Перейти до основного вмісту

Давай знайомитись

Бондар Анастасія

Добрий день, давайте знайомитись, мене звати Бондар Анастасія, живу в м.Харків. Потрапила в наш напрямок по рекомендації вже працюючого певний час співробітника нашого напрямку, працювала в схожій сфері, тому було цікаво пізнати щось нове та зробити собі  як то кажуть “апгрейд”,  мені більш подобається дистанційно працювати, тим паче в такий непростий воєнний стан. Ще з шкільного віку почала підробляти , з бабусею продавала яблука з нашого саду, а потім  це вміння переросло через деякий проміжок часу навіть до посади керівника магазину з продажів смартфонів, та всі обслуговуючі сервіси і налаштування до них. Моє хобі малювання, танці, у вільний час займаюсь вивченням іноземної мови. З шкільного віку займалась танцями, загалом 14 років десь, завдяки танцям, побувала в багатьох містах Франції, Німеччини, Польщі. Це був цікавий досвід. Після закінчення середньої школи, вступила до коледжу. Пішло студентське життя, але мені захотілось кардинальності, тому після закінчення коледжу, переїзд з Херсону до Харкова, та вступила до вишу Харківського національного університету радіотехніки, кваліфікація інженер. Якщо є вільний час  читаю книги, саме улюблених немає, але по душі та настрою, одна з яких рекомендую це Ерік Берн “Люди, котрі грають в ігри”, Ювал Ной Харарі “Sapiens людина розумна”, коротка історія людства. Дуже цікава цитата з книги: ” Як минуле впливає на людей- дехто дозволяє йому вирішувати, ким вони є, а дехто робить його частиною майбутнього”. Подобається відпочивати на природі, море, подорожувати. В мене є домашні тварини. Собака породи англійський бульдог, звати Руф, та шотландский прямоухий кіт Томас-Марсель, який дуже ревнивий, тому що кіт з'явився раніше ніж коротколапий хвостик. Трагічна ситуація під час оборони міста Харкова трапилась у нас, ми знаходились в небезпеці, постраждала наша доросла вівчарка під час обстрілу району, така ситуація наявна не тільки у нас була під час оборони міста, а пізніше дізналися через мережі інтернет клич про допомогу розплідника бульдогів, коли ми виїхали в більш безпечне місце, забрали нашого маленького бульдога, розплідник таких собак також тікали від обстрілів з околиць міста, та прохали небайдужих людей допомоги врятувати цуценят, так у нас з'явився такий незвичайний хвостик. Улюблена страва в кафетерії закладу в Харкові “Labrash”, шашлик дуже смачний, але грузинські страви більше в пріоритеті. Якщо мені випала нагода повечеряти з відомою людиною, це був би Уілл Сміт. (голлівудський актор “Люди в чорному”, “Агент Джей” та багато інших його кіноробіт подобається). Мені подобається цитата Форрест Гампа “ Життя схоже на коробку шоколадних цукерок, ніколи не знаєш, що отримаєш”. Маючи магічну паличку бажання одне, в нинішній ситуації в країні, припинення бойових дій, та взагалі, щоб такого жаху більше не повторилося, де є все ж таки такий інструмент як дипломатія, а чомусь про це не завжди пам'ятають в світі політики.


Ібрагімова Еліна

Привіт, мене звати Еліна. Мені 20 років. Дуже довго була в активному пошуку роботи і мої друзі запропонували саме цю вакансію. Саме так я і потрапила в цей департамент. Моя перша робота була в магазині дитячих іграшок, продавцем. В вільний час полюбляю малювати картини по номерах , або картини з мозаїки. Також люблю активний відпочинок з друзями, але так само люблю і спокійно провести час вдома. В дитинстві було дуже багато хобі, таких як : вокал, малювання, легка атлетика, волейбол, фортепіано і танці. Із всіх цих  напрямів найдовше я займалась танцями. Після 9-го класу , поступила в коледж на спеціальність “Менеджмент”. На сьогоднішній день навчаюсь в вищому навчальному закладі  ім. О.Гончара, на економічному факультеті , спеціальність “Підприємництво та торгівля” . Незабутньою подією стала поїздка в Карпати на мій День Народження. Це була мрія до якої я прагнула дуже довгий час. Мене надихає відпочинок на природі. Сама природа , ліси , гори , річка - це все дуже надихає, бо там я відчуваю спокій та легкість .

