Перейти до основного вмісту

Ця держава має відношення до Київської Русі як морська свинка до моря

Окей, уявімо ситуацію. Ти заходиш у зоомагазин, бачиш милу пухнасту істоту в клітці з написом “морська свинка”, і такий:

- “Вау! Це точно якийсь маленький капітан Немо! Візьму її і попливу в Карибське море!”

Але через 5 хвилин реальність б’є тебе по обличчю: морська свинка не вміє плавати, не любить воду і взагалі-то її максимум - сидіти в кутку і жувати капусту.

Приблизно така сама ситуація з Росією і Київською Руссю. По їх словах, вони - “нащадки великої цивілізації Київської Русі”. На ділі - “морська свинка, яка не знає, де взагалі це Київ”.


Як усе було насправді

Київська Русь виникла у IX столітті навколо Києва. Логічно, так? Київ - Київська Русь.

Це була держава, створена здебільшого східними слов’янами, трохи норманами (це такі вікінги на мінімалках) і великою порцією політичної магії. Тут тусувалися такі хлопці, як князь Володимир Великий, який хрестив Русь, і Ярослав Мудрий, який складав закони краще за деяких сучасних парламентаріїв.

І от поки Київська Русь розвивається, будує собори, пише “Повість врем’яних літ”, майбутні московити тим часом сидять у лісах, ганяються за ведмедями і в кращому випадку щось мукають собі під ніс.

Московія, тобто те, що пізніше стане Росією, взагалі з’явиться на карті тільки через кілька століть - десь у 1147 році вперше згадується Москва. А тоді Київська Русь уже потихеньку котиться під гору через політичні чвари, братовбивчі війни і монгольське вторгнення.

Тобто на момент, коли Москва тільки народжується, Київська Русь була як окрема держава, не зовсім жива, але була.

Якби це була сімейна вечеря, Київська Русь уже б лежала під столом, а Москва тільки б прийшла і запитала, чи ще є олів’є.


А як же “спільне коріння”?

Так, певне коріння є. Східні слов’яни були спільними предками і для українців, і для росіян (нажаль). Але от проблема: спільне коріння - це як спільний прапрадід. Він у всіх був, але це не значить, що ти маєш право забрати собі його будинок у Київі тільки тому, що ваш прапрадід колись жив там.

Тим більше, коли Московія почала формувати свою культуру, вона вже мала дуже сильний вплив Золотої Орди - монголів і татар. Московські князі платили данину ханам, брали в них ярлики на князювання і взагалі вчилися політичній грі у степових лідерів. І якщо Київська Русь орієнтувалася на Візантію (тобто Римська імперія, назва Візантія з’явилась тільки після її знищення, для приниження), то Москва вчилася у Золотої Орди - дуже інша школа життя.

Це якби Київська Русь була таким собі юним айтішником, який кодить стартапи, а Москва - хлопцем, який навчився виживати, продаючи сушену рибу на ринку серед кочівників.


Чому Росія так вперлася в Київську Русь?

Тому що престиж. Бо сказати “ми нащадки Київської Русі” звучить круто. Це як прийти на тусовку і сказати, що твій прадід був рок-зіркою.

Але якщо копнути трохи глибше, виявляється, що ти скоріше пра-пра-правнук того хлопця, який продавав квитки на його концерт.

І щоб це все прикрити, російська історіографія придумала історичну магію: “трансляцію спадщини”. Типу спадщина Київської Русі якимось дивним чином мігрувала в Москву, бо… ну, бо ми так сказали.

Тобто Київська Русь, яка буквально сиділа на Дніпрі, по волі якогось історичного Wi-Fi передала свої права Москві, яка сиділа в болотах Оки.


Підсумок

Отже, зв’язок між Росією і Київською Руссю такий самий, як зв’язок між морською свинкою і морем: спільна назва - є, реальний зв’язок - фактично відсутній.

Київська Русь - це українська спадщина, яка через століття дала початок українській нації. Росія ж - інша історична гілка, яка розвивалася під зовсім іншими впливами.

Тому наступного разу, коли хтось скаже, що Росія - це Київська Русь 2.0, просто уяв
іть морську свинку в капітанському кашкеті, яка намагається керувати крейсером.

І сміливо скажіть: “Ні, чувак. Це навіть не близько.”



Климчук Артемія




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Інтерв'ю зі старшим аналітиком баз данних управління автоматизації та аналітики Юсковичем Віталієм

1) Як ви стали Старшим аналітиком баз данних управління автоматизації та аналітики, і що вас найбільше мотивує у цій роботі? У свій час вивчав мову програмування Java, а доповненням до курсу був SQL. Особливо сподобалось працювати із завданнями, пов’язаними з базами даних. Згодом дізнався про набір на посаду аналітика у нашому управлінні - заповнив форму та проходив відбір.  Мене мотивує можливість розв’язувати на перший погляд невідомі задачі, знаходити нестандартні рішення, бачити їх реальний результат у різних процесах управління. 2) Чи були випадки, коли вам доводилось діяти нестандартно, щоб вирішити проблему? Так, доволі часто. У нашій сфері трапляються задачі, які не мають готових шаблонів вирішення, тому доводиться комбінувати різні підходи та шукати оптимальні рішення під конкретну ситуацію. 3)Якщо б ви описували свою роботу однією метафорою — яка б це була? Це як навігація корабля у відкритому морі даних - треба правильно читати карти, щоб прийти до мети. 4)Якщо б вам дал...

Інтерв'ю з головним фахівцем з аналітики мови Киргиз Людмилою Сергіївною

1) Як ви стали головним фахівцем з аналітики мови, і що вас найбільше мотивує у цій роботі? Як і майже всі в Софті, я починала з оператора. Працювала на всіх проектах, від 1-90 до МСБ, була наставником. Але майже з першого дня роботи в КЦ я знала, що найбільше хочу бути контролером. Бо мені цікаво аналізувати помилки і давати зворотній зв’язок, що допомагає фахівцю покращувати свою роботу. Крім того, для мене дуже важлива творча складова роботи, адже контролер не тільки слухає діалоги. Наприклад, я допомагала у розробці багатьох тренажерів, розробила навчання по скаргам від QM і багато іншого. Ще будучи контролером, я підтримувала роботу категорій Спіч, зрештою при реорганізації отримала цю посаду. Я продовжую виконувати частину роботи контролера, але основне - аналітика мови. Це цікава, інколи монотонна, але часто і творча робота, мотивують мене гарні результати і допомога фахівцям в виправленні помилок.  2) Чи були випадки, коли вам доводилось діяти нестандартно, щоб вирішити про...

Чи можна залишати смартфон на тумбочці біля ліжка на ніч?

  Звичка залишати телефон біля ліжка здається безпечною. Але експерти попереджають: така дрібниця може зашкодити вашому сну та навіть здоров’ю.  На перший погляд, це може здатися зручним — адже можна перевірити повідомлення, завести будильник і подивитися коротке відео перед сном.  Однак дедалі більше досліджень показує, що смартфон поруч із ліжком уночі може мати небажані наслідки для здоров’я.  Дослідники сну все більше цікавляться тим, як світло від електронних пристроїв, а також постійне дзижчання сповіщень можуть упливати на наші циркадні ритми та загальну якість відпочинку.  Основне питання полягає в тому, чи переважує легкість перебування на цифровому зв’язку потенційні мінуси, пов’язані з близькістю смартфона під час сну.  Давайте подивимося, що говорять наукові дослідження про те, як використання смартфонів у нічний час і близьке розташування цих пристроїв до нашого спального місця може вплинути на якість сну, психічне здоров’я і загальне самопочут...