Перейти до основного вмісту

Чому ходити до психолога — це нормально?

Похід до психолога, психотерапевта, як ніколи, актуальна тема для нас зараз і для тих, хто зараз сумнівається, чи варто воно того, хотілося б, поділиться відповідями на кілька популярних питань. Давайте розберемось, чому похід до психолога — це зовсім не крайній захід, а нормальне явище у нашому житті.




У ЯКИХ ВИПАДКАХ ВАРТО ЗВЕРТАТИСЯ ДО ПСИХОЛОГУ?

Багато хто досі вважає, що звернення до психолога — це крайній захід, якого варто вдаватися лише у виняткових випадках, коли «далі так жити більше не можна». І в цьому вони роблять помилку, тому що до моменту, коли все навколо стає абсолютно нестерпним, один психолог уже не зможе вирішити проблему і доведеться звертатися ще й до психотерапевта, і тільки розмовами нічого не скінчиться – доведеться застосовувати медикаментозне лікування.
Щоб крайніх випадків не допускати, коли може йтися навіть про психосоматичні захворювання, до психолога варто звертатися, наприклад, при апатії, що затягнулася. Якщо людина раптом перестала відчувати смак життя, радіти добрим подіям і живе «як у кіно», немовби сторонній спостерігач, за звичкою, це вірний дзвінок, що щось йде не так. Це вже не можна списати просто на поганий настрій або чорну смугу, що затягнулася. Психолог може допомогти запобігти переходу апатії у справжню депресію.



ЧИ ХОРОШИЙ ДРУГ — НЕ ЗАМІНА ДОСВІДНОМУ ПРОФЕСІОНАЛУ?

Ні. Не варто помилятися, що вірні друзі — надійна альтернатива психологу. Звичайно, наявність людей, з якими можна довірливо спілкуватися та «розкривати душу», важливо, і це сприяє вибудовуванню внутрішнього діалогу у людини, проте не варто забувати, що навіть найближчий співрозмовник не професіонал, і він також може помилятися, давати неправильні поради. А з урахуванням того, що часто люди не звикли говорити в обличчя неприємну правду (з різних переконань, наприклад, не бажаючи образити), цей факт стає очевидним. Хороший і грамотний психолог не тільки погляне на ситуацію з нового боку, а й через власний професіоналізм і статус набуде в очах людини необхідний авторитет.



ЧОМУ НЕ ВАРТО БОЯТИСЯ ПОХОДУ ДО ФАХІВЦЯ?

Насправді тут все просто: люди з певною періодичністю проходять диспансеризацію, що, як правило, не викликає паніки, і тому перевірити свій психологічний стан теж не буде зайвим, якщо у вас є сумніви з цього приводу. Необов'язково шукати найдорожчого спеціаліста в місті: з'ясувати, чи криється причина тієї самої апатії у нестачі вітамінів або ж за нею стоять внутрішні проблеми, зможе будь-який кваліфікований спеціаліст. Так що боятися походу до психолога варто рівно тією ж мірою, якою варто побоюватися візиту до будь-якого іншого лікаря.



ЯК ЗНАЙТИ «СВОГО» ПСИХОЛОГА?

До слова про лікарів: за старою звичкою часто люди вважають, що на прийомі у лікаря відчуття дискомфорту у спілкуванні це цілком нормально. Така позиція сама по собі хибна, а вже на консультацію до психолога з такими переконаннями йти точно не можна. Тому що встановлення довірчого тону має велике значення. Людина має відчути, що фахівець не лише уважно слухає, а й робить це зі щирим настроєм. Тільки в цьому випадку візити до психолога не перетворяться на тортури і матимуть необхідний результат. Якщо ж при спілкуванні дискомфорт і «стислість» — головні емоції, варто уникнути подальших сеансів із вибраним психологом: користі все одно ніякої не буде.



ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ПЕРШОМУ ПРИЙОМУ І ЧОГО ЧЕКАТИ У ДАЛІ?

Обираючись до психолога на перший прийом, бажано ґрунтовно підготуватися та подумати, з якими ж проблемами ви хочете розібратися з його допомогою. Не хвилюйтеся, якщо визначитися з конкретним завданням буде важко або навіть якщо у вас не вдасться цього зробити: рефлексія - річ не найпростіша і найприємніша. Однак складіть список того, що ви хотіли б змінити у своєму психологічному стані, і спробуйте записати своєрідну вступну промову, в якій ви розповіли б про себе і про свої нинішні життєві труднощі, які спонукали звернутися до фахівця.
Також будьте готові, що на першому сеансі ви не відразу «розговоритеся», а якщо це станеться, то, швидше за все, сеанс не обійдеться без сліз. Соромитися цього зовсім не варто. Якщо контакт між вами та психологом встановився, то продовжуйте візити у тому ритмі, в якому це зручно вам, тільки ви знаєте, скільки часу вам потрібно для усвідомлення проведеної бесіди. І, звичайно, готуйтеся, що через пару відвідувань вам дадуть справжнє домашнє завдання, з яким потрібно буде чесно й відповідально справлятися.



Алевтина Штонда


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Людина, яка живе лише 7 секунд: реальна історія, що змушує інакше подивитись на пам’ять і життя

 Уяви, що ти прокидаєшся.  Не просто після сну —  а ніби після повного “обнулення”.  Ти відкриваєш очі, дивишся навколо…  і не розумієш абсолютно нічого.  Хто ти.  Де ти?.  Що було до цього моменту?.  Порожнеча.  Не така, як “забув, куди поклав телефон”.  А повна відсутність минулого.  Саме так живе людина, історія якої здається вигаданою —  але вона абсолютно реальна.  Його звати Клайв Вірінг. Життя “до”: блискучий розум і музика До того, як усе змінилося, Клайв був людиною, якій можна було позаздрити.  Він — професійний музикант, диригент, викладач.  Людина з феноменальною пам’яттю.  Він запам’ятовував складні музичні партитури,  працював із хорами, виступав, викладав.  Його життя було насиченим, осмисленим, повним.  У нього була дружина, робота, улюблена справа.  Все, що ми називаємо “нормальним життям”.  Один день, який стер усе У 1985 році він захворів.  Звичайний віру...