Уявіть: ви відкриваєте соціальну мережу й бачите відео, на якому відома людина зізнається у чомусь неймовірному. Або фотографію незвичайного природного явища, яке нібито сталося сьогодні в іншій частині світу. Можливо, вам трапляється новина про дивовижне відкриття, яке переверне науку. Відео виглядає справжнім. Людина рухається, говорить, моргає, змінює вираз обличчя. На фотографії є всі деталі, навіть тіні та відображення. Під публікацією — тисячі коментарів, сотні репостів і захоплені реакції. А тепер уявіть, що нічого з цього не відбувалося. Ми живемо в час, коли створити переконливу підробку можна за допомогою звичайного смартфона. Іноді достатньо кількох хвилин, щоб вигадана історія почала жити власним життям, збирати мільйони переглядів і ставати предметом серйозних обговорень. Але найцікавіше в сучасних містифікаціях навіть не технології. А те, як легко вигадка може перетворитися на сенсацію.
Папа Римський у модному пуховику, якого ніколи не існувало

У березні 2023 року інтернет облетіла фотографія, яка змусила багатьох користувачів засумніватися у власних очах. На ній Папа Римський Франциск прогулювався у величезному білому пуховику, який більше нагадував дорогий дизайнерський одяг, ніж традиційне вбрання понтифіка. Фото виглядало настільки реалістично, що його активно поширювали в соціальних мережах. Люди жартували про новий стиль Папи, обговорювали його образ і навіть захоплювалися модним перевтіленням. Але була одна проблема: такого виходу Папи насправді не існувало. Зображення створив користувач за допомогою програми Midjourney — інструмента штучного інтелекту, який генерує картинки за текстовим описом. Автор хотів просто пожартувати, але результат вийшов настільки переконливим, що фотографія швидко стала світовою сенсацією. Серед тих, кого вона ввела в оману, були навіть відомі люди. Ця історія стала одним із найяскравіших прикладів того, як штучний інтелект почав змінювати наше уявлення про фотографію. Раніше фотографія була свідченням того, що певна подія справді відбулася. Тепер красиве й переконливе зображення може бути створене без камери, фотографа та самої події. І найцікавіше: для цього не знадобилася велика шахрайська організація. Достатньо було однієї людини, комп’ютерної програми та вдалої ідеї. Fact Check +2
Вибух біля Пентагону, якого не було, але який налякав фінансові ринки

Травень 2023 року. У соціальній мережі Twitter з’являється повідомлення про нібито потужний вибух поблизу Пентагону — будівлі Міністерства оборони США. До публікації додали фотографію, на якій над будівлею здіймається величезна хмара чорного диму. Новина почала стрімко поширюватися. Її підхопили великі акаунти, які позиціонували себе як джерела термінових новин. Серед них були й сторінки, назви яких нагадували відомі інформаційні агентства. Люди почали обговорювати можливий напад, а деякі користувачі сприйняли повідомлення як підтверджений факт. Проте вибуху не було. Американські служби швидко спростували інформацію. Фотографія мала ознаки зображення, створеного штучним інтелектом. Вона виглядала достатньо реалістично, щоб обдурити людей, які переглядали її поспіхом, але не витримувала уважної перевірки. І ось тут історія набуває особливо несподіваного повороту. Повідомлення про вигаданий вибух, за даними журналістського розслідування The Washington Post, спричинило короткочасну реакцію фінансового ринку. Індекс Dow Jones упав приблизно на 85 пунктів протягом чотирьох хвилин, після чого швидко відновився. Уявіть: одна фальшива фотографія, опублікована в соціальній мережі, змогла на короткий час вплинути навіть на поведінку фондового ринку. Цей випадок показав, що інтернет-містифікації вже не обмежуються невинними жартами. Іноді вони можуть мати цілком реальні економічні наслідки. The Washington Post +1
Начальник на екрані, якого насправді не було

