Перейти до основного вмісту

Звички які руйнують життя. Від них треба негайно відмовитися, бо вони все псують

Більшість психологів рекомендують бути більш гнучкими, добрими і розуміючими, тоді життя почне змінюватися на краще. Від чого варто відмовитися назавжди, щоб зміни своє життя на краще?

Які звички руйнують ваше життя: від них треба негайно відмовитися

Звичка 1. Не треба постійно скаржитися. Люди, які так роблять, завжди звинувачують у своїх невдачах когось іншого і не хочуть по-справжньому нічого змінювати. Замість того, щоб жити із синдромом жертви і звинувачувати увесь світ, варто зрозуміти, що проблеми на життєвому шляху з'являються не просто так. Коли людина долає труднощі, вона змінюється – набуває досвіду і стає сильнішою. І саме тоді вона починає бачити нові можливості там, де ще вчора бачила одні проблеми.

Звичка 2. – пред'являти претензії. Така позиція демонструє егоїзм і небажання йти на компроміси. Кожна людина бачить якусь ситуацію по-своєму і їй хочеться для себе лише найкращого, тому вона намагається примусити інших погодитися зі своєю думкою. Однак це працює зовсім не так, лише шляхом конструктивних домовленостей можна досягти успіху. Тому варто вчитися продуктивно комунікувати з іншими людьми, а не пред’являти претензії.

Звичка 3. Ніколи нікого не засуджуйте. Ця звичка руйнує в першу чергу того, хто засуджує. Ніхто не знає обставин, які склалися в того, кого засуджують. Даючи свою суб'єктивну оцінку, можна нашкодити іншій людині, завдати їй травми. Треба пам’ятати, що в кожного свій шлях і кожен має вчитися своїх помилках.


Радіонова Тетяна


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Людина, яка живе лише 7 секунд: реальна історія, що змушує інакше подивитись на пам’ять і життя

 Уяви, що ти прокидаєшся.  Не просто після сну —  а ніби після повного “обнулення”.  Ти відкриваєш очі, дивишся навколо…  і не розумієш абсолютно нічого.  Хто ти.  Де ти?.  Що було до цього моменту?.  Порожнеча.  Не така, як “забув, куди поклав телефон”.  А повна відсутність минулого.  Саме так живе людина, історія якої здається вигаданою —  але вона абсолютно реальна.  Його звати Клайв Вірінг. Життя “до”: блискучий розум і музика До того, як усе змінилося, Клайв був людиною, якій можна було позаздрити.  Він — професійний музикант, диригент, викладач.  Людина з феноменальною пам’яттю.  Він запам’ятовував складні музичні партитури,  працював із хорами, виступав, викладав.  Його життя було насиченим, осмисленим, повним.  У нього була дружина, робота, улюблена справа.  Все, що ми називаємо “нормальним життям”.  Один день, який стер усе У 1985 році він захворів.  Звичайний віру...