Перейти до основного вмісту

Книги з психології, які допоможуть пізнати себе та світ

Ерік Берн «Ігри, в які грають люди»

Життя – це гра – думка, яку розглядали, пояснювали та підтверджували численні автори. Втім, Ерік Берн підійшов до цієї тези чи не найбільш системно та серйозно. Американський психолог та психіатр розробив транзакційний аналіз. На думку Берна, в основі відносин людей лежать транзакції, деякі з них мають приховані цілі (вони і називаються іграми). Про які саме ігри йдеться та як вони визначають наше життя автор і розповідає в своїй найвідомішій книзі.

Ерік Берн описує понад 120 ігор та прагне звільнити людей від впливу нав’язаних сценаріїв та навчити менше «грати» у життя, а натомість – жити по-справжньому.

Вiктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі»

Чи можна бути щасливим, не зважаючи на обставини? Як знаходити світло у найбільш похмурий та страшний час? Чи не втрачає все сенс, коли реальність виявляється куди жорстокішою, аніж можна було уявити? На ці та інші питання шукає відповіді австрійський психолог та філософ Вiктор Франкл. Його книга написана після трьох років ув’язнення в концентраційних таборах Дахау і Освенцимі.

На основі настільки екстремального досвіду Франкл і створив власний метод психотерапії – логотерапію. Її суть полягає у твердженні, що розвиток особистості визначається прагненням до пошуку сенсу життя. На думку психолога, якщо людина знає, чому живе, то може змиритися та витримати будь-що.

Олівер Сакс «Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом»

Олівера Сакса називають найвідомішим неврологом світу, а його книгу описують як таку, що відкриває таємниці людської свідомості. Сакс ділиться випадками з своєї лікарської практики та, справді, дивує розповідями про те, якими різними можуть бути погляди на світ. Історії його пацієнтів не є сухими виписками з медичних книжок, навпаки – стиль письма автора вражає та зворушує.

«Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом» - чудовий вибір не тільки для лікарів, яким книга біде цікава з професійної точки зору, але й для всіх охочих дізнатися, на які «витівки» здатен наш мозок.

Філіп Зімбардо «Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло»

Стенфордський тюремний експеримент – психологічний експеримент 1971 року, який провів психолог Філіп Зімбардо, аби дізнатися, як нав’язана соціальна роль впливає на поведінку людини. В рамках експерименту добровольці взяли на себе ролі в’язнів та охоронців в’язниці. Незабаром люди настільки вжилися у свої ролі, що почали поводити себе так, як того вимагала змодельована ситуація (охоронці проявляли жорстокість, а в’язні підкорювалися).

Філіп Зімбардо намагається обміркувати Стенфордський експеримент та зрозуміти, звідки береться жорстокість і чому людина взагалі чинить зло. Психолог розповідає про низку подібних експериментів, також згадує про геноциди, етнічні чистки та інші випадки, коли права людини порушувалися.

Джеймі Голмз «Нонсенс. Осягнути і перемогти»

Ми живемо у світі, який постійно змінюється. З’являються нові винаходи, нові правила та нові реалії. Часто щось незвичне лякає, втім, саме те, як ми реагуємо на все нове, неоднозначне та суперечливе, і визначає наш успіх.

«Нонсенс. Осягнути і перемогти» - дебютна книга Джеймі Голмза, яка прославила його на весь світ. Ця книга про прийняття рішень та пізнання світу загалом допоможе сприймати кожен нонсенс не як помилку, а як можливість.

Сьюзен Кейн «Сила інтровертів. Тихі люди у світі, що не може мовчати»

Як жити інтроверту у світі, який обрав ідеалом сміливих та впевнених у собі екстравертів? Про це і розповідає інтроверт Сьюзен Кейн. Авторка переконана, що немає жодної ідеальної моделі поведінки і кожен з нас повинен почувати себе комфортно та затишно з самим собою.

«Сила інтровертів» заспокоїть інтровертів, які часто бояться бути собою, та підкаже їм, як використовувати свої сильні сторони. Для екстравертів також буде корисним «пожити» у думках інтровертів.




Чабаненко Анюта

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому робота з дому виснажує більше, ніж офіс — особливо якщо ти постійно на дзвінках

  Здається, що працювати з дому — це комфорт.  Немає дороги.  Немає офісного шуму.  Можна зробити каву, сісти зручно, працювати у своєму ритмі.  Але якщо твоя робота — це дзвінки, графік і постійна взаємодія з людьми…  до кінця дня ти відчуваєш себе так, ніби прожив два.  І справа не тільки в кількості задач.  Справа в тому, як саме ця робота навантажує тебе. 1. Кожен дзвінок — це міні-стрес, навіть якщо ти цього не помічаєш.  Перед кожним дзвінком мозок робить маленьку підготовку:  що скажуть?  як відреагують?  чи буде конфлікт?  Навіть якщо ти досвідчений і впевнений —  ця мікронапруга все одно є.  Кожен дзвінок це серія мікростресів без повного відновлення. 2. Ти постійно тримаєш емоції під контролем Навіть коли клієнт:  грубий,  агресивний,  ігнорує,  провокує,  ти не можеш відповісти так, як хочеться.  Ти контролюєш:  тон голосу,  слова,  реакцію.  І це велич...

Чому після Другої світової війни масово висаджували тополі

Коли закінчилась війна, міста були не просто зруйновані — вони були непридатні для нормального життя. Руїни, пил, відсутність зелені, погане повітря, спека влітку.
Люди повертались у простір, який треба було відновлювати буквально з нуля. І саме в цей момент з’являється рішення, яке сьогодні багатьом здається дивним —
масова висадка тополь. Але це було не випадково. Це була продумана стратегія. Контекст часу: чому взагалі потрібні були дерева Після війни: -знищені парки і сквери -спалені або вирубані дерева -активне будівництво → пил і бруд -відсутність тіні і перегрів міст Зелені насадження були не “декором”, а необхідністю для виживання міського середовища. Дерева: -очищують повітря -знижують температуру -створюють комфорт для життя Але була проблема — часу не було. Чому саме тополя Тополя стала ідеальним варіантом через поєднання кількох факторів. 1. Максимальна швидкість росту Це ключовий момент. Тополя: -росте значно швидше за більшість дерев -вже через 3–5 років дає відчутну тінь...

Людина, яка живе лише 7 секунд: реальна історія, що змушує інакше подивитись на пам’ять і життя

 Уяви, що ти прокидаєшся.  Не просто після сну —  а ніби після повного “обнулення”.  Ти відкриваєш очі, дивишся навколо…  і не розумієш абсолютно нічого.  Хто ти.  Де ти?.  Що було до цього моменту?.  Порожнеча.  Не така, як “забув, куди поклав телефон”.  А повна відсутність минулого.  Саме так живе людина, історія якої здається вигаданою —  але вона абсолютно реальна.  Його звати Клайв Вірінг. Життя “до”: блискучий розум і музика До того, як усе змінилося, Клайв був людиною, якій можна було позаздрити.  Він — професійний музикант, диригент, викладач.  Людина з феноменальною пам’яттю.  Він запам’ятовував складні музичні партитури,  працював із хорами, виступав, викладав.  Його життя було насиченим, осмисленим, повним.  У нього була дружина, робота, улюблена справа.  Все, що ми називаємо “нормальним життям”.  Один день, який стер усе У 1985 році він захворів.  Звичайний віру...