Історія кави

 Приблизно у Х столітті в спекотній Ефіопії, а саме в гірській місцевості Каффа, звичайнісінькі свійські кози здійснили справжнє відкриття. Молодий пастух помітив, що його кози наполегливо об’їдають червонуваті ягоди невеликих кущів і після цього починають бігати та гратися, стають дуже жвавими та енергійними.

Допитливий пастух вирішив скуштувати ягоди і листя цих кущів. Смак йому не сподобався, однак він помітив, що його покинула втома, а настрій суттєво покращився. Своїми спостереженнями юнак поділився з друзями та родичами, спрацювало сарафанне радіо і про це дізнались всі у тій місцевості.

Новину почули і монахи-місіонери. Відкриття ефіопських кіз їх дуже зацікавило і вони почали експериментувати з цією рослиною і її площами. Згодом шляхом спроб і помилок їм вдалося скласти рецепт відвару кавового листя, який дивним чином повертав людям бадьорість, знімав втому та допомагав монахам не засинати під час довгих і монотонних молитов. 

Ще один кавовий напій, який вони придумали, готували шляхом замочування цих ягід у воді. А вже згодом ті ж монахи знайшли почали висушувати на сонці кавові плоди, щоб їх було простіше транспортувати.

Від перших спроб до кавової культури

Від історії з козами минуло аж два століття до появи першої кавової культури. Поступово дика кава, яка росла в Ефіопії, набула популярності. Великий кавовий шлях простягався через Червоне море на Аравійський півострів. Особливу популярність напій отримав у місті Моха в Ємені, де купці першими почали культивувати кавові плантації. Цілих два століття саме Ємен постачав каву на увесь Близький Схід. 

В багатьох містах і країнах люди не лише вживали відвари з листя і ягід кави, а й робили з жувальні кульки для бадьорості та енергії. Саме так у 12 столітті зародилась справжня кавова культура.

Початок культивації кави

Перевірених відомостей про походження способу заварки мелених зерен в тому вигляді, як ми це робимо сьогодні, немає. Однак історії відомо, що до кінця XIV століття в арабських країнах попит на зерна вже був. До цього часу в нагір’ях Ємену, клімат якого схожий на Ефіопський, починають вирощувати низькорослі види кавового дерева. 

На Сході кава набирає популярність дуже швидко. Протягом XV століття напій приходить в кожен будинок. У містах організовуються громадські кав’ярні, які виконують функції ігрових клубів і місць для обговорення новин. До XVI ст. звичка пити каву набуває поширення у всій передній Азії, включаючи території сучасних Ірану, Сирії й Туреччини.

Варто відзначити, що мусульманські клірики та мирські правителі спочатку ставилися до кави негативно і навіть забороняли її вживання під страхом покарання. Дійшло до того, що одного разу всі кав’ярні в Саудівській Аравії були повністю ліквідовані. Однак тривали такі репресії недовго.

Поширення в Європу

Говорячи про походження кави в Європі, необхідно підкреслити, що її проникнення не відбувалося одночасно. Англійці, голландці, французи у XVI-XVII століттях вели активну експансію (торгову і військову) африканських та азійських країн. Численні мандрівники відвідують арабський Схід і привозять звідти каву, спочатку для особистого використання, а потім і в комерційних цілях. 

Якщо говорити про масове завезення кави в Європу, то воно відбувалося через Туреччину, в той час історії – дуже неспокійного сусіда на Сході, у стані війни з усіма на своєму західному і північному кордоні. Звідти каву завезли в Італію. Характерно, що католицьке духовенство, так само як і мусульманське, спочатку демонструвало негативне ставлення до нового напою, вбачаючи в ньому, висловлюючись сучасною мовою, ісламське походження, що несе в собі загрозу для західного світу. Однак в 1600 році Папа дозволив християнам пити каву, а в 1645 році у Венеції вперше в історії була відкрита європейська кав’ярня.

Поступово кава завоювала усю Європу, а в наступній статті ми розкажемо про те, як вона потрапила до України. Поки ж можете спробувати натуральну свіжозмелену каву з нотками шоколаду, вина або карамелі від нашого маленького крафтового магазину!

Климчук Артемія