Перейти до основного вмісту

Чому ходити до психолога — це нормально?

Похід до психолога, психотерапевта, як ніколи, актуальна тема для нас зараз і для тих, хто зараз сумнівається, чи варто воно того, хотілося б, поділиться відповідями на кілька популярних питань. Давайте розберемось, чому похід до психолога — це зовсім не крайній захід, а нормальне явище у нашому житті.




У ЯКИХ ВИПАДКАХ ВАРТО ЗВЕРТАТИСЯ ДО ПСИХОЛОГУ?

Багато хто досі вважає, що звернення до психолога — це крайній захід, якого варто вдаватися лише у виняткових випадках, коли «далі так жити більше не можна». І в цьому вони роблять помилку, тому що до моменту, коли все навколо стає абсолютно нестерпним, один психолог уже не зможе вирішити проблему і доведеться звертатися ще й до психотерапевта, і тільки розмовами нічого не скінчиться – доведеться застосовувати медикаментозне лікування.
Щоб крайніх випадків не допускати, коли може йтися навіть про психосоматичні захворювання, до психолога варто звертатися, наприклад, при апатії, що затягнулася. Якщо людина раптом перестала відчувати смак життя, радіти добрим подіям і живе «як у кіно», немовби сторонній спостерігач, за звичкою, це вірний дзвінок, що щось йде не так. Це вже не можна списати просто на поганий настрій або чорну смугу, що затягнулася. Психолог може допомогти запобігти переходу апатії у справжню депресію.



ЧИ ХОРОШИЙ ДРУГ — НЕ ЗАМІНА ДОСВІДНОМУ ПРОФЕСІОНАЛУ?

Ні. Не варто помилятися, що вірні друзі — надійна альтернатива психологу. Звичайно, наявність людей, з якими можна довірливо спілкуватися та «розкривати душу», важливо, і це сприяє вибудовуванню внутрішнього діалогу у людини, проте не варто забувати, що навіть найближчий співрозмовник не професіонал, і він також може помилятися, давати неправильні поради. А з урахуванням того, що часто люди не звикли говорити в обличчя неприємну правду (з різних переконань, наприклад, не бажаючи образити), цей факт стає очевидним. Хороший і грамотний психолог не тільки погляне на ситуацію з нового боку, а й через власний професіоналізм і статус набуде в очах людини необхідний авторитет.



ЧОМУ НЕ ВАРТО БОЯТИСЯ ПОХОДУ ДО ФАХІВЦЯ?

Насправді тут все просто: люди з певною періодичністю проходять диспансеризацію, що, як правило, не викликає паніки, і тому перевірити свій психологічний стан теж не буде зайвим, якщо у вас є сумніви з цього приводу. Необов'язково шукати найдорожчого спеціаліста в місті: з'ясувати, чи криється причина тієї самої апатії у нестачі вітамінів або ж за нею стоять внутрішні проблеми, зможе будь-який кваліфікований спеціаліст. Так що боятися походу до психолога варто рівно тією ж мірою, якою варто побоюватися візиту до будь-якого іншого лікаря.



ЯК ЗНАЙТИ «СВОГО» ПСИХОЛОГА?

До слова про лікарів: за старою звичкою часто люди вважають, що на прийомі у лікаря відчуття дискомфорту у спілкуванні це цілком нормально. Така позиція сама по собі хибна, а вже на консультацію до психолога з такими переконаннями йти точно не можна. Тому що встановлення довірчого тону має велике значення. Людина має відчути, що фахівець не лише уважно слухає, а й робить це зі щирим настроєм. Тільки в цьому випадку візити до психолога не перетворяться на тортури і матимуть необхідний результат. Якщо ж при спілкуванні дискомфорт і «стислість» — головні емоції, варто уникнути подальших сеансів із вибраним психологом: користі все одно ніякої не буде.



ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ПЕРШОМУ ПРИЙОМУ І ЧОГО ЧЕКАТИ У ДАЛІ?