А тепер історія, яка більше нагадує сценарій технологічного трилера, ніж реальність. У січні 2024 року співробітник компанії Arup у Гонконзі отримав повідомлення нібито від фінансового директора головного офісу у Великій Британії. Йшлося про конфіденційну фінансову операцію, для якої потрібно було провести кілька переказів коштів. Спочатку все виглядало звичайно. Працівника запросили на відеоконференцію, де були присутні керівники компанії. Він бачив знайомі обличчя, чув знайомі голоси та отримував конкретні вказівки. Жодних очевидних причин підозрювати обман не було. Але всі учасники відеоконференції, крім самого працівника, виявилися цифровими підробками. Шахраї використали технологію deepfake — метод створення реалістичних цифрових копій облич і голосів реальних людей. Для цього могли застосовуватися відео та аудіозаписи, які раніше були доступні в інтернеті. Працівник повірив побаченому та здійснив 15 переказів на п’ять рахунків. Загальна сума збитків становила приблизно 200 мільйонів гонконгських доларів — близько 25 мільйонів американських доларів. Згодом поліція встановила, що відеоконференція була заздалегідь записаною, а не справжньою інтерактивною розмовою. Найстрашніше в цій історії те, що працівник не просто повірив повідомленню невідомого відправника. Він бачив обличчя своїх колег і керівників на екрані. Цей випадок став одним із найгучніших прикладів використання штучного інтелекту для фінансового шахрайства. Виявляється, сьогодні навіть відеодзвінок не завжди є доказом того, що людина по інший бік екрана справді та, за кого себе видає. info.gov.hk +1
Коли справжнє відео стає фальшивою новиною

Не всі інтернет-обмани створюються за допомогою штучного інтелекту. Іноді для містифікації не потрібно нічого малювати, монтувати чи підробляти. Достатньо взяти справжнє відео, але розповісти про нього зовсім іншу історію. Наприклад, у мережі з’являється ролик із величезним натовпом людей, незвичайною погодою або військовою технікою. Підпис повідомляє, що це сталося буквально сьогодні в конкретному місті. Люди починають поширювати відео, обговорювати побачене, висловлювати обурення чи захоплення. Але через деякий час з’ясовується, що запис зроблений кілька років тому, в іншій країні або взагалі за зовсім інших обставин. Саме так працює один із найпоширеніших способів маніпуляції — виривання інформації з контексту. Іноді старі кадри видають за нові, відео з одного міста підписують назвою іншого, а звичайну подію перетворюють на сенсацію. Особливість такого обману в тому, що саме відео може бути абсолютно справжнім. Неправдивою є лише історія, яку навколо нього створили. І це, мабуть, одна з найскладніших для розпізнавання форм інтернет-містифікацій. Адже ми звикли перевіряти, чи справжнє зображення, але часто забуваємо перевірити, чи правдивий його підпис. Full Fact +1
Як не стати учасником чужої містифікації?
Сьогодні неможливо повністю уникнути неправдивої інформації. Вона трапляється у стрічках соціальних мереж, месенджерах, відеороликах і навіть на сторінках, які зовні нагадують відомі інформаційні ресурси. Але є кілька простих звичок, які допомагають не потрапляти в такі пастки. Не довіряйте лише фотографії. Навіть дуже реалістичне зображення може бути створене штучним інтелектом або відредаговане. Перевіряйте першоджерело. Хто опублікував новину вперше? Чи повідомляють про цю подію інші надійні видання? Звертайте увагу на дату. Старе відео нерідко видають за нову подію. Не поспішайте поширювати сенсації. Особливо якщо новина викликає сильний страх, обурення або надмірне захоплення. Перевіряйте підозрілі фото. Для цього можна скористатися Google Lens або пошуком за зображенням, щоб знайти його попередні публікації. І найголовніше — не варто вважати, що розпізнати підробку можна лише за дивними пальцями, неприродними обличчями чи помилками в написах. Сучасні технології постійно вдосконалюються, тому жодна окрема візуальна ознака не дає стовідсоткової гарантії.
Ми вступили в епоху, коли побачити — ще не означає повірити
Колись для створення великої містифікації потрібні були місяці підготовки, спеціальні декорації, підроблені документи та люди, готові підтримувати обман. Сьогодні достатньо комп’ютера, доступу до інтернету та кількох вдалих маніпуляцій. Але технології самі по собі не роблять світ обману небезпечнішим. Небезпека з’являється тоді, коли люди перестають перевіряти інформацію, довіряють першому враженню та поширюють те, у чому самі не впевнені.
Історії з фальшивим Папою Римським, вигаданим вибухом біля Пентагону та цифровими копіями керівників компаній показують, наскільки тонкою стала межа між реальністю та вигадкою. Можливо, найважливіша навичка сучасної людини — не вміння користуватися найновішими технологіями, а здатність поставити собі просте запитання: «А звідки я знаю, що це правда?». Адже в інтернеті сьогодні можна побачити практично все. Навіть те, чого ніколи не існувало.
| Щука Анна |