І тут - бац! - натрапляю на номінантів Шнобелівської премії.
Що це за премія така - я тоді не знала. Але коли почала читати про «експерименти», зареготала так, що кіт різко зупинився, подивився на мене з осудом і, здається, подумав: «Людина остаточно зламалась».
І найпрекрасніше в усьому цьому - ці експерименти хтось фінансує. Реальні люди. Реальними грошима. Зі справжніх грантів.
Спочатку поясню, що це взагалі таке. Шнобелівська премія - це така антипремія для науковців, яка нагороджує дослідження, що спочатку змушують сміятися, а потім думати. Іноді думати «навіщо», іноді «як ми до цього дійшли», а іноді - «людство, ти точно в порядку?».
Отже, сідайте зручніше. Ось топ-10 експериментів, які доводять, що наука - це не лише формули й білі халати, а й бананова шкірка, пінгвінячий послід і тарганячі нерви.
1. Чи слизька бананова шкірка насправді? (2014)
Почнемо з класики. Питання, яке століттями турбувало людство, сценаристів і персонажів мультфільмів: чи реально можна послизнутися на банановій шкірці, чи це змова аніматорів?
Вчені підійшли до справи серйозно. Дуже серйозно. Вони вимірювали коефіцієнт тертя між шкіркою і поверхнею підлоги. І що ж з’ясувалося? Бананова шкірка різко зменшує тертя, майже як мастило. Тобто, якщо ти колись падав у супермаркеті біля бананів- знай: це не ти незграбний, це фізика і можливо поряд лежить сміття. Мультфільми не брехали. Вперше за багато років.
2. Чому люди спотикаються, але не падають? (2010)
Наступне питання звучить так, ніби його поставили після третьої чарки: «А чому ми взагалі не валимось, як мішки з картоплею, кожного разу, коли перечеплюємося?»
Фізики створили моделі людської ходи і з’ясували, що наш мозок працює, як аварійна система в літаку. Ми рефлекторно “рятуємо себе” за частки секунди, навіть не усвідомлюючи цього. Тобто, коли ти епічно перечіпаєшся на рівному місці, але робиш вигляд, що так і було задумано - знай: твій мозок провів складні обчислення, а не просто злякався.
3. Корови орієнтуються за магнітним полем Землі (2009)
Це звучить як початок теорії змови, але ні - це наука. Вчені взяли супутникові знімки і помітили дивну річ: корови й олені частіше стоять уздовж ліній магнітного поля Землі. Не вздовж дороги. Не хаотично. А як компаси на ногах. Навіщо? Ніхто не знає. Але тепер, коли корова дивиться на тебе з поля, пам’ятай: можливо, вона просто калібрується.
4. Пінгвіни какають струменем (2005)
Це той момент, коли ти читаєш заголовок і думаєш: «Ні. Просто ні». Але ні - серйозна фізика, без жартів. Вчені виміряли тиск пінгвінячого посліду і довели, що він може вилітати на кілька метрів. Причина проста: пінгвіни не хочуть залишати гніздо, тому еволюція сказала: «Добре, будемо стріляти». Це дослідження навіть використали для розуміння потоків рідини під тиском. Так. Завдяки пінгвінам.
5. Як довго людина може дивитися на козла, перш ніж він знепритомніє? (2020)
Ні, це не мем. Так, це реально перевіряли. Дослідження стосувалося впливу стресу та погляду на тварин. Вчені хотіли зрозуміти, як інтенсивний зоровий контакт впливає на нервову систему. Козли, звісно, не були в захваті. Люди теж. Але тепер ми знаємо трохи більше про межі стресу. І про те, що дивитися на козла занадто довго - погана ідея.
6. Чи відчувають таргани страх? (1999)
Якщо ти думав, що таргани - це бездушні машини жаху, то вчені вирішили перевірити. Вони стимулювали тарганів і фіксували зміни в поведінці. Результат: щось на кшталт страху - так, є. Отже, коли тарган тікає від тебе зі швидкістю світла - він не просто хам. Він боїться. Майже хочеться вибачитись. Майже.
7. Вплив кантрі-музики на кількість самогубств (2000)
Це дослідження - ідеальний приклад фрази «кореляція - не означає причинність». Статистика показала, що в регіонах, де часто слухають кантрі, вищий рівень самогубств. Чому? Питання відкрите. Можливо, тексти сумні. Можливо, життя складне. Можливо, просто не пощастило з плейлистом. Але факт зафіксовано. Наука розвела руками.
8. Люди краще запам’ятовують дивні імена, ніж нормальні (2018)
Тут усе стає особистим.
Експериментально довели: абсурдні слова мозок тримає довше, ніж звичайні. Тому ти пам’ятаєш людину на ім’я Броніславій Чупакабрович, але забуваєш Івана з роботи. Це не забудькуватість. Це еволюція.
9. Чому старі люди прокидаються рано? (2023)
Спойлер: вони не спеціально. Дослідження показало, що з віком біологічний годинник реально зсувається. Це не буркотливість. Це не «бо так правильно». Це хімія мозку. Тож наступного разу, коли бабуся о шостій ранку вже пилососить підлогу - знай: вона не проти тебе. Вона проти мелатоніну.
10. Чи можна передбачити характер людини за її котом? (2021)
Коротка відповідь: ні. Довга відповідь: дослідження показало, що люди впевнені, що можна. І це вже окремий психологічний феномен. Тобто, якщо ти думаєш, що знаєш людину, бо в неї «нахабний кіт» - проблема не в коті.
Висновок. Навіщо все це взагалі було?
Так, ці дослідження виглядають безглуздо. Так, іноді здається, що наука знущається сама з себе. Але користь вони все ж принесли.
По-перше, вони показують, що наука - це допитливість, а не лише «серйозні» теми.
По-друге, багато з цих робіт реально допомогли краще зрозуміти фізику руху, роботу мозку, поведінку тварин і людей.
І по-третє - вони вчать нас сміятися і думати одночасно.
Бо іноді, щоб зробити відкриття, треба спочатку поставити дуже дивне запитання. Навіть якщо воно починається зі слів: «А що буде, якщо…»
 |
| Климчук Артемія |
Коментарі
Дописати коментар