Ефект Мандели – це неправильні чи спотворені, тобто помилкові спогади, які є в однієї людини чи групи людей. Це не навмисний обман і не симптом хвороби Альцгеймера. Ефект Мандели означає термін, пов’язаний з помилковими спогадами однієї людини або групи щодо певних подій або ситуацій. Утворенню терміну завдячують Фіоні Брум, письменниці та дослідниці. У 2009 році вона описала цікавий випадок. Фіона Брум була переконана, що активіст і президент Південної Африки Нельсон Мандела помер у в’язниці в 1980-х роках. Більш того, дослідниця згадувала випуск новин, який розповідав про цю подію. Насправді ж Мандела помер у 2013 році після того, як вийшов з в’язниці, у віці 95 років. Звучить моторошно, чи не так? Письменниця стверджувала, що не тільки вона була переконана у помилковій смерті Мандели. Чимало інших людей підтримали Фіону Брум і почали обговорювати цей випадок в інтернеті. Це стало каталізатором для подальшого розвитку феномену: сьогодні ми можемо знайти приклади масових помилкових спогадів у різних сферах повсякденного життя. Від відомих фільмів і популярних фраз до зовнішнього вигляду логотипів всесвітніх брендів — можливо, ви також стикалися із неточностями власних спогадів та реальності.
З наукової точки зору вчені дають такі поясненням масовим хибним спогадам:
- Когнітивні упередження. Наша пам’ять — це не обов’язково копія реальності, адже на точність спогадів впливають різні фактори. Наприклад, особисті переконання людини та її життєвий досвід, сприйняття навколишнього світу, певні очікування, емоційне забарвлення. Це означає, що наші спогади можуть змінюватися з часом та по мірі того, як мозок отримує нову інформацію про те, що сталося. Так, по мірі появи нових деталей щодо певної події одні спогади можуть «накладатися» на інші.
- Конфабуляція. Це явище, при якому певні прогалини у пам’яті наш мозок заповнює помилковими спогадами та згадує подробиці, яких ніколи не було. Конфабуляції мають тенденцію посилюватися з віком та найчастіше виникають внаслідок черепно-мозкових травм, деменції, хвороби Альцгеймера тощо.
- Хибні спогади часто виникають через психологічні травми. Люди можуть відтворювати травматичну подію у своїй свідомості знову і знову, і через це певні частини історії можуть запам’ятовуватися неправильно.
Наприклад: вперше Міккі Маус з’явився у мультфільмі Пароплав Віллі. Деякі люди повідомляють, що персонаж носить підтяжки, хоча в оригіналі (та у всіх подальших мультфільмах) Міккі одягнений лише у шорти.
Ми пам’ятаємо покемона Пікачу, персонажа серії ігор, манги та аніме, як істоту, що нагадує білку. У нього жовте хутро, рожеві щоки, чорні кінчики вух та хвоста. Все вірно, крім хвоста – у Пікача він жовтий, без чорного кінчика.
Всесвітньо відомий шедевр мистецтва і так овіяний легендами, і до скарбнички додався ще й ефект Мандели. Так, багато людей стверджують, що посмішка Мона Лізи була більш вираженою і помітною.
Загалом ефект Мандели не є небезпечним, проте з його допомогою можна маніпулювати людьми з корисливою метою. Тому важливо розвивати критичне мислення та перевіряти всі факти, незалежно від того, як ви їх дізналися.
Критичне мислення — це здатність людини ефективно аналізувати інформацію та формувати власні судження на основі правдивих фактів. Володіючи навичками критичного мислення, людина піддає під сумнів будь-яку новину (та інколи навіть власні судження) та прагне знайти істину.
Як це працює?
1. Ви бачите новину.
2. Ставите її під сумнів та перевіряєте її правдивість.
3. При появі невідповідностей шукаєте альтернативні джерела інформації та оцінюєте інші точки зору.
4. Робите власні обґрунтовані судження та застосовуєте їх у повсякденному житті.
Як розвивати критичне мислення для уникнення хибних спогадів?
Вивчайте своє внутрішнє «Я». Розуміння власних цінностей, уподобань, сильних/слабких сторін і упереджень допоможе зрозуміти, які саме тригери впливають на сприйняття вами конкретної ситуації.
Практикуйте активне слухання: слухайте подкасти, інтерв’ю видатних людей або прості розмови колег. Вивчайте точки зору на одне й те саме питання від інших людей, щоб уникнути упереджень у власних судженнях.
Ставте запитання, адже це чудовий спосіб не лише дізнатися більше про тему, але й навчитися думати про старі речі по-новому. Запитання можуть стати каталізатором інтелектуальних дискусій, брейнштормінгу та допоможуть знайти правду у суперечливих темах.
Не вірте всьому, що бачите або чуєте. Кожна людина має власні думки, мотиви та упередження — будь то журналіст у провідному медіа чи науковець із Нобелівською премією. Вивчаючи тему, ви маєте знайти обгрунтування на користь того чи іншого аргументу.
Використовуйте навички фактчекінгу та фільтруйте контент, який споживаєте. Довіряйте лише офіційним джерелам інформації та використовуйте сторонні сервіси для перевірки контенту. Наприклад: Google images для перевірки зображень, AI Copyleaks для виявлення ШІ-згенерованих відео, Google Академія для пошуку наукової літератури тощо.
 |
| Щука Анна |
Коментарі
Дописати коментар