Перейти до основного вмісту

Коли українці святкуватимуть Великдень 2025 року: основні традиції найсвітлішого церковного дня року

Коли буде Великдень 2025 року

2025 року християни східного та західного обрядів святкуватимуть Воскресіння Христове одночасно — 20 квітня.

Великдень є офіційним святом в Україні. Оскільки воно завжди припадає на неділю, наступний понеділок зазвичай є вихідним. Проте це правило не діє під час воєнного стану. Тому, якщо воєнний стан подовжиться, понеділок 21 квітня 2025 року буде робочим днем.

Великдень, Страсний тиждень, Великий піст: основні традиції

Святкуванню Великодня передує Великий піст, який триває сім тижнів. У цей період віряни утримуються від їжі тваринного походження, такої як м'ясо, яйця, молоко та масло.

Останній тиждень перед Великоднем, Страсний тиждень, має особливе значення для християн. Протягом цих днів згадують Страсті Христові та його останні дні на землі.

Кожен день Страсного тижня має своє значення:

Великий понеділок присвячений згадці старозавітного патріарха Йосипа та прокляттю смоківниці. Цього дня також починається підготовка до мироносіння — миро готують від понеділка до середи, а в четвер його освячують.

У вівторок Страсного тижня віряни згадують, як Христос навчав у Єрусалимському храмі, і народ вважав Його пророком.

Велика середа (Страсна середа) — день, коли Ісус був відданий на страждання і смерть. Цього дня в службі прославляється "грішниця", яка вилила миро на голову Ісуса, і засуджується зрада Юди.

У Чистий четвер віряни згадують установлення таїнства Євхаристії — причастя Тіла і Крові Христових.

Велика п’ятниця — найскорботніший день, коли Ісуса розп'яли і Він помер, викупивши гріхи людства. Цього дня віряни зазвичай проводять час у роздумах і згадках про життя і вчення Христа.

У суботу згадують, як Ісус, згідно з Біблією, зійшов у пекло і вивів праведників. Ввечері суботи починається святкове богослужіння в храмах.

Паски та крашанки слід освятити до сходу сонця. Після цього потрібно поділитися милостинею з нужденними, що, за віруваннями, приносить благополуччя в дім. Після півночі проводиться урочиста Великодня заутреня в храмах та церквах. У неділю на Великдень вся сім’я збирається разом за святковим столом, щоб розговітися. Трапезу зазвичай починають з яєць.

Що не можна робити на Великдень

Церква наголошує, що не слід приносити до церкви все без винятку для освячення.

На Великдень не можна святити: алкоголь, страви, приготовані з крові тварин, фрукти та овочі, матеріальні цінності.

Також є певні обмеження в діях на Великдень:

-не можна виконувати важку фізичну роботу, займатися хатніми справами — не можна будувати, ремонтувати, прибирати чи прати,

-не можна сваритися, лаятися чи мати погані наміри, хоча це, звісно, не слід робити в будь-який день,

-на Великдень не можна вінчатися або відвідувати кладовище.

Освячену їжу не можна викидати — її рекомендується віддати тваринам або спалити.



Радіонова Тетяна



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Людина, яка живе лише 7 секунд: реальна історія, що змушує інакше подивитись на пам’ять і життя

 Уяви, що ти прокидаєшся.  Не просто після сну —  а ніби після повного “обнулення”.  Ти відкриваєш очі, дивишся навколо…  і не розумієш абсолютно нічого.  Хто ти.  Де ти?.  Що було до цього моменту?.  Порожнеча.  Не така, як “забув, куди поклав телефон”.  А повна відсутність минулого.  Саме так живе людина, історія якої здається вигаданою —  але вона абсолютно реальна.  Його звати Клайв Вірінг. Життя “до”: блискучий розум і музика До того, як усе змінилося, Клайв був людиною, якій можна було позаздрити.  Він — професійний музикант, диригент, викладач.  Людина з феноменальною пам’яттю.  Він запам’ятовував складні музичні партитури,  працював із хорами, виступав, викладав.  Його життя було насиченим, осмисленим, повним.  У нього була дружина, робота, улюблена справа.  Все, що ми називаємо “нормальним життям”.  Один день, який стер усе У 1985 році він захворів.  Звичайний віру...