У минулому читання було однією з найпоширеніших форм культурного дозвілля. Нині технології неухильно замінюють нам задоволення від хорошої книжки. Дедалі менше людей віддають перевагу читанню.
Здається, всі забули, що читання має дивовижну користь для нашого мозку та психічного здоров’я. На відміну від соцмереж і телебачення, які стимулюють пасивне споживання інформації, читання — це активний процес. Під час нього залучені одразу декілька частин мозку, що потребує від нас навіть у неврологічному сенсі більшого, ніж примітивне гортання стрічки новин. Читання захищає від "старіння" мозку, втрати пам’яти.
Найочевидніша порада, але на практиці її дуже складно дотримуватись. Усе життя людини ґрунтується на звичках та щоденних ритуалах, і якщо читання у їхньому переліку немає, організм буде чинити новій звичці опір. Перший-другий день легко протриматись на ейфорії від власного рішення: "Класно, я купив багато цікавих і красивих книжок, тепер читатиму щодня і вже за місяць стану дуже розумним!" Але вже незабаром ви будете несподівано засинати після 10-15 сторінок, не розуміти ані слова з прочитаного ("важкий день"), просто "забувати" читати сьогодні й обіцяти собі надолужити все завтра. А також сумно дивитись на стосик непрочитаного. Ми всі через це проходили.
Тому перше, що слід запам’ятати: коли ваш організм пручається корисній звичці (в нашому випадку читанню), не треба лаяти себе та думати, що вам не хочеться читати, бо ви "отупіли від соцмереж". З вашим мозком усе гаразд, просто дається взнаки брак тренувань. Поекспериментуйте, скільки зможете витримати без сайтів новин, перегляду відео та відповідей на повідомлення і просто почитати. 10 хвилин, 30, 60. Будь-який результат згодиться — в цьому випадку важлива не кількість витрачених на читання хвилин, а сумлінне дотримання нової звички.
Читати у громадському транспорті
Щодня ми витрачаємо пару годин просто на те, щоб кудись дістатись. Ви замислювались над тим, чи продуктивно витрачаєте цей час? Звісно, музика або гра в кульки на телефоні начебто допомагають розслабитись. Але насправді зранку ви налаштовуєте свій мозок на увесь день, задаєте йому ритм. Чому б не стимулювати його не кольоровими кульками, а гарною книжкою? Якщо в метро притискають, а в маршрутці водій переплутав себе з героєм фільму "Таксі", слухайте аудіокнижки. Це змінить ваше життя.
Читання — це їжа. Але не треба їсти, коли читаєш
Споживання інформаційних потоків не дуже відрізняється від коригування харчових звичок. Якщо ви все життя їли напівфабрикати, вам буде важко одразу перейти на салати та фрукти і, головне, витрачати час на приготування такої їжі. Треба діяти поступово й усвідомлено. Виділіть хоча б годину, коли ніхто не зможе дістати вас у месенджерах, та проаналізуйте, як саме і який контент ви споживаєте та що він вам дає? Якщо виявляється, що сторіз в Instagram замість задоволення викликають заздрість, а гортання Facebook робить з вас нервового диванного політолога, можливо, краще видалити додатки цих соцмереж із телефону? Насправді прибрати з мобільного варто все, що не робить нас кращими й розумнішими. А ранковий перегляд стрічки новин, коли ви ще не встали з теплого ліжка, а вже когось ненавидите, замінити на читання книжки, до якої давно не доходили руки. Перемога над собою і неможливістю щоденного читання полягає якраз у тому, щоб одну звичку замінити на іншу. А поразкою буде навпаки робити кілька справ одночасно. Скажімо, вам здалося, що для читання треба створити затишну атмосферу: ви дістали теплий плед, зробили чай, купили кексів чи цукерок, взяли до рук книжку… Помилка! Якщо ви їсте, то їжте — перед вами не має бути ані монітору, ані книжки. Якщо читаєте, жодної їжі та смартфону біля вас.
