Отруйні солодощі на Хеллоуїн реальна історія

 31 жовтня 1974 року Рональд О'Брайан взяв своїх двох дітей та двох дітей свого сусіда на традиційний збір солодощів до сусіднього міста Пасадіна. Після невдалої спроби отримати насолоди від мешканців одного з будинків діти не захотіли чекати і попрямували до наступного будинку, поки Рональд залишився чекати біля дверей. Пізніше він перетнувся з дітьми і вручив їм по одній цукерці Pixy Stix, сказавши, що якби вони почекали, то обов'язково отримали б солодощі. Під кінець вечора п'яту цукерку яка залишалась лишньою він вручив хлопчику, який часто ходив до церкви яку відвідував і Рональд. Перед сном Тімоті попросив батька з'їсти якусь цукерку з тих, що він назбирав, і вибрав ту, яку вручив йому раніше Рональд. Після того, як хлопчик спробував насолоду, він поскаржився батькам на огидний смак. О'Брайан дав синові іншу насолоду під назвою Kool-Aid, щоб перебити смак. Потім хлопчик почав скаржитися на біль у животі і він втік у ванну, відчуваючи блювоту і конвульсивний напад. О'Брайан пізніше запевняв, що в цей момент він тримав дитину на руках і той поступово помирав у них. Тімоті помер дорогою до лікарні.

Новина про смерть дитини швидко розлетілася у містечку, викликавши паніку у батьків. Багато батьків віддали поліцейським усі цукерки, які назбирали їхні діти, боячись, що вони отруєні. Поліція не одразу запідозрила О'Брайана у злочині, поки не з'ясувалося, що у цукерках, який чоловік дав дітям, була подвійна смертельна доза ціаніду калію. Чотири з п'яти вручених солодощів забрали поліцейські, ніхто з дітей цих цукерок не їв. Батьки п'ятої дитини були спокійні і не знали про отруєну цукерку, доки їм не зателефонували поліцейські. Після дзвінка побігли на другий поверх у кімнату сина, заставши його сплячим із неушкодженою насолодою. Хлопчик просто не зміг відкрити упаковку через скріпку. Всі п'ять Pixy Stix були відкриті в районі перших п'яти сантиметрів та наповнені ціанідом калію, а потім закріплені скріпками. Дослідження показало, що доза, яку вжив Тімоті, могла без проблем вбити двох дорослих людей.

О'Брайан відразу ж поінформував поліцію про те, що не пам'ятав, у якому будинку йому вручили солодощі. Поліція вважала його виправдання підозрілими, оскільки Рональд та її сусід пройшли зі своїми дітьми лише дві вулиці, оскільки пізніше почався дощ. Їхні підозри зросли, коли вони дізналися, що жодні господарі не вручали дітям Pixy Stix. Після проходу з поліцією вулицями тричі О'Брайан провів їх до будинку, господар якого не відчинив двері. Рональд повідомив, що він повернувся до будинку, повторюючи спробу отримати солодощі, і господар, не включаючи світло, ледве відчинив двері і вручив йому жменю солодощів. Він також сказав, що бачив тільки руку, описавши її «волосатою». Будинок належав чоловікові під ім'ям Кортні Мелвін. Того вечора цей чоловік повернувся додому не раніше 11-ї вечора. Поліція звинуватила Мелвіна, тоді як понад двісті людей підтвердили, що той був на роботі.

Провівши розслідування, поліцейські з'ясували, що Рональд О'Брайан мав борг у розмірі 100 тис. доларів (еквівалентно 520 тис. доларів у 2019 р.) і не був спроможний протриматися на роботі. За 10 років він змінив 21 професію. Також під час арешту він був підозрюваним у крадіжці на його робочому місці та був близьким до звільнення. Він майже втратив машину та сімейний будинок. Поліція виявила, що О'Брайан застрахував життя своїх дітей за місяць до смерті Тімоті, кожна дитина «оцінювалася» у 20 тис. доларів (еквівалентно 103 744 доларів у 2019 р.), а потім ще один страховий поліс на двох своїх дітей, що до кінця призвело до 60 тис. доларів. Дружина Рональда повідомила поліцію, що не мала жодного уявлення про страховки. Поліції стало відомо, що наступного ранку після смерті сина Рональд зателефонував о 9-й ранку до страхової компанії повідомити про те, що він хотів би забрати частину грошей. Наступним підтвердженням причетності чоловіка до вбивства став факт його бажання придбати ціанід у Х'юстоні незадовго до Хеллоуїна, проте він поїхав з порожніми руками, дізнавшись, що мінімальна кількість покупки становила 5 фунтів.

Поліція запідозрила О’Брайана в отруєнні солодощів з метою вбивства своїх дітей та отримання грошей зі страховки на їхньому житті. Також було висунуто теорію про те, що він дав іншим дітям цукерки, щоб його не запідозрили. Поліція допитувала Рональда, але той наполягав на своїй невинності.


Звинувачення та вирок

Незважаючи на те, що поліція так і не дізналася, коли і де О'Брайан придбав отруту, його заарештували за вбивство Тіматі 5 листопада 1974 року. Його звинуватили у скоєнні одного навмисного вбивства та чотирьох спробах навмисного вбивства. О'Брайан наполягав на своїй невинності під час усіх п'яти звинувачень. Слухання справи Рональда розпочалося 5 травня 1975 року. Під час засідання суду хімік, який був знайомий з Рональдом, підтвердив, що той запитував у нього, яка кількість ціаніду калію має призвести до смерті. Продавець в аптеці також підтвердив мету О'Брайана придбати ціанід. Друзі та знайомі Рональда стверджували, що чоловік за кілька місяців до трагічної загибелі сина активно обговорював із ними ціанід і створював враження, ніби він хотів вчинити вбивство. Родичі дружини О'Брайана повідомили судді про те, що в день похорону Тіматі обвинувачений обговорював, як він скористається грошима з поліса хлопчика, як він мріє про довгу подорож, а також придбання різних товарів. О'Брайан так само наполягав на тому, що він непричетний до смерті сина. Його аргументи були засновані на старій місцевій легенді про божевільного ув'язненого, який вручає на Хелловін цукерки з отрутою або голками всередині, а також яблука в карамелі зі вставленими лезами.

Випадок привернув увагу всіх Штатів Америки, і преса прирекла О'Брайана «Цукерником»

3 червня 1975 року журі знадобилося лише 46 хвилин, щоб визнати Рональда винним у навмисному вбивстві та чотирьох спробах навмисного вбивства. Журі ще знадобилася 71 хвилина, щоб засудити його на смерть. Відразу після ув'язнення злочинця його дружина подала на розлучення.

31 березня 1984 року О'Брайан був страчений запровадженням смертельної ін'єкції в Хантсвілському відділенні. У своїх прощальних словах Рональд ще раз заявив про свою невинність, додавши, що вважає страту неправильною. Він також сказав: “Я прощаю всіх – і я маю на увазі всіх – тих, хто був причетний до моєї смерті. Бог благословить вас усіх, і нехай найкращі Божі благословення завжди будуть вашими». Під час страти натовп із 300 демонстраторів зібрався біля в'язниці, аплодуючи, а дехто кричав: «Гаманець чи життя!».




Климчук Артемія