Майбутнє за життям в коробці? Як вирішують проблему з житлом в азіатських країнах, коли грошей на оренду повноцінної квартири не вистачає.
Японія: «Кіберпанк-мінімалізм» та культ праці
В Японії такі помешкання називають «гекі-сема» (тісні кімнати). Це часто навіть не окремі приміщення, а шафи, вмонтовані в стіни офісних центрів або колишніх складів. На відміну від стереотипів, це не притулки для безпритульних. Типовий мешканець — це молодий спеціаліст, «білий комірець» (саларімен) або фрілансер. Багато японців працюють до 22:00 або пізніше. Остання електричка до передмістя вже пішла, а готель коштує дорого. Бокс у центрі міста за $300 на місяць стає ідеальним місцем, щоб просто «перезарядитися». У Японії зростає кількість людей, які не планують створювати сім’ї. Для однієї людини, яка проводить 90% часу на роботі або в кафе, велика квартира стає непотрібним тягарем. Японська культура спокійно ставиться до обмеженого простору (згадайте традиційні чайні будиночки), проте «гекі-сема» доводять цю ідею до екстремального абсурду.
Китай: «Підземні щури» та боротьба за виживання
У Китаї ситуація інша — вона більш масова і соціально напружена. Тут жителів таких катушок називають «шузу» (племя щурів). Це переважно мігранти з сіл (так звані «мінгуни»). Вони приїжджають у Пекін, Шанхай чи Шеньчжень за «китайською мрією». Без міської прописки (хукоу) вони не можуть претендувати на соціальне житло, тому спускаються в підвали. Під Пекіном прокладено тисячі кілометрів тунелів і сховищ на випадок ядерної війни. Сьогодні вони перетворені на нескінченні лабіринти з фанерними перегородками. Китайський мігрант живе в «труні» не тому, що йому так подобається, а щоб відправляти 80% зарплати батькам і дітям у село. Для них це тимчасова жертва заради майбутнього покоління. Окремо варто згадати Гонконг з його «клітинами». Там через дефіцит землі люди живуть у металевих сітках, складених у три яруси. Це найдорожчий ринок нерухомості у світі, де навіть за «клітку» треба платити величезні гроші.
Чому це небезпечно для світу?
Феномен будинків-трун — це тривожний сигнал для всього людства. Це демонструє, що:
Урбанізація досягла межі: Міста не встигають рости вшир, тому вони починають «стискати» людину всередині.
Прірва між класами: Поки одні купують цифрову нерухомість у метавсесвітах, інші не можуть дозволити собі навіть ліжко з вікном.
Здоров’я під загрозою: Відсутність сонячного світла (вітамін D) та свіжого повітря призводить до хронічних хвороб та депресій, що згодом лягає тягарем на ту саму економіку, заради якої люди так важко працюють.
Життя в «трунах» Японії та Китаю — це дзеркало сучасної Азії. В Японії це історія про самотність і роботу, в Китаї — про виживання та міграцію. Це нагадування нам усім: яким би швидким не був прогрес, він не має сенсу, якщо в результаті людина опиняється в коробці.
 |
| Щука Анна |
Коментарі
Дописати коментар