Обираючись до психолога на перший прийом, бажано ґрунтовно підготуватися та подумати, з якими ж проблемами ви хочете розібратися з його допомогою. Не хвилюйтеся, якщо визначитися з конкретним завданням буде важко або навіть якщо у вас не вдасться цього зробити: рефлексія - річ не найпростіша і найприємніша. Однак складіть список того, що ви хотіли б змінити у своєму психологічному стані, і спробуйте записати своєрідну вступну промову, в якій ви розповіли б про себе і про свої нинішні життєві труднощі, які спонукали звернутися до фахівця.
Також будьте готові, що на першому сеансі ви не відразу «розговоритеся», а якщо це станеться, то, швидше за все, сеанс не обійдеться без сліз. Соромитися цього зовсім не варто. Якщо контакт між вами та психологом встановився, то продовжуйте візити у тому ритмі, в якому це зручно вам, тільки ви знаєте, скільки часу вам потрібно для усвідомлення проведеної бесіди. І, звичайно, готуйтеся, що через пару відвідувань вам дадуть справжнє домашнє завдання, з яким потрібно буде чесно й відповідально справлятися.



Алевтина Штонда


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Інтерв'ю з головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів Знаменською Нато Звіадівною

1)Як ви вважаєте, що змінилося у Вас за останні 5 років? -Прізвище 😁 Якщо серйозно, то досвід: оволоділа новими навичками і вміннями в професії. І внутрішньо, я думаю, всі ми багато чого переосмислили за ці роки, що залишили свій відбиток у нас назавжди. 2)Що допомагає вам ухвалити рішення у важких ситуаціях?  - В таких випадках я намагаюся зробити паузу, емоційно відсторонитися, якщо є багато сумнівів і немає однозначного рішення. Даю час моєму розуму опрацювати проблему у фоновому режимі. З мого досвіду після такої практики приходять найзваженіші рішення. 3)Як ви стали  головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів і що вас найбільше мотивує у цій роботі?  -Шлях до цієї посади розпочався  ще “за часів давніх богів, воєвод та царів…”😁 Це був час, коли я не мала жодного попереднього уявлення про автоматизацію чи програмування, але з головою занурилася у цей світ. Мене надихає те, що це насамперед творчий процес. Це сфера, де неможливо зупинитися...

Звички їжі з 90-х

  Раніше був тотальний дефіцит та відсутність грошей, безкінечні черги, які треба було займати з вечора, щоб купити базовий продукт, якщо була городина, то ще можна було грести якось на бульбі і буряках, а як не, то дійсно, хоч лягай і помирай.  Це все наклалося на нашу ментальність. А ще, в 90-х не так давно була друга світова, а на додаток бабці і дідусі пам'ятали голодомор і передавали ці знання нам.  Дефіцит давно позаду, але ми чомусь все одно продовжуємо це робити.  Ми вміємо цінувати їжу. Їжа для нас щось сакральне.  Але ми маємо і іншу сторону медалі: їжа настільки сакральна, що її не можна викидати, не можна щоб вона портилась, навіть пліснявілий хліб чи здуті консерви мали йти в ланцюг харчування: не нам, так худобі чи тваринам.  Тут теж можна побачити позитив, ми вміємо, як ніхто в світі в "безвідходне", що дуже цінується в екологічному плані.  Та ми не вміємо в порційність і норму. Ми бачимо улюблений продукт чи страву і хочемо мати їх як н...

Жахливі звички при дистанційній роботі вдома

  Дистанційна робота, як і будь-який інший тип роботи, має свої переваги та недоліки. Попри свою популярність, цей тип роботи може негативно впливати на наше фізичне та психічне здоров’я.  Неорганізованість Ця звичка дуже негативно позначається на продуктивності. Через віддалену роботу люди перестали розмежовувати відпочинок і роботу. Новий робочий день часто починається коли попало і закінчується через це пізніше звичайного. Збиваються ритми, втрачається продуктивність. Постарайтеся планувати справи і організовувати робочий процес. Неправильний початок дня На віддаленій роботі люди перестали цінувати ранок. Коли ми йдемо на роботу, то вранці намагаємося насолодитися домашньою обстановкою. Коли людина весь час проводить вдома, ця частина дня стає для неї менш важливою. Ми немов відразу прокидаємося на роботі, це вбиває гарний настрій, а разом з ним і удачу, енергетику, продуктивність. Починайте день зі склянки води, зарядки і читання приємних новин. Відсутність режиму Під час ...