Перейти до основного вмісту

Сімейна пара вже 10 років живе в XIX столітті (Ніяких смартфонів і мікрохвильовок)

Якби можна було подорожувати в часі, ми напевно перебиралися б з епохи в епоху, приміряючи на себе то римську тогу, то космічний скафандр. Але Сара і Габріель Крісман не стали чекати машину часу і вирушили в минуле самостійно. Уже 10 років вони живуть в XIX столітті, в точності відтворивши побут того часу.

Леді й джентльмени, ми маємо честь представити вам подружжя, яке мешкає в вікторіанській епосі, і розповісти вам про їх дивовижне життя.

Сара і Габріель Крісман досліджують історичні часи незвичайними методами: вони повністю занурилися в XIX століття, точніше в період з 1880-го по 1890-і роки. Якраз в цей час прогрес зробив ривок і в житті людства почали масово з’являтися електричні лампочки, телефони й автомобілі.

Пара завжди була зачарована «вінтажним часом», і одного разу Габріель подарував Сарі на день народження корсет — в точності такий, як носили в XIX столітті.

Через рік подружжя купило стару хату 1888 року побудови в місті Порт-Таунсенд, штат Вашингтон. Так почалося їх поступове занурення в минуле.

Коли вони в’їхали, в кухні був холодильник, але Сара і Габріель замінили його ящиком з льодом. У їхньому будинку є електрика, але вони використовують електричні лампочки старого зразка — такі, якими їх придумав Едісон. Вечорами вони включають масляні лампи, а в холодну пору року користуються гасовими обігрівачами.

У подружжя немає мобільних телефонів, у Сари — водійських прав, вони всюди пересуваються на велосипедах. Сара їздить на триколісній копії 1880-х років, а у Габріеля — 3 двоколісних ретро велосипеда.

Подружжя відмовилося від кухонних комбайнів, мікрохвильових печей, пральних машин і сушарок і вирішили робити все вручну. На дні народження вони дарують один одному антикваріат і самі шиють одяг, копіюючи їх з оригіналів. Сара надягає корсет кожен день, а всі окуляри й пенсне Габріеля — справжні, зроблені в XIX столітті.

На талії Сара носить старовинний Шатлен — аксесуар у вигляді ланцюжка з затискачем, на якому кріпляться у вигляді підвісок різні корисні предмети: мініатюрний зошит, подушечка для шпильок, ножиці, коробочка для монет, власник наперстка, сірникова коробка і пінцет. Миється Сара за допомогою миски й глечика, а волосся розчісує гребінцем, якому 130 років.

Подружжя готують на дров’яної печі, а також користуються гасовою лампою, чавунною вафельницею, механічною м’ясорубкою, роторним віночком для збивання яєць, ступками й товкачами.
Рецепти, звичайно ж, вікторіанські: Сара бере їх з кулінарних книг XIX століття. Хліб на основі закваски вона теж пече сама. Також сім’я колекціонує старовинний посуд.
У антикварного ліжка, яке придбали подружжя, не було матраца, і Сара пошила його вручну і набила пір’ям.
Своє дозвілля пара проводить за прогулянками й читанням. Габріель — в минулому архівіст і бібліотекар (зараз він працює в велосипедному магазині), а Сара — письменник. Читати — їхнє улюблене заняття, і вони присвячують час вивчення книг і журналів, написаних в XIX столітті, щоб ще більше перейнятися духом часу.
Крім того, колекція літератури й листівок допомагає Сарі в роботі. Вона пише книги: і науково-популярні (про моду, звичаї й етикеті тих часів), і романи в вікторіанському стилі. Твори Сари сповнені духу епохи й цікавих фактів. Наприклад, в книзі «Справжні леді та справжні джентльмени» вона розповідає про мережива, які були надзвичайно дороги й обкладалися високим податком, тому жінки-контрабандистки провозили їх через кордон, намотавши на стегна і прикривши пишними спідницями.
Щоранку Сара заводить механічний годинник у вітальні й пише старовинної пір’яною ручкою, в яку чорнило заливаються з допомогою піпетки, промокаючи написане, щоб не змазати літери. Письменниця каже, що життя в вікторіанському стилі допомагає їй надати своїм книгам історичну достовірність. Наприклад, щоденне носіння старовинного одягу дає уявлення про деталі, які були одночасно і дуже інтимними, і занадто буденними, щоб згадувати про них.
Звичайно, сучасний світ диктує свої правила. Видавці не приймають рукописи, написані від руки, тому Сара набирає їх на комп’ютері й з його ж допомогою веде свою сторінку в Facebook. Там вона розповідає про свої книги й цікаві факти з вікторіанської епохи.
Крім того, пара консультує письменників, режисерів, продюсерів і радіоведучих, а також читає лекції й проводить екскурсії та освітні заходи.
Подружжя часто критикують, кажучи про те, що вони взяли з вікторіанських часів тільки зовнішні атрибути й в цій жорстокій епосі немає нічого чарівного: тканини для пишних суконь англійських дівчат і шини для елегантних велосипедів були зроблені жебраками жителями британських колоній, жінки не мали права голосувати, а люди тисячами вмирали від тифу і сухот. Але у Крісманів також є і маса шанувальників, зачарованих і натхнених їх сміливістю і стилем життя.
Сара і Габріель кажуть: «Наша мета не в тому, щоб точно відтворити минуле, — ми, як ніхто інший, знаємо, що це неможливо. Ми не актори, ми не вдаємо інших людей. Ми намагаємося бути собою і робити те, що любимо. Те, як ми живемо, — це і є справжня свобода вибору».

