Енді – безногий гусак в кедах Nike: історія життя та таємниця смерті

 У 1987 році на фермі в місті Гарвард, штат Небраска, вилупився сірий гусенячок з вродженим дефектом розвитку ступнів. Культи його ніг не мали пальців і перетинок, тому пташеня не могло ходити і плавати, як його родичі. Коли гусю виповнилося два роки, про його непросту долю дізнався Джин Флемінг із сусіднього Хейстінгса. Будучи активним учасником місцевої благодійної організації допомоги дітям-інвалідам та затятим винахідником, він вирішив допомогти птаху, який отримав ім'я Енді, та подарувати йому свободу пересування.

Коли Енді та його пара – гуска Поллі – переїхали на ферму Джина Флемінга в Хейстінгсі, чоловік почав розробляти різні пристосування, щоб гусак міг вільно пересуватися. Спершу він випробував оснащені колесами протези, проте птаху не вдавалося самостійно вставати на них та утримувати рівновагу. Найдієвішим варіантом виявилися індивідуально адаптовані дитячі кеди: саме в них Енді зробив свої перші впевнені кроки. За діями Джина та Енді спостерігала онука чоловіка Джесіка. Пригоди птиці в сім'ї Флемінгів припали на той самий вік, коли будь-які нестандартні дії родичів змушують підлітків соромитися своєї сім'ї, що вже говорити про подібні дивацтва. Видовище гусака, що гуляє по двору, в кедах, слухняно наступного на повідку за її дідом, не дуже вражало Джесіку, тому вона і подумати не могла, що Енді судилося стати всесвітньо відомою особистістю і улюбленцем мільйонів людей.

12-річна Джессіка безперечно не була в захваті від задуму дідуся, проте друг Джина - співробітник місцевої газети Hastings Tribune Гері Йоханссон побачив в Енді потенціал. В одному з видань Гері креслив всього кілька рядків про гуса в дитячих кедах, і наступного ранку Енді прокинувся знаменитістю. Сім'ю Флемінгів та їх незвичайного вихованця запрошували на інтерв'ю міжнародні видання на кшталт Reader's Digest та People. Гусак навіть став гостем Вечірнього шоу з Джонні Карсоном, де він розділив свою хвилину слави з італійською актрисою Ізабеллою Росселліні та канадським коміком Мартіном Шортом. В одному з інтерв'ю Джин розповів, що Енді віддає перевагу кедам Nike через їхню міцність і довговічність. Дізнавшись про це, компанія Nike надіслала гусю довічний запас фірмових кедів, які зробили його першим у світі птахом, який отримав спонсорську підтримку від такого великого бренду.

Незабаром Енді став улюбленцем публіки і почав періодично їздити в тури по окрузі на пристосованому під перевезення гусака яскраво-жовтогарячому Triumph TR7, що належав Джину Флемінгу. Хейстінгс став залучати туристів, які масово вступали до Andy Fan Club. Навіть без кедів Енді був особливим птахом - він відрізнявся лагідною вдачею і відданістю господарям, незважаючи на всі спокуси своєї гусячої слави. Крім того, гусак став свого роду зразком наслідування для дітей – особливо з обмеженими можливостями. Отримавши своєрідні протези для виправлення вродженого дефекту, він навчився ходити, плавати та літати: ці пташині досягнення давали надію людям, які також вчилися жити з недосконалістю власного тіла.

На жаль, слава гусака була недовгою. 19 жовтня 1991 року в будинку Джина Флемінга пролунав дзвінок, і стурбований голос на іншому кінці дроту запитав, чи Енді вдома. Виявилося, що пара жителів Хейстінгса прогулювалася в місцевому парку і натрапила на тіло обезголовленого та позбавленого крил птиці у дитячих кедах. Флеміги поспішили перевірити будиночок Енді, але виявили так лише сліди чужого взуття в багнюці. Про загибель Енді повідомляли навіть у національних новинах та таблоїдах. Віддані фанати зібрали близько 10 тисяч доларів як нагороду за впіймання зловмисника, проте офіційно вбивцю так і не знайшли.

Смерть улюбленця стала тяжким ударом для Джина. Незабаром після його похорону він почав відчувати симптоми хвороби Альцгеймера. На думку лікарів, захоплення Енді стримувало розвиток хвороби, а його смерть призвела до різкого та стрімкого розвитку захворювання. Джин хотів встановити на могилі гусака бронзовий меморіал, проте місцева гранітна компанія подарувала Флемінгам монумент із чорного граніту, який стоїть на задньому дворі сім'ї й досі.

Через кілька років після смерті діда Джессіка Флемінг вирішила створити невеликий документальний фільм про улюбленця своєї родини. У пошуках деталей та спогадів вона переглянула сімейні архіви, пов'язані з життям та загибеллю Енді, а також зателефонувала представникам місцевих правоохоронних органів та свідкам. Вони й розповіли їй про чутки, що насправді зловмисника було затримано приблизно через два роки після вбивства. Найімовірніше, місцевий шериф вирішив не розголошувати через побоювання надмірно гострої реакції з боку жителів Хейстінгса. Виходячи з нечисленних відомостей, у справі була замішана «недієздатна» людина, ймовірно, особа з будь-якими психічними розладами. Нагорода за впіймання злочинця перейшла муніципальному фонду і було використано реалізації кількох шкільних проектів.

Климчук Артемія