Перейти до основного вмісту

Давай знайомитись

Бондар Анастасія

Добрий день, давайте знайомитись, мене звати Бондар Анастасія, живу в м.Харків. Потрапила в наш напрямок по рекомендації вже працюючого певний час співробітника нашого напрямку, працювала в схожій сфері, тому було цікаво пізнати щось нове та зробити собі  як то кажуть “апгрейд”,  мені більш подобається дистанційно працювати, тим паче в такий непростий воєнний стан. Ще з шкільного віку почала підробляти , з бабусею продавала яблука з нашого саду, а потім  це вміння переросло через деякий проміжок часу навіть до посади керівника магазину з продажів смартфонів, та всі обслуговуючі сервіси і налаштування до них. Моє хобі малювання, танці, у вільний час займаюсь вивченням іноземної мови. З шкільного віку займалась танцями, загалом 14 років десь, завдяки танцям, побувала в багатьох містах Франції, Німеччини, Польщі. Це був цікавий досвід. Після закінчення середньої школи, вступила до коледжу. Пішло студентське життя, але мені захотілось кардинальності, тому після закінчення коледжу, переїзд з Херсону до Харкова, та вступила до вишу Харківського національного університету радіотехніки, кваліфікація інженер. Якщо є вільний час  читаю книги, саме улюблених немає, але по душі та настрою, одна з яких рекомендую це Ерік Берн “Люди, котрі грають в ігри”, Ювал Ной Харарі “Sapiens людина розумна”, коротка історія людства. Дуже цікава цитата з книги: ” Як минуле впливає на людей- дехто дозволяє йому вирішувати, ким вони є, а дехто робить його частиною майбутнього”. Подобається відпочивати на природі, море, подорожувати. В мене є домашні тварини. Собака породи англійський бульдог, звати Руф, та шотландский прямоухий кіт Томас-Марсель, який дуже ревнивий, тому що кіт з'явився раніше ніж коротколапий хвостик. Трагічна ситуація під час оборони міста Харкова трапилась у нас, ми знаходились в небезпеці, постраждала наша доросла вівчарка під час обстрілу району, така ситуація наявна не тільки у нас була під час оборони міста, а пізніше дізналися через мережі інтернет клич про допомогу розплідника бульдогів, коли ми виїхали в більш безпечне місце, забрали нашого маленького бульдога, розплідник таких собак також тікали від обстрілів з околиць міста, та прохали небайдужих людей допомоги врятувати цуценят, так у нас з'явився такий незвичайний хвостик. Улюблена страва в кафетерії закладу в Харкові “Labrash”, шашлик дуже смачний, але грузинські страви більше в пріоритеті. Якщо мені випала нагода повечеряти з відомою людиною, це був би Уілл Сміт. (голлівудський актор “Люди в чорному”, “Агент Джей” та багато інших його кіноробіт подобається). Мені подобається цитата Форрест Гампа “ Життя схоже на коробку шоколадних цукерок, ніколи не знаєш, що отримаєш”. Маючи магічну паличку бажання одне, в нинішній ситуації в країні, припинення бойових дій, та взагалі, щоб такого жаху більше не повторилося, де є все ж таки такий інструмент як дипломатія, а чомусь про це не завжди пам'ятають в світі політики.


Ібрагімова Еліна

Привіт, мене звати Еліна. Мені 20 років. Дуже довго була в активному пошуку роботи і мої друзі запропонували саме цю вакансію. Саме так я і потрапила в цей департамент. Моя перша робота була в магазині дитячих іграшок, продавцем. В вільний час полюбляю малювати картини по номерах , або картини з мозаїки. Також люблю активний відпочинок з друзями, але так само люблю і спокійно провести час вдома. В дитинстві було дуже багато хобі, таких як : вокал, малювання, легка атлетика, волейбол, фортепіано і танці. Із всіх цих  напрямів найдовше я займалась танцями. Після 9-го класу , поступила в коледж на спеціальність “Менеджмент”. На сьогоднішній день навчаюсь в вищому навчальному закладі  ім. О.Гончара, на економічному факультеті , спеціальність “Підприємництво та торгівля” . Незабутньою подією стала поїздка в Карпати на мій День Народження. Це була мрія до якої я прагнула дуже довгий час. Мене надихає відпочинок на природі. Сама природа , ліси , гори , річка - це все дуже надихає, бо там я відчуваю спокій та легкість .

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Інтерв'ю з головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів Знаменською Нато Звіадівною

1)Як ви вважаєте, що змінилося у Вас за останні 5 років? -Прізвище 😁 Якщо серйозно, то досвід: оволоділа новими навичками і вміннями в професії. І внутрішньо, я думаю, всі ми багато чого переосмислили за ці роки, що залишили свій відбиток у нас назавжди. 2)Що допомагає вам ухвалити рішення у важких ситуаціях?  - В таких випадках я намагаюся зробити паузу, емоційно відсторонитися, якщо є багато сумнівів і немає однозначного рішення. Даю час моєму розуму опрацювати проблему у фоновому режимі. З мого досвіду після такої практики приходять найзваженіші рішення. 3)Як ви стали  головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів і що вас найбільше мотивує у цій роботі?  -Шлях до цієї посади розпочався  ще “за часів давніх богів, воєвод та царів…”😁 Це був час, коли я не мала жодного попереднього уявлення про автоматизацію чи програмування, але з головою занурилася у цей світ. Мене надихає те, що це насамперед творчий процес. Це сфера, де неможливо зупинитися...

Звички їжі з 90-х

  Раніше був тотальний дефіцит та відсутність грошей, безкінечні черги, які треба було займати з вечора, щоб купити базовий продукт, якщо була городина, то ще можна було грести якось на бульбі і буряках, а як не, то дійсно, хоч лягай і помирай.  Це все наклалося на нашу ментальність. А ще, в 90-х не так давно була друга світова, а на додаток бабці і дідусі пам'ятали голодомор і передавали ці знання нам.  Дефіцит давно позаду, але ми чомусь все одно продовжуємо це робити.  Ми вміємо цінувати їжу. Їжа для нас щось сакральне.  Але ми маємо і іншу сторону медалі: їжа настільки сакральна, що її не можна викидати, не можна щоб вона портилась, навіть пліснявілий хліб чи здуті консерви мали йти в ланцюг харчування: не нам, так худобі чи тваринам.  Тут теж можна побачити позитив, ми вміємо, як ніхто в світі в "безвідходне", що дуже цінується в екологічному плані.  Та ми не вміємо в порційність і норму. Ми бачимо улюблений продукт чи страву і хочемо мати їх як н...

Жахливі звички при дистанційній роботі вдома

  Дистанційна робота, як і будь-який інший тип роботи, має свої переваги та недоліки. Попри свою популярність, цей тип роботи може негативно впливати на наше фізичне та психічне здоров’я.  Неорганізованість Ця звичка дуже негативно позначається на продуктивності. Через віддалену роботу люди перестали розмежовувати відпочинок і роботу. Новий робочий день часто починається коли попало і закінчується через це пізніше звичайного. Збиваються ритми, втрачається продуктивність. Постарайтеся планувати справи і організовувати робочий процес. Неправильний початок дня На віддаленій роботі люди перестали цінувати ранок. Коли ми йдемо на роботу, то вранці намагаємося насолодитися домашньою обстановкою. Коли людина весь час проводить вдома, ця частина дня стає для неї менш важливою. Ми немов відразу прокидаємося на роботі, це вбиває гарний настрій, а разом з ним і удачу, енергетику, продуктивність. Починайте день зі склянки води, зарядки і читання приємних новин. Відсутність режиму Під час ...