Жорстка самодисципліна
Звички формуються поступово, головна запорука успіху в цій справі — регулярність і дисципліна. Знову ж таки, це стосується будь-яких звичок. Якщо щодня "стрілятимете" цигарку в колеги, пояснюючи оточуючим, що не палите, а просто хочете розслабитись, за деякий час майже гарантовано станете курцем. Так само з читанням. Хоч би що сталося, хоч який би важкий день у вас був, по-перше, 20-30 хвилин на книжку знайти точно можна, а по-друге, сам процесс спокійного, вдумливого читання допоможе зняти стрес та втому — словом, перемкнутися. Головне — робити це щодня за будь-яких умов.
Шукати інформацію в книжках, а не в Google
Діджитал-ера привчила нас швидко (якнайшвидше) отримувати інформацію, що нас цікавить. Якщо спало на думку дізнатися, хто винайшов колесо, відповідь буде в тебе через кілька секунд, а за хвилину ти вже знатимеш, що прототип цього колеса насправді вперше створив українець. За годину забудеш. І так щодня. Ми нашпиговуємо себе інформацією, але вона не відкладається всередині. Може здатися, що ми знаємо багато, але насправді наші знання — це пригадування того, що ми колись читали невідомо де (в кращому випадку у Вікіпедії). Якщо вас раптово зацікавило мистецтво виготовлення старовинних лір, різьба по дереву, сексуальність древніх греків — оберіть щось із цих щоденних проявів "зацікавленості" і зверніться до книжок. Витративши час на глибоке дослідження того чи іншого питання, ви зможете аргументовано доводити свою думку та ділитися знаннями з іншими. А витративши пару хвилин на вікіпедійний штурм, ви тільки внесете сум’яття у своє та чуже життя.
Ламати бульбашку своїх інтересів
У колах просунутих користувачів соцмереж часто фігурує термін filter bubble, "бульбашка фільтрів". Простими словами, це означає, що алгоритм запам’ятовує, що саме ви лайкаєте та коментуєте — і підсовує вам більше релевантного контенту, обмежуючи доступ до іншої інформації. Щоб вирватись із бульбашки та не стати заручником своїх же інтересів і вподобань, треба постійно підписуватись та лайкати кардинально різні речі. За схожим принципом можна ставитись до процесу читання, аби прогресувати і не втрачати до нього цікавості. Ви знаєте, що обожнюєте детективи, містичні романи Стівена Кінга та книжки з історії України. Тому, коли ви (дуже рідко) опиняєтесь у книжковій крамниці, то вибираєте щось із цього переліку. Або запитуєте продавця про якусь книжку, яка, так би мовити, "на слуху". Підіть іншим шляхом. Добре знаючи свої смаки, виберіть щось, що їх не стосується. Якщо ви фанат класичної літератури, спробуйте зрозуміти постмодерністських письменників (адже вони майже всі спираються на класику). Якщо обожнюєте жіночі романи про кохання, пошукайте "чоловічі" аналоги. Навіть з навали нон-фікшну про успіх та мотивацію можна дістати користь, якщо тренувати власну неупередженість, а не лише потурати своїм вподобанням.
Завести читацький щоденник
Пам’ятаєте, як у школі нас змушували вести так званий читацький щоденник: зошит, в який треба було записувати прочитані книжки? Заведіть і собі такий "документ", куди писатимете кількість прочитаних книжок — і елемент спортивного азарту спонукатиме вас до читання. Або, ще краще, використовуйте свою сторінку у Facebook як такий собі публічний читацький щоденник. Ілюзія "відповідальності" та "публічної трибуни" допоможе вам краще проаналізувати і сформувати власні висновки з тієї чи іншої книжки.
Замість підсумків: читання має багато спільного зі спортивними тренуваннями та харчуванням. Від першого треба взяти жорстку самодисципліну і займатись щодня, а від другого — поступове коригування своїх звичок та постійне різноманіття. Так само як не можна увесь час їсти одне й те ж, не рекомендовано читати тільки ті книжки, які вам завжди подобались. Основна запорука успіху: перетворити читання з розваги на корисну звичку і робочий інструмент. Читати хоча б кілька сторінок, але постійно. Замість гуглити інформацію, шукати її в книжках. І вже за місяць ви здивуєтеся змінам у собі.
 |
| Щука Анна |
Коментарі
Дописати коментар