Перейти до основного вмісту

Давай знайомитись


Катерина Шинкаренко

Мене звати Катерина, мені 28 років. В ПриватБанку я працюю не перший рік. Працювати почала в студентські роки. Попередня моя посада була доволі цікавою - поліграфолог. Колеги говорили, що колишніх поліграфологів не буває, що ж, подивимось) На жаль, війна внесла свої корективи і я залишила цю діяльність. Шукаючи віддалену роботу, розглядала вакансії в Банку, так і потрапила у Soft Collection. Маю освіту за спеціальністю «фінанси та кредит», закінчила Університет митної справи та фінансів. Цього року я неочікувано для себе відкрила біг та катання на велосипеді. Тепер це одні з найулюбленіших занять у вільний час) Також я люблю провести вільну годинку за книжкою та переглядом цікавих фільмів та серіалів. Дуже подобаються книги швейцарського письменника Жоеля Діккера, рекомендую) 

Люблю подорожувати і мрію переїхати жити в іншу країну. Як би сильно не любила неньку, але бажання поїхати не покидає)

Маю домашнього улюбленця - кішку Тіну. Іноді вона дуже активна і це мені в ній подобається) 

Моя улюблена цитата «Краще менше, але краще». Цитата з книги Ґреґа МакКеона «Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети». До речі, книга дуже актуальна, бо вміння розпоряджатись своїм часом потрібно кожному. 

В людях я ціную щирість та вміння в потрібний момент «взяти себе в руки та піти далі». 

Маючи магічну паличку, я б загадала мир та спокій в нашій країні, при чому всі три бажання, щоб вже гарантовано!

Ярослав Заболотний

Всім привіт) Мене звати Ярослав і мені 25 років. Насамперед я творча людина. Дуже обожнюю музику, через що граю на гітарі, фортепіано та хочу ще навчитись грі на скрипці) Полюбляю картини по номерам та алмазною вишивкою. Іноді пишу вірші :)

Також є улюблені книги і це: Джон Грін “Провина зірок” та серія книг Ренсома Ріггза “Дім дивних дітей”. Останні читав в електронній версії, але погодьтесь, що справжні книги краще! Тому нещодавно придбав цю серію. 

До ПриватБанку потрапив по рекомендації друга та про це не шкодую. Саме ця робота допомогла мені відкрити для себе щось нове: нові знайомства, погляди на життя, досвід та іноді незабутні емоції)) Раніше мав досвід роботи в іншому банку, але там я видавав споживчі кредити, а тепер телефоную тим, хто не сплачує😋

Якщо говорити за відпочинок, то це однозначно природа. Рибалка, пікнік, похід в ліс с друзями - романтика😍

Маю двох котиків. Я їх звісно обожнюю, але допоки вони не почнуть гасати по квартирі один за одним як скажені😄 

Улюблена цитата: “Якщо любиш веселку, треба любити і дощ”. Бо дійсно, щоб досягти в житті певних цілей, потрібно приймати і труднощі, які є частиною шляху😌

Дякую всім за увагу!

P.S. живіть як хочеться, бо як не хочеться живе кожен😉

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Людина, яка живе лише 7 секунд: реальна історія, що змушує інакше подивитись на пам’ять і життя

 Уяви, що ти прокидаєшся.  Не просто після сну —  а ніби після повного “обнулення”.  Ти відкриваєш очі, дивишся навколо…  і не розумієш абсолютно нічого.  Хто ти.  Де ти?.  Що було до цього моменту?.  Порожнеча.  Не така, як “забув, куди поклав телефон”.  А повна відсутність минулого.  Саме так живе людина, історія якої здається вигаданою —  але вона абсолютно реальна.  Його звати Клайв Вірінг. Життя “до”: блискучий розум і музика До того, як усе змінилося, Клайв був людиною, якій можна було позаздрити.  Він — професійний музикант, диригент, викладач.  Людина з феноменальною пам’яттю.  Він запам’ятовував складні музичні партитури,  працював із хорами, виступав, викладав.  Його життя було насиченим, осмисленим, повним.  У нього була дружина, робота, улюблена справа.  Все, що ми називаємо “нормальним життям”.  Один день, який стер усе У 1985 році він захворів.  Звичайний віру...