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Давай знайомитись

Великодний Руслан Мене звати Руслан, мені 20 років. Зараз я навчаюся в університеті, вже на третьому курсі за спеціальністю “Комп’ютерна інженерія”. Навчання займає багато часу, але я намагаюся знаходити баланс між обов’язками й тим, що мені подобається.  У вільний час я люблю грати в компʼютерні ігри або монтувати відео — це мої основні хобі, які допомагають розслабитися та трохи відволіктися від повсякденних справ. Ще я регулярно ходжу в спортзал — це вже як частина мого стилю життя. Фізичні навантаження добре допомагають тримати себе в формі й підтримувати настрій.  Раніше я працював у сфері ресторанного господарства, а нещодавно знайшов нову роботу на сайті Work.ua — вона ближча до моїх інтересів. Я прагну розвиватися у комп’ютерній сфері, а також мені цікава сфера по роботі з персоналом, тож зараз пробую себе в різних напрямах, щоб знайти те, що справді підходить. Устюжанін Олексій  Мене звуть Устюжанін Олексій , мені 21 рік. Проживаю у місті Запоріжжя. Про роботу у ...

Гладка шкіра без зморшок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену

 Колаген – білок, який надає шкірі пружності та гладкості, підтримує внутрішні органи, а також формує міцні хрящі, м’язи й кістки. Близько 33% усіх білків в організмі є колагеном, однак його природне вироблення знижується після 30 років. У шкірі, сухожиллях, суглобах і судинах є колаген, який відповідає за пружність. Водночас ідея пити колаген в сподіванні, що він вирівняє зморшки, виглядає досить химерною: адже весь білок, що потрапляє в наше тіло, перетравлюється, а не вбудовується туди, де його мало. Гідроксіпролін та гідроксилізин роблять у вже синтезованому протоколагені ферменти гідроксилази. Для цієї реакції потрібна аскорбінова кислота, тобто вітамін С.   Поза клітинами-фібробластами колагенові волокна проходять збірку та поєднуються поперечними зшивками, які забеcпечнують пружність і міцність каркасу.  Колаген в шкірі руйнується і замінюється новим. Його утворення наново підтримують статеві гормони: естрогени в жінок, тестостерон в чоловіків. Колаген також м...

Геноцид логіки: спадкові дурниці з покоління в покоління

  Колись, у доісторичні часи, коли телефони були з кнопками, а бабуся — з молоком у сумці, люди вірили в багато речей. Наприклад, що якщо ти вийдеш надвір з мокрою головою — твоя душа покине тіло через ніздрю. Або що якщо впустити вареник на підлогу й підняти за 5 секунд — він ще не встиг здружитись із бактеріями. Минуло років тридцять, але традиція вірити в дурниці живе, процвітає й має TikTok. Ласкаво просимо в чудовий світ успадкованих міфів, де кожне нове покоління передає наступному не лише ДНК, а й ілюзії про антибіотики та Wi-Fi. Давайте почнемо.  МІФ №1:  “Він просто захворів, бо вийшов на вулицю з мокрою головою” Так, звісно, ВІРУС такий сидить собі в кущах і думає: “Ого, оцей хлоп виглядає вологим — час нападати.” Насправді: віруси передаються не через вітер, а через людей, які чхають, кашляють або просто дихають тобі в очі в маршрутці. Вийти на мороз із мокрою головою — це дискомфортно, але не смертельно. Якщо звісно, ти не вийшов без шапки і з дитинства тебе н...