Окей, уявімо ситуацію. Ти заходиш у зоомагазин, бачиш милу пухнасту істоту в клітці з написом “морська свинка”, і такий:
- “Вау! Це точно якийсь маленький капітан Немо! Візьму її і попливу в Карибське море!”
Але через 5 хвилин реальність б’є тебе по обличчю: морська свинка не вміє плавати, не любить воду і взагалі-то її максимум - сидіти в кутку і жувати капусту.
Приблизно така сама ситуація з Росією і Київською Руссю. По їх словах, вони - “нащадки великої цивілізації Київської Русі”. На ділі - “морська свинка, яка не знає, де взагалі це Київ”.
Як усе було насправді
Київська Русь виникла у IX столітті навколо Києва. Логічно, так? Київ - Київська Русь.
Це була держава, створена здебільшого східними слов’янами, трохи норманами (це такі вікінги на мінімалках) і великою порцією політичної магії. Тут тусувалися такі хлопці, як князь Володимир Великий, який хрестив Русь, і Ярослав Мудрий, який складав закони краще за деяких сучасних парламентаріїв.
І от поки Київська Русь розвивається, будує собори, пише “Повість врем’яних літ”, майбутні московити тим часом сидять у лісах, ганяються за ведмедями і в кращому випадку щось мукають собі під ніс.
Московія, тобто те, що пізніше стане Росією, взагалі з’явиться на карті тільки через кілька століть - десь у 1147 році вперше згадується Москва. А тоді Київська Русь уже потихеньку котиться під гору через політичні чвари, братовбивчі війни і монгольське вторгнення.
Тобто на момент, коли Москва тільки народжується, Київська Русь була як окрема держава, не зовсім жива, але була.
Якби це була сімейна вечеря, Київська Русь уже б лежала під столом, а Москва тільки б прийшла і запитала, чи ще є олів’є.
А як же “спільне коріння”?
Так, певне коріння є. Східні слов’яни були спільними предками і для українців, і для росіян (нажаль). Але от проблема: спільне коріння - це як спільний прапрадід. Він у всіх був, але це не значить, що ти маєш право забрати собі його будинок у Київі тільки тому, що ваш прапрадід колись жив там.
Тим більше, коли Московія почала формувати свою культуру, вона вже мала дуже сильний вплив Золотої Орди - монголів і татар. Московські князі платили данину ханам, брали в них ярлики на князювання і взагалі вчилися політичній грі у степових лідерів. І якщо Київська Русь орієнтувалася на Візантію (тобто Римська імперія, назва Візантія з’явилась тільки після її знищення, для приниження), то Москва вчилася у Золотої Орди - дуже інша школа життя.
Це якби Київська Русь була таким собі юним айтішником, який кодить стартапи, а Москва - хлопцем, який навчився виживати, продаючи сушену рибу на ринку серед кочівників.
Чому Росія так вперлася в Київську Русь?
Тому що престиж. Бо сказати “ми нащадки Київської Русі” звучить круто. Це як прийти на тусовку і сказати, що твій прадід був рок-зіркою.
Але якщо копнути трохи глибше, виявляється, що ти скоріше пра-пра-правнук того хлопця, який продавав квитки на його концерт.
І щоб це все прикрити, російська історіографія придумала історичну магію: “трансляцію спадщини”. Типу спадщина Київської Русі якимось дивним чином мігрувала в Москву, бо… ну, бо ми так сказали.
Тобто Київська Русь, яка буквально сиділа на Дніпрі, по волі якогось історичного Wi-Fi передала свої права Москві, яка сиділа в болотах Оки.
Підсумок
Отже, зв’язок між Росією і Київською Руссю такий самий, як зв’язок між морською свинкою і морем: спільна назва - є, реальний зв’язок - фактично відсутній.
Київська Русь - це українська спадщина, яка через століття дала початок українській нації. Росія ж - інша історична гілка, яка розвивалася під зовсім іншими впливами.
Тому наступного разу, коли хтось скаже, що Росія - це Київська Русь 2.0, просто уяв
іть морську свинку в капітанському кашкеті, яка намагається керувати крейсером.
І сміливо скажіть: “Ні, чувак. Це навіть не близько.”
 |
| Климчук Артемія |
Коментарі
Дописати коментар