Перейти до основного вмісту

Давай знайомитись

 Мала Ганна

Всім привіт! Мене звати Анна, і мені 42 роки)) Живу в прекрасному місті Дніпро. Працюю віддалено, що мене дуже влаштовує.Таким чином встигаю поєднувати і роботу і домашні справи, та приділяти достатньо часу для сімʼї. Потрапила саме в цей департамент можна сказати не зовсім заплановано. Тому що планувала працювати в ПриватБанку, але претендувала на іншу посаду і навіть резюме подавала в Банк на СОК і МОК. А от одного разу мені зателефонували і запропонували посаду "Фахівець по стягненню проблемної заборгованості". Спочатку відразу погодилась на співбесіду, але потім були сумніви, думала що це мабуть не для мене. Та я переборола свої страхи та вирішила спробувати...і зараз не жалкую. Мені подобається специфіка роботи, не потрібно кудись збиратись, їхати... До речі, я вже раніше працювала в ПриватБанку на іншій посаді, тому при рішенні знов працювати після довготривалого декрету не було сумнівів, що хочу знову сюди. Про себе як про особистість можу сказати, що я борець за справедливість, і вважаю що кожна людина заслуговує на те, що вона має, будь то щось хороше чи погане. Хобі в мене як такого немає постійного, але в вільний час люблю почитати цікаву книгу або подивитись класний фільм. Люблю дивитись історичні, документальні фільми, також люблю пригоди та фентезі. Хочу навчитися вʼязати повноцінно, в дитинстві трохи вміла і любила це робити)) Люблю і дуже хочу подорожувати, пізнавати світ. Перше, куди б поїхала, якби була можливість - Італія, Франція. 100% віддам перевагу активному відпочинку, замість пляжу. З улюблених страв це все що пов'язано з пастою, наприклад: лазанья, також люблю її готувати для своєї сімʼї. Улюблена цитата "Будьте собою, всі інші вже зайняті", Оскар Уайльд . Із знаменитостей я б повечеряла з Леонардо Ді Капріо. Я більше сова, але доводиться підлаштовуватись під роботу)) Якби в мене була магічна паличка, я б нею вилікувала всіх невиліковно хворих, і закінчила б війну.


Крищук Юлія

Мене звати Юлія Крищук, мені 33 роки. В нашому департаменті опинилась по рекомендації від подруги, про що не шкодую. Моєю першою роботою була робота продавцем-консультантом та оптометрістом (підбір окулярів та контактних лінз), в магазині оптики. Дуже подобалась моя робота, незважаючи на те, що вона була з людьми. В шкільному віці, мені здається, я спробувала всі гуртки, що були в моєму місті: музична школа, танці, карате, модельна школа, курси по шиттю м'яких іграшок, але найбільше задоволення приносила участь в шкільних та міських заходах, де я часто була ведучою. Студентські роки були дуже насичені навчанням, так як обрала я медицину та думала, що хочу бути лікарем, то весь час був приділений вивченнню латини та анатомії, але обставини склались таким чином, що довелось взяти академічну відпустку і навчання я не завершила, бо почала працювати і любов до грошей стала сильнішою ніж любов до навчання.  Дуже часто, навіть в дитинстві, мені казали про те, що я вмію слухати людей і наче я є природженим психологом (зараз ця навичка дуже допомагає в роботі), тож ця наука мені є дуже цікавою і вона є моїм хоббі, якщо можа так сказати. Мене надихають та відволікають подорожі, в них я збираюсь зі швидкістю світла. Якщо є можливість хоч на день кудись поїхати, я буду неймовірно щаслива. Зараз дуже тішуся тому факту, що можу собі дозволити і відпочинок на пляжі (маю на увазі спокійний відпочинок), і подорож з пригодами хоча, зная себе, пригоди мене завжди находять самостійно. Вільний час я проводжу по різному: читаю, малюю, зустрічаюсь з подружками, слухаю музику, танцюю, все залежить від настрою). З фільмів мені подобається дивитись щось на реальних подіях або глибокі по змісту: "Невидима сторона", "Зелена книга", "Зелена миля", "1+1". З книг дуже раджу “Кафе на краю землі”, дуже легко написано про звичайні та всім зрозумілі речі але інколи ми про це забуваємо. Моє головне правило протягом життя: “Стався до людей так, як би я хотіла, щоб ставились до мене”. Маючи чарівну паличку, я б загадала такі бажання:

-Наша Перемога!!!

