Перейти до основного вмісту

Давай знайомитись

 

Никонов Артем

Усім привіт, мене звати Артем, мені 22 роки. Опинився у департаменті як і більшість за рекомендацією друга, працюю дев’ятий місяць, та не скаржусь. До цього усі мої роботи так чи інакше пов’язані зі спілкуванням з людьми, але самою першою була продаж акційних пакетів сотових операторів. 

Моє хобі полягає у перегляді спорту та кіберспорту у різних дисциплінах, та звісно вболівання за українські команди. Під час шкільних років відвідував різні секції: теніс, боротьба, стрільба, але нічого не припало до сердця. Після школи під час навчання в Запорізькому національному університеті почав відвідувати концерти електронної музики, і через це захворів на музику та діджеїнг. Останнє, під час ковіду а потім і повномасштабної війни якось вилікувалось, а ось любов до електронної музики залишилась.

З особливостей характеру, які виділяють мої друзі, це балакучість та наполегливість, що напевно дає бонус під час роботи. Кредо по життю - роби що потрібно, і хай буде як буде.

Моя улюблена книга - “Заповідник”, Сергія Довлатова, а улюблений фільм - “Голгофа”, Джона Макдонаха. У якості домашньої тварини у мене дуже старий кіт Тігра, який зі мною вже 15 років. Моя універсальна порада для кожного - "Поводся з людьми так, як ти хочеш щоб з тобою поводились."


Головко Світлана

Всім привіт. Мене звати Світлана, і я з Миколаєва. Майже 10 місяців я працюю з вами. Якось побачила оголошення про роботу,  ще й дистанційно, і вирішила спробувати. Я на той час була домогосподаркою, чоловік військовий, син першокласник, тому подумала, а чому б і не спробувати. І тут почалося співбесіда,  навчання,  знайомство,  ця робота мене затягнула. 

Працювати я почала ще з студентських років, перший досвід офіціантом. Свої чесно зароблені кошти давали стимул і працювати, і навчатися, тому я отримала червоний диплом. 

Після навчання одружилась, і життя вже стало не таким активним, в плані роботи. І тут пришла любов до кулінарії, на кухні я просто розчиняюсь. Хоча ще з дитинства я люблю керувати. Всі 11 років школи я була старостою класу, була президентом шкільної організації,  всі олімпіади мої, студенткою також була старостою групи,  членом студентської організації. І одразу пригадаю фразу М. Єфросиніної:
-Танцювати-я, співати -я, 
-Так ти не вмієш співати,
-А нічого, я все одно буду співати.

І навіть коли народився син, я є головою батьківського комітету і в саду, і в школі. Люблю активне життя. 

Війна внесла свої корективи звичайно,  зараз я по максимуму проводжу час з сином, я і мама, я і тато. Дякую, що можна працювати дистанційно, це дало можливість все встигати. Але іноді, хотілося б побачити колег, тому що у мене тепер тут багато друзів. 

Я дуже активна і комунікабельна, тому напевне ця робота мені і подобається. Подобається фраза, "Не спробуєш, не дізнаєшся", ну ось пішла працювати і жодного разу не пошкодувала. 

Ще я дуже люблю подорожувати. А особливо, я люблю воду, море - то моя слабкість. Мій син - основна подія мого життя. " Якщо Бог дає жінці сина, то хоче її захистити". 

На питання,  яке б було ваше бажання, якби була чарівна паличка? Я вже втомилася без чоловіка дома, тому перемоги дуже хочу, це єдине бажання.




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Речі, у які я вірила… Прошу не сміятись (але можна)

 Є дві категорії людей. Перша - ті, хто рано дізнаються, як працює світ. Друга - ті, хто до 18 років живуть у власному альтернативному всесвіті, де логіка працює приблизно як Wi-Fi у маршрутці: ніби є, але насправді ні. Я належу до другої категорії. І що найгірше - у дитинстві всі ці мої геніальні теорії здавалися абсолютно логічними. Настільки логічними, що я навіть не сумнівалася. У моїй голові світ був чітко структурований, продуманий і трохи схожий на дешевий шпигунський фільм. А потім я виросла… і почала дізнаватися, що майже все, що я колись “точно знала”, було повною нісенітницею. І тепер, озираючись назад, я розумію дві речі: дитяча логіка - це щось неймовірне і мені трохи соромно за половину своїх відкриттів. Отже, ось кілька речей, які я зрозуміла занадто пізно. Чорний ринок - це не нічний базар з органами У дитинстві фраза «чорний ринок» звучала максимально підозріло. І моя фантазія намалювала дуже конкретну картину. Це був такий секретний нічний базар. Десь у темному пр...

Рубрика "Клієнт тижня". Агресивний захисник

У кожного фахівця є свій “особливий” тип клієнтів, з котрим може бути складно вести діалог.
І цього тижня розбираємо одного з найемоційніших — агресивного захисника. Це не просто складний співрозмовник.
Це людина, яка заходить у розмову вже “в бронежилеті”. Хто це? Агресивний захисник — це клієнт, який: -говорить різко й на підвищених тонах -перебиває -звинувачує систему, компанію, економіку, “всіх” -часто переходить на особистості -намагається “тиснути”, щоб отримати вигідні умови Але важливо розуміти:
агресія — це не про силу. Це про захист. Що стоїть за поведінкою? Страх — втратити контроль над ситуацією
 Сором — за фінансові труднощі
 Тривога — що далі буде тільки гірше
 Безсилля — і бажання хоч якось повернути вплив Коли людина відчуває загрозу, її нервова система переходить у режим “бий або біжи”.
І в телефонному форматі частіше обирається “бий”. Типові фрази агресивного захисника -“Ви всі однакові!” -“Я нічого не винен!” -“Робіть що хочете!” -“Подавайте до суду!” Іноді за цим ст...

8 звичок людей, які рідко відчувають стрес

 Стрес став майже звичною частиною сучасного життя. Швидкий темп, робочі обов’язки, потік новин, постійні повідомлення — усе це створює відчуття напруги. Багато людей живуть у стані постійного поспіху, навіть не помічаючи, наскільки вони виснажені.  Проте є люди, які переживають складні ситуації значно спокійніше. Це не означає, що у них немає проблем або труднощів. Різниця полягає в іншому — у тому, як вони реагують на події і які звички формують у повсякденному житті.  Є кілька простих, але дуже важливих звичок, які допомагають зберігати внутрішній баланс навіть у напружених умовах. Вони не намагаються контролювати все Одна з головних причин стресу — бажання контролювати абсолютно все: події, людей, результат кожної ситуації.  Але життя майже ніколи не підкоряється повному контролю. Завжди існують обставини, які від нас не залежать: погода, поведінка інших людей, несподівані зміни планів.  Люди, які рідше відчувають стрес, розуміють цю просту істину. Вони конц...