколісних ретро велосипеда.

Подружжя відмовилося від кухонних комбайнів, мікрохвильових печей, пральних машин і сушарок і вирішили робити все вручну. На дні народження вони дарують один одному антикваріат і самі шиють одяг, копіюючи їх з оригіналів. Сара надягає корсет кожен день, а всі окуляри й пенсне Габріеля — справжні, зроблені в XIX столітті.

На талії Сара носить старовинний Шатлен — аксесуар у вигляді ланцюжка з затискачем, на якому кріпляться у вигляді підвісок різні корисні предмети: мініатюрний зошит, подушечка для шпильок, ножиці, коробочка для монет, власник наперстка, сірникова коробка і пінцет. Миється Сара за допомогою миски й глечика, а волосся розчісує гребінцем, якому 130 років.

Подружжя готують на дров’яної печі, а також користуються гасовою лампою, чавунною вафельницею, механічною м’ясорубкою, роторним віночком для збивання яєць, ступками й товкачами.
Рецепти, звичайно ж, вікторіанські: Сара бере їх з кулінарних книг XIX століття. Хліб на основі закваски вона теж пече сама. Також сім’я колекціонує старовинний посуд.
У антикварного ліжка, яке придбали подружжя, не було матраца, і Сара пошила його вручну і набила пір’ям.
Своє дозвілля пара проводить за прогулянками й читанням. Габріель — в минулому архівіст і бібліотекар (зараз він працює в велосипедному магазині), а Сара — письменник. Читати — їхнє улюблене заняття, і вони присвячують час вивчення книг і журналів, написаних в XIX столітті, щоб ще більше перейнятися духом часу.
Крім того, колекція літератури й листівок допомагає Сарі в роботі. Вона пише книги: і науково-популярні (про моду, звичаї й етикеті тих часів), і романи в вікторіанському стилі. Твори Сари сповнені духу епохи й цікавих фактів. Наприклад, в книзі «Справжні леді та справжні джентльмени» вона розповідає про мережива, які були надзвичайно дороги й обкладалися високим податком, тому жінки-контрабандистки провозили їх через кордон, намотавши на стегна і прикривши пишними спідницями.
Щоранку Сара заводить механічний годинник у вітальні й пише старовинної пір’яною ручкою, в яку чорнило заливаються з допомогою піпетки, промокаючи написане, щоб не змазати літери. Письменниця каже, що життя в вікторіанському стилі допомагає їй надати своїм книгам історичну достовірність. Наприклад, щоденне носіння старовинного одягу дає уявлення про деталі, які були одночасно і дуже інтимними, і занадто буденними, щоб згадувати про них.
Звичайно, сучасний світ диктує свої правила. Видавці не приймають рукописи, написані від руки, тому Сара набирає їх на комп’ютері й з його ж допомогою веде свою сторінку в Facebook. Там вона розповідає про свої книги й цікаві факти з вікторіанської епохи.
Крім того, пара консультує письменників, режисерів, продюсерів і радіоведучих, а також читає лекції й проводить екскурсії та освітні заходи.
Подружжя часто критикують, кажучи про те, що вони взяли з вікторіанських часів тільки зовнішні атрибути й в цій жорстокій епосі немає нічого чарівного: тканини для пишних суконь англійських дівчат і шини для елегантних велосипедів були зроблені жебраками жителями британських колоній, жінки не мали права голосувати, а люди тисячами вмирали від тифу і сухот. Але у Крісманів також є і маса шанувальників, зачарованих і натхнених їх сміливістю і стилем життя.
Сара і Габріель кажуть: «Наша мета не в тому, щоб точно відтворити минуле, — ми, як ніхто інший, знаємо, що це неможливо. Ми не актори, ми не вдаємо інших людей. Ми намагаємося бути собою і робити те, що любимо. Те, як ми живемо, — це і є справжня свобода вибору».

Якби ви мали можливість обрати епоху, в якій могли б жити, що за час би це був ?


Аліна Овчарова








Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Давай знайомитись

Великодний Руслан Мене звати Руслан, мені 20 років. Зараз я навчаюся в університеті, вже на третьому курсі за спеціальністю “Комп’ютерна інженерія”. Навчання займає багато часу, але я намагаюся знаходити баланс між обов’язками й тим, що мені подобається.  У вільний час я люблю грати в компʼютерні ігри або монтувати відео — це мої основні хобі, які допомагають розслабитися та трохи відволіктися від повсякденних справ. Ще я регулярно ходжу в спортзал — це вже як частина мого стилю життя. Фізичні навантаження добре допомагають тримати себе в формі й підтримувати настрій.  Раніше я працював у сфері ресторанного господарства, а нещодавно знайшов нову роботу на сайті Work.ua — вона ближча до моїх інтересів. Я прагну розвиватися у комп’ютерній сфері, а також мені цікава сфера по роботі з персоналом, тож зараз пробую себе в різних напрямах, щоб знайти те, що справді підходить. Устюжанін Олексій  Мене звуть Устюжанін Олексій , мені 21 рік. Проживаю у місті Запоріжжя. Про роботу у ...

Гладка шкіра без зморшок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену

 Колаген – білок, який надає шкірі пружності та гладкості, підтримує внутрішні органи, а також формує міцні хрящі, м’язи й кістки. Близько 33% усіх білків в організмі є колагеном, однак його природне вироблення знижується після 30 років. У шкірі, сухожиллях, суглобах і судинах є колаген, який відповідає за пружність. Водночас ідея пити колаген в сподіванні, що він вирівняє зморшки, виглядає досить химерною: адже весь білок, що потрапляє в наше тіло, перетравлюється, а не вбудовується туди, де його мало. Гідроксіпролін та гідроксилізин роблять у вже синтезованому протоколагені ферменти гідроксилази. Для цієї реакції потрібна аскорбінова кислота, тобто вітамін С.   Поза клітинами-фібробластами колагенові волокна проходять збірку та поєднуються поперечними зшивками, які забеcпечнують пружність і міцність каркасу.  Колаген в шкірі руйнується і замінюється новим. Його утворення наново підтримують статеві гормони: естрогени в жінок, тестостерон в чоловіків. Колаген також м...

Геноцид логіки: спадкові дурниці з покоління в покоління

  Колись, у доісторичні часи, коли телефони були з кнопками, а бабуся — з молоком у сумці, люди вірили в багато речей. Наприклад, що якщо ти вийдеш надвір з мокрою головою — твоя душа покине тіло через ніздрю. Або що якщо впустити вареник на підлогу й підняти за 5 секунд — він ще не встиг здружитись із бактеріями. Минуло років тридцять, але традиція вірити в дурниці живе, процвітає й має TikTok. Ласкаво просимо в чудовий світ успадкованих міфів, де кожне нове покоління передає наступному не лише ДНК, а й ілюзії про антибіотики та Wi-Fi. Давайте почнемо.  МІФ №1:  “Він просто захворів, бо вийшов на вулицю з мокрою головою” Так, звісно, ВІРУС такий сидить собі в кущах і думає: “Ого, оцей хлоп виглядає вологим — час нападати.” Насправді: віруси передаються не через вітер, а через людей, які чхають, кашляють або просто дихають тобі в очі в маршрутці. Вийти на мороз із мокрою головою — це дискомфортно, але не смертельно. Якщо звісно, ти не вийшов без шапки і з дитинства тебе н...