-Щоб всі невиліковно хворі одужали.

-Матеріальне бажання для себе або ще додатково 100 бажань.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Інтерв'ю з головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів Знаменською Нато Звіадівною

1)Як ви вважаєте, що змінилося у Вас за останні 5 років? -Прізвище 😁 Якщо серйозно, то досвід: оволоділа новими навичками і вміннями в професії. І внутрішньо, я думаю, всі ми багато чого переосмислили за ці роки, що залишили свій відбиток у нас назавжди. 2)Що допомагає вам ухвалити рішення у важких ситуаціях?  - В таких випадках я намагаюся зробити паузу, емоційно відсторонитися, якщо є багато сумнівів і немає однозначного рішення. Даю час моєму розуму опрацювати проблему у фоновому режимі. З мого досвіду після такої практики приходять найзваженіші рішення. 3)Як ви стали  головним фахівцем з автоматизації та забезпечення бізнес процесів і що вас найбільше мотивує у цій роботі?  -Шлях до цієї посади розпочався  ще “за часів давніх богів, воєвод та царів…”😁 Це був час, коли я не мала жодного попереднього уявлення про автоматизацію чи програмування, але з головою занурилася у цей світ. Мене надихає те, що це насамперед творчий процес. Це сфера, де неможливо зупинитися...

Звички їжі з 90-х

  Раніше був тотальний дефіцит та відсутність грошей, безкінечні черги, які треба було займати з вечора, щоб купити базовий продукт, якщо була городина, то ще можна було грести якось на бульбі і буряках, а як не, то дійсно, хоч лягай і помирай.  Це все наклалося на нашу ментальність. А ще, в 90-х не так давно була друга світова, а на додаток бабці і дідусі пам'ятали голодомор і передавали ці знання нам.  Дефіцит давно позаду, але ми чомусь все одно продовжуємо це робити.  Ми вміємо цінувати їжу. Їжа для нас щось сакральне.  Але ми маємо і іншу сторону медалі: їжа настільки сакральна, що її не можна викидати, не можна щоб вона портилась, навіть пліснявілий хліб чи здуті консерви мали йти в ланцюг харчування: не нам, так худобі чи тваринам.  Тут теж можна побачити позитив, ми вміємо, як ніхто в світі в "безвідходне", що дуже цінується в екологічному плані.  Та ми не вміємо в порційність і норму. Ми бачимо улюблений продукт чи страву і хочемо мати їх як н...

Жахливі звички при дистанційній роботі вдома

  Дистанційна робота, як і будь-який інший тип роботи, має свої переваги та недоліки. Попри свою популярність, цей тип роботи може негативно впливати на наше фізичне та психічне здоров’я.  Неорганізованість Ця звичка дуже негативно позначається на продуктивності. Через віддалену роботу люди перестали розмежовувати відпочинок і роботу. Новий робочий день часто починається коли попало і закінчується через це пізніше звичайного. Збиваються ритми, втрачається продуктивність. Постарайтеся планувати справи і організовувати робочий процес. Неправильний початок дня На віддаленій роботі люди перестали цінувати ранок. Коли ми йдемо на роботу, то вранці намагаємося насолодитися домашньою обстановкою. Коли людина весь час проводить вдома, ця частина дня стає для неї менш важливою. Ми немов відразу прокидаємося на роботі, це вбиває гарний настрій, а разом з ним і удачу, енергетику, продуктивність. Починайте день зі склянки води, зарядки і читання приємних новин. Відсутність режиму Під час ...