Згідно з дослідженнями, 97% людей хоч раз у житті стикалися з дежавю. Це почуття, ніби ми вже колись бачили чи переживали те, що бачимо чи переживаємо прямо зараз, хоч розуміємо, що насправді це неможливо. Ефект дежавю можна як зіткнення двох потоків свідомості, ось чому він застає нас зненацька. Ми відчуваємо щось знайоме, ніби вже жили цього моменту раніше, але жодних доказів цьому у нас немає.
Існує і більш рідкісне, кардинально протилежне явище дежавю — жамевю.
Що означає жамевю
Тоді як дежавю є калькою з французького déjà vu, що перекладається як «вже бачене», жамевю походить від виразу jamais vu, тобто «ніколи не бачене». Так називають почуття, ніби ми маємо справу з чимось незнайомим, хоча насправді це добре знаємо. Наприклад, щодня ви спілкуєтеся з колегою, разом із яким працюєте вже багато років, або використовуєте якесь слово, сенс якого вам гранично зрозумілий. Але одного разу ви бачите цього колегу чи це слово, і вони здаються вам абсолютно новими та невідомими. І хоча таке відчуття зазвичай триває від декількох секунд до декількох хвилин, воно може сильно налякати вас.
Чому виникає жамевю
Точна причина невідома. Але вчені вважають, що вона пов'язана з роботою скроневої частини мозку, яка відіграє велику роль у тому, як влаштована наша пам'ять.
Найчастіше жамевю з'являється, коли ми обробляємо якусь інформацію і одночасно відволікаємось на щось інше. Хронічний стрес і розлади сну теж можуть спровокувати це відчуття, оскільки впливають на ментальне здоров'я і роблять людину сприйнятливішою до переживань подібного роду.
При цьому ми здатні викликати жамевю або схоже почуття самостійно. Можливо, ви самі випадково робили щось подібне. Наприклад, коли багато разів писали те саме слово і в якийсь момент вам починало здаватися, ніби воно вам незнайоме або написане неправильно. Під час одного зовсім невеликого дослідження шести його учасникам потрібно було дивитися різні слова протягом трьох хвилин. Через 60 секунд деякі літери для них стали виглядати безглуздими і незнайомими, а через відведений час слова вже сприймалися як набір літер.
Незважаючи на те, що феномен жамевю вимагає додаткового вивчення, багато дослідників сходяться на думці, що це результат тимчасового збою зв'язку між пам'яттю і сприйняттям. Йдеться, зокрема, про два типи пам'яті — декларативну і недекларативну, або процедурну. Перша включає все те, що ми можемо згадати свідомо, наприклад факти або історії. У другій зберігаються наші сенсорні відчуття та чуттєвий досвід, які ми не усвідомлюємо. Вчені вважають, що жамевю виникає, коли в скроневій частині мозку, що відповідає за пам'ять, порушується електрична активність. Феномен дежавю пов'язують із роботою цієї області мозку.
Коли з'являється жамевю
У стані сильної тривоги наш мозок починає працювати межі, щоб захистити нас від психологічних травм. Тому найімовірніше, що ми зазнаємо жамневі під час стресу.
Однак це почуття здатне з'явитися будь-коли і де завгодно. Його можна вважати чимось подібним до спогаду без впізнавання. Уявіть, що ви зустрічаєте на вулиці знаменитість і впевнені, що десь бачили це обличчя раніше, але не розумієте, хто це, начебто ця людина вам зовсім незнайома. Ваше сприйняття і пам'ять не можуть встановити зв'язок один з одним, тому мозку не вдається розібратися в ситуації.
Чи небезпечно жамевю і як з ним впоратися
Це почуття можуть помилково приймати за дисоціацію та марення, залежно від поточного психічного стану людини, історії її хвороби та інших факторів. Однак, коли марення є хибним переконанням, жамевю — це швидше відсутність будь-якого переконання. Людина лише на мить перестає впізнавати людей, місця та речі, які добре йому знайомі.
Коли ми стикаємося із жамевю, то можемо відчувати себе відірваними від свого оточення і навіть від свого тіла. Саме тому є плутанина із дисоціацією. Проте жамевю триває зовсім недовго. До того ж, його легко регулювати — достатньо зробити паузу, зібратися з силами і продовжити виконувати те, чим ви займалися.
Але слід пам'ятати, що жамевю зустрічається рідко. І якщо ви відчуваєте його кожен день, це може бути ознакою серйознішої проблеми. У такому разі варто звернутися до терапевта, який оцінить ваш стан і при необхідності направить до невролога.
 |
| Радіонова Тетяна |
Коментарі
Дописати коментар