Якби ви мали можливість обрати епоху, в якій могли б жити, що за час би це був ?


Аліна Овчарова








Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Давай знайомитись

Великодний Руслан Мене звати Руслан, мені 20 років. Зараз я навчаюся в університеті, вже на третьому курсі за спеціальністю “Комп’ютерна інженерія”. Навчання займає багато часу, але я намагаюся знаходити баланс між обов’язками й тим, що мені подобається.  У вільний час я люблю грати в компʼютерні ігри або монтувати відео — це мої основні хобі, які допомагають розслабитися та трохи відволіктися від повсякденних справ. Ще я регулярно ходжу в спортзал — це вже як частина мого стилю життя. Фізичні навантаження добре допомагають тримати себе в формі й підтримувати настрій.  Раніше я працював у сфері ресторанного господарства, а нещодавно знайшов нову роботу на сайті Work.ua — вона ближча до моїх інтересів. Я прагну розвиватися у комп’ютерній сфері, а також мені цікава сфера по роботі з персоналом, тож зараз пробую себе в різних напрямах, щоб знайти те, що справді підходить. Устюжанін Олексій  Мене звуть Устюжанін Олексій , мені 21 рік. Проживаю у місті Запоріжжя. Про роботу у ...

Коли камеру дали мавпі: історія найгіршого режисера всіх часів

 Колись у далекому кінематографічному хаосі, коли Бог створив хороших режисерів — типу Кубрика, Тарковського чи хоча б того чувака, який зняв рекламу кетчупу “Торчин” і змусив тебе плакати, бо сосиска була така самотня… — він також випадково впустив каструлю з мізками на землю. І з того пюре виріс він — Ед Вуд, головнокомандувач кінозаляпаної маячні. Хто такий Ед Вуд? Це режисер, який знімав фільми настільки погано, що аж добре… але все одно погано. Його головне досягнення — “Plan 9 from Outer Space”, або як її називали фанати: “план 9, а плани 1–8 вже були забраковані самим Сатаною”. Частина 1. Як стати режисером, якщо не вмієш знімати Едвард Девіс Вуд-молодший народився в 1924 році в Америці, але з вигляду і поведінки було схоже, що його викотили з матриці прямо з вірусом. Хлопець з дитинства фанатів від хорорів, Дракули і жіночої білизни. Це не жарт. Він любив носити светрики мами і ходити по хаті в пеньюарі. І тут ми такі: “Гм… можливо, він буде режисером?” На війні в Тихому ок...

Містичні місця України: де легенди оживають

Україна — країна з багатою історією, стародавніми замками, оповитими легендами селами та місцями, де, за переказами, відчувається щось "не з цього світу". Якщо ти шукаєш локації, де можна зустрітися з незвіданим, ось добірка найбільш містичних місць України, які захоплюють і лякають водночас.  1. Лиса гора, Київ — місце шабашів і темної енергії Це одна з найвідоміших "відьомських" гір в Україні. За легендами, саме тут збиралися відьми, проводили ритуали та викликали духів. У 20 столітті територія перетворилася на військову зону, і досі на Лисій горі збереглися старі тунелі, де, за чутками, чутно голоси, кроки й навіть плач. 2. Привид у Замку Підгорецькому, Львівщина Підгорецький замок — справжня перлина архітектури, але також один із найбільш "примарних" замків України. За легендою, тут живе дух Білої Пані — жінки, яку нібито замурували живцем у стіні. Працівники музею розповідали про холодні протяги в порожніх залах, фігури на камерах відеоспостереження т...